Постанова

від 29.05.2013 по справі 826/4106/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2013 року 10:32 № 826/4106/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Павлик І.І. (довіреність від 28.05.2013 р.)

від відповідача - Коновал Т.В. (довіреність від 24.07.2012 р. № 1998/9/10-114)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-маркетингове агентство «Трістан» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС провизнання протиправними дій щодо визнання недійсними правочинів за актом перевірки,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Торгово-маркетингове агентство «Трістан» з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС в якому, з урахуванням прийнятої судом заяви від 10.04.2013 про зміну позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії ДПІ щодо викладення в Акті перевірки від 13.02.2013 № 408/22-90/32531568 висновків про нікчемність (недійсність) правочинів укладених ТОВ «ТМА «Трістан» з контрагентами.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що викладені в Акті перевірки від 13.02.2013 № 408/22-90/32531568 висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ «Константа-Д», а також іншими контрагентами, у жовтні 2011 року, є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб органів податкової служби, а відтак вважає вказані висновки такими, що прийнятті з перевищенням повноважень та є протиправними.

Відповідач під час розгляду справи заперечував проти заявлених позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень ДПІ зазначала, що при проведенні перевірки ТОВ «ТМА «Трістан» та складанні і оформленні Акту перевірки за її результатами, керувалась та діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, формування висновків акту перевірки входить до функціональних обов'язків інспектора, його позиція формується на підставі наявних під час перевірки документів і внутрішнього переконання та само по собі не створює для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладає на позивача податкових обов'язків, дії відповідача у зв'язку із визначенням висновків в акті перевірки та дії по складанню акту перевірки не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки, створює для платника податків правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТМА «Трістан» (код ЄДР 32531568, адреса: 04116, м. Київ, вул. В.Василевської, 12/16) щодо взаємовідносин з ТОВ «Константа-Д» (код ЄДР 37477626) за період жовтня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 13.02.2013 № 408/22-90/32531568 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою позивача встановлено безтоварність господарських взаємовідносин щодо поставки товару між ТОВ «ТМА «Трістан» та його контрагентом ТОВ «Константа-Д» (код ЄДР 37477626) у жовтні 2011 року. При цьому, в Акті перевірки ДПІ також прийшла до висновку про неможливість ТОВ «ТМА «Трістан» здійснювати подальшу реалізацію придбаного у ТОВ «Константа-Д» товару своїм контрагентам, оскільки такий товар позивачем не був придбаний, що на думку ДПІ свідчить про недійсність правочинів укладених ТОВ «ТМА «Трістан» з контрагентами на реалізацію ТМЦ.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації з ПДВ за жовтень 2011 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло придбання ТОВ «ТМА «Трістан» у ТОВ «Константа-Д» товарів, на що відповідно до договору від 24.02.2011 № 2402/Д виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 150 936,00 грн. (перелік податкових накладених відображений у таблиці на стор. 4 Акту).

Як зазначено в Акті перевірки, суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено ТОВ «ТМА «Трістан» до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року та відображено в реєстрі податкових накладних за вказаний період.

Далі в Акті перевірки зазначається, що від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси отримано акт від 29.12.2011 № 5776/23-214/37477626/268 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Константа-Д» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень 2011 року».

Вищевказаним актом встановлено, що ТОВ «Константа-Д» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також, встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Константа-Д» та його контрагентами є недійсними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

За таких обставин, ДПІ в Акті перевірки позивача приходить до висновку про відсутність реальної можливості поставки товарів підприємству ТОВ «ТМА «Трістан» від зазначеного контрагента ТОВ «Константа-Д», у зв'язку з чим та посилаючись на норми ЦК України ДПІ зазначає про нікчемність правочину на поставку ТМЦ укладеного ТОВ «ТМА «Трістан» з ТОВ «Константа-Д», що в свою чергу, як приходить до висновку ДПІ в акті перевірки, свідчить про недійсність також правочинів, які укладені ТОВ «ТМА «Трістан» на реалізацію таких ТМЦ іншим контрагентам.

Відтак, за загальним висновком акту перевірки ДПІ прийшла до висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2011 року на загальну суму 150936,00 грн. та про завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 150936,00 грн.

У той же час, під час розгляду справи не доведено здійснення податковим органом будь-яких нарахувань, збільшення податкових зобов'язань, як і зменшення сум податкових вигод позивача по особовому рахунку позивача.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Право податкового органу на проведення перевірки, порядок та процедура її проведення, а також права та обов'язки посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки регламентується Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п/п. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з цим, п. 78.1. ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (п. 83.1. ПК України).

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Більш того, п. 86.7. ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце , висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення тих чи інших обставин, встановлених під час перевірки, та за процедурою має відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення) прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, яке, як встановлено під час розгляду справи, ДПІ не приймалося.

В свою чергу, платник податків у разі незгоди із викладеними в акті перевірки висновками та встановленими в ньому порушеннями має право подати заперечення на такий акт та зазначені в ньому висновки до податкового органу, який повинен здійснити перевірку достовірності вказаної в акті інформації та правильності кваліфікації визначених у ньому порушень законодавства і при невідповідності тих чи інших обставин або висновків винести відповідне рішення.

В даному випадку, нікчемність зазначених в Акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом, а по суті є лише припущенням ДПІ.

Даного висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні , мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків посадових осіб ДПІ в акті перевірки з посиланням на недійсність (нікчемність) договорів, є позицією інспектора (ДПІ) , яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, само по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків , оскільки виходячи із змісту ч. 3 ст. 228 ЦК України з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення висновків в акті перевірки, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

В даному випадку, як зазначалося вище, жодних податкових повідомлень-рішень не приймалося, під час розгляду справи не доведено збільшення по особовому рахунку позивача податкових зобов'язань або податкових вигод.

Під час розгляду справи не доведено, що висновки Акту перевірки, з якими не погоджується позивач, потягли за собою будь-які негативні для позивача наслідки, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, не доведено наявності обставин, які б у взаємозв'язку з нормами податкового законодавства зумовлювали можливість визнання протиправними дій відповідача. Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-маркетингове агентство «Трістан» (код з ЄДР 32531568; адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ванди Василевської, 12/16) відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 05.06.20132 р.