Ухвала

від 07.06.2013 по справі 742/934/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 742/934/13-ц Провадження № 22-ц/795/1126/2013 Головуючий у I інстанції: Зарічна Л.А. Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

07 червня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача Дуденок О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Нафком-Агро" про визнання недійсним договору оренди землі,

третя особа: Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру" в особі Прилуцького районного відділу Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2013 року у позові ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Нафком-Агро" третя особа: Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру" в особі Прилуцького районного відділу Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2013 року та прийняти нове, який задовольнити його позовні вимоги.

Апелянт вказує на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим та винесеним з порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не взято до уваги положення ст. 654 ЦК України про те, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, а також положення Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток» від 19.08.2008 № 725/2008. Так, судом не було враховано, що даний договір було укладено шляхом підписання типового бланку Договору оренди землі терміном на 5 років, про що значиться в тексті договору в розділі 4 «Строк дії договору».

Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було взято до уваги вимоги ст.ст. 203 та 205 ЦК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір оренди належних їй земельних ділянок, укладений з ДП «Нафком-Агро» у 2007 році з тих підстав, що під час його вчинення не було досягнуто згоди сторін щодо строку його дії та не було додержано вимоги щодо вільного волевиявлення орендодавця і що після підписання договору сторонами в ньому було вчинено дописку щодо строку оренди: замість п'яти років вписано п'ятнадцять, крім того, розмір орендної плати з 19.08.2008 року не відповідає розміру, затвердженому Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток» від 19.08.2008 року № 725/2008.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачені істотні умови договору оренди. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Виправлення в тексті п.4 Договору оренди землі щодо строку дії даного договору не може бути підставою для визнання недійсним договору оренди, оскільки виправлення в тексті Договору були вчинені на бланку договору до його підписання та за згодою сторін. Це підтверджується оглянутим у судовому засіданні оригіналом примірника договору оренди землі. Даний договір оренди земельних ділянок з внесеними змінами був зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 10 травня 2007 року за № 040784800036, тобто вважається укладеним з моменту його реєстрації.

Таким чином, відповідно ст. 10 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження доводів про визнання недійсним договору оренди землі.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає матеріалам та обставинам справи.

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є волевиявлення учасника правочину і воно має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем, який є власником земельних ділянок відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 623270 від 28.03.2006 року ( а.с. 6) та відповідачем, був укладений договір оренди землі( а.с.7) та відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки ( а.с. 8) земельні ділянки передані в оренду ДП « Нафком-Агро».

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу частини першої статті 210 ЦК України та частини першої статті 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи із змісту статей 210, 640 ЦК України та статті 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч.2 цієї статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Так як Договір оренди земельних ділянок з змінами внесеними до бланку договору до підписання сторонами був зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 20 вересня 2007 року за № 040784800230, він вважається укладеним з моменту його реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного суду України в п.7 постанови № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності передбачених законом. Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Постановою КМУ від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» передбачена типова форма договору оренди землі і в даному документі не затверджений термін дії договору оренди землі, а тому твердження апелянта про укладення договору шляхом підписання типового бланку Договору оренди землі терміном на 5 років є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи термін дії договору оренди землі 15 років, був погоджений сторонами при підписанні даного договору, який 20 вересня 2007 року був зареєстрований у Державному реєстрі земель.

Крім того, на підтвердження своїх доводів щодо внесення до договору оренди дописки після підписання такого договору позивачу було запропоновано проведення відповідної експертизи, проте від проведення та оплати такої останній відмовився.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року N 725 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" внесено зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року та збільшено мінімальний розмір орендної плати до 3 відсотків.

Проте Указ Президента України від 19 серпня 2008 року N 725 має рекомендаційний характер і був прийнятий після укладення сторонами договору.

За таких обставин суд обґрунтовано та на законних підставах відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: