Постанова

від 28.05.2013 по справі 823/99/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/99/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно - механічний завод» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно - механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ПАТ ««Черкаський ремонтно - механічний завод» звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.08.2012 року №0003892301 та №0003902301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що первинні документи, надані позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що будівельні роботи та будівельно - монтажні роботи лише документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при вирішенні справи Черкаський окружний адміністративний суд не приділив належної уваги первинним обліковим документам, наданих позивачем, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та мають суттєве значення для вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі ст. 77, п. 82.2 ст. Податкового кодексу України та наказу ДПІ у м. Черкасах від 04.07.2012 року № 496, проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Черкаський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 03.08.2012 року № 154/22-11/01267248 та встановлено порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 124767 грн. та вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9143 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 173798 грн.

На підставі встановленого порушення державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 16.08.2012 року № 0003892301 та №0003902301.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПАТ «Черкаський ремонтно - механічний завод» подало скаргу до ДПС у Черкаській області та ДПС України. Рішеннями ДПС у Черкаській області від 24.10.2012 року № 23928/10-210 та ДПС України від 22.11.2012 року № 5764/0/61-12/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 16.08.2012 року № 0003892301 та №0003902301, а скаргу ПАТ «Черкаський ремонтно-механічний завод» - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказані податкові повідомлення - рішення винесені податковим органом з додержанням вимог чинного законодавства, оскільки первинні документи складені позивачем та його контрагентами не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що між приватним акціонерним товариством «Черкаський ремонтно-механічний завод» та ПП «Т-Груп» укладено договір оренди обладнання від 01.03.2010 року № 45, зобов'язання по ремонту даху адміністративного корпусу першого поверху за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 10; з ПП «ЛАБ» укладено договір від 01.07.2011 року № 010711 про виконання робіт по ремонту будівель, даху адмінбудівлі, цеху, кузні та інші; з ПП «Хладком» укладено договір підряду від 01.11.2011 року № 1/11 про виконання ремонту адмінбудівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 10; з ПП «Полєм-опт» укладено договір від 01.11.2010 року про ремонт адмін. будівлі, ремонт даху, ремонт обладнання, доставку товарно-матеріальних цінностей; з ТОВ «БізнесАльянс» укладено зобов'язання по оренді автоестакади 40 т., купівля кисню рідкого; з ФОП ОСОБА_2 укладено зобов'язання по ремонту преса листогнучого ИВ 13 30.

На підтвердження реальності вказаних договорів позивачем надано первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийняття виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, довідки про договірні ціни, локальні кошториси.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, того, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

При цьому, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, наведена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджується факт реального здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем з ПП «Т-Груп», ПП «ЛАБ», ПП «Хладком», ПП «Полєм-опт», ТОВ «БізнесАльянс», ФОП ОСОБА_2

При цьому, колегія судів враховує, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; осади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи щодо взаємовідносин позивача з названими вище контрагентами, копії яких наявні в матеріалах справи, в силу приписів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та містять всі зазначені вище обов'язкові реквізити.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що будівельні та будівельно - монтажні роботи здійснені контрагентами позивача, лише документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення, оскільки відповідачем, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів щодо перевірки фактичного виконання вказаних робіт або доказів відсутності виконаних робіт, натомість, в матеріалах справи наявні акті здачі - прийняття робіт (наданих послуг), які підтверджують фактичне виконання робіт.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 липня 2012 року, який набрав законної сили та яким встановлено створення нових юридичних осіб з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності цих та реально діючих суб'єктів господарської діяльності, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, оскільки у вказаному вироку не надавалася оцінка господарської діяльності позивача з його контрагентами, крім того, встановлення зазначених у вироку обставин саме по собі не тягне за собою недійсність угод та сумнівність господарських операцій укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

З врахуванням вищевикладеного та того, що факт здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання підтверджується складеними належним чином первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними, та враховуючи, що діюче законодавство не передбачає відповідальності одного платника податку за неправомірність дій іншого, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - скасувати та постановити нову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.08.2012 року № 0003892301 та №0003902301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» судові витрати у розмірі 3 441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна грн.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 4 червня 2013 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.