Постанова

від 20.05.2013 по справі 801/309/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2013 р. (12:07) Справа №801/309/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Кримська республіканська дирекція Приватного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Дмітрієв Олег Борисович, довіреність б/н від 24.11.12, паспорт серії НОМЕР_3;

від відповідача: Калінчук Катерина Володимирівна, довіреність № 18/10-0 від 13.03.12, службове посвідчення серія УКР № 071034;

від третьої особи: Наскрипняк Ганна Олексіївна, довіреність № б/н від 21.09.10, паспорт серії НОМЕР_4;

Обставини справи: у грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2012 № 0020511702.

Адміністративний позов не відповідав нормам ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 08.01.2013 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивач усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 08.01.2013, у визначений судом строк.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на незаконність рішення відповідача про нарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб сумою 14 115,30 грн. та штрафних санкцій розміром 11 606,48 грн., з підстав того, що відповідач нарахував вказані грошові зобов'язання щодо осіб, які ніколи не були працівниками ТОВ "СОКІЛ-СКС". Не перевіривши своєї бази та не врахувавши надані підприємством документи щодо осіб, які працювали на підприємстві, і за яких підприємством перераховано до бюджету відповідні суми податку, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення лише з урахуванням доводів невідомого заявника, за заявою якого була проведена позапланова невиїзна перевірка, висновки якої покладено в основу незаконного, на думку позивача, податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 22.01.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав у повному обсязі адміністративний позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача поданий позов не визнав, проти заявлених вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, які за викладених у них підстав та обставин підтримав у повному обсязі. Заперечуючи проти позову представником відповідача зазначено, що за результатами проведеної на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі від 05.12.2012 № 3139, відповідно до звернення, що надійшло з ДПС в АР Крим від 19.11.2012 № 10211/7/17-0238 щодо офіційно не оформлених працівників та порушення вимог чинного законодавства, позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "СОКІЛ-СКС" з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства за період з 01.11.2011 по 31.10.2012, повноважними особами податкового органу встановлено порушення вимог податкового законодавства, зокрема положень пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України щодо не нарахування та не перерахування підприємством ТОВ "СОКІЛ-СКС" до бюджету у повному обсязі податку на доходи фізичних осіб за період з 01.11.2011 по 31.10.2012 у сумі 14 115,30 грн. та порушення положень пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині включення недостовірних даних про суми доходів, отриманих працівниками підприємства за 4 квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року та 3 квартал 2012 року. Встановлені порушення податкового законодавства стали підставами для нарахування грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, а також накладення штрафу за порушення податкової дисципліни. За таких підстав, на думку представника відповідача, оспорене позивачем рішення відповідача є обґрунтованим, ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суд від 22.02.2013 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Кримську республіканську дирекцію Приватного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль". Представник банку у судовому засіданні пояснив, що між позивачем та Банком було укладено договір про надання охоронних послуг, за яким останнім добросовісно виконано зобов'язання з оплати близько 900 тисяч гривень за надані послуги і в разі, якщо буде встановлено судом, що послуги було надано особами, які не працювали у ТОВ "СОКІЛ-СКС", можливо Банк буде звертатись до суду з вимогами до ТОВ "СОКІЛ-СКС" про повернення коштів.

Допитаний в судовому засіданні, колишній працівник КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_6, пояснив, що з грудня 2006 року по лютий 2013 року обіймав посаду начальника відділу перевезень валютних цінностей та інкасації грошових коштів КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", до основних обов'язків якого входила організація перевезень валютних цінностей та перевезення грошових коштів підлеглими, яких в його підпорядкуванні по Криму було близько 40 осіб.

