Рішення

від 01.06.2013 по справі 908/1482/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/42/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

01.06.13 Справа № 908/1482/13

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Осіріс-Вет» (вул.Перемоги, буд. 115-А, м. Запоріжжя, 69005),

до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Агропромислова компанія» (вул. Кирова, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Міхантьєв М.Д. - дов. № 12 від 01.03.2013р.;

від відповідача: Дробишевський О.А. - дов. б/н від 03.09.2012р.

про: стягнення 899 939,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Осіріс-Вет» про стягнення з приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» 899 939,93грн. основної заборгованості за поставлений товар, право вимоги на оплату якого виникло у позивача за договором відступлення права вимоги.

Ухвалою від 24.04.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувались перерви.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому повідомив, що в період з грудня 2010р. по лютий 2011р. між ТОВ «Осіріс» та ТОВ «Агропромислова компанія», правонаступником якого є відповідач, склалися господарські відносини щодо поставки ветеринарних медичних препаратів, кормових добавок та хімічних реактивів. Передача товарів відбувалася за замовленнями згідно видаткових накладних, що на думку позивача, є достатнім вважати, що між сторонами укладено договір шляхом обміну листами, оскільки досягнуто згоди по всім істотним умовам, як то найменування та кількість товару, його ціна, тощо.

Взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості отриманого товару відповідач перед ТОВ «Осіріс» не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 899 939,93 грн.

В свою чергу, між позивачем та ТОВ «Осіріс» 01.08.2011р. було укладено договір відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «Осіріс-Вет» перейшло право вимоги з відповідача заборгованості в сумі 899 939,93 грн. Відповідача про зміну кредитора було повідомлено належним чином, при цьому з боку відповідача був підписаний без заперечень акт звіряння взаємних розрахунків.

Таким чином, позивач вважає всі законні підстави вимагати з відповідача суму боргу. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначив наступне.

На момент укладення Договору відступлення права вимоги (01.08.2011р.) особа, яка його підписала від імені ТОВ «Осіріс» - генеральний директор Гончаров О.В. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладання договору, оскільки 25.07.2011р. учасниками товариства прийнято рішення про ліквідацію (припинення) ТОВ «Осіріс», призначено ліквідатором Пянтковського В.А., який і мав повноваження представляти інтереси ТОВ «Осіріс». Виходячи з цього відповідач вважає що договір є недійсним, оскільки підписаний не уповноваженою особою. Крім того, форма договору відступлення права вимоги (ст. 513 ЦК України) повинна бути такою, що і форма правочину, на підставі якого виникло зобов'язання, що передається. В тексті договору зазначено, що зобов'язання відповідача перед первісним кредитором виникло на підстав позадоговірних відносин. Відсутність належним чином укладених договорів купівлі-продажу свідчить про те, що у ТОВ «Осіріс» на момент укладення договору відступлення права вимоги було відсутнє право вимагати від відповідача 899 939,93 грн., а відповідач, в свою чергу не мав обов'язку сплатити на користь ТОВ «Осіріс» цю суму.

Накладні, якими ТОВ «Осіріс» обґрунтувала своє право вимоги від відповідача 899 939,93 грн. у позадоговірних поставках товару в грудні 2010р., січні та лютому 2011 р. на думку представника ПрАТ «Агропромислова компанія», не є доказом права вимоги цієї суми і не є джерелом виникнення зобов'язання у відповідача сплатити 899 939,93 грн.

Довіреності на отримання представником відповідача ТМЦ - відсутні, до позову не додані.

Також представник стверджує, що Акт звірки станом на 01.08.2011р., в дійсності відповідачем не підписувався.

Відповідачем для залучення до матеріалів справи надані ксерокопії платіжних доручень, згідно яким, як він стверджує, частково розрахувався з ТОВ «Осіріс».

Крім цього, відповідач зазначив, що ТОВ «Осіріс» було ліквідовано 05.06.2012р. постановою господарського суду Запорізької області по справі №23/5009/6351/11 і в матерілах справи про банкрутство є інформація про відсутність у ТОВ «Осіріс» в 2011-2012р.р. будь-яких доходів, дебіторської заборгованості на спірну суму. В матеріалах справи міститься також аудиторський висновок про фінансовий стан ТОВ «Осіріс», згідно якому, в тому числі, за 9 місяців 2011р. дебіторська заборгованість цього товариства складає 8000грн.

Представник відповідача вважає, що позивач вводить суд в оману, стверджуючи про обізнаність ПрАТ «Агропромислова компанія» щодо укладання договору відступлення права вимоги. До отримання позову із копіями договору, акту та додатку до договору, відповідач не знав про укладання цього договору, не мав цих документів у своєму розпорядженні.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Це кореспондується зі ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої, допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

За період з грудня 2010р. по лютий 2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Осіріс» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» був відвантажений товар (ветеринарні медичні препарати, кормові добавки та хімічні реактиви) на загальну суму 899 939,93 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ РН-0000454 від 02.12.2010р. на суму 6 912,00 грн.;

№ РН-0000457 від 07.12.2010р. на суму 50 798,88 грн.;

№ РН-0000461 від 10.12.2010р. на суму 18 129,36 грн.;

№ РН-0000463 від 14.12.2010р. на суму 2 745,00 грн.;

№ РН-0000465 від 15.12.2010р. на суму 14 952,96 грн.;

№ РН-0000467 від 17.12.2010р. на суму 53 374,79 грн.;

№ РН-0000469 від 20.12.2010р. на суму 11 688,00 грн.;

№ РН-0000470 від 20.12.2010р. на суму 9 396,00 грн.;

№ РН-0000471 від 20.12.2010р. на суму 3 247,20 грн.;

№ РН-0000472 від 20.12.2010р. на суму 13 353,00 грн.;

№ РН-0000477 від 22.12.2010р. на суму 25 087,08 грн.;

№ РН-0000478 від 27.12.2010р. на суму 45 412,92 грн.;

№ РН-0000479 від 27.12.2010р. на суму 14 673,00 грн.;

№ РН-0000484 від 30.12.2010р. на суму 16 092,00 грн.;

№ РН-0000001 від 03.01.2011р. на суму 42 990,48 грн.;

№ РН-0000002 від 05.01.2011р. на суму 15 625,44 грн.;

№ РН-0000003 від 05.01.2011р. на суму 6 276,00 грн.;

№ РН-0000004 від 05.01.2011р. на суму 7 002,00 грн.;

№ РН-0000005 від 05.01.2010р. на суму 1 677,60 грн.;

№ РН-0000006 від 10.01.2011р. на суму 19 935,66 грн.;

№ РН-0000008 від 11.01.2011р. на суму 1 677,60 грн.;

№ РН-0000009 від 11.01.2011р. на суму 5 421,36 грн.;

№ РН-0000010 від 12.01.2011р. на суму 2 634,00 грн.;

№ РН-0000011 від 12.01.2011р. на суму 25 265,28 грн.;

№ РН-0000012 від 12.01.2011р. на суму 17 973,60 грн.;

№ РН-0000013 від 14.01.2011р. на суму 61 425,94 грн.;

№ РН-0000014 від 17.01.2011р. на суму 21 900,38 грн.;

№ РН-0000015 від 19.01.2011р. на суму 1 350,00 грн.;

№ РН-0000016 від 19.01.2011р. на суму 11 905,30 грн.;

№ РН-0000017 від 19.01.2011р. на суму 6 552,00 грн.;

№ РН-0000019 від 20.01.2011р. на суму 23 749,44 грн.;

№ РН-0000023 від 24.01.2011р. на суму 28 258,37 грн.;

№ РН-0000024 від 26.01.2011р. на суму 12 445,56 грн.;

№ РН-0000025 від 27.01.2011р. на суму 28 435,92 грн.;

№ РН-0000026 від 01.02.2011р. на суму 6 649,42 грн.;

№ РН-0000027 від 02.02.2011 р. на суму 4 125,60 грн.;

№ РН-0000028 від 02.02.2011р. на суму 30 566,64 грн.;

№ РН-0000029 від 02.02.2011р. на суму 31 067,57 грн.;

№ РН-0000030 від 03.02.2011р. на суму 36 343,24 грн.;

№ РН-0000032 від 08.02.2011р. на суму 7 128,58 грн.;

№ РН-0000033 від 09.02.2011р. на суму 10 884,60 грн.;

№ РН-0000034 від 11.02.2011р. на суму 29 881,32 грн.;

№ РН-0000035 від 15.02.2011р. на суму 10 099,20 грн.;

№ РН-0000036 від 16.02.2011р. на суму 43 702,88 грн.;

№ РН-0000037 від 16.02.2011р. на суму 3 629,38 грн.;

№ РН-0000038 від 16.02.2011р. на суму 2 727,36 грн.;

№ РН-0000039 від 16.02.2011р. на суму 2 252,50 грн.;

№ РН-0000046 від 25.02.2011р. на суму 46 697,52 грн.;

№ РН-0000047 від 28.02.2011р. на суму 5 820,00 грн.

Зазначені видаткові накладні містять підписи особи, яка відвантажила товар, і підписи особи, яка отримувала зазначені у накладних товарно-матеріальні цінності. Підписи цих осіб скріплені печатками ТОВ «Осіріс» і ТОВ «Агропромислова компанія» (завірені належним чином копії цих документів знаходяться в матеріалах справи, оригінали були надані позивачем для огляду).

Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується також актом звірки, підписаним і скріпленим печатками ТОВ «Осіріс» і ТОВ «Агропромислова компанія».

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи, що видаткові накладні містять відомості про найменування товару, його кількість та ціну за одиницю виміру, суд дійшов висновку, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договору купівлі-продажу.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання щодо оплати отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Осіріс» товарно-матеріальних цінностей покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» не виконано.

Відповідач у справі є повним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія». Відповідно до п. 1 Статуту відповідача, приватне акціонерне товариство «Агропромислова компанія» створено шляхом реорганізації, а саме перетворення товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»згідно протоколу загальних зборів учасників від 17.05.2012р. До приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» перейшло усе майно, усі права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія». Даний факт відповідає ст. 108 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні може бути передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

01.08.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Осіріс» (первісний кредитор) та позивачем у справі - товариством з обмеженою відповідальністю «Осіріс-Вет» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов договору до позивача перейшло право вимоги виконання зобов'язань боржником (відповідачем у справі) по сплаті заборгованості в сумі 899 939,93 грн. за поставлений протягом грудня 2010р. - лютого 2011р. товар.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Договір має додаток № 1 з переліком видаткових накладних за якими поставлявся товар і які згідно Акту прийому-передачі від 01.08.2011р. були передані позивачу.

Між позивачем, як новим кредитором та ТОВ «Агропромислова компанія» (попередником відповідача), як боржником, 01.08.2011р. було проведено звіряння взаємних розрахунків по договору відступлення права вимоги б/н від 01.08.2011р. станом на дату укладання цього договору. Акт звірки був підписаний без заперечень по сумі заборгованості - 899 939,93 грн..

Крім цього, матеріали справи містять Акт звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 30.11.2012р., з якого вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 899 939,93 грн. Акт з боку відповідача підписано головним бухгалтером та скріплено печаткою ПрАТ «Агропромислова компанія».

