Постанова

від 05.06.2013 по справі 2а-10818/12/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-10818/12/0170/1

05.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-10818/12/0170/1 за апеляційною скаргою Державної податкової служби України та Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 05.11.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" (вул. Севастопольська, 245,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,Київ 1,04655)

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки,1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової служби України стосовно неприйняття як податкового звіту декларації ТОВ "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року, зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації ТОВ "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року в картці особового рахунку.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.12 позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної податкової служби України, оформлену квитанцією № 1 від 17.09.2012 року, в прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777"з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі відобразити в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777"показники поданої декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" (ЄДРПОУ 34371499) 32,19 гривень судового збору.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що декларація позивача повинна була надаватись саме до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, на обліку якого перебуває позивач.

До повноважень відповідача не відноситься прийняття зазначеної декларації.

Окрім того, апелянт наголошував, що позивача не зареєстровано платником податку на додану вартість, а отже податкова звітність складена за порушенням норм Податкового кодексу України, таким чином не може бути визнана податковою декларацією.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що податкова звітність позивача була заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, а отже не могла бути прийняття Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби як податкова декларація.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання 05.06.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" заперечень на апеляційні скарги не надав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" 17.04.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 438438, Довідкми ГУ статистики в АРК серії АА № 376739, серії АА № 462830 та Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців серії А АБ № 458618.

Згідно Довідок ДПІ у м. Сімферополі про взяття на облік платника податків від 14.12.2010 року № 4244/29-0, 01.06.2011 року № 1875/29-0 ТОВ "Нові технології № 777" зареєстровано платником ПДВ.

12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та ТОВ "Нові технології № 777" укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

17.09.2012 року ТОВ "Нові технології № 777" на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за серпень 2012 року, підтвердженням чого є електронна квитанція № 1 від 17.09.2012 року.

Квитанцією №1 від 17.09.2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за серпень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що відмова Державної податкової служби України, оформленої квитанцією № 1 від 17.09.2012 року, в прийнятті податкової декларації ТОВ "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року є протиправною, а отже відповідач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Державної податкової служби зобов'язана відобразити в особовому рахунку ТОВ "Нові технології № 777" показники поданої декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Окрім того, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачами правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачами не спростовано.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Судова колегія, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що надана позивачем декларація із ПДВ за серпень 2012 року, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно довідок про взяття на облік платника податків, ТОВ "Нові технології № 777" перебуває на обліку в ДПІ в. Сімферополі з 28.04.2006 року за № 2919

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п.4 Розділу III Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі -згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Договір №120120121 від 12.01.2012 року про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України, від 06.04.2009, № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за серпень 2012 року 17.09.2012 року.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також, відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні").

До обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.

Судова колегія приходить до висновку, що до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Відповідно до матеріалів справи, відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ "Нові технології № 777" з ПДВ за серпень 2012 року, було направлено саме від ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ДПС України не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки до повноважень ДПС України не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій, а отже відмова ДПС України в прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року є протиправною.

Окрім того, відносно доводів апеляційних скарг, що неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість, судова колегія зазначає наступне.

Так, згідно з актом № 261/15-2 від 22.10.2009 року анульовано реєстрацію ТОВ "Нові технології № 777" як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим за його скасуванням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.12.2009 року по справі № 2а-12853/09/13/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 261/15-2 від 22.10.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ " Нові технології № 777"

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року по справі № 2а-12853/09/13/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" , оформлене актом № 261/15-2 від 22.10.2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року по справі № 2а-12853/09/13/0170 залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ТОВ "Нові технології № 777", набрало законної сили 20.07.2011 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за серпень 2012 року у ДПС України були відсутні.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Колегія суддів зауважує, що задоволення судом позовних вимог про визнання протиправною відмови в прийнятті як податкового звіту податкової декларації без зобов'язання податкового органу ДПІ у м. Сімферополь прийняти декларацію унеможливлює відображення показників декларації в картці особового рахунку.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Все вищеперелічене є підставою для зміни судового рішення в порядку пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 201, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.12 по справі № 2а-10818/12/0170/1 змінити.

Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України, оформлену квитанцією № 1 від 17.09.2012 року, в прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" показники поданої декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" судовій збір у сумі 32,19 грн. шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідачів.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.А.Омельченко

Судді Т.М. Дудкіна

Т.В. Дадінська