Ухвала

від 23.07.2013 по справі 824/1063/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1063/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "СВ Далс" до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «СВ Далс» звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 134955,00 грн., з них за основним платежем 107964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991,00 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "СВ Далс". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, в період часу з 27.03.2013 р. по 02.04.2013 р. ДПІ на підставі направлень на перевірку, наказу №576 від 27.03.2013 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «СВ Далс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» за серпень 2011 р. та з ТОВ «Елант» за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р.

Перевіркою в діяльності ПП «СВ Далс» виявлені порушення вимог податкового законодавства, у т.ч. порушення вимог п.44.1 ст. 44, п. 198.1.а) п. 198.3, п 198.6 ст. 198 ПК України, а саме позивачем занижено ПДВ на загальну суму 107964,00 грн. в т.ч.: за: серпень 2011 р. на 19317,00 грн., липень 2012 р. на 15154,00 грн., серпень 2012 р. на 50470,00 грн., вересень 2012 р. на 16255,00 грн., жовтень 2012 р. на 6076,00 грн., грудень 2012 р. на 722,00 грн.; та встановлено завищення у р.24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на 6029,00 грн. Дані порушення задокументовані актом перевірки від 09.04.2013 року №512/22-2/33917646 про результати позапланової перевірки приватного підприємства «СВ Далс», код за ЄДРПОУ 33917646, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Гранд Карро» (код ЄДРПОУ 337391184) за серпень 2011 р. та із ТОВ «Елант» (код ЄДРПОУ 36177415) за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки підставою для донарахування зазначеного податкового зобов'язання, стало те, що позивач відповідно до даних податкового обліку включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними постачальниками в яких зазначено ТОВ "Гранд-Карро" та ТОВ "Елант", які на думку ДПІ мають ознаки фіктивності та не могли здійснювати поставку товару. Доводи ДПІ ґрунтуються на висновках актів ДПІ у Деснянському районі м. Києва та ДПІ у Шевченківському районі м. Києві.

У зв'язку із зазначеним ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 134955,00 грн., з них за основним платежем 107964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до неправомірного включення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням по договорам комісії товару, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ. Тобто, для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ "Гранд-Карро" та ТОВ "Елант" до податкового кредиту позивача із ПДВ.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цій, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до довідки АА №603012 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, акту перевірки (який є джерелом доказової інформації) ПП «СВ Далс» є юридичною особою, яке перебуває на обліку у ДПІ як платник податків та є платником ПДВ. Позивач здійснює діяльність у т.ч. з оптової торгівлі залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього. Тобто, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ПП «СВ Далс» володіло належною податковою правосуб'єктністю, а саме було платником ПДВ, а також здійснювало господарську діяльність, в силу особливостей якої могло купувати для подальшого перепродажу опалювальне обладнання.

Крім цього, постачальники позивача, а саме ТОВ «Гранд Карро» та ТОВ «Елант» на момент здійснення досліджених господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платниками ПДВ), яка у т.ч. надавала право, за рахунок проведених операцій, формувати позивачеві податковий кредит.

Так, 27.06.2011 р. між позивачем та ТОВ «Гранд Карро» укладено договір комісії №27/06, відповідно до якого ПП «СВ Далс» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та за дорученням ТОВ «Гранд-Карро» вчинити за комісійну плату одну або кілька угод з продажу товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений додатком №1 до цього договору. Крім цього, 01.07.2011 р. між позивачем та ТОВ «Гранд Карро» укладено договір комісії №01/07, відповідно до якого ПП «СВ Далс» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та за дорученням ТОВ «Гранд-Карро» вчинити за комісійну плату одну або кілька угод з продажу товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений додатком №1 до цього договору.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Гранд-Карро» позивачеві поставлений товар (обладнання), який у подальшому ПП «СВ Далс», на підставі договорів поставки №29/06/01 від 29.06.2011 р. та №11/07/01 від 11.07.2011 р., був реалізований товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Карсіс» (далі - ТОВ «Карсіс») та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) відповідно. Документально зазначені операції оформлені вірно, а саме податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактуру, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виробничими актами вартості виробництва продукції та відображені в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 6852 та 631.

Дослідженням змісту документів, якими документувались операції на поставку товару від ТОВ «Гранд-Карро» позивачеві, та від позивача до ТОВ «Карсіс» та ФОП ОСОБА_2 встановлено, що вони оформленні відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88. Щодо податкових накладних то вони оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України. При цьому суд зазначає, що представники ДПІ у судовому засіданні визнали відповідність податкової накладної по формі вимогам чинного законодавства.

Розрахунок по операціям проводився виключно в безготівковій формі, що підтверджується наявними у справі та дослідженими платіжними дорученнями, підсумковими виписками по розрахунковому рахунку. Дані господарські операції призвели до реальних змін в структурі активів та зобов'язань позивача.

Транспортування обладнання документувалось подорожніми листами та товарно-транспортними накладним, які досліджені у судовому засіданні. При цьому суд зазначає, що безпосереднього транспортування обладнання від ТОВ «Гранд-Карро» до ПП «СВ Далс» не відбувалось, так як обладнання знаходилось на складі, який знаходиться у АДРЕСА_1 (див. договір складського зберігання №10/01 від 01.10.2010 р.).

ТОВ «Гранд-Карро» у податковій звітності відобразило свої податкові зобов'язання з ПДВ, які виникли у зв'язку із поставкою обладнання позивачу, а позивач відповідно сформував на цю суму податковий кредит та у подальшому податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку із реалізацією обладнання ТОВ «Карсіс» та ФОП ОСОБА_2

Як зазначалось вище, відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкове законодавство не пов'язує дату виникнення податкового кредиту з вартості придбаних товарів з датою початку використання цих товарів в господарській діяльності платника податку. Наявність належним чином оформленої податкової накладної, підтвердження проведення розрахунків між контрагентами, наявність видаткових накладних є підставою для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ПП «СВ Далс» правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених ним у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Гранд-Карро», що підлягають використанню у його господарській діяльності.

Між позивачем та ТОВ «Елант» укладено договори комісії №4/06 від 04.06.2012 р., №2/07 від 02.07.2012 р., №9/07 від 09.07.2012 р., №3/08 від 03.08.2012 р. відповідно до яких ПП «СВ Далс» зобов'язалось від свого імені, але за рахунок та за дорученням ТОВ «Елант» вчинити за комісійну плату одну або кілька угод з продажу товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений додатками №1 до цих договорів.

Враховуючи правову природу договору комісії, слідує, що для його реального виконання мають бути задіяні три суб'єкта господарювання, а саме комітент, у даному випадку ТОВ «Елант», комісіонер, у даному випадку ПП «СВ Далс», та суб'єкт господарювання, який придбав товар.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Елант» позивачеві поставлений товар (обладнання), який у подальшому ПП «СВ Далс», на підставі договорів поставки №25/06 від 25.06.2012 р., №06/08 від 06.08.2012 р., №07/08 від 07.08.2012 р., №14/08 від 14.08.2012 р., №12/07 від 12.07.2012 р., №10/07 від 10.07.2012 р., був реалізований дочірньому підприємству «Самтранс» товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Плюс», товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт», товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп», товариству з обмеженою відповідальністю «Пластик», товариству з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Український легіон», товариству з обмеженою відповідальністю «Форт Нокс» відповідно. Документально зазначені операції оформлені вірно, а саме податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактуру, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виробничими актами вартості виробництва продукції та відображені в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 6852 та 631.

Дослідженням змісту документів, якими документувались операції на поставку товару від ТОВ «Елант» позивачеві, та від позивача до кінцевих покупців (перелік яких зазначено вище) встановлено, що вони оформленні відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88. Щодо податкових накладних то вони оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України. При цьому суд зазначає, що представники ДПІ у судовому засіданні визнали відповідність податкової накладної по формі вимогам чинного законодавства.

Розрахунок по операціям проводився виключно в безготівковій формі, що підтверджується наявними у справі та дослідженими платіжними дорученнями, підсумковими виписками по розрахунковому рахунку. Дані господарські операції призвели до реальних змін в структурі активів та зобов'язань позивача.

Транспортування обладнання документувалось подорожніми листами та товарно-транспортними накладним, які досліджені у судовому засіданні. При цьому суд зазначає, що безпосереднього транспортування обладнання від ТОВ «Елант» до ПП «СВ Далс» не відбувалось, так як обладнання знаходилось на складі, який знаходиться у АДРЕСА_1 що підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ТОВ «Елант» у податковій звітності відобразило свої податкові зобов'язання з ПДВ, які виникли у зв'язку із поставкою обладнання позивачу, а позивач відповідно сформував на цю суму податковий кредит та у подальшому податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку із реалізацією обладнання кінцевим покупцям.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001472220 від 23.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 134955,00 грн., з них за основним платежем 107964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26991,00 грн. підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.