Рішення

від 07.06.2013 по справі 1602/969/2012

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1602/969/2012

Провадження № 2/525/11/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2013 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Хоролець В.В.

при секретарі - Зіненко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Миргородська міська рада Полтавської області та відділ Держземагенства у Миргородському районі про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що вона, відповідно до договору дарування від 27.07.2011 року володіє ? частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1. Другою частиною вказаного будинковолодіння володіє ОСОБА_2 згідно рішення Миргородського міського суду Полтавської області від 15.04.2003 року, який приватизував частину земельної ділянки та отримав державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯК №659705 на площу 0,0576 га для ведення садівництва, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Всі вищевказані державні акти зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди відповідно за №№011057401138, 011057401137, 011057401136.

Позивач вказує, що приватизація проведена на підставі рішення Миргородської міської ради від 13.05.2010 року №322, про що вказано у вищевказаних державних актах на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2

ОСОБА_1 у позові зазначає, що при приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки ним не було узгоджено меж користування земельною ділянкою як між співвласниками, таким чином він приватизував земельну ділянку площею 0,1076 га. Відповідно до плану земельної ділянки їх будинковолодіння, площа земельної ділянки складає 0,2003 га, кожний з них є власником ? частини цього домоволодіння і земельною ділянкою вони повинні користуватися в рівних долях. Також, як вказує позивач, вона сплачувала податки за ? частину земельної ділянки, хоча в даний час користується меншою площею цієї земельної ділянки. При укладенні договору дарування, на ім'я колишнього власника було оформлено і право користування земельною ділянкою, присвоєно кадастровий номер 531090000:50:002. До того ж, як вказує, 11.06.1970 року був проведений фактичний розподіл земельної ділянки та встановлені межі та закріпленні в натурі кілками, про що в інвентарній справі ДП «Миргородтехінвентаризація» мається відповідний план і акт розподілу земельної ділянки. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку більших розмірів, ніж йому повинна належати.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що вона зверталась у відповідні інстанції з цього приводу, але її питання не було вирішено належним чином, постійно діюча комісія по вирішенню земельних спорів вказала на необхідність її звернення до суду, позивач ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом, в якому просила суд постановити рішення, яким визнати недійсними державні акти серії ЯК №659705 на площу 0,0576 га, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, що видані на ім'я ОСОБА_2 (т.1 а.с.3-4).

Після задоволення самовідводів всіма суддями Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (т.1 а.с.105), дана об'єднана цивільна справа направлена до Великобагачанського районного суду Полтавської області, яка прийнята до провадження Великобагачанського районного суду Полтавської області 28.08.2012 року (т.1 а.с.109).

Ухвалою суду від 07.02.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Реєстраційну службу Миргородського міськрайонного управління юстиції (т.1 а.с.249).

Ухвалою суду від 19.04.2013 року до участі у справі залучено правонаступника третьої особи відділу Держкомзему у м. Миргороді - Управління Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області (т.2 а.с.47).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, в своїх поясненнях посилались на обставини, що викладені в позові і просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 до нього не визнав, посилався на те, що він на законних підставах приватизував земельну ділянку по АДРЕСА_1 і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, вони належним чином сповіщені про день і час розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення та міркування її представника адвоката ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2, допитавши свідків по справі, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі і давши їм належну оцінку, дослідивши інвентаризаційну справу №1684 та оглянувши в порядку ст.140 ЦПК України спірну земельну ділянку з виїздом на місцевість, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 договору дарування від 27.07.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий номер 3509, сторонами (ОСОБА_8 та ОСОБА_1) за час перебування в шлюбі була набута у спільну сумісну власність ? частина домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 59,5 кв.м, загальною площею 101,6 кв.м, житлового будинку И-1 не введеного в експлуатацію, житловою площею 15,0 кв.м, загальною площею34,7 кв.м, погребу під сараєм Е, сараю В, вбиральні Л, сараю Н, сараю О, сараю П, споруд 1-13 на земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 259 кв.м, кадастровий номер 5310900000:50:002:0310, та на земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 241 кв.м, кадастровий номер 5310900000:50:002:0311. За цим договором, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 домовилися про зміну режиму спільної сумісної власності на режим спільної часткової власності на ? частину домоволодіння, яке є предметом цього договору та визначення часток у праві спільної власності (п.2 договору дарування). Згідно п.4 цього договору, ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар ? частку в праві власності на домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.6).

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав на нерухоме майно №31068700 від 23.08.2011 року, виданого ДКП «Миргородтехінвентаризація», ОСОБА_1 є власником ? домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1; форма власності - приватна спільна часткова (а.121 оглянутої інвентаризаційної справи №1684).

Рішенням Миргородського міського суду Полтавської області від 15.04.2003 року визнано за ОСОБА_2 (після укладення шлюбу і в даний час прізвище ОСОБА_2 (т.1 а.с.154) право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, а договір купівлі-продажу від 06.05.2001 року дійсним (т.1 а.с.а.с.13-14).

Згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №15305769, виданого ДКП «Миргородтехінвентаризація», ОСОБА_2 є власником ? домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1; форма власності - приватна спільна часткова (а.94 оглянутої інвентаризаційної справи №1684; а.с.а.с.130-133).

Рішенням тридцять восьмої сесії п'ятого скликання Миргородської міської ради Полтавської області №128 від 11.12.2009 року «Про надання громадянам дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки», надано дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_2, жит. АДРЕСА_1, земельну ділянку загальною площею 1001 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в т.ч. земельну ділянку площею 500 кв.м для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 501 кв.м для ведення садівництва. Дане рішення є чинним і не оскаржувалось у встановленому порядку (т.1 а.с.124).

На ім'я ОСОБА_2 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для ведення садівництва (кадастровий номер 5310900000:50:002:0283) та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (кадастрові номера 5310900000:50:002:0284 та 5310900000:50:002:0297) (т.1 а.с.а.с.119-137;138-150).

Рішенням сорок першої сесії п'ятого скликання Миргородської міської ради №322 від 13.05.2010 року затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_2 на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, розроблені Полтавською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» та передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_2, який проживає АДРЕСА_1, земельні ділянки загальною площею 1076 га, в т.ч. земельну ділянку площею 360 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 140 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 576 кв.м для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.137). Пунктом 3 цього рішення органу місцевого самоврядування, дозволено гр. ОСОБА_2 одержати у встановленому порядку державні акти на право власності на земельні ділянки. Дане рішення є чинним і не оскаржувалось у встановленому порядку.

25.10.2010 року ОСОБА_2 отримав Державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 серія ЯК №659705 на площу 0,0576 га для ведення садівництва, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.а.с.15; 16-18).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 57 ЦПК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Як у позовній заяві, так і в судовому засіданні сторона позивача посилалась на те, що ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку більших розмірів, ніж йому повинна належати, межі земельної ділянки з нею не узгоджувалися, а також на те, що 11.06.1970 року був проведений фактичний розподіл земельної ділянки за місцем їх проживання (на той час іншими власниками) та були встановлені межі та закріплені в натурі кілочками.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у справі посилався на те, що він не порушив земельних прав ОСОБА_1 при приватизації земельної ділянки, заміри площі проводились відповідними службами з урахуванням встановленого раніше розподілу земельної ділянки (попередніх власників домоволодіння), зокрема, акту від 11.06.1970 року (т.1 а.с.91,оригінал міститься на а.19 оглянутої інвентаризаційної справи №1684).

Згідно заяви ОСОБА_8 від 30.12.2010 року, ПП «Земсервіс-Плюс» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, щодо встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.а.с.176-181). Як пояснила позивач ОСОБА_1, ця технічна документація виготовлялась для подальшого укладення договору дарування, що був укладений 27.07.2011 року.

Враховуючи дані про розмір земельної ділянки Миргородської міської ради Полтавської області по АДРЕСА_1, що вказаний у договорі дарування 27.07.2011 року від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 та відомості, що викладені в технічній документації щодо цієї земельної ділянки (ОСОБА_8.) суд приходить до висновку, що площа проінвентаризованої земельної ділянки для ? частини будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 становить загальну площу 500 кв.м (259 кв.м+241 кв.м), або площу 0,05 га, що відповідає положенням ст.121 ЗК України, яка визначає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (в цілому для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у містах - не більше 0,10 га), що в даному випадку фактично і становить для обслуговування ? частини житлового будинку ОСОБА_1 0,05 га.

Згідно п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Згідно ч.2 цієї статті, набуття права власності на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок, зокрема, у власність.

Норми ст.118 ЗК України визначають порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Частина 6 цієї статті визначає дії особи, яка зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності (зокрема, для садівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки).

Положення ст.121 ЗК України встановлюють норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель, зокрема, комунальної власності: для ведення садівництва - не більше 0,12 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 га.

З досліджених матеріалів справи вбачається, після надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 (рішення тридцять восьмої сесії п'ятого скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 11.12.2009 року №128, яке не скасоване і не відмінене), 06.01.2010 року він звернувся до уповноваженої особи з заявами про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для ведення садівництва та для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.а.с.123,142), що відповідає положенням ст.ст.116,118,121 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

В подальшому, оспорювані Державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯК №659705 на площу 0,0576 га для ведення садівництва, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд були видані на ім'я ОСОБА_2 після рішення сорок першої сесії п'ятого скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 13.05.2010 року №322, яке не скасоване і не відмінене, яким було затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_2 на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, розроблені Полтавською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» та передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 0,05 га, в т.ч. земельну ділянку площею 360 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку площею 140 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також, даним рішенням органу місцевого самоврядування передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 576 кв.м для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 дозволено одержати у встановленому порядку державні акти на право власності на земельні ділянки, що відповідає положенням ст.126 ЗК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення).

