Постанова

від 04.06.2013 по справі 38/110

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Справа№ 38/110

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від стягувача: Токаренко Я.С. - представник за дов. №27 від 20.11.2012р.;

від боржника: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»

на ухвалу господарського суду м. Києва

від 26.02.2013р.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»

про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі №38/110 (суддя - Власов Ю.Л.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»

до Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва

про стягнення 2 386 212,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011р. ЗАТ «Екостандарт», правонаступником якого є ПАТ «Екостандарт», звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва про стягнення заборгованості за спожиту з 01.12.2010р. по 01.03.2011р. теплову енергію у розмірі 2 386 212,43 грн., з яких: 2 277 549,05 грн. основного боргу, 38 111,94 грн. інфляційної складової боргу, 9 928,45 грн. 3% річних та 60 622,99 грн. пені.

За результатами розгляду спору 21.06.2011р. господарським судом м. Києва (суддя - Власов Ю.Л.) прийнято два процесуальних документа: ухвалою господарського суду на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі №38/110 в частині позовних вимог про стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 2 277 549,05 грн, 11 757,91 грн. державного мита та 116,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а рішенням - у позові стосовно вимог про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 38111,94 грн., 3% річних в сумі 9 928,45 грн. та пені в сумі 60 622,99 грн. - відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. №38/110 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Зубець Л.П.) рішення місцевого господарського суду від 21.06.2011р. у даній справі скасовано з прийняттям нового про стягнення із Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва на користь ПАТ «Екостандарт» 27 336,80 грн. інфляційної складової боргу, 7 173,16 грн. 3% річних, 37 061,35 грн. пені, 715,71 грн. державного мита та 155,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині вимог у задоволенні позову відмовлено. Крім того, із Комунального підприємства на користь ПАТ «Екостандарт» стягнуто 357,85 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

04.11.2011р. місцевим господарським судом видано накази на примусове виконання вказаного судового рішення.

У лютому 2013р. позивач і стягувач у виконавчому провадженні звернувся до місцевого господарського суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Посилаючись на ст.25 ГПК України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач просив здійснити на стадії виконавчого провадження заміну сторони стягувача його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 22, код ЄДРПОУ - 32531966).

Виникнення процесуального правонаступництва обґрунтоване умовами укладеного після прийняття судом рішення між стягувачем, як клієнтом, та ПАТ «Фортуна-банк», як фактором, Договору факторингу №28/09/12 від 28.09.2012р., згідно якого фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив факторові своє право грошової вимоги до боржника, серед іншого, за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (включаючи рішення судів), укладеного між стягувачем і боржником.

В подальшому, вказував заявник, право грошової вимоги до боржника було відступлено ПАТ «Фортуна-банк» Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» на підставі укладеного між ними Договору факторингу №04/10/12 від 04.10.2012р.

З огляду на наведені обставини, стягувач просив здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні, замінивши Публічне акціонерне товариство «Екостандарт» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі №38/110 (суддя - Власов Ю.Л.) заява Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» про заміну сторони виконавчого провадження залишена без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні поданої стягувачем заяви, місцевий господарський суд виходив з того, із поданих ПАТ «Екостандарт» документів не вбачається, за яким саме правочином відбулась уступка права вимоги та до якого саме зобов'язання, в той час як предметом спору у справі №38/110 були вимоги про стягнення із відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних витрат, 3% річних та пені за неналежне виконання Комунальним підприємством своїх грошових зобов'язань зі сплати вартості спожитої протягом грудня 2010р. - лютого 2011р. (включно) теплової енергії згідно укладеного між сторонами Договору №45008 від 01.11.2010р. Крім того, господарський суд вказав на відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення стягувачем, ПАТ «Фортуна-банк» та ТОВ «Центр інфотехнологій» боржника про уступку права вимоги.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами винесеної ухвали, стягувач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про задоволення поданої ПАТ «Екостандарт» заяви.

У доводах апеляційного оскарження стягувач вказував на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 32 ГПК України, в частині розгляду заяви ПАТ «Екостандарт» без виклику представників сторін.

На думку скаржника, розгляд судом заяви без виклику представників призвело до хибних висновків господарського суду про відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Разом з тим, стягувач просив поновити пропущений з поважних причин строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. №38/110 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) Публічному акціонерному товариству «Екостандарт» відновлено пропущений з поважних причин строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 04.06.2013р.

Боржник процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомив, письмового відзиву на апеляційну скаргу господарському суду не направив.

З огляду на належне повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, а також враховуючи встановлені ч.2 ст.102 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія вирішила, що неявка представника боржника у дане судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник стягувача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити його заяву про заміну сторони у виконавчому зобов'язанні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 5 ст.106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

06.12.2011р. державним виконавцем ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрите виконавче провадження ВП №30247264 з виконання наказу №38/110, виданого 04.11.2011р. господарським судом м. Києва про стягнення із Комунального підприємства «Утримання житлового господарства» Дарницького району м. Києва на користь ПАТ «Екостандарт» заборгованості у розмірі 72 442,46 грн. (а.с.106, т.2).

Як вбачається із матеріалів справи, на стадії примусового виконання судового рішення, прийнятого господарськими судами на користь ЗАТ «Екостандарт», правонаступником якого є ПАТ «Екостандарт», стягувач відступив своє право вимоги до боржника - Комунального підприємства «Утримання житлового господарства» Дарницького району м. Києва - фактору - ПАТ «Фортуна-банк». Згодом право вимоги ПАТ «Фортуна-банк» до боржника було відступлено ТОВ «Центр інфотехнологій».

У лютому 2013р. стягувач звернувся до господарського суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на укладені із ПАТ «Фортуна-банк» та ТОВ «Центр інфотехнологій» договори факторингу №28/09/12 від 28.09.2012р. (а.с.119-131, т.2) та №04/10/12 від 04.10.2012р. (а.с.133-145, т.2).

Як випливає з наявних у матеріалах справи копій договору факторингу №28/09/12 від 28.09.2012р., укладеного між ПАТ «Екостандарт» (клієнт) та ПАТ «Фортуна-банк» (фактор), а також договору факторингу №04/10/12 від 04.10.2012р., укладеного між ПАТ «Фортуна-банк» (клієнт) та ТОВ «Центр інфотехнологій» (фактор), було відступлено право грошової вимоги до Комунального підприємства за основним договором, під яким розуміються договори з додатковими угодами, які укладені між боржником та постачальником теплової енергії, та на підставі яких у боржника виник борг перед постачальником теплової енергії, а в подальшому перед клієнтом, разом із усіма додатками, змінами і доповненнями та судовими рішеннями. Згідно п.1.1 договорів факторингу перелік основних договорів наведений у додатку №3 до договорів факторингу.

Згідно Додатку №3 (а.с.129-130, 143-144, т.2) до договорів факторингу фактору було відступлено право грошової вимоги до боржника на суму 5 830 623,37 грн., що виникло на підставі договору №45007 від 01.11.2010р.

Між тим, як зазначив суд першої інстанції при відхиленні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, у договорах факторингу не вказано, з чого саме складається сума заборгованості Комунального підприємства у розмірі 5 830 623,37 грн., а номер Договору, з якого виникло право грошової вимоги до Комунального підприємства «Утримання житлового господарства» Дарницького району м. Києва на вказану суму, не відповідає номеру Договору, стосовно виконання якого виник господарський спір у справі №38/110 за позовом ПАТ «Екостандарт» до Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва.

За таких обставин, зазначив місцевий господарський суд, позивач не довів уступки ним іншій особі прав вимоги за конкретним правочином, з якого у позивача виникало право вимоги до боржника (відповідача) у справі № 38/110, а також не повідомив боржника (відповідача) про здійснену уступку прав вимоги.

З такою правовою позицією суду першої інстанції слід погодитися частково з таких мотивів.

Зі змісту ст.ст. 1077 - 1079 ЦК України випливає, що кваліфікуючими ознаками договору фінансування під відступлення грошової вимоги є грошовий характер вимоги, яка відступається, попередня форма оплати та наявність у фінансового агента статусу фінансової установи, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Договір, який не містить умов, які достатньою мірою індивідуалізують грошові вимоги, що відступаються, не може бути підставою для виникнення процесуального правонаступництва і заміни стягувача у виконавчому провадженні іншою особою.

Сама по собі відсутність повідомлення боржника про здійснену уступку прав вимоги на стадії виконання судового рішення не розцінюється судом апеляційної інстанції в якості підстави, яка перешкоджає виникненню процесуального правонаступництва.

Судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо порушення господарським судом норм процесуального права у зв'язку із розглядом заяви стягувача без виклику представників сторін, адже діюче господарське процесуальне законодавство України не встановлює обов'язку суду здійснювати розгляд такої заяви у судовому засіданні із повідомленням учасників судового процесу про час і місце розгляду.

До того ж, згідно роз'яснень, викладених Вищим господарським судом України у п.1.4 постанови Пленуму від 26.12.11р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскарженої ухвали місцевого господарського суду від 26.02.2013р. у даній справі без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на стягувача.

Керуючись ст.ст. 12, 25, 33, 34, 43, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» на ухвалу господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі №38/110 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі №38/110 - без змін.

2. Матеріали справи №38/110 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Іоннікова І.А.