Постанова

від 16.05.2013 по справі 2а-6387/11/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 16 травня 2013 р.  Справа №2а-6387/11/0170/26    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за  позовом   Приватного підприємства "Кримська покрівельна компанія"               до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим  Державної податкової служби              про визнання протиправним та скасування  податкового повідомлення-рішення №0005252301 від 25.05.2011 року, за участю представників сторін: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився. Суть спору: Приватне підприємство "Кримська покрівельна компанія" звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим     про визнання протиправним та скасування  податкового повідомлення-рішення №0005252301 від 25.05.2011 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки, внаслідок встановлення відповідачем нікчемності правочинів укладених між позивачем та контрагентом та, як наслідок неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ. Такі висновки були включені відповідачем до акту перевірки безпідставно, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагентів товарів (робіт, послуг) та використання їх в господарській діяльності, таки висновки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та є необґрунтованими. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2011 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2011року закінчено підготовче провадження у справі та справа призначена до судового розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011року по справі призначено судову економічну експертизу. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011року  зупинено провадження у справі  до отримання результатів судової економічної експертизи. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 року поновлено провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 року замінено відповідача належним. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року витребувані докази у сторін. Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.138), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.141). Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.139), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд                                                    ВСТАНОВИВ: Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції  є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених  Конституцією та законами України. Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень. Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР  Крим Державної податкової служби  (далі – ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Приватне підприємство "Кримська покрівельна компанія" зареєстровано у якості юридичної особи 14.11.2008 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради,  про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.12). Згідно свідоцтва №100232198 серії НБ №326351 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 27.12.1999 року (а.с.36).  Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС з 28.04.2011 року по 11.05.2011  року проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "Кримська покрівельна компанія" (ЄДРПОУ 30624681) з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) за грудень 2010 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 11.05.2011 року №5852/23-4/30624681 (далі – акт перевірки) (а.с.16-21). Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (зворотній бік а.с.21): - п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5, п.п.7.5.1 п.7.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 19720,00грн. На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС  було винесено податкове повідомлення-рішення: - №000525301 від 25.05.2011 року, яким ПП "Кримська покрівельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 19720,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4930,00грн (а.с.15). Висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС в акті обґрунтовуються тим, що ПП «Севелітстрой» сформувало свій податковий кредит у грудні 2010 р. по операціях з контрагентами, місце знаходження яких не встановлено (стан «23»), не мало власних основних фондів, виробничих потужностей та транспортних засобів, а відтак не мало можливості виконати в грудні 2010 р. будівельні роботи по замовленню ПП «Кримська Покрівельна Компанія». Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне. При вирішенні цієї справи він керувався положеннями Податкового кодексу України, а також положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з  статтею 1  Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються  на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення  господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі –Положення № 88) де зазначено, що первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, по справі необхідно призначити судову економічну експертизу. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.06.2011 року по справі було призначено судову економічну експертизу на розгляд якої були винесені такі питання: 1) чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку Приватного підприємства “Кримська покрівельна компанія” висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 11.05.2011 року №5852/23-4/30624681, щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 19720 грн. за грудень 2010 року. 2) чи вірно розраховані штрафні (фінансові) санкції за спірним повідомленням - рішенням №0005252301 від 25.05.2011 року. 3) чи підтверджується первинними документами фактичне виконання сторонами договору №772 від 04.10.2010 року у тому числі: поставка товарів (робіт, послуг), оплата. 4) чи використані у господарській діяльності позивача товари (роботи, послуги), що придбані за договором №772 від 04.10.2010 року грудні 2010 року. За результатами експертного дослідження, судовим експертом було встановлене наступне (а.с.98): По першому питанню: документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності у повному обсязі не підтверджуються висновки ДПІ за актом перевірки №5852/23-4/30624681 від 11.05.2011 р. щодо завищення ПП «Кримська Покрівельна Компанія» податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 р. на 19 720,00 грн. по операціях з ПП «Севелітстрой». По другому питанню: штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4 930,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0005252301 від 25.05.2011 р. розраховані та визначені ДПІ не вірно у повному обсязі. По третьому питанню: первинним документом (актом прийомки виконаних робіт) та регістрами бухгалтерського обліку ПП «Кримська Покрівельна Компанія» підтверджується здійснення в грудні 2010 р. господарських операцій з придбання будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., у т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., за договором №772 від 04.10.10 р. у ПП «Севелітстрой». Вартість будівельних робіт в сумі 118 319,45 грн. не оплачена ПП «Кримська Покрівельна Компанія», у зв'язку із чим в бухгалтерському обліку ПП «Кримська Покрівельна Компанія» станом на 22.09.11 р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у складі кредиторської заборгованості перед ПП «Севелітстрой» обліковується 118 319,45 грн. заборгованості за роботи, виконані в грудні 2010 р. По четвертому питанню: витрати ПП «Кримська Покрівельна Компанія» на придбання будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., у т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., в грудні 2010 р. у ПП «Севелітстрой», пов'язані із господарською діяльністю ПП «Кримська Покрівельна Компанія» та спрямовані на розширення виробничо-господарської діяльності ПП «Кримська Покрівельна Компанія». Висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача, для чого потребувалися спеціальні знання, суд враховує висновок експерта з метою всебічного розгляду справи. Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне. 04 жовтня 2010 р. ПП «Кримська Покрівельна Компанія» (Замовник) залучило ПП «Севелітстрой» (Підрядник) за договором підряду №772, предметом якого є виконання Підрядником  робіт по будівництву адміністративно-побутового блоку ПП «Кримська Покрівельна Компанія», розташованого по вул. Бородіна, 12 в місті Сімферополь (а.с.23). Передача робіт та їх прийомка оформлюються Актом прийомки виконаних будівельних робіт (форми 2), який підписується обома сторонами (п.5.3. договору). 31 грудня 2010 р. ПП «Севелітстрой» (Підрядник) передало ПП «Кримська Покрівельна Компанія» (Замовник) результати будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., у т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., за об'єктом будівництва адміністративно-побутового блоку ПП «Кримська Покрівельна Компанія» по договору №772 від 04.10.10 р., що підтверджується актом прийомки виконаних будівельних робіт №1 за формою КБ-2в (а.с.25). Господарська операція із придбання у ПП «Севелітстрой» будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., у т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., відображена в бухгалтерському обліку ПП «Кримська Покрівельна Компанія» за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» в кореспонденції з дебетом рахунків:            №151 «Капітальне будівництво» на суму 98 599,54 грн.;            №64 «Розрахунки за податками й платежами» на суму 19 719,91 грн. Вартість будівельних робіт в сумі 118 319,45 грн. не оплачена ПП «Кримська Покрівельна Компанія», у зв'язку із чим в бухгалтерському обліку ПП «Кримська Покрівельна Компанія» станом на 22.09.11 р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у складі кредиторської заборгованості перед ПП «Севелітстрой» обліковується 118 319,45 грн. заборгованості за роботи, виконані в грудні 2010 р. Позивачем (ПП «Кримська Покрівельна Компанія») надані виписки банку від 14.12.10 р. (5000,00 грн.), від 13.04.11 р. (10000,00 грн.) та від 04.05.11 р. (5000,00 грн.), в яких відображено перерахування грошових коштів на користь ПП «Севелітстрой» з призначенням платежу «оплата за будівельні роботи згідно рахунку від 30.11.10 р. у т.ч. ПД», однак вказані платежі спрямовані на погашення заборгованості ПП «Кримська Покрівельна Компанія» перед ПП «Севелітстрой» за роботи, виконані в листопаді 2010 р (а.с.36-38). Кредиторська заборгованість ПП «Кримська Покрівельна Компанія» перед ПП «Севелітстрой» за роботи, виконані в листопаді 2010 р., складає станом на 22.09.11 р. – 60 614,34 грн. з урахуванням платежів за виписками банку від 14.12.10 р. (5000,00 грн.), від 13.04.11 р. (10000,00 грн.) та від 04.05.11 р. (5000,00 грн.) – дані регістру бухгалтерського обліку за субрахунком №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Відтак платежі за наданими виписками банку від 14.12.10 р. (5000,00 грн.), від 13.04.11 р. (10000,00 грн.) та від 04.05.11 р. (5000,00 грн.) не можуть бути зараховані в погашення заборгованості за роботи, виконані в грудні 2010 р. Виконання робіт в цілях оподаткування ПДВ є «поставкою послуг» відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону №168. Операції платника податку з поставки послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168. Місцем поставки послуг з будівництва нерухомого майна відповідно до абз. «в» п.6.5. ст.6 Закону №168 є місце розташування такого нерухомого майна - вул. Бородіна, 12 в місті Сімферополь, яке, в свою чергу є адміністративним центром АР Крим, що входить до складу України відповідно до ст. 133 Конституції України та є її митною територію в розумінні ст.5 МКУ №92 (чинного на момент здійснення поставки). ПП «Севелітстрой» (постачальник) був платником ПДВ на момент здійснення поставки (грудень 2010 р.) – свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100164137 анульоване 11.04.2012 р. Таким чином, операції з виконання ПП «Севелітстрой» будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., в т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., на користь ПП «Кримська Покрівельна Компанія» у грудні 2010 р. є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168. 31 грудня 2010 р. за датою оформлення акту №1 прийомки виконаних робіт  вартістю 118 319,45 грн., в т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., у продавця ПП «Севелітстрой» відповідно до п. 1.6 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 19 719,91 грн. 31 грудня 2010 р. за датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 19 719,91 грн. продавець ПП «Севелітстрой», відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 склав податкову накладну №2092 на суму 118 319,45 грн., в т.ч. ПДВ 19 719,91 грн. Податкова накладна №2092 від 31.12.10 р. на суму ПДВ 19 719,91 грн. складена за формою, що була затверджена Наказом №165, та містить обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 (а.с.42). 31 грудня 2010 р. продавець (ПП «Севелітстрой») відповідно до пп.пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 надав покупцю (ПП «Кримська Покрівельна Компанія») податкову накладну №2092 на суму ПДВ 19 719,91 грн., а покупець (ПП «Кримська Покрівельна Компанія») отримав та відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 відобразив її у розділі І «Отримані податкові накладні» Реєстру податкових накладних, який затверджений Наказом №244. У грудні 2010 р. за датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання послуг у ПП «Кримська Покрівельна Компанія» відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 виникло право на податковий кредит з ПДВ у сумі 19 719,91 грн. На підставі отриманої від ПП «Севелітстрой» податкової накладної ПП «Кримська Покрівельна Компанія»  у грудні 2010 р. відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 нарахувало податковий кредит у сумі 19 719,91 грн., та відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 відобразило його у податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 р. ПДВ в сумі 19 719,91 грн., включений ПП «Кримська Покрівельна Компанія» в податковий кредит у грудні 2010 р., відповідає вимогам пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 та нарахований (сплачений) у зв'язку із будівництвом основного фонду – адміністративно-побутової будівлі ПП «Кримська Покрівельна Компанія». Отже, податковий кредит у сумі 19 719,91 грн., що нарахований ПП «Кримська Покрівельна Компанія» у грудні 2010 р. по операціях з придбання будівельних робіт у ПП «Севелітстрой», у повному обсязі сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку та відповідає вимогам Закону №168. Факт здійснення господарської операції фіксує первинний документ (п.1 ст.9 Закону №996). Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону №996). Факт здійснення ПП «Кримська Покрівельна Компанія» господарських операцій з придбання у ПП «Севелітстрой» будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., в т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., в грудні 2010 р. по об'єкту «адміністративно-побутова будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 12» зафіксований та підтверджений первинним документом – актом №1 прийомки виконаних робіт за формою КБ-2в від 31.12.10 р. Господарська операція із придбання у ПП «Севелітстрой» будівельних робіт вартістю 118 319,45 грн., у т.ч. ПДВ 19 719,91 грн., відображена в бухгалтерському обліку ПП «Кримська Покрівельна Компанія» за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» в кореспонденції з дебетом рахунків:            №151 «Капітальне будівництво» на суму 98 599,54 грн.;            №64 «Розрахунки за податками й платежами» на суму 19 719,91 грн. Відсутність у податковій звітності ПП «Севелітстрой» відомостей про основні фонди, транспорт та виробничі потужності не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з поставки робіт: адже транспорт, складські приміщення та необхідні основні фонди могли орендуватись у інших осіб (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11, від 08.08.2012 р. по справі №К/9991/35491/12, від 14.11.2012 р. К/9991/44880/12). Більш того, у ПП «Кримська Покрівельна Компанія» відсутній обов'язок та право перевіряти наявність транспорту, складських приміщень та інших основних фондів ПП «Севелітстрой», а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ПП «Кримська Покрівельна Компанія» від наявності вказаних параметрів у ПП «Севелітстрой» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 р. по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 р. по справі №К/9991/49204/11). ВАСУ в Ухвалі від 19.09.2012 р. по справі № К/9991/43446/12  дотримується наступної думки: «Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма  постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів».  Єдиним «сумнівним» фактом, що виявлений ДПІ на підставі даних «системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є формування  ПП «Севелітстрой» податкового кредиту за грудень 2010 р. від постачальників місцезнаходження яких не встановлено: ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родіна ХХІ». Але податкове законодавство не встановлює залежність між формуванням податкового кредиту продавця (ПП «Севелітстрой») та покупця (ПП «Кримська Покрівельна Компанія»). На цьому наголошує Верховний суд України в узагальненні «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010 - 2011 рр.» від 01.05.2012 р. (п.6 розділу «Спори з ДПС»): «Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту». Таким чином, документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності у повному обсязі не підтверджуються висновки ДПІ за актом перевірки №5852/23-4/30624681 від 11.05.2011 р. щодо завищення ПП «Кримська Покрівельна Компанія» податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 р. на 19 720,00 грн. по операціях з ПП «Севелітстрой». Що стосується штрафних санкцій визначених відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №000525301 від 25.05.2011 року суд зазначає наступне. У податковому повідомленні-рішенні №0005252301 від 25.05.2011 р. вказано, що підставою для донарахування податкових зобов'язань є пп.54.3.2. п.54.3. ст.54, а підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є п.123.1 ст.123 ПКУ. Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків за пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ, такий контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірок за формою згідно з додатком №2 - формою «Р» (абз.«б» п.2.1, абз.3 п.2.2 Порядку №985). Відповідно до абз.2 п.123.1 ст.123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Таким чином, базою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно п.123.1 ст.123 ПКУ є сума визначеного ДПІ податкового зобов'язання. За податковим повідомленням-рішенням №0005252301 від 25.05.2011 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим визначила ПП «Кримська Покрівельна Компанія» податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 19 720,00 грн. Відповідно штрафні санкції розраховані ДПІ на підставі п.123.1. ст.123 ПКУ у сумі 4 930,00 грн. (19 720,00х25%). Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання. Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань. Таким чином, податкове повідомлення-рішення №000525301 від 25.05.2011 року, яким ПП "Кримська покрівельна компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 19720,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4930,00грн не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповіднібюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночаснорозпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання. Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень –відповідача. Пунктом 3 ч.3. ст. 87 КАС України встановлено, що витрати пов'язані з проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат. Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №244 (призначення платежу за виконання судової економічної експертизи) та калькуляції вартості судово-економічної експертизи вартість проведення експертизи склала 3000,00грн (а.с.107,109). Суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір  у сумі 3,40грн. та здійснені витрати позивача на проведення судової економічної експертизи у сумі 3000,00грн. Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                 ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 25.05.2011 року №0005252301. 3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Кримська покрівельна компанія" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд.12; код ЄДРПОУ 30624681) судові витрати у загальній сумі 3003,40грн (три тисячі три) гривні 40 коп., а саме: по сплаті судового збору у сумі 3,40грн (три гривні 40 коп.) та судові витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи в сумі 3000,00грн (три тисячі гривень) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень – Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим  Державної податкової служби.           Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.         Суддя                        В.В.Петренко