В ході судового розгляду справи суд з'ясував і це сторонами не заперечується, що будь-які об'єкти нерухомості, що належить ОСОБА_1, не знаходиться на земельних ділянках, що належать ОСОБА_2 згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯК №659705 на площу 0,0576 га для ведення садівництва, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Це підтверджується і протокол огляду судом місцевості (земельних ділянок по АДРЕСА_1) (т.2 а.с.12).

27.02.2013 року суд за участю учасників процесу, із залучення спеціаліста та проведенням відповідних промірів, проводив огляд на місці земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_1, з урахуванням їх розташування та площ, вказаних у Державних актах на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 серія ЯК №659705 на площу 0,0576 га для ведення садівництва, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т.2 а.с.а.с.11-14). В ході огляду судом місцевості за вищевказаною адресою, межових знаків відповідно до розмірів і меж, вказаних в державних актах на право власності на земельні ділянки виявлено не було. За результатами проведених обмірів земельної ділянки по вул. Бережанська, 51/44, після проведених замірів земельних ділянок та співставлення площ земельних ділянок було виявлено, що загальна площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в натурі (у листі ПП «Земсервіс-Плюс» мається опечатка « 54/44» замість правильного « 51/44») (при дійсних обмірах) становить 1980 кв.м, що на 23 кв.м від даних викопіювання з технічного паспорту БТІ (2003 кв.м); по межа В-Б Кадастрового плану (додаток №1) межа земельної ділянки в натурі та межа по державних актах гр. ОСОБА_2, з площею 0,0360 га та 0,0576 га, не співпадають (т.2 а.с.а.с.32-34). При цьому, суд вважає, що не співпадіння меж земельних ділянок по межі В-Б не впливає на порушення прав та законних інтересів позивача у справі ОСОБА_1, оскільки стосується межі земельної ділянки ОСОБА_2 та Миргородської міської ради Полтавської області, яка вимог про будь-яке порушення своїх прав на землю не заявляє і це не співпадіння в межах земельних ділянок само по собі не є підставою для визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними.

Отже, площа проінвентаризованої земельної ділянки для ? частини будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 становить загальну площу 0,05 га (0,0140 га + 0,0360 га), що відповідає положенням ст.121 ЗК України, яка визначає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (в цілому для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у містах - не більше 0,10 га), що в даному випадку фактично і становить для обслуговування ? частини житлового будинку ОСОБА_2 - 0,05 га.

Суд також враховує, що земельна ділянка площею 0,0576 га має цільове призначення для ведення садівництва і не стосується реалізації права на земельну ділянку ОСОБА_1 як власника ? частину житлового будинку по вул. Бережанська, 51/44 в м. Миргород, оскільки ця земельна ділянка не пов'язана з будівництвом і обслуговування її частини жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Проаналізувавши показання свідок сторони позивача ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд вважає, що вони стосуються факту користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та меж земельної ділянки з нею, однак не стосуються меж та площ отриманих у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та самого порядку отримання оспорюваних державних актів на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2

Наявність у матеріалах цивільної справи копій планів земельної ділянки по вул. Бережанська за 1971,1973,1989 р.р. (т.1 а.с.а.с.8,181), акту та ескізу встановлення меж від 11.06.1970 року (т.1 а.с.а.с.7,91,92) по суті не змінює відомостей, що містяться в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та не є документами, які підтверджують точний розмір та матеріали інвентаризації земельних ділянок по АДРЕСА_1

За правилами ст.118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, подає відповідне клопотання до сільської, селищної чи міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотання зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 04.05.1999 року (зі змінами), що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить вимог погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками землі чи землекористувачами; непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної ради в затвердженні технічної документації.

В редакції ст.126 ЗК України, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування (в даному випадку Миргородської міської ради Полтавської області), тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт. По даній справі позивач не оскаржувала рішення відповідного органу місцевого самоврядування (похідна вимога) від вимог про визнання недійсними державних актів на ім'я ОСОБА_2, тому в цьому контексті суд враховує, що рішення сорок першої сесії п'ятого скликання Миргородської міської ради №322 від 13.05.2010 року є чинним.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не довела суду обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, що видані на ім'я ОСОБА_2

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не подала суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81,116,118,121,126 ЗК України (в редакції, що діяли на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про землеустрій», ст.ст. 3,10,11,15,57,60,140,179,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Миргородська міська рада Полтавської області та відділ Держземагенства у Миргородському районі про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 серія ЯК №659705 на площу 0,0576 га для ведення садівництва, серія ЯИ №784046 на площу 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серія ВК №659704 на площу 0,0140 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що видані на ім'я ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 12.06.2013 року.

Суддя