Рішення

від 30.05.2013 по справі 5006/13/107/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 30.05.2013р.                                                                                            Справа № 5006/13/107/2012                                Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баррел», м.Київ, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк, про: стягнення 108335грн.88коп. За участю представників сторін від позивача:  не з'явився; від відповідача: не з'явився; СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Баррел», м.Київ,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 108335грн.88коп. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу № 1099 від 25.07.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. Ухвалою від 14.12.2012р. суд повернув без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «ТС Обжора» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баррел», м.Київ, про визнання договору № 1099 від 25.07.2012р. недійсним. 20.12.2012р. позивач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких замовлення на поставку продукції надавалися продавцю в електронному вигляді, відносно графіку поставок позивач посилається на п. 2.5. протоколу узгодження розбіжностей до договору, стверджує, що позивач поставив відповідачу лише безалкогольну продукцію, у підтвердження чого надав суду висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. У зв'язку із находженням від відповідача за первісним позовом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.12.2012р. та необхідністю направлення матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду, суд ухвалою від 24.12.2012р. зупинив провадження по справі. Ухвалою від 13.05.2013р. суд поновив провадження по справі та призначив до розгляду на 30.05.2013р. 23.05.2013р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 107764грн.08коп. За змістом заяви, позивач зменшив заявлену суму основного боргу через повернення товару на суму 571грн.80коп. у період розгляду справи. 23.05.2013р. позивач через канцелярію суду надав для приєднання до матеріалів справи Специфікації до договору № 1099 від 25.07.2012р., письмово наполягав на тому, що поставка товару за спірними накладними відбувалась в межах договору № 1099 від 25.07.2012р., який виконувався також відповідачем шляхом часткової оплати товару. Суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням. Як свідчать матеріали справи, відповідач жодного разу не забезпечив участь свого представника в суді першої інстанції, вимог ухвал суду не виконав, в тому числі не надав суду правової позиції зі спору по суті вимог. Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал господарського суду, в тому числі про поновлення провадження по справі від 13.05.2013р. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Про необхідність витребування від сторін будь–яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Явка представників сторін у судове засідання 30.05.2013р. ухвалою суду від 13.05.2013р. не визнавалась обов'язковою. З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін. Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ: 25.07.2012р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар № 1099 (далі – договір) з протоколом розбіжностей, відповідно до умов якого продавець поставляє та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар вказаний у специфікації на умовах та в порядку, визначеному даним договором, згідно замовлення на поставку, товаросупроводжувальній документації, ціни у котрих не можуть перевищувати затверджені у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору. Протоколом розбіжностей №1 до договору поставки № 1099 від 25.07.20012р. сторони виклали п.п. 1.2., 2.5., 2.6., 2.8., 2.10., п.п.а) п.3.4., абз. п.1 п. 3.4.1., абз.6 п.3.4.1., абз.8 п.3.4.1., п.п. 4.6., 5.6, 6.1.4, 6.1.9., 6.1.11., 6.1.12, 6.1.14., 6.1.15, 7.2., 7.3, 7.4., 7.5., 7.6., 7.7., 7.12., абз.2 п.12.6. договору в редакції покупця. Пунктом 2.1. договору встановлено, що асортимент та ціни на товар, поставляємий продавцем, визначаються специфікацією, затвердженою сторонами та яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 «Спеціфікація») . У відповідності із п. 6.1.4. вказаного договору в редакції протоколу розбіжностей, покупець зобов'язаний сплатити продавцю кожну видаткову накладну за переданий продавцем товар не пізніше 21 (двадцять один) календарного дня за алкогольну та слабоалкогольну продукцію від моменту реалізації такої партії товару. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну видаткову накладну за переданий продавцем товар не пізніше  45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту поставки такої партії товару за безалкогольну продукцію. Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012р. Згідно із п. 9.2 договору якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менш ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах. На виконання п. 2.1. договору сторони уклали Специфікації від 13.08.2012р. до  договору № 1099 від 25.07.2012р., якими визначили найменування товару, одиницю виміру, вартість товару за одиницю, ціну базову, ціну поточну, % зміни ціни. За змістом позовної заяви, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 1099 від 25.07.2012р. за видатковими накладними за період з 07.09.2012р. по 30.07.2012р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 138335грн. 88коп., в свою чергу відповідач частково оплатив товар на суму 30000грн. та частково повернув товар на суму 571грн.80коп., внаслідок чого за відповідачем виникла сума основного боргу у розмірі 107764грн. 08коп. Позивач під час слухання справи та у письмових поясненнях стверджував, що поставка товару за спірними видатковими накладними здійснювалася саме в межах договору № 1099 від 25.07.2012р., спірний товар відноситься до безалкогольної продукції. У підтвердження виду товару надав суду висновки санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/34450 від 20.04.2012р., №05.03.02-03/26648 від 02.04.2012р.        Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права. Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне: Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів. Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Предметом позову, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, є стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 107764грн.08коп., підставою позову є договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар № 1099 від 25.07.2012р. Договір № 1099 від 25.07.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України). Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. Позивач на виконання умов договору № 1099 від 25.07.2012р. за видатковими накладними за період з 07.09.2012р. по 30.07.2012р. здійснив поставку обумовленого в сторонами Специфікаціях до вказаного договору товару відповідачу на загальну суму 138335грн. 88коп. Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача, який скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» на спірних видаткових накладних в графі „Отримав”. Господарський суд приймає також до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару. Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання поставити товар позивач виконав. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину. Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений  інший строк оплати товару. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. У відповідності із п. 6.1.4. договору в редакції протоколу розбіжностей, покупець зобов'язаний сплатити продавцю кожну видаткову накладну за переданий продавцем товар не пізніше 21 (двадцять один) календарного дня за алкогольну та слабоалкогольну продукцію від моменту реалізації такої партії товару. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну видаткову накладну за переданий продавцем товар не пізніше  45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту поставки такої партії товару за безалкогольну продукцію. В матеріалах справи міститься висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/34450 від 20.04.2012р., відповідно до якого напої марковані товарним знаком «Родники Кавказа» в асортименті «Буратино», «Екстра-Ситро», «Лимонад», «Тархун», «Барбарис» (аромат), «Дюшес», «Саяны» є безалкогольними газованими. Напої марковані товарним знаком «Арджи» в асортименті – «Махито» (лимон-мята-лайм-ром) (аромат), «Махито клубника» (м'ята-клубника-ром) (аромат) є безалкогольними газованими. Напої марковані товарним знаком «Лайминт» в асортименті – «Лайминт имбирний», «Имбирный с алоэ» є безалкогольними газованими. Суд дослідивши наявні в матеріалах справи спірні видаткові накладні дійшов висновку, що позивачем було поставлено відповідачу саме безалкогольну продукцію, тобто строк оплати вказаної продукції за умовами договору не пізніше  45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту поставки такої партії товару. Враховуючи, що поставка останньої партії товару за спірними накладними була здійснена позивачем ще 30 липня 2012р., то з урахуванням викладених умов оплати, строк оплати вартості поставленого за всіма видатковими накладними товару станом на день звернення позивача до суду для відповідача вже наступив та почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар. Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив лише часткову оплату товару 23.10.2012р. та 17.10.2012р. на загальну суму 30000грн. та як стверджує позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог частково повернув товар на суму 571грн.80коп., внаслідок чого за відповідачем виникла сума основного боргу у розмірі 107764грн.08коп. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у встановлені терміни, докази сплати суми заборгованості в розмірі 107764грн.08коп.  суду не надані, заявлений розмір боргу в тому числі підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки станом на 30.04.2013р. за підписом представника ТОВ «Баррел», господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі. Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача. Приймаючи до уваги, що зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим поверненням товару у розмірі 571грн.80коп. вже після звернення позивача з позовом, наразі вказана обставина не спростована відповідачем, судовий збір у відповідній частині буде покладатися на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баррел», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про стягнення 107764грн. 08коп.- задовольнити повністю.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (юридична адреса: 83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30; поштова адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 7-Б, ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баррел» (адреса: 04073, м.Київ, вул. Сирецька, буд. 5, корп. 2, оф.206, код ЄДРПОУ 38216597) суму основного боргу в розмірі 107764грн. 08коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 2166грн. 71коп. Видати наказ після набрання рішення законної сили. У судовому засіданні 30.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.                                       Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2013р.            Суддя                                                                                    Ю.В. Макарова            Надруковано 4  прим.: 1-позивачу 2,3- відповідачу на адреси: 83008, м. Донецьк, вул.. Югославська, 30;  83045, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 7-Б, 4 - до справи