Справа № 0907/2-8102/2011
Провадження № 2/344/759/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2013 року Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі : головуючого судді Островського Л.Є.
секретарів Уєвич Р.Б, Бури У.М.
за участю представника позивача по довіреності від 08.12.2010 р. Інкіна В.І., представника відповідача по довіреності від 21.04.2012 р. №ВРП №651003 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, суд, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Фінансова компанія Газ-Ойл Карпати» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору № 72 про участь у фонді фінансування будівництва виду А, який був укладений 26.08.2009 року між ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» та ОСОБА_4
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зазначивши що 26.08.2009 року між сторонами по справі було укладено договір № 72 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» однак, зазначений договір укладений через зупинку будівництва та зверненням підприємця ОСОБА_6 до правоохоронних органів щодо погроз зі сторони ОСОБА_7, як зазначає позивач правочин укладено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, тому просив в судовому порядку визнати оспорюваний правочин недійсним.
Представник відповідача позов не визнав, надавши суду письмове заперечення в якому просив у задоволенні позову відмовити, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки не має підстав вважати укладення договору № 72 від 26.08.2009 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» між ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» та ОСОБА_4 таким, що укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно з договором № 72 від 26.08.2009 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду А, що був укладеним між ОСОБА_4 (довірителем) та ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» (управителем), зазначено, що Довіритель передає Управителеві на певний строк майно в управління, а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Довірителя з метою фінансування об'єкта інвестування в складі об'єкта будівництва.
Відповідно з додатком №1 до договору №72 від 26.08.2009 р. ОСОБА_4 (довіритель) та ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» (управитель) погодили між собою характеристики об'єкту будівництва, тобто нежитлового приміщення, загальною площею 170,57 м2 в цокольному поверсі секції А будинку АДРЕСА_1.
Згідно з додатком №2 до договору №72 від 26.08.2009 р. сторони наведеного договору погодили між собою графік внесення ОСОБА_4 коштів у ФФБ, а саме - дата внесення коштів - 28.08.2009 р., у розмірі - 526 550 грн. Призначенням вказаного платежу є фінансування житла у ФФБ згідно договору №72 від 26.08.2009 р.
Факт внесення ОСОБА_4 коштів до ФФБ у повному розмірі, відповідно до Додатку № 2 до договору № 72 від 26.08.2009 року підтверджується Свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва № 1 від 28.08.2009 р.
Згідно з договором № 50 від 28.01.2010 року про уступку майнових прав укладеного між довірителем ФФБ ОСОБА_4 та управителем ФФБ ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати», управитель передає майнові права, а Довіритель набуває майнових прав на об'єкт інвестування, визначений у Договорі про участь у фонді фінансування будівництва виду А №72 від 26.08.2009 року.
Відповідно до довідки з ВТБ Банку від 09.07.2010 року № 760/1800-08-2, копія якої міститься в матеріалах справи, згідно заявки ОСОБА_4 №104_19 з ТОВ «Компанія «Газ-Ойл Карпати» 28.08.2009 р. по чеку ЛД 0862119 в сумі 531 550 грн. 00 коп. через ОСОБА_8 були внесені грошові кошти на ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» у сумі 526 550 грн. 00 коп. за комерційні приміщення відповідно до договору №72 від 26.08.2009р.
Зідно із ч.1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Із досліджених письмових доказів слідує, що в разі укладення договору № 72 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, то сторони б в подальшому не укладали договір від 28.01.2010 р. №50 про уступку майнових прав, чим продовжили свої правовідносини.
Суд не вбачає підстав для визнання договору таким, що укладений під впливом тяжкої для неї обставини, оскільки ОСОБА_4 виконав зобов'язання, яке виникло на підставі п.2.2.1 договору від 26.08.2009 року, а саме відповідно до графіку здійснив повне фінансування об'єкта інвестування.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з визначенням ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
В ч. 3 ст. 92 ЦК України вказано, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
В ч. 3 ст. 535 ЦК України вказано, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Статтею 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт укладення правочину під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.
Суд відкидає твердження позивача, щодо укладення договору № 72 про участь у фонді фінансування будівництва виду А, який був укладений 26.08.2009 року між ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» та ОСОБА_4 через те, що підприємцем ОСОБА_6 в липні 2009 р. було безпідставно зупинено будівництво будинку по АДРЕСА_1, оскільки позивачем не представлено суду жодних доказів з наведеної обставини.
Слід також відмітити, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.06.2012 року, яке в подальшому залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012 року, позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Буд», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - фізична особа-підприємець ОСОБА_6, про зобов'язання передати майно у власність задоволено та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Буд», код ЄДРПОУ 33426934, місцезнаходження: вул. Бориславська, буд. № 29, м. Івано-Франківськ, та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати», код ЄДРПОУ 34622960, місцезнаходження: вул. Бориславська, буд. № 29, м. Івано-Франківськ, передати у власність ОСОБА_4, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, нежитлове приміщення, загальною площею 171,1 кв.м., в цокольному поверсі секції А будинку АДРЕСА_1
Як судом першої інстанції так і касаційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 було виконано певні зобов'язання, підставою виникнення яких були, зокрема, договір № 72 від 26.08.2009 року на участь у Фонді фінансування будівництва виду А та договір № 50 від 28.01.2010 року про уступку майнових прав та підтверджено виконання ОСОБА_4 зобов'язання, яке виникло з пункту 2.2.1 договору № 72 від 26.08.2009 року, а саме здійснення повного фінансування об'єкта інвестування відповідно до графіку, та з пункту 2.2.6 цього ж договору про остаточні розрахунки за даними БТІ.
Спірний правочин укладений на загальних умовах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що відповідає ст. 203 ЦК України. Укладаючи договір, позивач був ознайомлений з його змістом, а підписуючи його, набув, як і відповідач, певний обсяг прав та обов'язків, на виконання яких сторонами вчинялись певні дії.
За таких обставин, оцінивши докази по справі у їх сукупності суд не вбачає правових підстав для задоволення позову та визнання оспорюваного договору недійсним.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 92, 202, 203, 215, 237, 239, 535, 626 Цивільного кодексу України, Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 215-218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: Островський Л.Є.
Суд | Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2013 |
Оприлюднено | 04.10.2013 |
Номер документу | 31776021 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Островський Л. Є.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Островський Л. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні