ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5066/12/1470
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2012 року № 0001070231, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.
В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012року № 0001070231 прийняте з порушенням чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з перевищенням повноважень контролюючого органу. Висновки в акті перевірки ґрунтуються на актах інших податкових інспекцій без розгляду первинних документів підприємства, на господарській діяльності підприємств, з якими позивач не мав взаємовідносин, що є грубим порушенням податкового законодавства України.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.09.2012 № 0001070231.
Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2012 року на підставі службового посвідчення серія МК №094927, виданого 02.03.2012, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, Крамарем І.П., на підставі наказу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 14.09.12 року №1001 здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» (код за ЄДРПОУ 36142801) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з TOB "ЧЕРНОМОР-СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37206292) за період березень-травень 2011 року, з наслідками якої складено акт №2813/22-200/36142801.
Перевіркою встановлено порушення: п. 198.3 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сформованих за рахунок TOB «Черномор-Союз» всього у сумі 47306 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 12433 грн., за квітень 2011 року у сумі 22829 грн. та за травень 2011 року у сумі 12044 грн.
Висновок про зазначені порушення з боку позивача зроблені відповідачем на підставі того, що від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС листом від 07.06.2012 № 2964/7/22-309 отримано акт від 31.05.12 № 364/22-300/37206292 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНОМОР-СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37206292) з питань взаємовідносин з підприємствами TOB "Альфа-K" (код ЄДРПОУ 35817379), TOB "ВВМ-Вилиджтрейд" (код ЄДРПОУ 36701022), TOB "Сельпром-Груп" (код ЄДРПОУ 37104510), TOB "Контрвегаюг" (код ЄДРПОУ 37104903), TOB "КПВ Гранит" (код ЄДРПОУ 36896205), TOB "Супер Нате" (код ЄДРПОУ 35356650), TOB "Южторгкомпані" (код ЄДРПОУ 36587237) за період з 2009 -2011рр. Згідно акту від 31.05.12 № 364/22-300/37206292 правочини здійснені ТОВ «Альфа-К» та ТОВ «КПВ Гранит» з контрагентом-покупцем ТОВ «Черномор-Союз» не спрямований на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави, тому відповідач зробив висновок про укладення між ТОВ «Черномор-Союз» та позивачем недійсних правочинів та безпідставне формування податкового кредиту.
На підставі акта перевірки від 17.09.2012 №2813/22-200/36142801 прийнято податкове повідомлення рішення від 18.09.2012 року № 0001070231 яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «ЄТСК» за податком на додану вартість на загальну суму 47307,00 гривень, з яких основний платіж - 47306,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 1,00 гривня.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» правомірно було сформовано податковий кредит.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів.
На підставі п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 61 Конституції України - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Однак, за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В контексті наведених норм, вказані вище документи, які використовувались при складанні Акту перевірки, не належать до первинних документів, а відтак висновок акту перевірки про нікчемність правочинів, укладених TOB «ДССК» з TOB «Чорномор-союз» та про завищення суми податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з ПДВ - є безпідставним та зробленим з порушенням п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок.
На підставі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
В ході судового розгляду були досліджені первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.
Слід зазначити, що фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між TOB «ДССК» з TOB «Чорномор-союз» підтверджують договори поставки з додатками (специфікаціями); додаткові угоди, податкові накладні; накладні та видаткові накладні; акти приймання-передачі товару; документи щодо комерційної пропозиції, копії техніко-економічних обґрунтувань закупівлі необхідних запчастин для ремонту портальних кранів, запити на дозвіл щодо ввозу запчастин на територію ДП «НМТП».
Реальність застосування отриманих від TOB «Чорномор-союз» змінно-запасних частин для ремонту портальних кранів підтверджується актами списання ТМЦ, та копіями вимог підписаних відповідальними особами на отримання запчастин, дефектувальними актами та документів на підтвердженням вивезення списаних запчастин, що були замінені.
До того ж реальність здійснення зазначених договорів та заміни запчастин було підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_2, який пояснив суду, що є заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» з механізації та за своїми посадовими обов'язками відповідає за технічну справний стан портальних кранів, за життя, здоров'я та небезпеку працівників. ТОВ «Чорномор-союз» є одним з постачальників запчастин відомих свідкові. Процес замовлення запчастин складається з затвердження бюджету, що затверджується директором та менеджером, потім збираються заявки на ремонт й через тендерну комісію формується замовлення. Свідок та механіки приймають участь безпосередньо при прийманні та оприбуткуванні запасних частин для кранів.
З досліджених в ході судового розгляду доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).
Отже виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між позивачем та ТОВ «Чорномор-союз».
Сама по собі несплата податку прямими контрагентом позивача або контрагентами за ланцюгом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарських операцій по поставці продукції, наданню послуг, проведенню розрахунків за них не впливає на формування податкового кредиту позивача.
Враховуючи застосовані норми Податкового кодексу, досліджені в ході судового розгляду первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та наявність фактичного проведення господарських операцій з прямими контрагентами, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в складі податкового кредиту позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за операціями з TOB «Черномор-Союз» всього у сумі 47306 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 12433 грн., за квітень 2011 року у сумі 22829 грн. та за травень 2011 року у сумі 12044 грн.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а-5066/12/1470 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2014 |
Оприлюднено | 05.05.2014 |
Номер документу | 38462100 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Шляхтицький О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні