Постанова

від 06.06.2013 по справі 804/5538/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. Справа № 804/5538/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Варушка Ю.А.

за участю:

представника позивача - Сиротюка О.В.

представника відповідача - Коваленка В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясна фабрика «Фаворит» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 28 листопада 2012 року Дніпропетровською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення №0001921541 (яким ТОВ «МФ «Фаворит» визначено суму податкового грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 491 654 грн.) та №0001951542 (яким ТОВ «МФ «Фаворит» визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 178 783,5 грн.). Дані податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит» (код за ЄДРПОУ 13451782) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТПП «Брік» (код ЄДРПОУ 36122628) за період лютий, березень 2011 року, ПП «Приматех» (код ЄДРПОУ 37149588) за лютий 2011 року, ТОВ «Латипак» (код ЄДРПОУ 36822971) за червень, липень 2010 року».

Позивач не згоден з порушеннями, які виявили перевіряючи під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував, а тому просив суд: визнати протиправними та скасувати повністю нові податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області від 12.02.2013 р. №0001961542 та №0001931541, які були прийняті для виконання рішення ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2013 року, після часткового задоволення скарги ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит», а також просив судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що дійсно проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит», з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТПП «Брік» за період лютий, березень 2011 року, ПП «Приматех» за лютий 2011 року, ТОВ «Латипак» за червень, липень 2010 року. ТОВ «МФ «Фаворит» до перевірки не було надано документів, що підтверджують факт здійснення операції з ТОВ «Латипак», ПП «Приматех», ТОВ ТПП «Брік», а саме: сертифікатів якості (походження) товару; товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або інших документів, які могли б підтвердити транспортування товару; журнал реєстрації довіреностей на отримання придбаної продукції та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

В ході перевірки не було підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ ТПП «Брік», ПП «Приматех», ТОВ «Латипак», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «МФ «Фаворит» та ТОВ ТПП «Брік», ПП «Пприматех», ТОВ «Латипак» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного Кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Перевіркою було встановлено не реальність здійснення господарських операцій між «МФ «Фаворит» та його контрагентами-постачальниками: ТОВ ТПП «Брік» за період лютий, березень 2011 року, ПП «Приматех» за лютий 2011 року, ТОВ «Латипак» за червень, липень 2010 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів. За таких обставин, винесені на підставі висновків перевірки позивача податкові повідомлення-рішення від 12.02.2013 р. №0001961542 та №0001931541 є цілком обґрунтованими та законними, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Мясна фабрика «Фаворит» (код ЄДРПОУ 13451782) зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів, реєстраційна справа №8261-ОП від 28.02.1994 р. Підприємство взято на податковий облік 28.02.1994 р. №662 до СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, на теперішній час перебуває на обліку в Дніпропетровській МДПІ Дніпропетровської області.

Співробітниками Дніпропетровської МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит», код за ЄДРПОУ 13451782 з питань дотримання вимог податкового законодавства України здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТПП «Брік» (код ЄДРПОУ 36122628) за період лютий, березень 2011 року, ПП «Приматех» (код ЄДРПОУ 37149588) за лютий 2011 року, ТОВ «Латипак» (код ЄДРПОУ 36822971) за червень, липень 2010 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлені наступні порушення:

- перевіркою встановлено не реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «МФ «Фаворит» та його контрагентами-постачальниками: ТОВ ТПП «Брік» (код ЄДРПОУ 56122628) за період лютий, березень 2011 року, ПП «Приматех» (код ЄДРПОУ 37149588) за лютий 2011 року, ТОВ «Латипак» (код за ЄДРПОУ 36822971) за червень, липень 2010 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів;

- встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.662, 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах; ст.1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ст.44 Господарського Кодексу України;

- порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями); п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ТОВ «МФ «Фаворит» занижено ПДВ на суму 157 473 грн., в т.ч. за червень 2010 р. на суму 33 000 грн., за липень 2010 р. на суму 9 617 грн., за лютий 2011 р. на суму 39 303 грн., за березень 2011 р. на суму 75 533 грн.;

- порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на суму 433 054 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 р. на суму 90 750 грн., за ІІІ квартал 2010 р. на суму 26 448 грн., за І квартал 2011 р. на суму 315 856 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012 р. №0001921541, яким ТОВ «МФ «Фаворит» визначено суму податкового грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 491 654 грн. та №0001951542, яким ТОВ «МФ «Фаворит» визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 178 783,5 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до ДПС у Дніпропетровській області зі скаргою від 06.12.2012 р. №101 на вказані податкові повідомлення-рішення, в якій просив переглянути та скасувати їх повністю. ТОВ «МФ «Фаворит» отримало рішення ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2013 р. №522/10/10-25 про результати розгляду первинної скарги, яким ДПС у Дніпропетровській області частково задовольнило вимоги ТОВ «МФ «Фаворит». Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2013 р. №522/10/10-25 було зменшено розмір штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області від 28.11.2012 р. №0001951542 та №0001921541.

Для виконання рішення ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2013 р. № 522/10/10-25 Дніпропетровською МДПІ були прийняті нові податкові повідомлення рішення від 12.02.2013 р. №0001931541, яким визначено суму податкового грошового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ «МФ «Фаворит» в розмірі 462 354,5 грн., в тому числі податкові зобов'язання з податку на прибуток 433 054 грн. та штрафні у фінансові) санкції в розмірі 29 300,5 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001961542, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 168 128 грн., в тому числі податкові зобов'язання з ПДВ 157 473 грн. та штрафні (фінансові) санкції 10 655 грн.

Позивач звернувся зі скаргою про скасування нових спірних податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 р. №0001931541 та №0001961542 до ДПС України, але рішенням останнього від 07.03.2013 р. № 3639/6/10-2115 скаргу було залишено без задоволення.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до підпункту 14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11. ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

У відповідності до пп.5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку» та абзацу 2 пункту 1.6 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за №271/7592 «Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності)».

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами (п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»).

В даному акті перевірки зазначено, що ТОВ «МФ «Фаворит» до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують факт здійснення операції з ТОВ «Латипак», ПП «Приматех», ТОВ ТПП «Брік», а саме: сертифікатів якості (походження) товару; товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або інших документів, які могли б підтвердити транспортування товару; журналів ордерів по рахунку 20 (сировина), журнал реєстрації довіреностей на отримання придбаної продукції та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Даний факт засвідчує відсутність придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд критично відноситься до даних висновків перевіряючих, тому що безпосередньо в акті перевірки зазначено, що під час перевірки надавались та досліджувались, зокрема: договір поставки укладений між ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит» та ТОВ «Латипак»; договір поставки укладений між ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит» та ТОВ ТПП «Брік»; договір поставки укладений між ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит» та ПП «Приматех»; податкові та видаткові накладні за червень, липень 2010 року та лютий 2011 року на придбання товару; журнали ордери по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; реєстри отриманих податкових накладних; платіжні доручення.

Крім того, під час розгляду справи, представником позивача надані додаткові пояснення з додатками до них, а саме:

-копії документів по господарським операціям з ПП «Приматех»: договір поставки від 16.08.2010 р. №16/08; специфікації від: 27.01.2011 р., 02.02.2011 р., 04.02.2011 р., 15.02.2011 р.; видаткові накладні: від 02.02.2011 р. №02/02, від 07.02.2011 р. №07/02, від 11.02.2011 р. №11/02, від 21.02.11 р. №11/02; податкові накладні: від 02.02.2011 р. №34, від 07.02.2011 р. №112, від 11.02.2011 р. №203, від 21.02.2011 р. №323; платіжні доручення: від 07.02.2011 р. №1555, від 07.02.2011 р. №1608, від 15.02.2011 р. №2091, від 27.02.2011 р. №2686, від 01.03.2011 р. №2870; акти списання будівельних матеріалів; витяг з журналу довіреностей;

-копії документів по господарським операціям з ТОВ «Латипак»: договір поставки від 04.02.2010 р. № 14/02/10-СН; специфікація до договору від 01.06.2010 р.; видаткові накладні: від 01.06.2010 р. №РН-0000015, від 14.06.2010 р. №РН-0000020, від 16.06.2010 р. №РН-0000021, від 05.07.2010 р. № РН-0000024; податкові накладні: від 01.06.2010 р. №17, від 14.06.2010 р. №23, від 16.06.2010 р. №24, від 05.07.2010 р. №26; платіжні доручення: від 04.07.2010 р. №5745, від 18.07.2010 р. №6492, від 22.07.2010 р. №6679, від 05.08.2010 р. №7346; прибуткові накладні; товарні звіти; накладні на внутрішнє переміщення товару; лист ТОВ «МФ «Фаворит» від 01.06.2010 р. №01/06;

