Рішення

від 10.06.2013 по справі 109/2035/2013-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Справа № 109/2035/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: судді - Шевченко І.В.,

при секретарі - Лунгу Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного підприємства "ВИП-ТОРГ" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

ПП "ВИП-ТОРГ" у квітні 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 26 листопада 2013 року відповідача було прийнято на роботу до підприємства на посаду водія та закріплено за ним службовий автомобіль ГАЗ-3309, р.н АН 3742ВС; також з відповідачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. 29 грудня 2010 року за участю ОСОБА_1, який керував службовим автомобілем, сталася ДТП, внаслідок чого автомобілям НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, та "Jeep Grand Ceroki", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 було завдано механічні пошкодження. 23 квітня 2012 року вироком Залізничного районного суду м. Сімферополь АР Крим ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України. Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 лютого 2013 року з ПП "ВИП-ТОРГ" на користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, та судові витрати у загальному розмірі 58 579,50 грн. Позивач просить у порядку регресу стягнути вказану шкоду з ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що 29 грудня 2010 року з вини ОСОБА_5, який перебував з ПП "ВИП-ТОРГ" у трудових відносинах та керував автомобілем, що знаходився у володінні позивача на підставі договору оренди, під час виконання ним трудових обов'язків у м.Сімферополі сталася ДТП, внаслідок якої автомобілям НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та "Jeep Grand Ceroki", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 було завдано механічні пошкодження. ПП "ВИП-ТОРГ" на користь ОСОБА_3 було сплачено матеріальну шкоду у розмірі 58 579,50 грн, тому позивач, враховуючи, що на відповідача згідно з умовами договору покладено повну матеріальну відповідальність, просить стягнути з ОСОБА_1 понесену підприємством матеріальну шкоду у зазначеному розмірі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Представник відповідача пояснив, що дія договору про повну матеріальну відповідальність, що укладений між сторонами, не розповсюджується на дані правовідносини, оскільки за вищезазначеним договором відповідач несе відповідальність за ввірені йому товарно-матеріальні цінності, а підприємством виплачено матеріальну шкоду третій особі. Дана матеріальна шкода виникла з деліктних зобов'язань, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди ОСОБА_3 не притягувався, був засуджений за завдання тілесних ушкоджень водію іншого автомобіля - ВАЗ-21063 ОСОБА_2. Не заперечували проти стягнення з відповідача матеріальної шкоди у межах його середньомісячного заробітку.

Вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи установлено, що наказом ПП "ВИП-ТОРГ" № 114-Крф від 26 листопада 2009 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду водія-експедитора Кримської філії з повною матеріальною відповідальністю (а.с.13, 5, 42-44) та закріплено за ним автомобіль НОМЕР_3 (а.с. 6), який знаходився у тимчасовому користуванні у ПП "ВИП-ТОРГ" у відповідності до умов договори оренди автомобіля (а.с. 7).

Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 лютого 2013 року, яке набрало законної сили, з ПП "ВИП-ТОРГ" у відповідності до положень ст.1172 ЦК України на користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 29 грудня 2010 року, у загальному розмірі 58 579,50 грн (а.с. 4, 45-46); дана сума зарахована ПП "ВИП-ТОРГ" на банківську картку ОСОБА_3 03 квітня 2013 року (а.с. 14).

Згідно із ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа , яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 29 грудня 2010 року, у загальному розмірі 58 579,50 грн. Дана матеріальна шкода була заподіяна ОСОБА_1 в результаті порушення ним ПДР України та пошкодження автомобіля НОМЕР_4, яким ОСОБА_3 володіє на підставі довіреності, що зазначено у рішенні Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 лютого 2013 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач як працедавець відшкодував ОСОБА_3 понесену останнім шкоду та має право на її відшкодування від особи, яка винна у завданні цієї шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування, який підлягає стягненню з ОСОБА_1, суд враховує, що відповідач під час вчинення ДТП перебував з ПП "ВИП-ТОРГ" у трудових відносинах, та виходить з наступного.

У відповідності до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно зі ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Свої вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 58579,50 грн ПП "ВИП-ТОРГ" обґрунтовує покладенням на ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності у відповідності до укладеного між сторонами договору, що передбачено п.1 статті 134 КЗпП України.

Суд такі доводи позивача оцінює критично, оскільки умовами вищезазначеного договору, який укладений у відповідності до вимог законодавства, передбачено, що ОСОБА_1 як водій-експедитор несе відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей та дія цього договору не розповсюджується на випадки покладення матеріальної відповідальності за завдання шкоди іншій особі.

Пунктом 3 статті 134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, також у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Судом установлено, що у відповідності до пояснень сторін у судовому засіданні, відповідача вироком Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 23.04.2012 року визнано винним у завданні тілесних ушкоджень водію автомобіля ВАЗ-21063 ОСОБА_2 внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача; ОСОБА_3 по цій кримінальній справі мав статус свідка, потерпілим не визнавався. Таким чином, дії відповідача в частині завдання шкоди ОСОБА_3 не містять в собі ознак складу кримінального злочину, а тому ОСОБА_1 не несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_3 у відповідності до п.3 ст.134 КЗпП України.

Стаття 134 КЗпП України містить в собі перелік випадків, у разі яких працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству, який є вичерпним. Жоден з інших випадків, передбачених даною статтею, не розповсюджується на випадок, що предметом розгляду.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 несе перед ПП "ВИП-ТОРГ" відповідальність за шкоду, що завдана з його вини, у розмірі його середнього місячного заробітку.

У відповідності до абз.3 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29 грудня 1992 року № 14 зі змінами при матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 Порядку обчислення середньої заробітної плати, а саме: виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві.

Судом установлено, що відповідача ОСОБА_1 було звільнено з ПП "ВИП-ТОРГ" у лютому 2012 року, його середній місячний заробіток за попередні два повних місяці, що передували звільненню, становить 1 495,68 грн (1 416,36 + 1 575,00 / 2) (а.с. 47).

Згідно з п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29 грудня 1992 року № 14 зі змінами суд вправі вийти за межі позовних вимог, коли неправильно визначена сума шкоди, позов заявлено про відшкодування шкоди у повному розмірі, а на працівника може бути покладена лише обмежена відповідальність; якщо працівник повинен бути притягнений до повної матеріальної відповідальності, а позов заявлено про стягнення шкоди в межах обмеженої матеріальної відповідальності.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП "ВИП-ТОРГ" підлягають частковому задоволенню у розмірі 1495,68 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України понесені позивачем та підтверджені документально судові витрати при пред'явленні позову підлягають частковому відшкодуванню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.1172, 1191 ЦК України, ст.ст.130, 132, 134 КЗпП України, п.4, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29 грудня 1992 року № 14 зі змінами, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "ВИП-ТОРГ" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, на користь Приватного підприємства "ВИП-ТОРГ", розрахунковий рахунок № 26009198024361 у Донбаській філії ВАТ "Кредитпромбанк" м.Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 32152470, матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 1 495 грн 68 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять гривень 68 копійок), а також судовий збір у розмірі 14 грн 96 коп. (чотирнадцять гривень 96 копійок), а всього - 1 510 грн 64 коп. (одну тисячу п'ятсот десять гривень 64 копійки).

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя І.В.Шевченко