ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2013 року м. Чернівці справа № 824/1063/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Анісімова О.В.,
секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,
за участю:
представників позивача - Ткач Д.Б., Григорчука В.В.,
представників відповідача - Васійчука С.І., Мазурок Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Св Далс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «СВ Далс» (далі - позивач або ПП "СВ Далс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 134955,00 грн., з них за основним платежем 107964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "СВ Далс" за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 134955,00 грн. Підставою для збільшення грошових зобов'язань стала, на думку ДПІ, наявність безтоварних операцій по придбанню обладнання по договорам комісії у товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Карро" (далі - ТОВ "Гранд-Карро") та товариства з обмеженою відповідальністю "Елант" (далі - ТОВ "Елант"). Позивач вважає такі дії ДПІ незаконними, так як господарські операції між ПП "СВ Далс" та ТОВ "Гранд-Карро", ТОВ "Елант" носили реальний характер та були належним чином оформлені первинними документами, у т.ч. податковими накладними. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили наступне.
Так, ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «СВ Далс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» за серпень 2011 р. та з ТОВ «Елант» за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р., за результатами якої складено акт від 09.04.2013 р. За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 134955,00 грн.
Згідно акту перевірки підставою для донарахування ПДВ стало те, що ПП «СВ Далс» відповідно до даних податкового обліку включило до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними постачальниками в яких зазначено ТОВ "Гранд-Карро", ТОВ "Елант", які на думку ДПІ мають ознаки фіктивності та не могли здійснювати поставку товару. Доводи ДПІ ґрунтуються на висновках актів ДПІ у Деснянському районі м. Києва та ДПІ у Шевченківському районі м. Києві.
ПП «СВ Далс» вважає зазначенні висновки викладенні в акті перевірки не обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, виходячи із наступного.
Так, між ПП «СВ Далс» та ТОВ "Гранд-Карро", ТОВ "Елант" укладено договори комісії. На підтвердження виконання договорів, між сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт і видані видаткові і податкові накладні, згідно яких і було включно до складу податкового кредиту суми ПДВ, розрахунок між сторонами договору відбувався у безготівковій формі. Під час проведення перевірки позивач надав ДПІ договори комісії, платіжні документи, акти приймання-передачі виконаних робіт, звіти комісіонера, видаткові і податкові накладні, які відповідають вимогам чинного законодавства. З боку ДПІ порушень щодо їх оформлення не виявлено. Надані документи є первинними, на їх підставі здійснювалася господарська операція.
Отриманий від ТОВ "Гранд-Карро" та ТОВ "Елант" товар, на виконання договорів комісії, був реалізований кінцевим покупцям, що підтверджується відповідними первинними документами, однак даний факт в ході перевірки ДПІ не перевірявся.
ДПІ не встановила факту неправомірності вчинених ПП «СВ Далс» правочинів та не зафіксовано факту відсутності відповідних первинних документів. При цьому ніяких додаткових документів ДПІ не вимагало.
Податковий кредит був сформований відповідно до положень ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., №2755-VI (далі - ПК України), після отримання позивачем товару, що підтверджується податковою накладною.
Крім цього, представники позивача суду пояснили, що посилання податкового органу на відсутність реального характеру правочинів з ТОВ «Елант» є необґрунтованим у т.ч. у зв'язку із тим, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києві його перевірку не проводило, що задокументовано відповідним актом перевірки, а тому вважають факт безтоварності господарських операцій не доведеним.
Також, представники позивача вважають, що якщо на час здійснення господарських операцій його контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали не анульоване (дійсне) свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, платник не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагента, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі. ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» на момент проведення господарських операцій з ПП «СВ Далс» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали не анульоване (дійсне) свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Крім цього, відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У зв'язку із зазначеним просять суд позов задовольнити у повному обсязі.
На запитання суду щодо відображення ПП «СВ Далс» у податковій звітності з ПДВ операцій з придбання у ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» товару по договору комісії та подальшої його реалізації покупцям, представники позивача суду пояснили, що дані операції були відображенні у т.ч. у податкових деклараціях з ПДВ, на підтвердження чого надали суду копії цих декларацій разом із додатками (у т.ч. додаток 5).
Представники відповідача суду пояснили наступне.
Так, позаплановою виїзною документальною перевіркою ПП «СВ Далс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» за серпень 2011 р. та з ТОВ «Елант» за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п. 198.1.а) п. 198.3, п 198.6 ст. 198 ПК України, а саме позивачем занижено ПДВ на загальну суму 107964,00 грн. в т.ч.: за: серпень 2011 р. на 19317,00 грн., липень 2012 р. на 15154,00 грн., серпень 2012 р. на 50470,00 грн., вересень 2012 р. на 16255,00 грн., жовтень 2012 р. на 6076,00 грн., грудень 2012 р. на 722,00 грн.; та встановлено завищення у р.24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на 6029,00 грн.
Підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки позивача стали акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 15.06.2012 р. №1806/22-10/33739184 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Карро» (код за ЄДРПОУ 33739184) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мон Шері» (код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.11.2012 р. №1927/22-60/36177415 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Елант» (код за ЄДРПОУ 36177415) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за періоди з 4 кварталу 2009 р. по 4 квартал 2011 р., з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р. та 01.09.2012 р. по 30.10.2012 р., які надійшли до ДПІ.
Даними актами перевірок задокументована неможливість ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» здійснювати господарські операції, у т.ч. ті які передбачені договорами комісії між позивачем та ними.
Зокрема, перевіркою не підтверджено, що ТОВ «Гранд Карро» придбавало товари у своїх постачальників, які у подальшому були передані для реалізації позивачу згідно договорів комісії. Також, в ході перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Гранд Корро» контрагентам-покупцям, у зв'язку із відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Гран Карро» складає 4 особи.
У зв'язку із зазначеним вважають, що у зв'язку із відсутністю основних засобів та трудових ресурсів ТОВ «Гран Карро» не може здійснювати діяльність пов'язану із постачанням обладнання.
Щодо ТОВ «Елант» представник відповідача суду пояснив, що при проведенні аналізу зазначеного суб'єкта господарювання встановлено відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник податків не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за 4 квартал 2009 р. по 4 квартал 2011 р., з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р. та з 01.09.2012 р. по 30.10.2012 р.
У зв'язку із зазначеним, посилаючись на положення ПК України, вважають, що ПП «СВ Далс» завищено податковий кредит за договорами з ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» чим порушено п.44.1 ст. 44, п. 198.1.а) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.
На підставі викладеного просили у задоволенні позову відмовити.
Крім цього, на запитання суду представники відповідача повідомили, що позивач, враховуючи специфіку його діяльності, міг здійснювати операції по придбанню обладнання по договору комісії у ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант»; розрахунки між сторонами договорів відбувались у безготівковій формі; позивач володіє необхідними основними засобами, які надають йому змогу здійснювати діяльність з реалізації обладнання; ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» у поданих до органів державної податкової служби декларацій з ПДВ відобразили податкові зобов'язання, які у них виникли у зв'язку з реалізацією товару позивачу; первинні документи оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, у т.ч. і податкові накладні.
Судом в якості свідка допитано ОСОБА_5, яка суду пояснила, що працює на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ та здійснювала перевірку ПП «СВ Далс». Перевірка проводилась в офісі позивача. Підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки позивача стали акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 15.06.2012 р. №1806/22-10/33739184 та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.11.2012 р. №1927/22-60/36177415, на підставі яких в автоматизованих програмних продуктах органів державної податкової служби здійснено обнуління показників ПДВ (податкові зобов'язання, податковий кредит) контрагентів-постачальників позивача. Перевіркою позивача встановлено, що господарські операції між ПП «СВ Далс» та ТОВ «Гранд Карро», ТОВ «Елант» документально оформленні вірно, податкові накладні виписані, розрахунок по операціям відбувався у безготівковій формі. Чи дійсно поставлявся товар зазначений у договорах комісії від ТОВ «Гранд Карро», ТОВ «Елант» до ПП «СВ Далс» свідку ОСОБА_5 не відомо, так як безпосередньо товарність операції нею не перевірялась. Також, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ТОВ «Гранд Карро», ТОВ «Елант» відобразили в податковій звітності з ПДВ господарські операції по постачанню товару ПП «СВ Далс». Чи реалізовувався ПП «СВ Далс» товар отриманий по договорам комісії від ТОВ «Гранд Карро», ТОВ «Елант», іншим суб'єктам господарювання вона не знає, так як дане питання перевіркою не досліджувалось. Висновки акту перевірки ґрунтувались на висновках актів ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 15.06.2012 р. №1806/22-10/33739184 та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.11.2012 р. №1927/22-60/36177415.
Також, судом в якості свідка допитано ОСОБА_6, яка суду пояснила, що працює на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ та здійснювала разом з ОСОБА_5 перевірку ПП «СВ Далс». Безпосередньо перевірку ПП «СВ Далс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» за серпень 2011 р. та з ТОВ «Елант» за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. вона не здійснювала, а перевіряла виключно установчі документи підприємства. Чи дійсно поставлявся товар зазначений у договорах комісії від ТОВ «Гранд Карро», ТОВ «Елант» до ПП «СВ Далс» свідку ОСОБА_6 не відомо, так як безпосередньо товарність операції нею не перевірялась.
Крім цього, судом в якості свідка допитано ОСОБА_7, який суду пояснив, що працює на посаді директора ПП «СВ Далс», а також виконує функції головного бухгалтера підприємства. Переговори щодо укладання договорів комісії від імені ПП «СВ Далс» з ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» проводив він особисто. Переговори проводились як у телефонному режимі, так і безпосередньо у м. Києві та у м. Чернівцях. Договори та первинні документи, для підписання, передавались як нарочно так і через пошту. Товар отриманий по договору комісії від ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» був реалізований кінцевим покупцям. При цьому монтаж товару (обладнання), який був доукомплектований, здійснювали працівники ПП «СВ Далс». Товар від ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» отримувався на складі, який розташований у м. Чернівці вул. Синельникова, 13 а.
Також, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що з ТОВ «Гранд Карро» позивач співпрацює з 2009 р. З ТОВ «Елант» позивач розпочав співпрацювати внаслідок рекомендацій від ТОВ «Гранд Карро». Придбаний по договору комісії у ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» товар належним чином був відображений у бухгалтерському обліку.
Крім цього, судом в якості свідка допитаний ОСОБА_8, який суду пояснив, що працював на посаді водія у ПП «СВ Далс» та здійснював монтаж обладнання, яке ним доставлялось до кінцевого покупця. Обладнання отримувалось на складі, який знаходиться у м. Чернівцях по вул. Синельникова. Даний склад не належить ПП «СВ Далс». Обладнання на складі отримував разом із ОСОБА_7 Отримане на складі обладнання доставлялось ним по місцезнаходженню покупця. Доставка обладнання оформлялась товарно-транспортними накладними, подорожніми листами на накладними.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, в період часу з 27.03.2013 р. по 02.04.2013 р. ДПІ на підставі направлень на перевірку, наказу №576 від 27.03.2013 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «СВ Далс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» за серпень 2011 р. та з ТОВ «Елант» за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р.
Перевіркою в діяльності ПП «СВ Далс» виявлені порушення вимог податкового законодавства, у т.ч. порушення вимог п.44.1 ст. 44, п. 198.1.а) п. 198.3, п 198.6 ст. 198 ПК України, а саме позивачем занижено ПДВ на загальну суму 107964,00 грн. в т.ч.: за: серпень 2011 р. на 19317,00 грн., липень 2012 р. на 15154,00 грн., серпень 2012 р. на 50470,00 грн., вересень 2012 р. на 16255,00 грн., жовтень 2012 р. на 6076,00 грн., грудень 2012 р. на 722,00 грн.; та встановлено завищення у р.24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на 6029,00 грн. Дані порушення задокументовані актом перевірки від 09.04.2013 року №512/22-2/33917646 про результати позапланової перевірки приватного підприємства «СВ Далс», код за ЄДРПОУ 33917646, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» (код ЄДРПОУ 337391184) за серпень 2011 р. та із ТОВ «Елант» (код ЄДРПОУ 36177415) за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. (далі - акт перевірки).
Згідно акту перевірки підставою для донарахування зазначеного податкового зобов'язання, стало те, що позивач відповідно до даних податкового обліку включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними постачальниками в яких зазначено ТОВ "Гранд-Карро" та ТОВ "Елант", які на думку ДПІ мають ознаки фіктивності та не могли здійснювати поставку товару. Доводи ДПІ ґрунтуються на висновках актів ДПІ у Деснянському районі м. Києва та ДПІ у Шевченківському районі м. Києві.
У зв'язку із зазначеним ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 134955,00 грн., з них за основним платежем 107964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991,00 грн.
Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. є протиправним та підлягає скасуванню виходячи із наступного.
Так, ДПІ у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 21 ПК України визначені обов'язки органів державної податкової служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Органи державної податкової служби та їх посадові особи при прийнятті рішень у т.ч. податкових повідомлень-рішень, зобов'язані виходи із наявності в діяльності платника податків об'єктивних порушень вимог податкового законодавства, які задокументовані актом перевірки.
Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р., №984 під актом перевірки розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п.5,6 Порядку в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно положень ПК України, а також враховуючи принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які викладенні у ч.3 ст.2 КАС України, не допускається прийняття рішень, у т.ч. податкових повідомлень-рішень на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України). Припущення в розумінні КАС України не є доказами у справі.
Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки. Дослідженням змісту зазначеного акту перевірку суд прийшов до висновку, що він не відповідає вимогам Порядку в частині чіткого, об'єктивного відображення порушень податкового законодавства. Факти викладені у ньому не в повній мірі підтверджуються первинними документами, а інколи і суперечать їм, що у сукупності з іншими обставинами, призвело до винесення незаконного податкового повідомлення-рішення. До зазначеного суд дійшов виходячи із наступного.
Суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до неправомірного включення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням по договорам комісії товару, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ. Тобто, для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ "Гранд-Карро" та ТОВ "Елант" до податкового кредиту позивача із ПДВ.
Так, ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. При постачанні товарів (робіт, послуг), що згідно із ст.185 ПК України є об'єктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цій, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.
ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.
При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Відповідно до довідки АА №603012 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, акту перевірки (який є джерелом доказової інформації) ПП «СВ Далс» є юридичною особою, яке перебуває на обліку у ДПІ як платник податків та є платником ПДВ. Позивач здійснює діяльність у т.ч. з оптової торгівлі залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього. Тобто, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ПП «СВ Далс» володіло належною податковою правосуб'єктністю, а саме було платником ПДВ, а також здійснювало господарську діяльність, в силу особливостей якої могло купувати для подальшого перепродажу опалювальне обладнання.
Крім цього, постачальники позивача, а саме ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» на момент здійснення досліджених господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платниками ПДВ), яка у т.ч. надавала право, за рахунок проведених операцій, формувати позивачеві податковий кредит.
Зазначенні обставини визнаються відповідачем.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Гранд Карро».
Так, 27.06.2011 р. між позивачем та ТОВ «Гранд Карро» укладено договір комісії №27/06, відповідно до якого ПП «СВ Далс» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та за дорученням ТОВ «Гранд-Карро» вчинити за комісійну плату одну або кілька угод з продажу товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений додатком №1 до цього договору. Крім цього, 01.07.2011 р. між позивачем та ТОВ «Гранд Карро» укладено договір комісії №01/07, відповідно до якого ПП «СВ Далс» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та за дорученням ТОВ «Гранд-Карро» вчинити за комісійну плату одну або кілька угод з продажу товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений додатком №1 до цього договору.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., №435-IV за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Тобто, у реальному договорі комісії мають бути задіяні три суб'єкта господарювання, а саме комітент, у нашому випадку ТОВ «Гранд Карро», комісіонер, у нашому випадку ПП «СВ Далс», та суб'єкт господарювання, який придбав товар.
На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Гранд-Карро» позивачеві поставлений товар (обладнання), який у подальшому ПП «СВ Далс», на підставі договорів поставки №29/06/01 від 29.06.2011 р. та №11/07/01 від 11.07.2011 р., був реалізований товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Карсіс» (далі - ТОВ «Карсіс») та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 (далі - ФОП ОСОБА_9) відповідно. Документально зазначені операції оформлені вірно, а саме податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактуру, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виробничими актами вартості виробництва продукції та відображені в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 6852 та 631.
Дослідженням змісту документів, якими документувались операції на поставку товару від ТОВ «Гранд-Карро» позивачеві, та від позивача до ТОВ «Карсіс» та ФОП ОСОБА_9 встановлено, що вони оформленні відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88. Щодо податкових накладних то вони оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України. При цьому суд зазначає, що представники ДПІ у судовому засіданні визнали відповідність податкової накладної по формі вимогам чинного законодавства.
Розрахунок по операціям проводився виключно в безготівковій формі, що підтверджується наявними у справі та дослідженими платіжними дорученнями, підсумковими виписками по розрахунковому рахунку. Дані господарські операції призвели до реальних змін в структурі активів та зобов'язань позивача.
Транспортування обладнання документувалось подорожніми листами та товарно-транспортними накладним, які досліджені у судовому засіданні. При цьому суд зазначає, що безпосереднього транспортування обладнання від ТОВ «Гранд-Карро» до ПП «СВ Далс» не відбувалось, так як обладнання знаходилось на складі, який знаходиться у м. Чернівцях по вул. Синельникова,13а (див. договір складського зберігання №10/01 від 01.10.2010 р.).
ТОВ «Гранд-Карро» у податковій звітності відобразило свої податкові зобов'язання з ПДВ, які виникли у зв'язку із поставкою обладнання позивачу, а позивач відповідно сформував на цю суму податковий кредит та у подальшому податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку із реалізацією обладнання ТОВ «Карсіс» та ФОП ОСОБА_9
Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що вищезазначені господарські операції носили реальний характер, тоді як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які є посадовими особами ДПІ та здійснювали перевірку ПП «СВ Далс» надати будь-які докази на підтвердження безтоварності вищезазначених операцій не змогли, так як їм це не відомо.
Таким чином, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що вище досліджені господарські операції між позивачем та ТОВ «Гранд-Карро» задокументовані первинними документами, які в логічно-хронологічному порядку доповнюють один одного та не містять змістових розбіжностей. Враховуючи вартісні показники досліджених вище договорів та первинних документів до них, суд вважає, що основною метою їх укладення було отримання майнової вигоди. При цьому мала місце зміна активів позивача.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Податкове законодавство не пов'язує дату виникнення податкового кредиту з вартості придбаних товарів з датою початку використання цих товарів в господарській діяльності платника податку. Наявність належним чином оформленої податкової накладної, підтвердження проведення розрахунків між контрагентами, наявність видаткових накладних є підставою для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За таких обставин, суд вважає, що ПП «СВ Далс» правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених ним у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Гранд-Карро», що підлягають використанню у його господарській діяльності.
Щодо позиції відповідача, відповідно до якої безтоварність господарських операцій доводиться актом ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 15.06.2012 р. №1806/22-10/33739184 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Карро» (код за ЄДРПОУ 33739184) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мон Шері» (код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., яким задекларовані ТОВ «Гранд Карро» податкові зобов'язання були зменшені, то суд вважає, що позивач в силу положень ст.61 Конституції України (індивідуалізація відповідальності) не може нести відповідальність за ймовірні порушення вимог господарського та податкового законодавства з боку ТОВ «Гранд Карро».
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Елант».
Так, між позивачем та ТОВ «Елант» укладено договори комісії №4/06 від 04.06.2012 р., №2/07 від 02.07.2012 р., №9/07 від 09.07.2012 р., №3/08 від 03.08.2012 р. відповідно до яких ПП «СВ Далс» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та за дорученням ТОВ «Елант» вчинити за комісійну плату одну або кілька угод з продажу товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений додатками №1 до цих договорів.
Враховуючи правову природу договору комісії, слідує, що для його реального виконання мають бути задіяні три суб'єкта господарювання, а саме комітент, у даному випадку ТОВ «Елант», комісіонер, у даному випадку ПП «СВ Далс», та суб'єкт господарювання, який придбав товар.
На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Елант» позивачеві поставлений товар (обладнання), який у подальшому ПП «СВ Далс», на підставі договорів поставки №25/06 від 25.06.2012 р., №06/08 від 06.08.2012 р., №07/08 від 07.08.2012 р., №14/08 від 14.08.2012 р., №12/07 від 12.07.2012 р., №10/07 від 10.07.2012 р., був реалізований дочірньому підприємству «Самтранс» товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Плюс», товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт», товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп», товариству з обмеженою відповідальністю «Пластик», товариству з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Український легіон», товариству з обмеженою відповідальністю «Форт Нокс» відповідно. Документально зазначені операції оформлені вірно, а саме податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактуру, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виробничими актами вартості виробництва продукції та відображені в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 6852 та 631.
Дослідженням змісту документів, якими документувались операції на поставку товару від ТОВ «Елант» позивачеві, та від позивача до кінцевих покупців (перелік яких зазначено вище) встановлено, що вони оформленні відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88. Щодо податкових накладних то вони оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України. При цьому суд зазначає, що представники ДПІ у судовому засіданні визнали відповідність податкової накладної по формі вимогам чинного законодавства.
Розрахунок по операціям проводився виключно в безготівковій формі, що підтверджується наявними у справі та дослідженими платіжними дорученнями, підсумковими виписками по розрахунковому рахунку. Дані господарські операції призвели до реальних змін в структурі активів та зобов'язань позивача.
Транспортування обладнання документувалось подорожніми листами та товарно-транспортними накладним, які досліджені у судовому засіданні. При цьому суд зазначає, що безпосереднього транспортування обладнання від ТОВ «Елант» до ПП «СВ Далс» не відбувалось, так як обладнання знаходилось на складі, який знаходиться у м. Чернівцях по вул. Синельникова,13а, що підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
ТОВ «Елант» у податковій звітності відобразило свої податкові зобов'язання з ПДВ, які виникли у зв'язку із поставкою обладнання позивачу, а позивач відповідно сформував на цю суму податковий кредит та у подальшому податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку із реалізацією обладнання кінцевим покупцям.
Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що вищезазначені господарські операції носили реальний характер, тоді як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які є посадовими особами ДПІ та здійснювали перевірку ПП «СВ Далс» надати будь-які докази на підтвердження безтоварності вищезазначених операцій не змогли, так як їм це не відомо.
Таким чином, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що вище досліджені господарські операції між позивачем та ТОВ «Елант» задокументовані первинними документами, які в логічно-хронологічному порядку доповнюють один одного та не містять змістових розбіжностей. Враховуючи вартісні показники досліджених вище договорів та первинних документів до них, суд вважає, що основною метою їх укладення було отримання майнової вигоди. При цьому мала місце зміна активів позивача.
За таких обставин, суд вважає, що ПП «СВ Далс» правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених ним у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Елант», що підлягають використанню у його господарській діяльності.
Щодо позиції відповідача, відповідно до якої безтоварність господарських операцій доводиться актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.11.2012 р. №1927/22-60/36177415 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Елант» (код за ЄДРПОУ 36177415) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за періоди з 4 кварталу 2009 р. по 4 квартал 2011 р., з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р. та 01.09.2012 р. по 30.10.2012 р., то суд вважає, що позивач в силу положень ст.61 Конституції України (індивідуалізація відповідальності) не може нести відповідальність за ймовірні порушення вимог господарського та податкового законодавства з боку ТОВ «Елант». При цьому суд зазначає, що даним актом задокументовано відсутність ТОВ «Елант» за місцезнаходженням, що унеможливило проведення перевірки. Відповідно до вимог чинного законодавства України відсутність суб'єкта господарювання за місцезнаходженням є підставою для припинення його юридичної особи, а не підставою для коригування показників його податкової звітності.
Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.
Як зазначалось судом, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення було винесене ДПІ у зв'язку з тим, що на її думку в діяльності позивача були виявленні порушення вимог податкового законодавства, в частині формування податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними постачальниками в яких зазначено ТОВ "Гранд-Карро", ТОВ "Елант", які на думку ДПІ мають ознаки фіктивності та не могли здійснювати поставку товару. Однак судом вище встановлено, що зазначені висновки ДПІ є неправомірними, а тому податкове повідомлення-рішення від №0001472220 від 23.04.2013 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім цього, пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податку податкового кредиту з ПДВ. За змістом указаної норми податковий кредит вважаються сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. При цьому з урахуванням норм ст.ст.61, 44 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення ПП «СВ Далс» вимог ПК України.
Доказова база ДПІ ґрунтується виключно на припущеннях, що є неприпустимим в адміністративному судочинстві.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства «СВ Далс» до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 134955,00 грн., з них за основним платежем 107964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991,00 грн. - підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства "Св Далс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р., яким Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби збільшено суму грошового зобов'язання приватному підприємству "Св Далс" за платежем податок на додану вартість у сумі 134955 (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., з них за основним платежем 107964 (сто сім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 21432838) на користь приватного підприємства "Св Далс" (код ЄДРПОУ 33917646) документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору на суму 1349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 00 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 07 червня 2013 р.
Суддя О.В. Анісімов
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 12.06.2013 |
Номер документу | 31732859 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні