Рішення

від 03.06.2013 по справі 5006/16/115/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2013р. Справа № 5006/16/115/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Осадча А.М.,

суддя Сич Ю.В.,

суддя Уханьова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАДО-Холдінг» м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Супротек» м.Донецьк

про стягнення збитків у розмірі 95113,38грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Клячко М.Ю. за довіреністю б/н від 28.05.2012р.,

від відповідача: Летко Д.К. за довіреністю №1/08-12 від 03.09.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

04.09.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАДО-Холдінг» м.Харків (далі - ТОВ «ХАДО-Холдінг») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супротек» м.Донецьк (далі - ТОВ «Супротек») про стягнення збитків у розмірі 254400,00грн.

Ухвалою господарського суду від 06.09.2012р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №5006/16/115/2012.

Ухвалою від 19.11.2012року господарський суд Донецької області на підставі ст.41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) призначив судову економічну експертизу у справі, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку із призначенням судової економічної експертизи та необхідністю направлення справи №5006/16/115/2012 до експертної установи для проведення експертизи, ухвалою господарського суду від 19.11.2012р. провадження у справі зупинено на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України.

27.03.2013року на адресу господарського суду Донецької області надійшов висновок експерта №5821/24-6006/25 по господарській справі №5006/16/115/2012 та матеріали зазначеної справи.

Враховуючи складність справи, значний обсяг обставин, що підлягають з'ясуванню під час вирішення спору, розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.04.2013р. для розгляду справи №5006/16/115/2012 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Осадча А.М., суддя Сич Ю.В., суддя Уханьова О.О.

Ухвалою суду від 03.04.2013р. провадження у справі поновлено, приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі усунені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, порушивши право інтелектуальної власності позивача на знак для товарів та послуг «SUPROTEC», завіз на митну територію України контрафактну продукцію - композицію змащувальну «Nanoprotec люкс 100» з нанесеним на дні пляшки написом «SUPROTEC» у кількості 800шт., повністю реалізував її, кінцева вартість однієї пляшки складає 318,00грн., та одержав у зв'язку з цим доходи на суму 254 400,00грн., внаслідок чого на зазначену суму зменшились доходи позивача від продажу товарів маркованих знаком для товарів та послуг «SUPROTEC».

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: Свідоцтва №51815 на знак для товарів та послуг, рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011р. у справі №28/246пн, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. у справі №28/246пн, постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. у справі №28/246пн, контракту №01/09 від 01.09.2009р., додаткової угоди від 01.04.2010р. до контракту, вантажної митної декларації №700000010/2010/014771 від 06.12.2010р., рахунку фактури №СФ-0000012 від 02.06.2010р., видаткової накладної №РН-0000008 від 07.06.2010р., Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ТОВ «Супротек».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.5, 16, 20, 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст.ст.16, 423, 424, 426, 432, 492-495 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.1, 2, 12, 13, 16, 33, 49, 54-57 ГПК України.

18.09.2012р. позивач надав для залучення до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів ТОВ «ХАДО-Холдінг».

Відповідач у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях від 24.10.2012р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність, оскільки доведеним на думку відповідача є лише факт наявності напису «SUPROTEC» на двох пляшках «Nanoprotec люкс 100», які придбані позивачем у ТОВ «АВТОРАЙ ПЛЮС», вся партія композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100», отриманої відповідачем згідно з вантажною митною декларацією не досліджувалась, отже, докази наявності зазначеного напису на інших пляшках відсутні, стверджує, що використання пляшок з позначенням «SUPROTEC», які поставлялись в Україну за контрактом №01/09 від 01.09.2009р., мало випадковий, а не систематичний характер, що підтверджується листами виробника ТОВ НВТК «Супротек». У зв'язку з чим, вважає недоведеним факт отримання ТОВ «Супротек» доходу саме внаслідок порушення прав позивача. Крім того, вважає, недоведеним факт спричинення позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки позивач не довів факт ймовірності отримання ним доходу в означеному розмірі, зазначивши при цьому, що продукти «SUPROTEC» та «Nanoprotec» є дуже різними зовні і не можуть бути сплутані споживачем, а напис «SUPROTEC» був наявний лише на дні пляшок і побачити його споживач міг лише після реалізації свого наміру придбати саме продукт «Nanoprotec». Також, зазначив, що сума доходу до оподаткування від продажу однієї пляшки складає в залежності від дати її придбання від 6,21грн. до 10,12грн., а не 318,00грн., як зазначає позивач.

У підтвердження своїх доводів відповідач надав суду належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів підприємства, контракту №01/09 від 01.09.2009р. та додаткової угоди до нього, довідок №24/1-10-12 від 24.10.2012р., вантажних митних декларацій від 21.10.2009р. та від 06.12.2010р., видаткових накладних від 05.05.2010р., 06.12.2010р., 01.01.2011р., 01.03.2011р., рахунків/інвойса від 24.09.2009р., 02.11.2010р., заяви про закупівлю іноземної валюти, платіжного доручення №6 від 03.09.2010р., довідки від 12.11.2012р., листа ТОВ НПТК «Супротек» від 29.10.2012р.

У письмових поясненнях від 25.10.2012р. позивач, серед іншого зазначив, що відповідач у своїх заперечення підміняє поняття «доходи» на поняття «прибуток», яким є сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. На думку позивача законодавство України розмір збитків завданих порушенням прав власника свідоцтва на знак для товарів та послуг ставить в залежність від розміру саме доходів, одержаних особою, яка порушила право, а не прибутку.

Для залучення до матеріалів справи позивач надав суду належним чином засвідчені копії ухвали суду від 24.11.2010р. у справі №28/246пн, листів №11 від 11.01.2010р., №02/01 від 24.01.2011р., письмових пояснень від 26.01.2011р.

27.03.2013року на адресу суду надійшов висновок експерта №35821/24-6006/25 від 25.05.2013р.

16.05.2013року від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач, з огляду на висновок судової експертизи зменшив розмір заявлених позовних вимог та просить стягнути з відповідача 95113,38грн. збитків , що дорівнює розміру отриманих відповідачем доходів від реалізації товару композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» у кількості 1091шт.

Виходячи зі змісту поданої позивачем заяви, згідно з приписами ст.22 ГПК України, суд розцінює зазначену заяву як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

У судовому засіданні 03.06.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких посилався на обставини викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник ТОВ «Супротек» у судовому засіданні 03.06.2013року проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу. Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.11.2011р. у справі №28/246пн, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2012р., провадження у справі в частині вимог щодо заборони ТОВ "Супротек" використовувати знак для товарів та послуг "SUPROTEC" для товарів та послуг 01, 04, 35 класів МКТП, право власності на який належить позивачу на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 №51815, в тому числі нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, а також в частині зобов'язання відповідача усунути з композиції смазочної „Nanoprotec люкс 100" незаконно використаний знак "SUPROTEC" припинено за відсутністю предмета спору . Зобов'язано ТОВ "Супротек" у семиденний термін з дня набрання рішенням місцевого господарського суду законної сили опублікувати у засобах масової інформації відомості про порушення прав інтелектуальної власності ТОВ "Хадо-Холдінг" на знак для товарів та послуг "SUPROTEC", посвідчений свідоцтвом на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 №51815.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2012 у справі № 28/246пн скасовано в частині припинення провадження у справі щодо вимог про заборону використання знаку для товарів і послуг; позовні вимоги у цій же частині задоволені; заборонено ТОВ "Супротек" використання знака для товарів та послуг "SUPROTEC" для товарів та послуг 01, 04, 35 класів МКТП, право власності на який належить ТОВ "Хадо-Холдінг" на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 № 51815, в тому числі нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено наступне:

Згідно з свідоцтвом на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 № 51815, що було видано Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, ТОВ "Хадо-Холдінг" є власником знака для товарів та послуг "SUPROTEC" відносно товарів та послуг 01, 04, 35 класів МКТП.

Згідно до бібліографічних даних за свідоцтвом на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 №51815 до переліку товарів та/або послуг (511) відноситься: до 1 класу МКТП: хімічні продукти, призначені для використання в промисловості, науці, фотографії, сільському господарстві, садівництві та лісництві, необроблені синтетичні смоли, необроблені пластмаси, добрива, хімічні речовини для гасіння вогню, препарати для термообробці і паянні металів, хімічні речовини для консервування харчових продуктів, дубильні речовини, клейкі речовини на промислові потреби; до 4 класу МКТП: технічні мастила і оливи, мастильні матеріали, речовини для вбирання, замочування і пов'язування пилу, паливо (в тому числі моторний спирт) і світильні речовини, свічки і гноти для освітлювання; до 35 класу МКТП: реклама, керування справами, ділове адміністрування, канцелярські роботи.

01.09.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „НПТК „Супротек" (далі продавець) і ТОВ „Супротек" (далі - покупець) був укладений контракт №01/09, за яким продавець зобов'язався протягом строку дії контракту поставляти та передавати у власність продукцію: Композицію „Нанопротек" у вигляді противозносних антифрикційних присадок для автотранспорту, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар.

Відповідно до додаткової угоди від 10.03.2011р. до контракту, останній діє з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2011р..

Згідно зі свідоцтвом на знак для товарів та послуг від 12.10.2009р. №112965, яке було видане ТОВ «Супротек» Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, останній є власником знаку "NANOPROTEC", зареєстрованого для товарів 1,4,9,35 класів МКТП.

За заявою від 12.01.2011р. №m201100233 ТОВ «Супротек» звернулося до Українського інституту промислової власності Державного департаменту інтелектуальної власності, в якій просило зареєструвати на його ім'я словесне позначення "SUPROTEC" відносно всіх товарів та 01, 04 класів та всіх послуг 35 класу МКТП, на що у висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи від 19.05.2011 вих. № 13273/4 було встановлено, що заявлене відповідачем словесне позначення "SUPROTEC" відносно всіх товарів 01, 04 класів та всіх послуг 35 класу МКТП не відповідає умовам надання правової охорони (п. 1 ст. 5. ст. 6 Закону), оскільки є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком "SUPROTEC" раніше зареєстрованим в Україні на ім'я позивача (свідоцтво на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 № 51815) щодо таких самих та споріднених товарів.

У листі від 24.01.2011р. № 02/01 Товариство з обмеженою відповідальністю „НПТК „Супротек" вказало на те, що використання позначення "SUPROTEC" на пляшках Композиції змащувальної "Nanoprotec люкс 100", яка реалізуються на території України, було припинено.

Відповідно до довідки ТОВ "Супротек" від 01.11.2011р. № 63, згідно з даними бухгалтерського обліку композиція змащувальна „Нанопротек люкс 100" з нанесеним на дні пляшки написом "SUPROTEC", що була виготовлена і отримана ТОВ "Супротек" до 01.02.2011р., повністю реалізована і в наявності відсутня.

У листі від 01.11.2011р. № 64 ТОВ «Супротек» зазначило, що у жодного з офіційних дилерів станом на кінець травня 2011р. відсутні в наявності композиції змащувальної "Nanoprotec люкс 100" з нанесеним на дні пляшки написом "SUPROTEC", тобто дана продукція, яка виготовлена до початку лютого 2011р. була реалізована.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначеними судовими рішеннями, якими вирішено спір між тими ж сторонами, встановлений факт використання ТОВ "Супротек" об'єкта права інтелектуальної власності -знака для товарів та послуг «SUPROTEC», який належить ТОВ "Хадо-Холдінг" на праві свідоцтва на знак для товарів та послуг від 15.07.2005 № 51815, відповідно за приписами ст.35 ГПК України він не потребує доведення в процесі розгляду справи №28/246пн.

ТОВ "Хадо-Холдінг" вважаючи, що внаслідок використання знаку для товарів та послуг «SUPROTEC» відповідач одержав доходи від реалізації контрафактної продукції - композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» на суму 254400,00грн. (первісно заявлені позовні вимоги), у зв'язку з чим на означену суму зменшились доходи позивача, звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди на підставі ст.22 ЦК України.

Згідно з наданою позивачем копією рахунку-фактури ТОВ «Авторай плюс» №СФ-0000012 від 02.06.2010р. та видатковою накладною №РН-0000008 від 07.06.2010р. вартість однієї пляшки композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» у вільному продажу становить 318,00грн.

Відповідно до вантажної митної декларації №700000010/2010/014771 від 06.12.2010р. відповідачем завезена продукція - композиція змащувальна «Nanoprotec люкс 100» у кількості 800шт.

Спираючись на вказані документи, позивач розраховував розмір отриманого відповідачем доходу шляхом множення вартості однієї пляшки композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100», що, на його думку, у вільному продажу складає 318,00грн. та кількості завезеної відповідачем продукції - 800шт., що за підрахунком позивача становить 254 400,00грн.

В свою чергу відповідач надав суду підготовлену ТОВ «Супротек» довідку №12/1-11-12 від 12.11.2012р., відповідно до якої дохід до оподаткування від продажу однієї пляшки з партії товару, що отриманий за вантажною митною декларацією від 21.10.2009р. складає 06,21грн., дохід від всієї партії (300,00шт.) - 1490,40грн.; дохід до оподаткування від продажу однієї пляшки з партії товару, що отриманий за вантажною митною декларацією від 06.12.2010р. складає 10,12грн., дохід від всієї партії (800,00шт.) - 6476,80грн.

У зв'язку з суперечливістю доказів та правових позицій сторін у справі, ухвалою від 19.11.2012року господарський суд Донецької області на підставі ст.41 ГПК України призначив судову економічну експертизу у справі, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до Висновку експерта №5821/24-6006/25 по господарській справі №5006/16/115/2012, в результаті проведеного дослідження, документально підтверджується отримання ТОВ «Супротек» доходу, як показника фінансових результатів господарської діяльності, який отримано від реалізації 1 пляшки композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100», який ТОВ «Супротек» придбано у ТОВ «НПТК Супротек» за договором №01/09 від 01.09.2009р. в сумі 7,60грн.

Крім того, згідно з вказаним висновком судової економічної експертизи встановлено отримання ТОВ «Супротек» за договором №01/09 від 01.09.2009р. композиції змащувальної «Нанопротек» Люкс 100» у кількості 1100шт. на суму 87603,00грн., списання даної продукції в кількості 9 шт. на суму 784,62грн., решта - 1091шт. реалізована на суму 95 113,38грн.

Документально підтверджується отримання доходу ТОВ «Супротек» від реалізації змащувальної композиції «Нанопротек» Люкс 100» в кількості 1091шт. в сумі 8295,00грн.

Проведення експертизи доручено експерту Тріпутіній Оксані Іванівні, яка має вищу освіту та кваліфікацію судового експерта 4 кваліфікаційного класу зі спеціальності:11.1 Дослідження документів бухгалтерського, і податкового обліку та звітності», 11.2 «дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», стаж експертної роботи з 2007року. (свідоцтво №299 від 17.05 2007р.).

Таким чином, судова експертиза була проведена особою, яка володіє необхідними знаннями для надання висновку з досліджуваних у даній справі питань, тому суд приймає висновок судової експертизи як належний доказ у справі.

З огляду на висновок експертизи, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 95113,38грн. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки на думку позивача саме такий розмір доходів отриманий відповідачем від продажу третім особам контрафактного товару - композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» у кількості 1091шт.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Частина 1 статті 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стаття 22 ЦК України під збитками розуміє: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Водночас, стягнення збитків можливо лише при наявності певних передбачених законодавством умов, сукупність яких утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків.

Обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

За змістом ч. 2 ст. 224 , ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаний прибуток (втрачена/упущена вигода) є прибуток (доход), на який сторона мала право розраховувати та реально б одержала за звичайних обставин у разі належного виконання зобов'язань іншою стороною. Частинами 2-4 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

В контексті означених положень діючого законодавства позивач належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами мав обґрунтувати можливість отримання ним доходу в розмірі 95113,38грн.грн.

Відповідно до заяви ТОВ "Хадо-Холдінг" від 14.05.2013р. при визначенні розміру упущеної вигоди заявник позову виходив з розміру отриманого відповідачем доходу від реалізації продукції композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» у кількості 1091шт. на суму 95113,38грн., що підтверджується висновком експертизи у даній справі. На думку позивача, розмір завданих збитків слід розраховувати в залежності саме від розміру доходів, одержаних особою, яка порушила право, а не прибутку як показника фінансових результатів господарської діяльності.

У цьому зв'язку суд зазначає, що за висновком експертизи реалізація відповідачем композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» у кількості 1091шт. визначена на загальну суму 95113,38грн., проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що всі пляшки реалізованої продукції мали позначення «SUPROTEC» на дні пляшки. Судовими рішеннями у справі №28/246пн кількість пляшок композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100», що мали відповідне позначення на дні пляшки не встановлювалась.

Водночас, відповідно до листа виробника ТОВ НПТК «Супротек» №29/1-29-10-12 від 29.10.2012р. для виконання замовлень ТОВ «Супротек пляшки виготовлялись без нанесення на їх дні напису «SUPROTEC» , однак, через виробничий брак, серед загальної кількості пляшечок композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100», що поставлялась на територію України без нанесення будь-яких написів на дні пляшок, могли зустрічатись пляшки із написом «SUPROTEC», проте, не більше допустимого відсотку браку (0,2%), тобто двох пляшок на 1000 вироблених.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів стосовно кількості пляшок, які мали позначення «SUPROTEC», враховуючи пояснення виробника спірної продукції з цього приводу та з огляду на неможливість на час розгляду справи встановити яка кількість продукції мала напис «SUPROTEC», оскільки вся продукція реалізована, суд вважає, що позивачем не доведений розмір доходу отриманого відповідачем від продажу композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» саме з нанесеним на дні пляшки позначенням «SUPROTEC» , тобто розмір доходів, який отриманий відповідачем внаслідок використання знаку для товарів та послуг «SUPROTEC». Адже саме лише припущення позивача, що всі пляшки мали відповідний напис не є належним доказом.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач, при здійсненні розрахунку суми збитків первісно визначав кількість пляшок композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» 800шт., докази постачання саме такої кількості продукції містяться в матеріалах справи. Однак, внаслідок зменшення позовних вимог просить стягнути суму 95113,38грн., в обґрунтування даного розміру збитків посилаючись виключно на висновок експертизи, тоді як дана сума за висновком експерта отримана відповідачем внаслідок реалізації композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» у кількості 1091шт.

Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку, що позивач у порушення вимог ст. ст. 33,34 ГПК України не довів належними та допустимими доказами у справі розмір збитків, які просить суд стягнути.

До того ж суд вважає, що позивачем не доведений сам факт наявності реальної можливості отримання ним суми 95113,38грн. внаслідок реалізації своєї продукції, що захищена товарним знаком, за звичайних обставин у разі належного виконання зобов'язань іншою стороною.

Зокрема, на підтвердження наявності реальної можливості отримання доходу у сумі 95113,38грн. позивач посилається на довідку №54/10-12 від 01.10.2012року щодо кількості торгових точок позивача та обсягу продукції позивача, що була реалізована у 2010році та 201році. При цьому доказів в підтвердження даних, що зазначені у довідці, позивач не надає.

Будь-яких інших доказів у підтвердження можливості отримання позивачем суми 95113,38грн. внаслідок реалізації своєї продукції, що захищена товарним знаком, за звичайних обставин у разі належного виконання зобов'язань відповідачем позивач суду не надав. Як то, відсутні дані щодо обсягу реалізації безпосередньо у період, коли відповідачем здійснювалась поставка композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» та її реалізація, тотожної продукції, що виготовляється позивачем та захищена товарним знаком, попиту на згадувану продукцію, тощо.

Отже, сам по собі факт отримання певних доходів відповідачем від реалізації композиції змащувальної «Nanoprotec люкс 100» не вказує на реальність отримання таких же (співмірних) доходів і позивачем, адже без доказів існування джерела таких доходів (наявність товару, наявність споживачів цього товару, обґрунтування його вартості тощо), такі міркування мають характер бездоказових припущень, що несумісне із можливістю кваліфікації стягуваних сум як упущеної вигоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про доказову недоведеність тверджень позивача про наявність визначеної ним суми у вигляді упущеної вигоди, що має наслідком відмову у задоволені позовних вимог.

За наведених підстав, суд відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі за недоведеністю та необґрунтованістю.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у розмірі 1902,26грн. та вартість оплаченої ним судової експертизи покладається на позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на зменшення позивачем суми заявлених позовних вимог, судовий збір у розмірі 3185,74грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 526, 610, 673, 678, 712, 837 Цивільного кодексу України; ст.ст.224, 225, 264, 265, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАДО-Холдінг» м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супротек» м.Донецьк про стягнення збитків у розмірі 95113,38грн. відмовити в повному обсязі.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАДО-Холдінг» м.Харків (01004, м.Київ, вул.Дарвіна, буд.6, ідентифікаційний код 34603890) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3185,74грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 03.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10.06.2013року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.В. Сич

Суддя О.О. Уханьова