Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-5066/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11:35

10.12.2012 Справа № 2а-5066/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової , 2-А, м. Миколаїв, 54029

проскасування податкового повідомлення - рішення від 18.09.2012 № 0001070231, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.09.2012року № 0001070231.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012року № 0001070231 прийняте з порушенням чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з перевищенням повноважень контролюючого органу. Висновки в акті перевірки ґрунтуються на актах інших податкових інспекцій без розгляду первинних документів підприємства, на господарській діяльності підприємств, з якими позивач не мав взаємовідносин, що є грубим порушенням податкового законодавства України.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях, вважає податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012року № 0001070231, є правомірним та таким, що прийняте на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки.

Суд заслухав думку представників сторін, всебічно і повно з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

17.09.2012 року на підставі службового посвідчення серія МК №094927, виданого 02.03.2012, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, ОСОБА_1, на підставі наказу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 14.09.12 року №1001 здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» (код за ЄДРПОУ 36142801) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з TOB "ЧЕРНОМОР-СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37206292) за період березень-травень 2011 року, з наслідками якої складено акт №2813/22-200/36142801.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення: п. 198.3 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сформованих за рахунок TOB «Черномор-Союз» всього у сумі 47306 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 12433 грн., за квітень 2011 року у сумі 22829 грн. та за травень 2011 року у сумі 12044 грн.

Висновок про зазначені порушення з боку позивача зроблені відповідачем на підставі того, що від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС листом від 07.06.2012 № 2964/7/22-309 отримано акт від 31.05.12 № 364/22-300/37206292 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНОМОР-СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37206292) з питань взаємовідносин з підприємствами TOB "Альфа-K" (код ЄДРПОУ 35817379), TOB "ВВМ-Вилиджтрейд" (код ЄДРПОУ 36701022), TOB "Сельпром-Груп" (код ЄДРПОУ 37104510), TOB "Контрвегаюг" (код ЄДРПОУ 37104903), TOB "КПВ Гранит" (код ЄДРПОУ 36896205), TOB "Супер Нате" (код ЄДРПОУ 35356650), TOB "Южторгкомпані" (код ЄДРПОУ 36587237) за період з 2009 -2011рр. Згідно акту від 31.05.12 № 364/22-300/37206292 правочини здійснені ТОВ «Альфа-К» та ТОВ «КПВ Гранит» з контрагентом-покупцем ТОВ «Черномор-Союз» не спрямований на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави, тому відповідач зробив висновок про укладення між ТОВ «Черномор-Союз» та позивачем недійсних правочинів та безпідставне формування податкового кредиту.

На підставі акта перевірки від 17.09.2012 №2813/22-200/36142801 прийнято податкове повідомлення рішення від 18.09.2012 року № 0001070231 яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «ЄТСК» за податком на додану вартість на загальну суму 47307,00 гривень, з яких основний платіж - 47306,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 1,00 гривня.

Суд вважає правову позицію відповідача хибною, та непідтвердженою жодними належними доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, згідно до ч. 2 ст. З Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням наведеного припису, вказані вище документи, які використовувались при складанні Акту перевірки, не належать до первинних документів. З цього слідує, що висновок акту перевірки про нікчемність правочинів, укладених TOB «ДССК» з TOB «Чорномор-союз» та про завищення суми податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з ПДВ - є безпідставним та зробленим з порушенням п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Так, фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між TOB «ДССК» з TOB «Чорномор-союз» підтверджують договори поставки з додатками (специфікаціями); додаткові угоди, податкові накладні; накладні та видаткові накладні; акти приймання-передачі товару; документи щодо комерційної пропозиції, копії техніко-економічних обґрунтувань закупівлі необхідних запчастин для ремонту портальних кранів, запити на дозвіл щодо ввозу запчастин на територію ДП «НМТП» (т.1 а.с. 42-144).

Реальність застосування отриманих від TOB «Чорномор-союз» змінно-запасних частин для ремонту портальних кранів підтверджується актами списання ТМЦ, та копіями вимог підписаних відповідальними особами на отримання запчастин, дефектувальними актами (т.2 а.с2-212) та документів на підтвердженням вивезення списаних запчастин, що були замінені (Т.2 а.с.213-254).

Крім того реальність здійснення зазначених договорів та заміни запчастин було підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_2, який пояснив суду, що є заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» з механізації та за своїми посадовими обов'язками відповідає за технічну справний стан портальних кранів, за життя, здоров'я та небезпеку працівників. ТОВ «Чорномор-союз» є одним з постачальників запчастин відомих свідкові. Процес замовлення запчастин складається з затвердження бюджету, що затверджується директором та менеджером, потім збираються заявки на ремонт й через тендерну комісію формується замовлення. Свідок та механіки приймають участь безпосередньо при прийманні та оприбуткуванні запасних частин для кранів.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Таким чином виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між позивачем та ТОВ «Чорномор-союз».

Порушення прямим контрагентом ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» взагалі не мала господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» до відповідальності, оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Із наведеного судом вбачається, що сама по собі несплата податку прямими контрагентом позивача або контрагентами за ланцюгом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарських операцій по поставці продукції, наданню послуг, проведенню розрахунків за них не впливає на формування податкового кредиту позивача.

З урахуванням наведених норм Податкового кодексу, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності фактичного проведення господарських операцій з прямими контрагентами, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в складі податкового кредиту ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» правомірно було сформовано податковий кредит за операціями з TOB «Черномор-Союз» всього у сумі 47306 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 12433 грн., за квітень 2011 року у сумі 22829 грн. та за травень 2011 року у сумі 12044 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено, що в результаті укладання між позивачем та TOB «Черномор-Союз» і виконання договорів з додатками було порушено публічний порядок, встановлений в державі. У суду також відсутні підстави вважати, що укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Судом встановлено, що зазначені договори з додатками не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів з додатками не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори з додатками спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких підстав суд приходить до висновку про те, що зафіксоване Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в акті та податковому повідомленні -рішенні від 18.09.2012року № 0001070231порушення ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» положень п. 198.3 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року не відповідає дійсним обставинам, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.09.2012року № 0001070231 суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.09.2012 № 0001070231.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 34034315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" (ідентифікаційний код 36142801) судовий збір в сумі 473,07 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник