Ухвала

від 04.06.2013 по справі 802/1168/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1168/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М,

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача - Томенка Р.В.;

представника відповідача - Лабунець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НБК" (далі-позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача за № 0000282206 від 12.03.2013р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача підтримав надані заперечення проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду І інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної та інстанції встановлено, що відповідно до наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС № 746 від 26.02.2013р., проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "НБК" з питань достовірності нарахування суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" (код ЄДРПОУ - 33972398) за серпень 2012 року, наслідки якої відображені в акті № 681/22-05/32603883 від 28.02.2013р. Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 27 806 грн. за серпень 2012 року; п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за серпень 2012 року на 27 806 грн. На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 34 758 грн., з них, за основним платежем - 27 806 грн., за штрафними санкціями - 6952 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що з огляду на поверховість проведення перевірки податковим органом викладено безпідставні висновки в акті перевірки і відповідно рішення підлягає скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду І інстанції, з таких підстав.

Так, в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за серпень 2012 року в загальній сумі 27 806 грн. внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" в серпні 2012 року, відповідач посилається на те, що в ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ "Інфотерм", ТОВ "Олімп", ПП "СВ Гермес", ПВП "Форест", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Пасіфік", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс" - ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" та покупцями у 2011 - 2012 р.р. Встановлено, що ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, перевіряючим зроблено висновок, що у ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011 -2012 р.р.

Судом встановлено, що між ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи (за договором - Субпідрядник) та ТОВ "НБК" (за договором - Генпідрядник) укладено договір від 01.08.2012р. № 1/08 (а.с. 47-48). Відповідно до умов договору Субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик збудувати і здати Генпідрядникові об'єкти, які замовлені по всій території України (за договором - Об'єкт) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим Договором термін, а Генпідрядник зобов'язується сплатити вартість робіт в строк та на умовах даного Договору. Вартість виконаних будівельних робіт становить - 923 160 грн., з урахуванням ПДВ, послуги Генпідряду становлять 1 %, від ринкової вартості субпідрядних робіт. В 3-денний строк підписання цього договору Генпідрядник перераховує на рахунок Субпідрядника аванс у розмірі 30% від вартості будівельно-монтажних робіт. Генпідрядник проводить оплату Субпідряднику виконаних робіт по їх завершенні згідно актів ф. КБ-2в, але не пізніше 3-х днів після прийняття обсягу виконаних робіт. Остаточний розрахунок за будівництво Об'єкта Генпідрядником проводиться не пізніше 5 днів після приймання збудованого Об'єкта комісією Генпідрядника. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Також встановлено, що відповідно до розділу І Договору субпідрядник здійснив ремонтно-будівельні роботи ТОВ "НБК" на загальну суму 166 837 грн., в т.р. ПДВ - 27 806 грн. 17 коп.

Факт виконання будівельних робіт підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними № 134 від 22.08.2012р. (а.с. 59), № 252 від 31.08.2012р. (а.с. 71); довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року (а.с. 52), за серпень 2012 року (а.с. 60); актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (а.с. 53-58, 61-70)

Судом І інстанції правильно встановлено, що усі вище перераховані документи, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в серпні 2012 року між TOB "НБК" та TOB "Виробнича компанія "Віконні системи", відповідно до ст. 9 Закону N 996 XIV та п. 2.4. Положення № 88, є первинним документами, оформленими належними чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору. Згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Факт виконання будівельних робіт, згідно Договору, та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в позивача зі сплати ПДВ в серпні 2012 року в результаті здійснення господарських операцій з TOB "Виробнича компанія "Віконні системи" підтверджується вище переліченими податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Щодо посилань апелянта, що до перевірки не були надані акти виконаних робіт та платіжні доручення. Апеляційний суд ваважає такі доводи безпідставними, оскільки в матеріалах справи є акти виконаних робіт які досліджувалися судом І інстанції. А не надання платіжних доручень не може слугувати підставою для визнання нікчемною господарської операції з контрагентом. Крім того листом від 20.02.2013р. № 20/02/1 разом із письмовими запереченнями до акту, позивач надав на запит відповідача копії первинних документів, які є документальним підтвердженням реальності господарської операції між позивачем та ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи".

Також в матеріалах справи містяться отримані позивачем письмові погодження Замовників кандидатур Субпідрядників (а.с.167,168).

Судом встановлено, що Якушинецькою сільською радою та Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Вінниці був здійснений технічний нагляд за будівництвом, про що свідчать відповідні записи на останніх сторінках актів приймання виконаних будівельних робіт між позивачем та Замовниками, зауважень висловлено не було.

Судом І інстанції правильно встановлено, що зазначена податковим органом підстава для зменшення податкового кредиту, як не встановлення факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ "Інфотерм" (код за ЄДРПОУ 31343537), ТОВ "Олімп" (код за ЄДРПОУ 31441243), ПП "СВ Гермес" (код за ЄДРПОУ 36293292), ПВП "Форест" (код за ЄДРПОУ 25158848), ТОВ "Кафепродакшн" (код за ЄДРПОУ 37275541), ТОВ "Пасіфік" (код за ЄДРПОУ 31684481), БПП "Сура" (код за ЄДРПОУ 30668399), ТОВ "Хімагросервіс" (код за ЄДРПОУ 37237904) - ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" та покупцями у 2011 - 2012 р.р., є необґрунтованою, оскільки, податковим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, так як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому, податковим органом не встановлено, які саме товари чи послуги придбавало ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" у зазначених вище осіб, і чи саме ці товари та послуги були придбані позивачем у ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи".

Отже, вказані вище обставини, свідчать про те, що господарська операція щодо виконання будівельних робіт між ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" та ТОВ "НБК", була спрямована на реальне настання правових наслідків, тобто не здійснювалась з метою надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Так, TOB "НБК" віднесло 27 806 грн. до податковою кредиту, за серпень 2012 року, внаслідок здійснення господарських операцій з TOB "Виробнича компанія "Віконні системи" на підставі відповідних податкових накладних, які були видані останніми позивачу, а також первинних документів (довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт), що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї ст., така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 ПК України).

Таким чином, податкові накладні, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в серпні 2012 року між TOB "НБК" та TOB "Виробнича компанія "Віконні системи", відповідно до ст. 9 Закону N 996-XIV та п. 2.4. Положення № 88, є первинними документами, оформленими належними чином та засвідчують факт виконання будівельних робіт, тобто доводять товарність (реальність) господарської операції між вказаними суб'єктами господарювання та настання юридичних наслідків за Договором.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження безтоварності здійсненої позивачем господарської операції. Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для застосування адміністративно-господарських санкцій.

По-скільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то апеляційний суд вважає, що при розгляді справи суд І інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Обґрунтування апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд першої інстанції правильно застосував положення ч. 1 ст. 94 КАС України.

З врахуванням вище викладеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення - рішення №0000282206 від 12.03.2013р.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 червня 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.