Рішення

від 07.06.2013 по справі 911/1312/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2013 р. Справа № 911/1312/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства імені Васильєва

до Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області

про визнання недійсним та скасування рішення Демидівської сільської ради

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Ващенко М.С. (дов. № 23 від 13.05.2013р.);

Верес М.М. (дов. б/н від 06.06.2013р.);

від відповідача Дідок В.О. (голова);

Артемчук В.І. (дов. б/н від 14.05.2012р.);

Охай В.М. (дов. б/н від 05.06.2013р.).

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство імені Васильєва (далі - позивач) звернулось з позовом до Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запасу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запасу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р. припинено право користування ВАТ ім. Васильєва на земельні ділянки площею 37,8198 га, чим порушено право колективної власності позивача на земельні ділянки під господарськими будівлями, яке належить останньому на підставі Державного акту на право колективної власності на землю КВ № 21000058, оскільки останній не звертався до відповідача із зверненням про відмову від прав на земельні ділянки, у розумінні ст. 142 Земельного кодексу України. З огляду на наведене, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запасу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р. на підставі ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2013р. порушено провадження у справі № 911/1312/13, розгляд справи призначено на 17.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2013р. розгляд справи відкладено на 07.06.2013р.

06.06.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача разом з супровідним листом № 322 від 04.06.2013р. (вх. № 12766 від 06.06.2013р.) надійшов відзив на позовну заяву № 323 від 04.06.2013р. (а.с. 66-67), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Представники позивача в судовому засіданні 07.06.2013р. підтримали позов повністю, представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запаксу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р. припинено право постійного користування ВАТ ім. Васильєва земельними ділянками загальною площею 37,8198 га в межах села Демидів, переведено земельні ділянки загальною площею 37,8198 га (господарські двори та будівлі) до земель запасу сільської ради загального користування.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, останнє було прийнято на підставі звернення ВАТ ім. Васильєва № 196 від 13.08.2010р. про добровільну відмову від права користування земельними ділянками в межах селах Демидів та враховуючи той факт, що сільською радою не приймалось рішення про надання дозволу громадянам, які придбали об'єкти нерухомості у акціонерного товариства, на розробку проекту землеустрою.

Відповідач в обґрунтування заперечення на позов послався на клопотання позивача № 196 від 13.08.2010р. з проханням припинити право Відкритого акціонерного товариства імені Васильєва на земельні ділянки та передати земельні ділянки у власність 22 громадянам. Дане клопотання базувалося на рішенні наглядової ради ВАТ імені Васильєва від 17.04.2010р. (протокол засідання № 7) про надання згоди на оформлення права власності 22 особам на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна, придбаними громадянами у Відкритого акціонерного товариства імені Васильєва.

У судовому засіданні 07.06.2013р. судом встановлено, що позивач отримав у колективну власність земельні ділянки площею 1 563 га, з яких: 1 558,9 га у межах Демидівської сільської ради, у тому числі під господарськими будівлями і дворами на території Демидівської сільської ради площею 48,4 га та 4,1 га в межах Лютізької сільської ради та отримав Державний акт на право колективної власності на землю, що підтверджується ухвалою Верховного Суду України від 13.10.2008р. (а.с. 82) у справі за позовом до Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Відкритого акціонерного товариства ім. Васильєва, Вишгородської районної державної адміністрації про включення у додаткові списки на отримання земельної частки (паю); висновком Демидівської сільської ради Вишгородського району київської області „Про розгляд проекту роздержавлення, приватизації земель ВАТ ім. Васильєва від 20.12.2000р. (а.с. 14-15); рішенням Вишгородської районної ради Київської області „Про затвердження проекту роздержавлення земель Відкритого акціонерного товариства ім. Васильєва" № 1952-14-XXIII від 16.02.2001р. (а.с. 16-17).

Крім того, суд встановив, що позивачем було укладено з фізичними особами договори купівлі-продажу будівель та споруд.

Предметом позову є вимога про визнання недійсним та скасування рішення Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запасу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 Конституції України).

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Земельного кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності.

Частинами першою та другою ст. 92 Земельного кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 Земельного кодексу України).

Пунктом сьомим Перехідних положень ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач отримав у колективну власність земельні ділянки площею 1 563 га, з яких: 1 558,9 га у межах Демидівської сільської ради, у тому числі під господарськими будівлями і дворами на території Демидівської сільської ради площею 48,4 га, що підтверджується ухвалою Верховного Суду України від 13.10.2008р. (а.с. 82) у справі за позовом до Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Відкритого акціонерного товариства ім. Васильєва, Вишгородської районної державної адміністрації про включення у додаткові списки на отримання земельної частки (паю); висновком Демидівської сільської ради Вишгородського району київської області „Про розгляд проекту роздержавлення, приватизації земель ВАТ ім. Васильєва від 20.12.2000р. (а.с. 14-15); рішенням Вишгородської районної ради Київської області „Про затвердження проекту роздержавлення земель Відкритого акціонерного товариства ім. Васильєва" № 1952-14-XXIII від 16.02.2001р. (а.с. 16-17); нотаріально посвідченої та зареєстрованої у встановленому законодавством порядку угоди про передачу права власності на земельну ділянку, у розумінні ст. 142 Земельного кодексу України, між позивачем та відповідачем не укладалося.

Доводи представників відповідача на те, що позивач звертався до відповідача з клопотанням № 196 від 13.08.1010р. про припинення права Відкритого акціонерного товариства імені Васильєва на земельні ділянки, яке було прийнято на основі рішення наглядової ради ВАТ імені Васильєва від 17.04.2010р. (протокол засідання № 7) про надання згоди на оформлення права власності 22 особам на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна, придбаними громадянами у Відкритого акціонерного товариства імені Васильєва, на підставі якого було прийнято спірне рішення про припинення права постійного користування ВАТ ім. Васильєва земельними ділянками загальною площею 37,8198 га в межах села Демидів, не приймаються судом, оскільки у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу та ст. 377 Цивільного кодексу України покупці будівель ВАТ ім. Васильєва отримали право на перехід права власності на земельні ділянки, розташовані під цими будівлями, в той час як позивач набув право колективної власності на спірні земельні ділянки, а не право постійного користування земельної ділянки, як помилково вважає відповідач.

Суд критично оцінює доводи представників відповідача на те, що в п. 6.1. договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між позивачем та фізичними особами позивачем визнано факт відсутності оформлення права власності ВАТ імені Васильєва на земельні ділянки, що підтверджується довідкою, виданою Київською обласною філією Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" № 600 від 08.04.2010р., оскільки вказаний договір є двостороннім правочином, домовленістю двох сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для сторін договору, в той час як у відповідності до ст. 627 ЦК України сторони вправі самі визначати умови договору.

Наведені доводи представників відповідача спростовуються змістом ухвали Верховного Суду України від 13.10.2008р. (а.с. 82) у справі за позовом до Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Відкритого акціонерного товариства ім. Васильєва, Вишгородської районної державної адміністрації про включення у додаткові списки на отримання земельної частки (паю), яка відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковою до виконання на всій території України, де встановлено, що відповідно до рішення Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 77 від 20.12.2001р. ВАТ ім. Васильєва отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 33, 34 ГПК України, доведено суду факт порушення відповідачем прав на належні йому на праві колективної власності земельні ділянки загальною площею 37,8198 га в межах села Демидів, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запасу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р. на підставі ст.ст. 21, 393 Цивільного кодексу .

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області „Про переведення земельних ділянок до земель запасу сільської ради" № 40-3-VI від 25.02.2011р.

3. Стягнути з Демидівської сільської ради (07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Фастова, буд. 2; код ЄДРПОУ 04359531) на користь Відкритого акціонерного товариства імені Васильєва (07335, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, вул. Фастова, буд. 2; код ЄДРПОУ 00849570) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім гривень) 00 коп. cудового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

.

Повне рішення складено: 11.06.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко