Постанова

від 06.06.2013 по справі 811/1532/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року Справа № 811/1532/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мирошниченка В.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 7988,32 грн., в т.ч. по страховим внескам та фінансовій санкції на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1374,80 грн.; з єдиного внеску та фінансових санкцій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6613,52 грн.

Копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідачеві направлено за адресою місця проживанння, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "прописана, але не проживає". (а.с.32)

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 КАС у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (Закон № 1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи.

Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 1058-IV, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Згідно статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

На підставі частини третьої статті 18 Закону № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Законом України Про внесення змін до законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. №2461, внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом викладення в новій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно абз.9 статті 1 Закону № 1058-IV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до абз.6 п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, тобто фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) -на 32 відсотки за 2004 - 2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно (Інструкція затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України, №21-1 від 19.12.2003 р.)

Частиною першою статті 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. №2154-VІ установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати та ставку у розмірі 33,2 %, мінімальний страховий внесок для платників єдиного та фіксованого податку у липні - вересні 2010 року становив 294, 82 грн. (888 грн. х 33,2 %) у місяць, у жовтні-листопаді 2010 року становив 301,12 грн.(907 х 33,2 %) у місяць, у грудні 2010 року становив 306,10 грн.(922 х 33,2 %).

Згідно частини шостої статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.

Частинами другої та третьої статті 106 Закону № 1058-IV, передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом встановлено, що фізичній особі-підприємець ФОП ОСОБА_1 виставлені вимоги 26.11.2010р. №125 на суму 632,46 грн., за № 40 від 04.02.2011р., на суму 572,34 грн. (за 3,4 квартали 2010 року) та застосована фінансова санкцій в сумі 170 грн. згідно рішення №26 від 22.04.2011р.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості в сумі 1374,80 грн. до суду не надано.

Також, суд встановив, що заборгованість відповідача зі сплати єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012р. по 09.04.2013р. включно становить 6273,52 грн., та зі штрафних санкцій на суму 340 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.19), вимогами про сплату боргу: Ф-10 від 03.03.2012р. на суму 1701,10 грн., № Ф-19 від 11.02.2013р. на суму 4572,42 грн.(а.с.24,22), рішеннями: №138 від 09.04.2012р. на суму 170 грн., №46 від 13.02.2013р. на суму 170 грн. (а.с.26-27).

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем вказаних рішень суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, зокрема, які обрали спрощену систему оподаткування.

Статтею 20 Закону 1058- IV визначено, що платник внеску зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 6 Закону 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі обчислювати і сплачувати його.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підтверджується розрахунками управління Пенсійного фонду України Новоархангельському районі Кіровоградської області. (а.с.9,19).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 183-2, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі (код ЄДРПОУ 20650131, р/р 256093121222 в ОУ „Ощадбанк" м.Кіровоград,, МФО 323475, код 20650131) заборгованість по страховим внескам, фінансовим санкціям на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з єдиного внеску та фінансовим санкціям на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7988 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 32 копійок.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя В.С.Мирошниченко