З наведених актів звіряння взаєморозрахунків вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, і навіть визнав суму заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.02.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Осіріс-Вет» за вихідним № 26/02/1 на адресу ПрАТ «Агропромислова компанія» була направлена вимога про сплату існуючої заборгованості в сумі 899 939,93 грн. Дану вимогу було вручено уповноваженій особі відповідача 27.02.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та опис вкладення (ф.107). Виходячи з цього, відповідач мав сплатити суму заборгованості у строк до 07.03.2013р. (включно).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання щодо погашення існуючої заборгованості належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «Агропромислова компанія» заборгованості в сумі 899 939,93 грн. позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на викладене, а також з наступних підстав:

Щодо форми укладання договору уступки права вимоги:

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов 'язанні вчиняється у такій самій формі, що і право чин, на підставі якого виникло зобов 'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Пунктом 1 ст.207 ЦК України передбачено, що право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

В даному випадку факт продажу товару підтверджується вказаними раніше видатковими накладними, в яких вказано найменування товару, його кількість, ціна і загальна сума відпущеного товару. Тобто купівля-продаж товару в цьому випадку вважається правочином, що вчинений у письмовій формі.

Таким чином, укладений між ТОВ «Осіріс» і ТОВ «Осіріс-Вет» договір уступки права вимоги повністю відповідає вимогам ст..513 ЦК України.

Щодо підписання договору директором ТОВ «Осіріс» з перевищенням повноважень:

Відповідно до ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Статтею 104 ЦК встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Державної реєстраційної служби України від 30.04.2013 року, діяльність третьої особи - ТОВ «Осіріс» (ЄДРПОУ 32040348), припинено на підставі судового рішення від 05.05.2012 року по справі № 23/5009/6351/11 у зв'язку з визнанням даного суб'єкта господарювання банкрутом.

Таким чином до 05.05.2012 року ТОВ «Осіріс» мав повний об'єм правоздатності необхідний для передання Позивачу права вимоги з Відповідача сплатити належну йому заборгованість.

Окрім того, відповідно до п.п.1,3. ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Разом з тим. згідно п. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Аналогічні приписи відображені в розділі 14 Статуту ТОВ «Осіріс»

З диспозицій норм п.2 ст. 98 ЦК та ст.ст. 104,105 вбачається, що рішення про припинення, (ліквідацію) Товариства, порядок проведення ліквідаційної процедури, призначення уповноважених осіб відповідальних за ліквідацію підприємства покладається саме на Загальні збори учасників Товариства, які в свою чергу є обов'язковими для виконання виконавчим та іншими органами, що створені його учасниками.

Згідно протоколу №4 від 25.07.2011 року загальними зборами ТОВ «Осіріс» було прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом її ліквідації у добровільному порядку, призначені ліквідатора Пятнковського В.А. та затвердження порядку проведення ліквідаційної процедури.

Згідно протоколу № 5 від 26.07.2011 Загальних зборів ТОВ «Осіріс», що проводились за участю ліквідатора підприємства, учасники Товариства зобов'язали генерального директора Товариства Гончарова О.В.:

- провести загальній аналіз сум дебіторської заборгованості, провести переговори з боржниками, та прийняти всі можливі заходи для отримання даних сум у позасудовому порядку, так як для оплати державного мита у підприємства не має коштів;

- належним чином оформити вступ ліквідатора Товариства Пянтковського В.А відповідно до норм діючого трудового законодавства України, шляхом видачі відповідного наказу;

- з моменту передачі ліквідатору своїх повноважень, передати ліквідатору підприємства всі документи та матеріали, що необхідні йому для здійснення відповідних повноважень.

- ознайомити всіх робітників ТОВ «Осіріс» з наказом про призначення ліквідатора підприємства;

- датою початку ліквідаційної процедури і вступу ліквідатора до своїх обов'язків вважати дату проведення офіційної публікації у засобах масової інформації.

На виконання вищезазначеного рішення учасників Товариства, директором ТОВ «Осіріс» був проведений аналіз дебіторської заборгованості підприємства, за результатами якого 01.08.2011 року учасникам Товариства було повідомлено, що ТОВ «Осіріс» має дебіторську заборгованість ТОВ «Агропромислова компанія», яка виникла внаслідок поставок на адресу Боржника в період з грудня 2010 року по лютий 2011 року, загальний розмір якої складає 899939 грн. 93 коп.

