Постанова

від 23.05.2013 по справі 2-а-11380/09/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К-35565/10

№ К-35565/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Бухтіярової І.О., Костенка М.І, розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010

у справі № 2-а-11380/09/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес група СТГ»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Приморському районі м. Одеси

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010, позов задоволено: визнано неправомірними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо проведення 27.07.2009 перевірки ПП «Європа-2012» та складення довідки від 27.07.2009 № 9408/23-512/36155632/26 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Європа-2012» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Нєолайн Технолоджікс» за період грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом проведено перевірку ПП «Європа 2012» з порушенням норм пункту 3 частини 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (Закон № 509-XII) та недоведеності відповідності висновків, викладених у довідці, складеній за результатами такої перевірки, фактичним обставинам з огляду на те, що вони були зроблені без дослідження первинних документів, чим порушені права позивача як контрагента ПП «Європа 2012».

У касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, 27.07.2009 ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Європа-2012» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Нєолайн Технолоджікс» за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року, за результатами якої складено довідку від 27.07.2009 № 9408/23-512/36155632/26. У цій довідці податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочинів з поставки між ПП. «Європа-2012» (покупець) та ПП «Нєолайн Технолоджікс» (постачальник) з огляду на безтоварність господарських операцій з поставки товарів (послуг), а отже і про нікчемність правочинів, зокрема, між ПП «Європа-2012» (постачальник) та ТОВ «Бізнес група СТГ» (покупець) щодо подальшої поставки цих же товарів ( послуг).

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема щодо складання акта (довідки, протоколу тощо) за результатами проведеної перевірки. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Враховуючи зазначене, правові підстави для відкриття провадження у справі у частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо складення довідки від 27.07.2009 № 9408/23-512/36155632/26 відсутні, а тому провадження у справі у цій частині підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України, яким встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ст. 11 Закону № 509-XII (втратив чинність з 20 листопада 2012 року) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, що діями податкового органу щодо проведення перевірки правомірності ведення податкового обліку юридичною особою порушуються права та свободи іншої юридичної особи, контрагента особи щодо якої проходить перевірка, оскільки рішення податкового органу, яке може бути прийняте за наслідками такої перевірки, як акт індивідуальної дії поширюється виключно на особу щодо якої воно прийнято, яка, у випадку порушення її прав, має право оскаржити таке рішення, в тому числі у судовому порядку.

Суди попередніх інстанцій, однак, не звернули увагу на такий зміст правового регулювання, допустили помилку у застосуванні наведених норм матеріального права, внаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо результату розгляду спору у цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та відповідно до частини першої ст. 228 та статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі у частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ щодо складання довідки від 27.07.2009 № 9408/23-512/36155632/26 та з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище мотивів в іншій частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 222, 223, 228, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити частково, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010; у позові про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо проведення 27.07.2009 перевірки ПП. «Європа-2012» відмовити.

У частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо складання довідки від 27.07.2009 № 9408/23-512/36155632/26 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП. «Європа-А 2012», код ЄДРПОУ 36155632 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Нєолайн Технолоджікс» за період грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року» провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: І.О. Бухтіярова М.І. Костенко