ТОВ "СОКІЛ-СКС" надавались КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" послуги по супроводженню інкасаторів відповідно до укладеного договору від 12.12.2011 № 11/С-12-68-0-1/42. Як пояснив ОСОБА_6, згідно до пункту 3 додатку 1 до договору, він був уповноваженою особою від Банку та контролював умови виконання укладеного договору. Згідно пункту 5.1 додатку 1 до названого договору, визначено коло осіб у кількості 20 чоловік, які мали право на виконання зобов'язань за договором, якими могли бути саме робітники ТОВ "СОКІЛ-СКС" відповідно до визначеного переліку. З моменту укладення договору з позивачем, з грудня 2011 року, всі ці особи виконували зобов'язання по супроводженню інкасаторів. В лютому-березні 2012 року почали змінюватись робітники. Особу робітників перевіряли чергові інкасатори згідно до посвідчень охоронця, виданого ТОВ "СОКІЛ-СКС". Передбачений договором порядок вимагав наступне: черговий реєстрував особу, яка прибула до виконання зобов'язань у спеціальній формі, у передбаченому договором документі - "Облік робочого часу". У Банку залишається загальний облік по днях на 1 (одному) аркуші, а відривні талони "Обліку робочого часу" у кінці зміни кожного дня віддавались старшому наряду охорони підприємства. Відривні талони не містять печатки, а підписуються черговим інкасатором (від Банку та старшим наряду охорони - від підприємства), містять дату, прізвище, ім'я та по-батькові, час початку та закінчення роботи, загальний час за зміну. Усі вказані дані є ідентичними і містяться в "Обліку робочого часу" - документах Банку. Охоронців, які прибували на роботу до Банку щоденно приводив або директор ТОВ "СОКІЛ-СКС" або начальник служби охорони ТОВ "СОКІЛ-СКС".

Замість осіб, вказаних у Договорі, на їх заміну у лютому-березні 2012 року почали виходити інші особи без внесення змін до Договору. Спочатку в усній формі директор ТОВ "СОКІЛ-СКС" ОСОБА_7 пояснював, що з'явились "нові" охоронці, в яких були посвідчення охоронців і які прибували у супроводі директора ТОВ "СОКІЛ-СКС" ОСОБА_7 Сумніву в тому, що це були не співробітники ТОВ "СОКІЛ-СКС" не виникало, так як в них були посвідчення охоронців ТОВ "СОКІЛ-СКС", прибували вони у супроводі директора або начальника охорони ТОВ "СОКІЛ-СКС", одягнені у відповідну форму. Накази про прийом на роботу "нових" охоронців, на вимогу ОСОБА_6, було надано за підписом директора та печаткою ТОВ "СОКІЛ-СКС", але не в повному обсязі, особисто ОСОБА_7

Після того, як з'ясувалось, що дати зарахування на роботу не відповідають фактичним датам прийому на роботу, після скарг, що надійшли від "нових" та "старих" працівників про затримку у виплаті заробітної плати, під час бесіди з цими працівниками, стало відомо, що "нові" працівники працюють без надання трудових книжок та з наказами про прийом на роботу їх ніхто не ознайомлював. З квітня 2012 року між КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "СОКІЛ-СКС" почалась офіційна переписка з приводу надання повного комплекту документів на "нових" працівників, внаслідок чого почали виявлятись факти, що дійсно частина працівників ТОВ "СОКІЛ-СКС", що надавали за укладеним договором послуги КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", не оформлені офіційно. І до моменту повного розірвання договору документи ТОВ "СОКІЛ-СКС" у повному обсязі так і не були надані КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Навіть за тими документами, які були надані Підприємством Банку не було внесено змін до договору.

У подальшому Банк надавав заяви у телефонному режимі. Оплата Банком у розмірі 21 гривні за 1 час роботи проводилась по факту виконаних робіт. Підписи в "Обліку робочого часу" проставлялись після закінчення роботи чергових інкасаторів від Банку та старшим наряду охорони. З постійно надаючих послуги Банку осіб, визначених у додатку до договору, на момент розірвання договору залишилось близько 3-4 осіб, решта охоронців ТОВ "СОКІЛ-СКС" була замінена "новими". Підставами для розірвання договору стало повідомлення, надане за 1 місяць.

Нарахування оплати за послуги охорони здійснювалось щомісячно за підписом ОСОБА_6 та директора ТОВ "СОКІЛ-СКС" відповідно до документів та звірки фактично відпрацьованого часу. Розбіжностей по часах не виникало. Оплата проводилась на рахунки ТОВ "СОКІЛ-СКС" після підписання акту виконаних робіт.

Переписка між банком та підприємством зберігається, як в КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", так і в ТОВ "СОКІЛ-СКС". Як пояснив ОСОБА_6 звернення до ДПС в АР Крим було усно погоджено зі службою безпеки Банку.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2, що працювала у ТОВ "СОКІЛ-СКС" головним бухгалтером з листопада 2011 року по липень 2012 року пояснила, що у перших числах місяця разом з директором проводили звірку відпрацьованого часу. Часи роботи охоронців, вирахувані підприємством, співпадали з відомостями зазначеними в "Обліку робочого часу". Підприємство виставляло Банку рахунки на оплату, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Як пояснила ОСОБА_2, їй невідомо про те, чи працювали на підприємстві особи, які не були оформлені офіційно. Заробітна плата нараховувалась на картки. Розподіл роботи по окладах та облік робочого часу у часах здійснював директор ТОВ "СОКІЛ-СКС". В процесі звірки відомостей Банку та даних Підприємства претензій по прізвищах працівників, зазначених в "Обліку робочого часу" не виникало. Звірка проводилась по часах, не зважаючи на прізвища працівників. Кількість відпрацьованого часу Банк узгоджував без претензій. Оклад охоронців складав 1 500 гривень на місяць, що було вище за мінімальну заробітну плату. В перерахунку з часів на оклад перевищення 40 годинного робочого тижня не виникало. У разі, якщо робітник пропрацював менше 40 годин на тиждень - нараховувався оклад. Під час роботи ОСОБА_2, за її спогадами, конфліктних ситуацій не виникало.

Допитані в якості свідків співробітники ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що фактично перевірка проведена у зв'язку із необхідністю перевірки доводів заяви, що надійшла від ОСОБА_6 до ДПС АР Крим. При сприянні співробітників податкової міліції до заяви ОСОБА_6 було надано підтверджуючі документи, а саме: Облік роботи співробітників ТОВ "СОКІЛ-СКС" у складі спільної бригади інкасації КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому містились відомості про прізвище, ім'я та по-батькові працівників, дати виходу на роботу, відпрацьований час (початок та закінчення), підпис чергового працівника Банку та старшого наряду охорони позивача.

Під час перевірки були вивчені надані начальником відділу інкасації та перевезення валютних цінностей КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_6, звіти ТОВ "СОКІЛ-СКС" за формою 1-ДФ, відомостей обліку роботи працівників ТОВ "СОКІЛ-СКС", шляхом їх співставлення, відповідно до яких виявлено факт не працевлаштування офіційно працівників ТОВ "СОКІЛ-СКС", чиї прізвища не відображено у формі 1-ДФ. Перевіркою виявлено кількість працівників, які помісячно отримували заробітну плату без утримання податків. Висновки про те, що зазначені особи отримували заробітну плату у ТОВ "СОКІЛ-СКС" зроблено на підставі заяви ОСОБА_6 Податок на доходи з фізичних осіб нарахований виходячи з того, що ці працівники отримували заробітну плату, оскільки перевіркою встановлено, що ці працівники відпрацювали повний місяць. В ході перевірки було також вивчено копії наказів про прийом на роботу працівників без мокрих печаток.

Запит від 04.12.12 № 57433/20/17-2 про надання документів направлений ТОВ "СОКІЛ-СКС" та отриманий останнім 13.12.12 не виконано, податковому органу жодних документів не надано.

У даному випадку до уваги прийнято документи по обліку робочого часу, накази, а також надані документи Банком. При визначенні отриманого доходу працівниками ТОВ "СОКІЛ-СКС", як зазначили перевіряючі податкової інспекції, виходили з положень чинного законодавства, яке вимагає виплату заробітної плати на рівні не менше мінімальної заробітної плати, оскільки розмір фактично виплаченої заробітної плати, зазначених в акті перевірки осіб, в ході перевірки не встановлено.

Двічі викликані до суду у якості свідків охоронці ТОВ "СОКІЛ-СКС" ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які за даними акта перевірки надавали послуги з охорони КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та не були офіційно оформлені на підприємстві, визначені в акті перевірки, окрім ОСОБА_25, до суду не прибули.

З наданих ОСОБА_25 як свідком пояснень суду стало відомо, що він працював охоронцем в ТОВ "СОКІЛ-СКС" у 2010 році, з якого в тому ж році звільнився за власним бажанням. З листопада 2011 року по 31 жовтня 2012 року в ТОВ "СОКІЛ-СКС" не працював і офіційно в цей час ніде не працевлаштовувався, а неофіційно підробляв. У 2010 році знаходився на фізичній охороні у міськраді, а в Банку "Аваль" не працював. З директором ТОВ "СОКІЛ-СКС" ОСОБА_7 не знайомий, у 2010 році його також не знав, оскільки директором підприємства на той час був ОСОБА_26.

Суд вважає належним відповідачем по справі Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим ДПС, тоді як позивач допустив помилки при зазначенні найменування податкового органу, вказавши відповідачем Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим, зміни найменування чи реорганізації відповідача під час розгляду справи не відбувалось, відтак підстав для заміни відповідача у справі немає.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, пояснення представника третьої особи, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами суду докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Проведеною у період з 05.12.12 по 11.12.2012 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби позаплановою невиїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ-СКС", код ЄДРПОУ 33713632, за період з 01.11.2011 по 31.10.2012, про що складено акт від 11 грудня 2012 року № 9899/17-2/33713032, встановлено порушення пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України підприємством ТОВ "СОКІЛ-СКС", зокрема, не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.11.2011 по 31.10.2012 у сумі 14 115,30 грн., а також порушення пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, підприємством до податкових розрахунків ф. № 1-ДФ за 4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року та 3 квартал 2012 року включені недостовірні відомості про суми доходів, які отримані працівниками підприємства (т.1 а.с. 7-9).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 11 грудня 2012 року № 9899/17-2/33713032 прийняте податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2012 року № 0020511702 про збільшення ТОВ "СОКІЛ-СКС" суми грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи найманих працівників, код платежу 5211010104, на суму 25 721,78 грн., з яких 14 115,30 грн. - основний платіж, 11 606,48 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.10).

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 грудня 2012 року № 0020511702. Тобто, предметом спору даної справи є правомірність та обґрунтованість названого рішення відповідача щодо визначення до сплати податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами статті 19-1 Податкового кодексу України на органи державної податкової служби покладено обов'язок з виконання функцій із здійснення: контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; контролю за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів, а також виконання інших функцій, визначених цим кодексом і законами України.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У період, що перевірявся (листопад 2011 року - жовтень 2012 року) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку з доходів найманих працівників, регулювалися Податковим кодексом України.

Підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як то встановлено актом перевірки, підтверджено поясненнями представників відповідача, стали порушення податкового та трудового законодавства, обставини чого виявлені відповідно до проведеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС відносно офіційно неоформлених працівників ТОВ "СОКІЛ-СКС" на предмет порушення вимог чинного законодавства за результатами отриманого від ДПС в АР Крим листа від 19.11.2012 № 10211/7/17-0238 "Про розгляд звернення".

В результаті дослідження наданих заявником документів, зокрема дослідження відомостей обліку роботи працівників ТОВ "СОКІЛ-СКС" у складі сумісної бригади інкасації КРД "Райффайзен Банк Аваль", що працювали на ТОВ "СОКІЛ-СКС" і отримували заробітну плату без офіційного оформлення у період з 01.11.2011 по 31.10.2012, наказів про прийняття на роботу № 183 від 11.11.2011, № 190 від 01.02.2012, №192 від 01.05.2012, що скріплені печаткою та підписом генерального директора ТОВ "СОКІЛ-СКС", перевіркою встановлено, що у період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року охоронці ТОВ "СОКІЛ-СКС" ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_23, відповідно до укладеного між ТОВ "СОКІЛ-СКС" та КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" договору від 12.12.2011 № 11/С-12-68-0-1/42 надавали останньому послуги із забезпечення безпеки уповноважених осіб Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", що здійснюють перевезення валютних цінностей, цінних паперів та інкасацію коштів, без офіційного працевлаштування на ТОВ "СОКІЛ-СКС".

З дослідженого судом договору від 12.12.2011 № 11/С-12-68-0-1/42 про охорону та забезпечення працівниками ТОВ "СОКІЛ-СКС" безпеки уповноважених осіб Кримської республіканської дирекції "Райффайзен Банк Аваль", які здійснюють перевезення валютних цінностей, цінних паперів та інкасацію коштів (т.1 а.с.47-51), додатків № 1, № 2, № 3 до договору (т.2 а.с.15, 17-21), Додаткової угоди № 1 до договору (т.2 а.с.16), сторони визначили його предмет, яким є здійснення охоронних заходів по забезпеченню безпеки уповноважених осіб "Банку" (Інкасаторів) під час виконання ними операцій з перевезення та інкасації валютних цінностей (Кошти) за визначеним "Банком" маршрутом або зняття "Охорони" представником "Банку", що, згідно до п. 5.1 Додатку № 1 до Договору, можуть здійснюватись строго визначеним колом уповноважених осіб (охоронників), за визначеним сторонами у названому пункті Додатку переліку з 20 осіб.

Надання передбачених вказаним договором послуг підтверджується узгодженими сторонами актами про надання послуг (т.2 а.с. 162-173), обліком і звіркою використання охорони по супроводженню інкасації сектору інкасації і перевезення валютних цінностей (т.2 а.с.142, 151, 160, 174-186), обліком роботи співробітників ТОВ "СОКІЛ-СКС" спільної бригади інкасації КРД АО "РАйффайзен Банк Аваль" (т.2 а.с.65-139, 143-150, 152-159), табелем обліку робочого часу співробітників охорони ТОВ "СОКІЛ-СКС" (т.2 а.с.140), табелем обліку робочого часу (т.1 а.с.174-183).

Встановлені в ході перевірки особи, які, як вказано в акті перевірки податковим органом, також надавали КРУ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" охоронні послуги, як працівники ТОВ "СОКІЛ-СКС", громадяни ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_23, у зазначеному в пункті 5.1 Додатку № 1 до договору № 11/С-12-68-0-1/42 від 12 грудня 2011 року не вказані.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, податковим органом, з огляду на визначення фактичної суми отриманого доходу виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, сум отриманого доходу по відомостях ТОВ "СОКІЛ-СКС", визначення сум податку з доходів фізичних осіб (сум податку, що потрібно утримати до бюджету, та утриманого підприємством податку) встановлено розбіжності на загальну суму 14 115,30 грн., з яких у 4 квартал 2011 року - 446,00 грн., у 1 кварталі 2012 року - 1 609,50 грн., у 2 кварталі 2012 року - 3 938,40 грн., у 3 кварталі 2012 - 6 612,00 грн., жовтень 2012 року - 1 509,30 грн. Вказаний розмір донарахованого податку з доходів фізичних осіб у сумі 14 115,30 грн. визначено податковим органом платнику податків до сплати.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і прийнятого на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії, на відповідність вимогам частини третьої 3 статті 2 КАС України, суд виходить з того, що твердження податкового органу про донарахування позивачу до сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб - відповідачем належними та допустимими доказами суду не наведено та не підтверджено. Висновки податкового органу, викладені в акті, про визначення суми не утриманого платником податків розміру податку з доходів фізичних осіб, визначення податковим повідомленням-рішенням до сплати суми грошових зобов'язань, є нічим іншим як припущеннями відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 163.1.1 і 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, зокрема встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час нарахування (виплати, надання).

З положень підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України слідує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

На вимогу підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку у тому числі є податковий агент, яким визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (стаття 18 Податкового кодексу України).