-копії документів по господарським операціям з ТОВ «ТПП Брік»; договір поставки від 04.04.2009 р. №37/04/09-СН; специфікації від 05.02.2011 р., 25.02.2011 р., 18.03.2011 р.; податкові накладні: від 14.02.2011 р. №8, від 24.02.2011 р. №12, від 01.03.2011 р. №14, від 24.03.2011 р. №20; податкові накладні від 14.02.2011 р. №8, від 24.02.2011 р. №12, від 01.03.2011 р. №2 від 24.03.11 р. №8; платіжні доручення: від 24.02.2011 р. №2597, від 03.03.2011 р. №2880, від 10.03.2011 р. №3087, від 07.04.2011 р. №4178; прибуткові накладні; товарні звіти; накладні на внутрішнє переміщення товару; лист ТОВ «МФ «Фаворит» від 05.02.2011 р. №05/02; витяг з журналу довіреностей; акт про списання ветеринарних свідоцтв від 30.05.2011 р. №1.

Щодо посилання відповідача про відсутність документів, що підтверджують якість товару то відповідно до п.6.2. Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 р. №85, «ветеринарні свідоцтва, видані суб'єктам господарювання, громадянам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів».

Стаття 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 р. №2498-ХІІ передбачає:

-одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах;

-об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами:

1)міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми №1, №2 та №3) - при переміщенні за межі України;

2)ветеринарні свідоцтва (для України - форми №1 та №2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;

3)ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району».

Таким чином, ветеринарні свідоцтва (довідки) не є документами податкового та бухгалтерського обліку та ТОВ «МФ «Фаворит» не зобов'язано було зберігати ветеринарні свідоцтва до моменту податкової перевірки.

Щодо товарно-транспортних накладних та подорожніх листів слід зазначити наступне.

Договорами поставки укладеними ТОВ «МФ «Фаворит» з контрагентами ТОВ «ТПП Брік» договір від 04.04.2009 р. №37/04/09-СН), ТОВ «Латипак» (договір від 14.02.2010 р. №14/02/10-СН), ПП «Приматех» (договір від 16.08.2010 р. №16/08) встановлено що, поставка товару здійснюється постачальником на склад покупця (п.3.1 та 3.2 договорів) - тобто ТОВ «МФ «Фаворит», за цими угодами, не здійснювало перевезення товару.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. №363 встановлено правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.» Згідно з розд.1 правил №363, перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування. Крім того, правилами № 363 визначено, що подорожній лист є первинним документом про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Отже, у зв'язку з тим, що ТОВ «МФ «Фаворит» жодним чином не мало відношення до перевезення придбаного товару, наявність в нього товарно-транспортних документів або подорожнього листа чинним законодавством не вимагається.

Ствердження відповідача про нікчемність договорів поставки ґрунтується тільки на думці його ревізорів-інспекторів, яка суперечить чинному законодавству.

За змістом ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази, що договори поставки, які були укладені між позивачем з зазначеними вище контрагентами, визнані судом недійсними.

Актом перевірки також було визначено, що отримано матеріали перевірок по підприємствам: ТОВ ТПП «Брік» (код ЄДРПОУ 36122628), ПП «Приматех» (код ЄДРПОУ 37149588), ТОВ «Латипак» (код за ЄДРПОУ 36822971), які свідчать про нереальність здійснення господарської діяльності таких підприємств з контрагентами-резидентами, а саме: матеріали перевірки ТОВ «Латипак» (акт документальної позапланової виїзної перевірки від 15.04.2011 р. №321/23-1/36822971 складений фахівцями ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області надісланий ІС «Зустрічні звірки»; матеріали перевірки ТОВ ТПП «Брік» (довідка про результати проведення зустрічної звірки від 23.12.2011 р. №403/23-104/36122628 складений фахівцями Дергачівської МДПІ Харківської області надісланий транзитним файлом); матеріали перевірки ПП «Приматех» (акт документальної невиїзної перевірки від 11.08.2011 р. №3204/23-3/37149588 складений фахівцями Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська надісланий транзитним файлом) та встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагента за операціями з постачання таких товарів/послуг.

Жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ «МФ «Фаворит» не відповідає за будь-які дії своїх постачальників та дії контрагентів своїх постачальників, у т.ч. порушення третіми особами податкового законодавства.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкові повідомлення-рішення від 12.02.2013 року №0001961542 та №0001961541 прийняті не на підставі та не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року №0001961542, винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року №0001961541, винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясна фабрика «Фаворит» судовий збір по справі в розмірі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 11 червня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 11 червня 2013 року Суддя Кучма К.С. Кучма К.С. Кучма К.С.