Ухвала

від 29.05.2013 по справі 2а-3408/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 140151/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Затолочного В.С.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга» до Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Бранга» 20.04.2012 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Старосамбірської МДПІ Львівської області в якому, уточнивши позовні вимоги, просило визнати протиправними дії, які полягають у викладенні в акті перевірки від 28.02.2012 року №115/22-50/20770585 недостовірних та незаконних висновків (відомостей):

про нікчемність, фіктивність фінансово-господарських операцій ТОВ «Бранга» з ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року;

про завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту ТОВ «Бранга» на суму 25 888,90 грн. в розрізі контрагентів ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 pоку;

про завищення валових доходів та завищення валових витрат в сумі 129 444,50 грн. ТОВ «Бранга» по контрагентах ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 pоку;

зобов'язати відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість ТОВ «Бранга» (код ЄДРПОУ 20770585) в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме, відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «Інтелкоп- МВ», ТОВ «Вайпергруп».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Старосамбірської МДПІ у Львівській області по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Бранга» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12 2011року, за результатами якої 28.02.2012 року складено акт №115/22-50/20770585.

Зобов'язано Старосамбірську МДПІ Львівської області відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість ТОВ «Бранга» (код ЄДРПОУ 20770585) в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме, відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп».

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Старосамбірська МДПІ Львівської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року скасувати і провадження у справі закрити з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що у ТОВ «Вайпергруп» та ТОВ «Інтелкоп - MB» не було фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення спірних господарських операцій, відсутні належні докази щодо фактичного здійснення вказаних операцій.

За результатами перевірки ТОВ «Бранга» було зменшено скоригований валовий дохід за період з 01.01.2009 по 31.12.2011років на суму завищення - 129444,50 грн., в тому числі в 3 кв. 2009 року в сумі 30381,50 грн., в 1 кварталі 2010року в сумі 36409,50грн. та в 2кв.2011 року в сумі 62653,50грн. та валові витрати за період з 01.01.2009 по 31.12. на суму завищення - 129444,50 грн., в тому числі в 3 кв. 2009 року в сумі 30381,50грн., в 1 кварталі 2010року в сумі 36409,50грн. та в 2кв.2011 року в сумі 62653,50грн..

Також за результатами перевірки було зменшено податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011року на суму завищення - 25888,90 грн., а саме: серпень 2009 року -1150 грн., вересень 2009 року -4926,30 грн., лютий 2010 року -7281,90 грн., за травень-червень 2011 року в сумі 12530,70 грн.

В зв'язку з тим, що за наслідками перевірки платнику податків податкові зобов'язання не дораховувалися, податкові повідомлення-рішення щодо ТОВ «Бранга» не виносилися.

Акти перевірки не можуть бути предметом спору в суді, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру, по своїй правовій природі не породжують, не змінюють і не припиняють прав та обов'язків, а ,відтак, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.І ст.17 КАС України.

Таким чином, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки можуть бути предметом дослідження у судовій справі за наслідком оскарження податкових повідомлень - рішень, якщо такі будуть прийняті контролюючим органом.

При апеляційному розгляді представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представники позивача вимоги апеляційної скарги заперечили вважаючи прийняте рішення законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні га документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово- господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем з 15.02.2012 року по 21.02.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Бранга» код за ЄДРПОУ 20770585 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12 2011 року, про що 28.02.2012 року складено акт №115/22-50/20770585.

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення ТзОВ «Бранга»: ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача;

п.п. 3.1.1 п.3.1, ст.З, п.4.1.ст.4., п.п. 7.3.1. п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.185.1, ст.185, п.188.1, ст.188, ст.187.1, ст.187, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Бранга» завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 25888,90 грн., та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 25888,90 грн. по правочинах, здійснених з ТзОВ «Інтелкоп-МВ», ТзОВ «Вайпергруп», які є нікчемними;

п. 4.1, п.5.1 пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.135.1, ст.135, п.138.1 ст.138 ПК України, в результаті чого ТзОВ «Бранга» завищено валові доходи в сумі 129444,50 грн. та завищено валові витрати в сумі 129444,50 грн. по правочинах, здійснених з ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп», які є нікчемними.

На думку податкового органу вказані порушення полягають у не підтвердженні позивачем господарських операцій з ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп».

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині протиправності дій податкового органу при проведенні перевірки та зобов»язуючи його відновити інформацію про податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп» суд першої інстанції вірно виходив з протиправності таких дій податкового органу .

Так, з матеріалів справи видно, що позивачем укладено з КПНТЦ «Оргрес» договори: №01-2009-21 від 09.11.2009 року на виконання робіт щодо розроблення впровадження методики визнання зношення броні барабана при розмелюванні кам'яного вугілля марки Г у млині типу ШБМ 370/850; №01-2009-03 від 22.07.2009 року по виконанню монтажу теоретичного обґрунтування методу визначення продуктивності кульового барабанного млина згідно технічної програми; №01-2009-29 від 20.10.2009 року (виконавець) щодо ефективності роботи котлів ТП16.

Крім того, з НВТ «Преобразовательная техника» (замовник) позивачем укладено договір №34-08/09 від 20.08.2009 року по виконанню монтажу нової тиристорної системи збудження турбогенератора №7 Львівської ТЕЦ-1; з ТОВ «Орпет» (Замовник) договір №250110 від 03.01.2010 року та № 250111 від 25.01.2011 року на поставку телекомунікаційного обладнання, технічного обслуговування цифрових систем доступу апаратури оперативно-технологічного зв'язку, ремонт обладнання замовника.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що до виконання робіт по вищевказаних договорах позивачем залучено ТзОВ «Інтелкоп-МВ» ( акти приймання-здачі виконаних робіт (т.1 а.с.96, 104, 119, 130, 138, 155, 167), рахунки фактури (т.1 а.с.97, 103, 117, 129, 137, 145, 154, 166), видаткові накладні (т.1 а.с. 146), податкові накладні (т.1 а.с. 98, 105, 1 18, 131, 139, 147, 156, 168), платіжні доручення та банківські виписки (т.1 а.с.99, 106, 107, 115, 116, 125, 126, 127, 135, 136, 143, 144, 152, 153, 162, 169, 170).

Виконані ТОВ «Інтелкоп-МВ» роботи позивачем передано безпосереднім замовникам, що підтверджується актами виконаних робіт (т.1 а.с.101. 113, 124, 134, 141. 158, 160, 161, 164), видатковими накладними (т.1 а.с. 150) податковими накладними (т.1 а.с.102. 114, 128, 133, 142, 151, 157, 159, 165), рахунками фактури (т.1 а.с. 108. 132. 149) та банківськими виписками (т.1 а.с. 140. 148. 161. 163).

Також позивачем укладено з ТОВ «Вайпергруп» договір поставки №1 від 01.04 2011 року шпал та брусу, що оформлено рахунками-фактурами та накладними (т.1 а.с.178-180, 183, 185, 187. 197, т.2 а.с 6. 7, 11. 13) платіжними дорученнями (т.1 а.с. 173, 174, 175, 176, т. 2 а.с. 10) і отриманими позивачем податковими накладними (т.1 а.с. 181, 182, 184. 186, т.2 а.с.8. 12).

Отримані від ТзОВ «Вайпергруп» шпали та брус постачалися позивачем ПП «Петро Карбо Хем-Мукачево» та ДП «Стрийський вагоноремонтний завод».

Позивачем також придбано у ТОВ «Вайпергруп» згідно рахунків фактур та накладних обладнання та програмне забезпечення, комплектуючі, послуги (т.1 а.с. 197-198. 208. 209. 213. 215, 224, 227, 228, 239, 240, 247, 248, 249. т.2 а.с.25. 28. ) податкові накладні (т.1 а.с. 199. 210. 214, 225, 229, 241, 250, т.2 а.с.27, 29, ). акти здачі робіт (т.1 а.с.200, 226. т.2 а.с.26. 30). оплата (т.1 а.с. 206, 207, 212, 222, 223, 237. 238. 246. 247, 255. 256. т.2 а.с.24. 31. 32. ). які за вищою ціною у подальшому поставлено ТзОВ «Орпет», що підтверджується рахунками фактурами, податковими накладними, банківськими виписками про оплату, видатковими накладними, актами виконаних робіт (т.1 а.с.201, 202, 203, 204, 205, 211, 216, 217, 218, 219, 220. 221. 230. 231, 232, 233, 234, 235, 236, 242, 243, 244, 245, 251. 252, 253, 254, т.2 а.с.21. 22, 23).

Вищевказані первинні документи не заперечуються відповідачем, витрати на придбання товарів і послуг з ТОВ «Інтелкоп-МВ», ТОВ «Вайпергруп» підтверджені первинними документами, у матеріалах справи є докази використання їх у власній господарській діяльності шляхом продажу за вищими цінами, вищевказані договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку валових витрат та податкового кредиту, а тому суд першої інстанції вірно дійшов переконання щодо реальності господарських операцій позивача з ТзОВ «Інтелкоп-МВ», ТзОВ «Вайпергруп».

Чинне законодавство України також не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання і, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини від 22 січня 2009 року

Відповідно до ст. 66 ПК України податковому органу надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно п.п. 183.1., 183.12, 183.15 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Виходячи із вищевказаних норм ПК України, податковий орган вправі вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14. ПК України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

У матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень доводи позивача щодо анулювання показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011р. не спростував та правомірність своїх дій суду не довів.

За таких обставин, суд першої інстанцій дійшов об'єктивного висновку про незаконність дій ДПІ щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі вищевказаних контрагентів на рівні ДПА України» за вказаний період та обґрунтовано зобов»язав податковий орган відновити інформацію про податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2009 року по 31.12.2011 рік по взаємовідносинах позивача із ТзОВ «Інтелкоп- МВ». ТзОВ «Вайпергруп».

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року у справі №2а-3408/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

В.С.Затолочний

Ухвала у повному обсязі складена 03.06.2013 року.