Постанова

від 04.06.2013 по справі 823/348/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/348/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС від 29 березня 2012 року №0004662301, №0004672301. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укртехномас-Сервіс». Апелянт вважає, що згідно норм чинного законодавства відповідач не наділений повноваженнями з визнання правочинів нікчемними, а може лише подавати до суду позов про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, тому оскільки спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18 вересня 2012 року по 24 вересня 2012 року ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СЕЛМ» по взаємовідносинах з ТОВ «Укртехномас-Сервіс» за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 24 вересня 2012 року №236/22-12/14187491, в якому встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 42586,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 42586,00 грн.; порушення пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 34069,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року - 22069,00 грн., за груень 2010 року - 12000 грн.

На підставі акту перевірки №236/22-12/14187491 від 24 вересня 2012 року ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 08 жовтня 2012 року №0004672301, згідно якого за порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 52233,00 грн., у тому числі 42586,00 грн. за основним платежем та 10647,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0004662301, згідно якого за порушення пп.пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 42586,00 грн., у тому числі 34069,00 грн. за основним платежем та 8517,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем на вищевказані податкові повідомлення-рішення були подані скарги до ДПС у Черкаській області та ДПС України, за результатами розгляду яких рішенням ДПС у Черкаській області від 14 грудня 2012 року №27583/10-210 та рішенням ДПС України від 15 січня 2013 року №63716/10/2115 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки за відсутності факту придбання товару (послуг) або в разі якщо придбаний товар (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додна вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Визначення терміну «господарська діяльність» міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин). Так згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «СЕЛМ» (покупець) та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (постачальник) у листопаді-грудні 2010 року були укладені усні договори, згідно яких у власність ТОВ «СЕЛМ» на підставі видаткових накладних були передані запчастини на загальну суму 204411,84 грн. Оплата товару здійснювалась після його фактичного отримання шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Укртехномас-Сервіс».

На підтвердження реальності виконання господарських зобов'язань позивачем надано податкові та видаткові накладні від 05 листопада 2010 року №051107, від 11 листопада 2010 року №111105, від 15 листопада 2011 року №151112, від 07 грудня 2010 року №071208, від 13 грудня 2010 року №131217, від 17 грудня 2010 року №171213 та платіжні доручення, що підтверджуються фактичне перерахування коштів з банківських рахунків позивача на поточний рахунок контрагента - ТОВ «Укртехномас-Сервіс».

Крім того, позивачем надано докази щодо використання придбаних запчастин в господарській діяльності ТОВ «СЕЛМ», основними видами діяльності якого є оптова торгівля сільськогосподарською технікою, оптова торгівля іншим промисловим обладнанням, а саме докази реалізації придбаних у ТОВ «СЕЛМ» запчастин контрагентам-покупцям, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 25 липня 2012 року №548/22-08/37144600 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB «Укртехномас-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14 червня 2010 року по 10 травня 2011 року, в якому зазначено, що операції між TOB «Укртехномас-Сервіс» та контрагентами-постачальниками і покупцями не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у значних обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

В акті перевірки зазначено, що згідно висновку експерта від 08 червня 2011 року №506/1 4 центру Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України встановлено, що підпис на документах фінансово-господарської діяльності (договорах, податкових накладних, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах) TOB «Укртехномас-Сервіс» виконано не громадянином ОСОБА_2, а іншою особою.

Крім того, постановою Печерського районного суду м.Києва по справі №1-167/12 від 19 березня 2012 року, яка набрала законної сили, звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.205 КК України на підставі Закону України «Про амністію». В постанові суду зазначено, що в травні 2010 року у м.Києві ОСОБА_2 на прохання невстановленої особи зареєстрував на себе за грошову винагороду в органах державної влади TOB «Укртехномас-Сервіс», після реєстрації якого самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначеного підприємства та банківські документи передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу таким особам вести незаконну господарську діяльність, а саме складати від імені ОСОБА_2, як директора TOB «Укртехномас-Сервіс», необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що документальне оформлення правовідносин TOB «Укртехномас-Сервіс» здійснювали неуповноважені на те особи, а документи, оформлені від імені TOB «Укртехномас-Сервіс», не являються юридично значимими і не підтверджують надання послуг, виконання робіт зазначеним підприємством для TOB «СЕЛМ», тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС №0004662301 та №0004672301 від 08 жовтня 2012 року винесені з додержанням вимог чинного законодавства.

В силу ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, однак, надана відповідачем постанова Печерського районного суду м.Києва по справі №1-167/12 від 19 березня 2012 року стосується ОСОБА_2 щодо створення фіктивного підприємства, обставини щодо виконання спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» не досліджувалися у кримінальній справі №1-167/12 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.205 КК України, а тому здійснення ним реєстрації названого товариства без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва в цьому товаристві, встановлена у вищезазначеній кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, безпідставно зазначається відповідачем як доказ безтоварності спірних господарських операцій.

Посилання відповідача на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені ТОВ «Укртехномас-Сервіс» невстановленою особою, судом не приймають, оскільки висновок експерта від 08 червня 2011 року №506/1 4 центру Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, на який посилається відповідач, складений за наслідками дослідження документів TOB «Укртехномас-Сервіс», однак, первинні документи, що відображають господарські взаємовідносини останнього з позивачем, не досліджувались. Разом з тим, платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укртехномас-Сервіс», останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Укртехномас-Сервіс», у відповідності до положень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, позивачем надано усі необхідні документи для підтвердження реальності виконання господарських операцій з контрагентом, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2012 року №0004662301 та №0004672301, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС від 08 жовтня 2012 року №0004662301 та №0004672301.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.