Згідно протоколу №6 від 01.08.2011 року Загальні збори учасників ТОВ «Осіріс» затвердили укладання договору уступки права вимоги із ТОВ «Осіріс-Вет» на суму 899939 грн. 93 коп. по товарним поставкам з ТОВ «Агропромислова компанія» та уповноважили і зобов'язали директора товариства Гончарова О.В. укласти даний договір шляхом його підписання, а також забезпечити вчинення всіх дій спрямованих на виконання його умов.

При цьому вищезазначений рішення загальних зборів учасниківТОВ «Осіріс», яким було затверджене укладання договору уступки права вимоги, було також погоджено з ліквідатором ТОВ «Осіріс» Пятнковським В.А., що підтверджується відповідним протоколом №6 (додається).

Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше (п.2.3 Рекомендації ВГС України від 28.12.2007 №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

Окрім того, згідно даних бюлетеню державної реєстрації № 186 за 2011 рік та наказу по ТОВ «Осіріс» від 08.08.2011 року, ліквідаційна процедура ТОВ «Осіріс» розпочалася з 05.08.2011 року, а ліквідатор підприємства фактично приступив до виконання своїх обов'язків лише 08.08.2011 року.

Таким чином, з наведеного вбачається, що директор ТОВ «Осіріс» при підписані договору уступки права вимоги мав повний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності та діяв в межах та у відповідності з прийнятим Загальними зборами ТОВ «Осіріс» рішень, що в свою чергу були також погоджені з ліквідатором підприємства, а отже твердження Відповідач про перевищення службових повноважень директором ТОВ «Осіріс» Гончаррвим О.В. при підписані договору уступки права вимоги не відповідають дійсним обставинам справи, а отже посилання Відповідача на незаконність договору є необгрунтованими.

Щодо часткової сплати відповідачем боргу перед ТОВ «Осіріс»:

Відповідачем в обґрунтування сплати частини боргу надані майже нечитаємі ксерокопії платіжних доручень.

Вимогу суду про надання оригіналів платіжних доручень або інших доказів часткової сплати відповідачем не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене відповідачем не доведено суду належними доказами факт часткової оплати заборгованості, і його доводи в цій частині не приймаються до уваги.

Слід зауважити, що відповідач в одному випадку взагалі заперечує проти наявності заборгованості перед ТОВ «Осіріс», в іншому випадку наполягає на частковому задоволенні заборгованості.

Щодо відсутності у ТОВ «Осіріс» дебіторської заборгованості в процесі банкрутства товариства:

Вказаний раніше договір уступки права вимоги укладений 01.08.2011 .

Провадження по справі №23/5009/6351/11 про банкрутство ТОВ «Осіріс» порушено господарським судом пізніше, а саме - 24.10.2011 .

Тобто на момент порушення справи про банкрутство у ТОВ «Осіріс» було відсутнє право вимоги дебіторської заборгованості з ТОВ «Агропромислова компанія».

При таких обставинах наявність у ТОВ «Осіріс» дебіторської заборгованості ТОВ «Агропромислова компанія» в сумі 899 939 грн. 93 коп. на момент розгляду справи про банкрутство було б прямим порушенням основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, організації бухгалтерського обліку тощо, передбачених Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положеннями бухгалтерського обліку в Україні, затвердженими Міністерством фінансів в Україні.

У зв 'язку з вказаним доводи відповідача в цій частині теж не приймаються до уваги як необгруновані.

Судові витрати слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (вул. Кирова, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ЄДРПОУ 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Осіріс-Вет» (вул. Перемоги, буд. 115-А, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 37301293) 899 939 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 93 коп. основного боргу і 17998грн. (сімнадцять тисяч дев 'ятсот дев 'яносто вісім) грн.. 80коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 01.06.2013р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 06.06.2013р.