Відповідно підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Положення підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлюють, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Стаття 168 Податкового кодексу України зобов'язує податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Таким чином, суд зазначає, що згідно вимог законодавства ТОВ "СОКІЛ-СКС" є відповідальною особою за декларування отриманих його працівниками доходів, нарахування та сплату відповідного податку.

При цьому, приписами пункту 127.1 статті 127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України.).

З огляду на вказане суд зазначає, що нарахуванню та визначенню сум податку, веденню бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передує складення відповідних первинних документів - відомостей про нарахування заробітної плати та інших, які фіксують факти здійснення операцій у бухгалтерському обліку платника податків, які і є підставами для обліку та фіксування певних подій, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Вказані обставини, події та факти фіксуються певними документами, які в силу їх визначеності, можуть слугувати письмовими доказами, на підставі яких можливо зробити висновок про порушення або відсутність порушень певним суб'єктом вимог та положень діючого законодавства, у тому числі платником податків вимог податкового законодавства України.

У свою чергу, положення Податкового кодексу України, зокрема п. 86.1 ст. 86 ПК України, зобов'язують податковий орган результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлювати у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При цьому, відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Тобто, наявні порушення податкового законодавства, виявлені в ході перевірки податковим органом, повинні бути підтверджені належними та допустимими документальними доказами, дослідження та аналіз яких надає податковому органу право і можливість вирахувати або визначити суми податків та зборів (обов'язкових платежів), оскільки сам лише факт їх наявності, встановлений з документів, наданих заявником, не доводить факт їх існування та позбавляє можливості розрахунку грошових зобов'язань виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, як то було здійснено податковим органом.

Суд зазначає, що у відповідності до п.7.1. ст.7 Податкового кодексу України слідує, що під час встановлення податку обов'язково визначаються, зокрема, такі елементи як об'єкт та база оподаткування.

Об'єктом оподаткування згідно п.22.1 ст.22 Податкового кодексу України можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.23.1. ст.23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Пункт 23.2. ст.23 Податкового кодексу України передбачає, що база оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Отже, об'єктом податку визнаються обставини, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. В спірних правовідносинах отримання доходу фізичною особою є обставиною для виникнення у неї обов'язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Як вже зазначено судом підпунктами 163.1.1 і 163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час нарахування (виплати, надання).

З метою оподаткування під доходом розуміють загальну суму доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Дохід з джерелом його походження в Україні, відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК, - це будь-який дохід, отриманий платником податку у тому числі від будь-яких видів діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Суд зазначає, що поняття "база оподаткування" та "об'єкт оподаткування" не є тотожними, вони відмінні за своїм змістом, однак між ними існує прямий зв'язок. База оподаткування є вартісною, кількісною, фізичною чи іншою характеристикою об'єкта оподаткування у показниках, відносно яких встановлена ставка податку. База оподаткування є важливим елементом оподаткування, відносно якого застосовується ставка податку та який застосовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Базою оподаткування в розумінні п.164.1 ст. 164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Отже, базою оподаткування є вартісний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання платника податку. Базою оподаткування для податку з доходів фізичних осіб є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом та податковою знижкою, отриманою платником податку за підсумками податкового звітного року.

Сукупність оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку протягом звітного податкового місяця складає загальний місячний оподатковуваний дохід.

Основним видом доходу, який розглядається в складі як загального місячного, так і річного оподатковуваного доходу є дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп.164.2.1 п. 164.1 ст. 164).

З метою оподаткування відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК під поняттям "заробітна плата" розуміють - основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

При формуванні бази оподаткування враховується не вся сума нарахованої заробітної плати. Згідно з правилом, викладеним в п. 164.6 ст. 164 ПК оподатковуваною частиною заробітної плати є заробітна плата за вирахуванням суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно із Законом України від 8 липня 2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"), обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду (у випадках, передбачених законом, якщо внески сплачувались за рахунок заробітної плати працівника), податкової соціальної пільги (нарахованої відповідно до вимог ст. 169 ПК).

Податковим органом під час перевірки не встановлено суми заробітної плати, які були виплачені громадянам ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_23

При цьому, як встановлено з пояснень ОСОБА_25, який був допитаний у якості свідка у судовому засіданні, останній у період, що перевірявся податковим органом, не мав трудових чи цивільно-правових відносин з ТОВ "СОКІЛ-СКС", суду відповідних даних, які б спростовували показання свідка податковим органом не надано, а тому твердження відповідача про його неофіційне працевлаштування, отримання заробітної плати і несплата податковим органом відповідних сум податків до бюджету, належними доказами не підтверджено і є лише припущеннями відповідача.

Також, суду не надано доказів в частині відомостей про працевлаштування вказаних осіб у ТОВ "СОКІЛ-СКС" та реальних доходів (заробітної плати), отриманих від підприємства, саме з яких необхідно вираховувати та утримувати відповідні суми податку з доходів фізичних осіб.

Суд не спростовує факти наявності обставин порушення позивачем трудового законодавства щодо офіційного не оформлення працівників ТОВ "СОКІЛ-СКС", що надавали послуги з охорони замість осіб, визначених в Додатку № 1 до Договору від 12.12.2011 № 11/С-12-68-0-1/42, порушення податкового законодавства щодо не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.11.2011 по 31.10.2012, проте вважає безпідставною та необ'єктивною нараховану податковим органом суму податку з доходів фізичних осіб розміром 14 115,30 грн.

Окрім цього, судом також прийнято до уваги встановлені з дослідженого штатного розкладу ТОВ "СОКІЛ-СКС" (т.1 а.с.194-200) обставини щодо кількості охоронників, що у період з листопада 2011 року по серпень 2012 року знаходились у штаті підприємства, кількість яких значно нижча за поіменну кількість охоронців, визначену у пункту 5.1 Додатку № 1 до Договору від 12.12.2011 № 11/С-12-68-0-1/42 (т.1 а.с.47-52).

В силу частин першої та четвертої статті 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Об'єктивність та достовірність порушених у заяві ОСОБА_6 обставин щодо порушень посадовими особами ТОВ "СОКІЛ-СКС" вимог чинного законодавства, не позбавляє податковий орган права встановлення відповідних фактів заходами, передбаченими в рамках кримінального провадження.

Приймаючи рішення, суд керується не тільки принципом верховенства права, а й принципом законності, визначених статтями 8 та 9 КАС України та втілених у положеннях статті 2 КАС України та статті 3 Конституції України, дотримання яких є безумовним обов'язком суду.

Аналіз закріпленої у статті 8 КАС України норми дає підстави вважати, що за принципом верховенства права рішення, дії чи бездіяльність можуть відповідати закону і бути вчиненими в межах повноважень суб'єктом владних повноважень, але якщо вони порушують права, свободи чи законні інтереси заявника, то такі рішення, дії або бездіяльність є неправомірними.

При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється на підставі належних та допустимих доказів, доведеності перед судом вимог та заперечень сторін, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, з положень частини першої статті 11 КАС України, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, відповідно до положень частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Водночас до предмета доказування не включають обставини, визнані сторонами, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а також інші обставини, які не належить доказувати.

В силу статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерт. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, що підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності визначення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, бази нарахування податку, а також доказів на підтвердження цих обставин.

Невідповідність дій податкового органу нормам закону обумовлює протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, яке прийняте за результатами перевірки, наслідком чого є скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд зазначає, що під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судові витрати із Державного бюджету України підлягають стягненню шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 №1503/12/13-12.

Тому з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено квитанціями від 26.12.2012 № 209, від 28.12.2012 № 183, від 17.01.2013 № 249, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України за рахунок коштів Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби шляхом їх безспірного списання з її рахунків, понесені судові витрати відповідно до розміру, визначеного законом.

У зв'язку зі складністю справи судом 20.05.2013 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 27.05.2013 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 69, 94, 160 - 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 25 грудня 2012 року № 0020511702.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність "СОКІЛ-СКС" (ідентифікаційний код юридичної особи 33713632) судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (ідентифікаційний код юридичної особи 36822070), в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 257,22 грн. (двісті п'ятдесят сім гривень 22 копійки).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова