Постанова

від 10.06.2013 по справі 815/732/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/732/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник по довіреності

відповідач: Недбал А.В. - представник по довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання неправомірними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 150663 від 19.12.2012р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 150663 від 19.12.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова № 150663 від 19.12.2012р., якою до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ч. 1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки у позивача наявні всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для перевізника. Окрім того, представник позивача зазначив, що дії посадових осіб щодо проведення перевірки є неправомірними, зокрема про проведення перевірки позивач повідомлений не був, не отримав примірнику акту перевірки, не був повідомлений про розгляд справи. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що своїми неправомірними діями посадові особи відповідача порушили права та законні інтереси позивача.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Ухвалою, яка була занесена до журналу судового засідання, замінено відповідача Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області на Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що посадові особи територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області при проведенні перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та винесенні постанови про застосування фінансових санкцій № 150663 від 19.12.2012р. діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством та відповідно підстави для скасування постанови відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.06.2002 року Березівською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (а.с.6).

12.08.2010 року позивач отримав ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії НОМЕР_1, відповідно до якої дозволені наступні види робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами; внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії з 04.08.2010 року - необмежений (а.с.8).

Відповідно до договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в звичайному режимі №01/10 від 25.02.2010 року, укладеного між позивачем та Березівською міською радою Одеської області, позивач отримав право на перевезення пасажирів та багажу на автобусному маршруті загального користування №1 «Залізнична платформа 1214км-вул. Леніна» на умовах, визначених рішенням конкурсного комітету за цим Договором (а.с.10-12).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004р. «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Відповідно п.1 ч. 4 зазначеної Постанови Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Судом встановлено, що виконавчий комітет Березівської міської ради надіслав на адресу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області лист №01-12-864 від 15.11.2012, яким повідомив, що з листопада 2012 року на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Залізнична платформа 1214км-вул. Леніна» здійснюють незаконні пасажирські перевезення автобуси ФОП ОСОБА_3, який обслуговував даний маршрут та після виявлених порушень рішенням виконавчого комітету міської ради №11-182 від 25.10.2012р. було припинено дію договору про організацію перевезень, в зв'язку з чим просила вжити відповідних заходів (а.с.34).

Постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006р. затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі-Порядок), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно п. 2 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно п. п. 12-14 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Пунктом 15 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2012 року державними інспекторами Управління Укратрансінспекції в Одеській області було проведено перевірку, в ході якої встановлено, що здійснюється надання послуг з перевезння пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній чиний витяг з паспорту маршруту, якив виготовляється як фотокопія паспорту засвідчена печаткою організатора перевезень згідно Наказу Мінтрнасзвязку №278 від 07.05.2010р.

Відповідно п.21-22 Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис. У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

За вищезазначене порушення було складено акт № 057908 від 26.11.2012р. та 04.12.2012 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області ОСОБА_3 було направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що свідчить реєстр заказних листів з повідомленням з поштового відділення з квитанцією про відправку від 06.12.2012р. (а.с.29-30, 32).

Згідно п.п. 25, 27 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 19.12.2012р. Начальником Укртрансінспекції в Одеській області ОСОБА_5 було винесено постанову № 150663 про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій у сумі 1 700 грн., копія якої була направлена позивачу листом від 19.12.2012р. за вих. № 5049/02 (а.с.28-31).

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.200р. (надалі Закон № 2344-III) дано визначення поняття нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Статтею 39 Закону України № 2344-III встановлено, що документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Під час перевірки позивачем було надано паспорт міського автобусного маршруту загального користування в м. Березівка №1 «Залізнична платформа 1214км-вул. Леніна» станом на 15 лютого 2010 року та договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в звичайному режимі №01/10 від 25.02.2010 року (а.с.67-75).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що Рішенням Виконавчого комітету Березівської міської ради від 25.10.2012 р. «Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради», вирішено «припинити дію договору від 25 лютого 2010 р. № 01/10 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в звичайному режимі «Залізнична платформа 1214 км. - вул. Леніна» з 12 листопада 2012 р.» та дане рішення згідно рішення Господарського суду Одеської області по справі № 5017/3431/2012 від 13.03.2013 р. визнано недійсним у судовому порядку. Таким чином, відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо відсутності у позивача документів, які необхідні для здійснення перевезення пасажирів.

Суд не погоджується з зазначеними твердженнями представника позивача та наголошує на наступному.

Як встановлено в судовому засіданні, до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ч. 1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього закону, а саме відсутній чинний витяг з паспорта маршруту).

Згідно із п. 1.3. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 278 від 07.05.2012 р. «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".

Відповідно п.п.4.1.-4.4 паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень оформляється на строк дії договору про організацію перевезень чи дозволу на перевезення пасажирів. Паспорт автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень оформлюється на строк дії договору про перевезення пасажирів між замовником послуг та перевізником. У разі продовження строку дії договору про перевезення паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень переглядається комісією, зазначеною в пункті 2.10 цього Порядку, на відповідність умовам перевезень. За результатами перегляду комісія складає акт про можливість подальшого застосування паспорта, який підшивається до паспорта маршруту. Після складання акта про можливість подальшого застосування паспорта маршруту регулярних спеціальних перевезень він подається організатору перевезень для внесення відповідних змін до журналу обліку погоджених паспортів маршрутів регулярних спеціальних перевезень.

Паспорти маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень з періодичністю не рідше ніж раз на два роки підлягають перегляду відповідними організаторами перевезень та органами Державтоінспекції на предмет відповідності відомостей, внесених до паспорта маршруту, вимогам безпеки та умовам перевезень. За результатами перегляду складається відповідний акт, який підшивається до паспорта маршруту (п.4.5 Наказу).

Судом встановлено, що паспорт маршруту ФОП ОСОБА_3 було розроблено та затверджено 10 травня 2010 року.

На момент проведення перевірки 26.11.2012р. зазначений паспорт не було переглянуто на предмет відповідності відомостей, внесених до паспорта маршруту, вимогам безпеки та умовам перевезень, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем надавалися послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 закону України «Про автомобільний транспорт», був відсутній чинний витяг з паспорту маршруту, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції згідно постанови про застосування фінансових санкцій № 150663 від 19.12.2012р., в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутність позивача під час розгляду справи про правопорушення та не отримання останнім акту перевірки не спростовує встановлені в ході проведення зазначеної перевірки порушення вимог закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, а тому позовні вимоги про визнання неправомірними дій не підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, довів правомірність своїх дій в ході проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови з посиланням на відповідні докази.

Таким чином, враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не обґрунтовані, не відповідають чинному законодавству, отже не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання неправомірними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 150663 від 19.12.2012р, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2013 року.

Cуддя: Г.П.Самойлюк