Постанова

від 03.06.2013 по справі 2а-13063/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2013 р. о 10:44 Справа №2а-13063/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А.,

за участі представника позивача - Басараб Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0009092204 від 06.11.2012 року на загальну суму 164922 грн.; №0009102204 від 06.11.2012 року на загальну суму 211679 грн., №0009112204 від 06.11.2012 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість а також завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по правовідносинам з сумнівними контрагентами, що мають ознаки фіктивності та безтоварність зазначених господарських операцій.

Ухвалами суду від 19.11.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 03.12.2012 року призначено у справі судову експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.05.2013 року провадження у справі поновлено з 30.05.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору.

У судові засідання, призначені на 03.12.2012 року, 30.05.2013 року, 03.06.2013 року представник відповідача не з`явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, жодних клопотань чи заперечень не надіслав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтею 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи та висновки проведеної судово-економічної експертизи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 36693373, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку у ДПІ в м.Сімферополі (а.с.38-40 т.1).

Видами діяльності позивача за КВЕД та відповідно до Статуту є надання в оренду чи експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, кування, пресування, штампування профілю, порошкова металургія, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування, неспеціалізована оптова торгівля, таке інше (а.с.28-32, 40 т.1).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс», код ЄДРПОУ 31263808, КП «Альянс», код ЄДРПОУ 32468182, ПП «Ротонда Торг», код ЄДРПОУ 36165656 за період з 01.07.09 р. по 30.06.12 р.

За результатами перевірки складено акт №7041/22-8/36693373 від 05.10.2012 року (далі - акт) (а.с.14-26 т.1), за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.п.138.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України) - занижено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток усього на суму на 169343 грн., у тому числі по періодах: за 1-й квартал 2010 року у сумі 809 грн., за перше півріччя 2010 року у сумі 2927 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 169344 грн., за 2010 рік у сумі 169343 грн.

- п.п.3.1.1., п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України - занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 134379 грн.,у тому числі по періодах: за липень 2010 року у сумі - 1861 грн.; за листопад 2010 року у сумі 120029 грн., за січень 2011 року у сумі 2343 грн., за лютий 2011 року у сумі 3271 грн., за квітень 2011 року у сумі 3720 грн., за травень 2011 року у сумі 1573 грн., за червень 2011 року у сумі 1301 грн., за серпень 2011 року у сумі 281 грн.

- п.200.1 ст.200 ПК України - завищено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації за червень 2012 року у сумі 593 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.11.2012 року: №0009102204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 211679,00 грн., у тому числі 169343,00 грн. за основним платежем та 42336,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0009092204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 164922,00 грн., у тому числі 134379,00 грн. за основним платежем та 30543,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0009112204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 593,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, податком додану вартість та визначення суми залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.07.09 р. по 30.06.2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі -Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року та за весь попередній період позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту, а за всі наступні періоди - нормами розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.6.1. ст.6 Закону №334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Норми аналогічного змісту встановлено й розділом IV Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2011 року.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових витрат чи витрат, які враховуються з метою обчислення об'єкта оподаткування, є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Аналогічні положення встановлені розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно зі ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього в сумі 211679,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 169343,00 грн. та 42336,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визначене у податковому повідомленні - рішенні від 06.11.2012 року №0009102204; збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 164922,00 грн., у тому числі 134379,00 грн. за основним платежем та 30543,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визначене у податковому повідомленні - рішенні від 06.11.2012 року №0009092204; зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 593,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 06.11.2012 року №0009112204 у зв'язку з наступними висновками перевірки.

Так, на думку податкових органів, позивачем необґрунтовано завищені валові витрати ТОВ «Завод Продмаш» за 2010 рік на 677373,00 грн. по операціях з придбання товарів (послуг) у БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг», що спричинило заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2010 рік на 169343,25 грн. (677373,00х25%); завищений податковий кредит ТОВ «Завод Продмаш» з ПДВ за липень, вересень та листопад 2010 рік на 134994,00 грн. по операціях придбання товарів (послуг) у БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг», яких ДПІ вважає «сумнівними», що спричинило заниження податкових зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету на 134 379,00 грн. за липень 2010 року - серпень 2011 року, завищення від'ємного значення з ПДВ попередніх періодів, що включено до складу податкового кредиту за червень 2012 року, на 593,00 грн.

Завищення валових витрат за 2010 рік на 677372,67 грн. відбулося, за думкою ДПІ, в результаті включення до їх складу витрат на придбання товарів та послуг вартістю 677372,67 грн. у постачальників, яких ДПІ вважає «сумнівними», а саме: 11706,00 грн. без врахування ПДВ по операціях з ПП «Ротонда Торг»; 27466,67 грн. без ПДВ по операціях з БВП «Строитель-Плюс»; 638200,00 грн. без ПДВ по операціях з КП «Альянс».

Завищення податкового кредиту з ПДВ за липень, вересень та листопад 2010 рік на 134994,00 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ попередніх періодів, що включено до складу податкового кредиту за червень 2012 року, на 593,00 грн. відбулося, за думкою ДПІ, в результаті нарахування податкового кредиту в сумі 134994,53 грн. по операціях придбання товарів (послуг) у постачальників, яких ДПІ вважає «сумнівними», у т.ч. 1861,20 грн. в липні 2010 року по операціях з ПП «Ротонда Торг»; 5493,33 грн. в вересні 2010 року по операціях з БВП «Строитель-Плюс»; 127640,00 грн. в листопаді 2010 року по операціях з КП «Альянс».

Судом встановлено, що в період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року позивач мав правовідносини з ПП «Ротонда Торг», БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вказаного судом встановлено, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Судом встановлено, що за перший-третій квартали 2010 року позивачем включено до складу валових витрат вартість товарів та послуг в сумі 677372,67 грн. без врахування ПДВ, придбаних у постачальників, яких ДПІ вважає «сумнівними», у т.ч. 11706,00 грн. без ПДВ по операціях з ПП «Ротонда Торг»; 27466,67 грн. без ПДВ по операціях з БВП «Строитель-Плюс»; 638200,00 грн. без ПДВ по операціях з КП «Альянс».

Витрати на придбання товарів та послуг загальною вартістю 665666,67 грн. у КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс» включено позивачем до відомості валових витрат та податкових декларацій за 2010 рік за рядком 04.1. податкових декларацій з податку на прибуток (а.с.1а-13 т.2).

Під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року всього на суму 798800,00 грн., у т.ч. 133133,33 грн. ПДВ (сума без ПДВ склала 665666,67 грн.), виходячи з наступного.

21 червня 2010 року ТОВ «Завод Продмаш» (покупець) уклав з КП «Альянс» (постачальник) договір №2219 на придбання «Виробничої лінії «BLEMA» по виготовленню збірних банок з паяним швом (без кінцевої ділянки)», що в подальшому іменується - товар, з умовою самовивозу товару покупцем із залученням транспортної компанії БВП «Строитель-Плюс», при цьому витрати на транспортування несе покупець. Вартість товару складає 765840,00 грн. з ПДВ. (а.с.240-241 т.2).

Отримання товару вартістю 765840,00 грн. у т.ч. 127640 грн. ПДВ (сума товару без ПДВ склала 638200,00 грн.) позивачем підтверджується первинним документом - видатковою накладною №3317 від 01.09.2010 року (а.с.11 т.3).

Оплата отриманого товару вартістю 765840,00 грн. з ПДВ здійснена позивачем лише частково в сумі 233505,00 грн. з ПДВ за період листопад-грудень 2010 року шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь постачальника (КП «Альянс»), що підтверджується виписками банку (а.с.260-263 т.2).

В бухгалтерському обліку позивача господарська операція з придбання товару вартістю 765840,00 грн. з ПДВ відображена за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції із дебетом субрахунків: №281 «Товари на складі» на суму 638 200,00 грн.;№644 «Податковий кредит» на суму 127640,00 грн.; господарські операції з оплати на користь КП «Альянс» грошових коштів в сумі 233 505,00 грн. з ПДВ у повному обсязі відображені за дебетом субрахунку №631 в кореспонденції із кредитом субрахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» в листопаді-грудні 2010 р.; залишок несплаченої вартості товару у сумі 532 335,00 грн. з ПДВ обліковується як кредиторська заборгованість позивача перед КП «Альянс» за кредитом субрахунку №631 станом на грудень 2010 року (а.с.267 т.2).

Для транспортування товару покупець залучив транспортну компанію БВП «Строитель-Плюс» (ліцензія на здійснення внутрішніх перевезень вантажів серії АВ №321121 від 28.02.2007 року строком дії до 27.02.2012 року (а.с.259 т.2) та поніс витрати на транспортування в сумі 32960,00 грн. у т.ч. 5493,33 ПДВ (сума витрат без ПДВ склала 27466,67 грн.), що підтверджується актом наданих послуг б/н від 30.09.2010 року (а.с.14 т.3).

Оплата транспортної послуги загальною вартістю 32960,00 грн. з ПДВ здійснена ТОВ «Завод Продмаш» на користь постачальника БВП «Строитель-Плюс» в грошовій безготівковій формі в сумі 32 960,00 грн., що підтверджується випискою банку від 14.09.2010 року.

В бухгалтерському обліку позивача господарська операція з придбання транспортної послуги вартістю 32960,00 грн. з ПДВ відображена за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції із дебетом субрахунків:№84 «Інші операційні витрати» на суму 27 466,67 грн.;№644 «Податковий кредит» на суму 5 493,33 грн.; господарська операція з оплати грошових коштів в сумі 32 960,00 грн. з ПДВ у повному обсязі відображена за дебетом субрахунку №631 в кореспонденції із кредитом субрахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» в вересні 2010 року (а.с.266,268 т.2).

Придбаний товар (виробнича лінія «BLEMA» з виготовлення збірних банок з паяним швом) використано позивачем у власній господарській діяльності - продано ФОП ОСОБА_2 із нарахуванням доходу в сумі 806160,00 грн. у т.ч. 134360,00 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №91 від 13.09.10 року (а.с.13 т.3).

Доход в сумі 806160,00 грн. від реалізації товару нарахований в бухгалтерському обліку ТОВ «Завод Продмаш» за кредитом субрахунку №702 «Дохід від реалізації товарів» в кореспонденції із дебетом субрахунку №361 в вересні 2010 року (а.с.265 т.2).

Отже, судом встановлено, що придбання, транспортування (щодо товарів) та використання у господарській діяльності товарів та послуг вартістю 798800,00 грн., у т.ч. 13313,33 грн. ПДВ (сума без ПДВ склала 665666,67 грн.), придбаних позивачем у БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 133 133,33 грн. постачальники БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону №168 склали податкові накладні на суму ПДВ 133133,33 грн. по операціях поставки товарів та послуг вартістю 798 800,00 грн. з ПДВ, зокрема: № 5199 від 14.09.2010 року на суму 32960,00 грн., у т. ч. 5493,33 грн. ПДВ, №3317 від 01.09.2010 року на суму 638200,00 грн., у т.ч. 127640,00 грн. ПДВ, які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 (а.с.10,15 т.3).

В вересні та листопаді 2010 року постачальники (КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс») надали покупцю податкові накладні на суму ПДВ 133 133,33 грн., які позивач відобразив у розділі I «Отримані податкові накладні» реєстрів ПН за вересень та листопад 2010 року (а.с.181-184,186-192 т.2).

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс» у вересні та листопаді 2010 року позивачем нараховано податковий кредит у сумі 133133,33 грн. (у т.ч. 5493,33 грн. в вересні 2010 року і 127640,00 грн. в листопаді 2010 року) та відображено його у Розділі ІІ додатку 1/5 Податкових декларацій з ПДВ (а.с.64-75, 84-92 т.2).

Таким чином, документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності ТОВ «Завод Продмаш» у повному обсязі підтверджується обґрунтованість нарахування ТОВ «Завод Продмаш» податкового кредиту з ПДВ в сумі 133 133,33 грн. за вересень та листопад 2010 року по операціях придбання товару та послуги у КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс».

Особи, що постачали товар та послугу на користь ТОВ «Завод Продмаш», були платниками ПДВ на момент поставки: Постачальник КП «Альянс» був платником ПДВ на момент здійснення поставки (в листопаді 2010 року) - Свідоцтво платника ПДВ №00887869 анульовано лише 11.04.2012 року (дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua - п.2.8. Розділу ІІ Наказу №1394). Постачальник БВП «Строитель-Плюс» був платником ПДВ на момент здійснення поставки (вересень 2010 року) - Свідоцтво платника ПДВ №961346 анульовано лише 03.03.2011 року (дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua - п.2.8. Розділу ІІ Наказу №1394).

Таким чином, операції з поставки КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс» товару та послуги на користь ТОВ «Завод Продмаш» у вересні 2010 року є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону №168.

Позиція ДПІ щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та продавцями (КП «Альянс» і БВП «Строитель-Плюс») сформована на підставі висновків Актів «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.»

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди». «Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб». Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість».

Зазначеної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 16.05.2012 року по справі №К-9991/6724/12, від 17.07.2012 року №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 року №К-15283/09 ВАСУ ; від 24.01.2013 року по справі №К-20928/10.

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, приміщень та інших необоротних активів у контрагентів, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у контрагентів (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 року по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 року по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 року по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 року по справі №К/9991/49204/11).

Враховуючи викладене, матеріалами справи та висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи спростовано висновки перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2010 рік в сумі 166416,50 грн. (665 666,67х25%) в результаті завищення валових витрат на 665666,67 грн.; заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2010 року - серпень 2011 року на 132518,00 грн. та завищення від'ємного значення за червень 2012 року на 593,00 грн. в результаті завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень та листопад 2010 року на 133 133,33 грн. по операціях придбання у КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс» товарів та послуг загальною вартістю 798800,00 грн. з ПДВ.

Також судом встановлено, що позивачем включено до складу валових витрат вартість товарів та послуг в сумі 11706,00 грн. без врахування ПДВ, придбаних у ПП «Ротонда Торг» у березні-червні 2010 року, за рядком 04.1. податкових декларацій з податку на прибуток в першому-другому кварталі та наростаючим підсумком за 9 місяців та 2010 рік (а.с.1а-13 т.2).

Придбання позивачем товарів у березні-червні 2010 року у ПП «Ротонда Торг» на суму 14047,2 грн., у т.ч. 2341,2 грн. ПДВ (сума без врахування ПДВ склала 11706,00) підтверджується первинними документами - видатковими накладними (а.с.16,18,20,21,23 т.3).

Відповідно до реєстру податкових накладних та податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року позивачем включено до складу податкового кредиту за липень 2010 року ПДВ в сумі 1861,20 грн., нарахований (сплачений) по операціях придбання у ПП «Ротонда Торг» товарів вартістю 11167,20 грн., у т.ч. ПДВ 1861,20 грн. по податковим накладними від 21.06.2010 року №1643, від 16.03.2010 року №467, від 18.03.2010 року №474, від 27.04.2010 року №897 (а.с.195-198,177 т.2).

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону №334 «Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

До складу валових витрат включаються: «Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - п.5.7 цієї статті» (п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334).

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, згідно зі ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Під час розгляду справи, незважаючи на неодноразове витребування судом усіх доказів на підтвердження своїх вимог, позивачем не надано договору з ПП «Ротонда Торг» на придбання вказаних товарів, первинних документів, що підтверджують їх транспортування, оплату, подальший рух та використання вказаного, доказів на підтвердження відображення вказаних господарських операцій з ПП «Ротонда Торг» в регістрах бухгалтерського обліку, використання або зберігання з метою використання у господарській діяльності ТОВ «Завод Продмаш» або їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці ТОВ «Завод Продмаш», вказаних товарів.

Доводи представника позивача про неможливість надання цих документів у зв'язку з роботою на той час інших посадових осіб позивача не беруться судом до уваги, оскільки не містять доказового значення у справі.

До того ж доводи про достатність у даному випадку податкових накладних для формування податкового кредиту спростовуються нормами діючого законодавства з урахуванням вимог п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168.

Отже, враховуючи відсутність документальної обґрунтованості, висновки відповідача в частині заниження податкових зобов'язань ТОВ «Завод Продмаш» з податку на прибуток за 2010 рік в сумі 2926,50 грн. (11706,00х25%) в результаті завищення валових витрат на 11706,00 грн. по операціях придбання товарів у ПП «Ротонда Торг» та про заниження податкових зобов'язань ТОВ «Завод Продмаш» з ПДВ за липень 2010 року на 1861,00 грн. в результаті завищення податкового кредиту з ПДВ на 1861,00 грн. по операціях придбання товарів у ПП «Ротонда Торг» підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2010 рік в сумі 166416,50 грн.; заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2010 року - серпень 2011 року на 132518,00 грн. та завищення від'ємного значення за червень 2012 року на 593,00 грн. Натомість, підтверджено висновки перевірки про заниження податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток за 2010 рік в сумі 2926,50 грн. та податкових зобов'язань позивача з ПДВ за липень 2010 року на 1861,00 грн.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 41604,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 06.11.2012 року №0009102204 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 166416,50 грн., то і для застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 41604,00 грн. (166416,50 х 25%) не має правових підстав, а в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 732,00 грн. (2926,50 грн. х 25%) зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 30078,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 06.11.2012 року №0009092204 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 132518,00 грн., то і для застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 30078,00 грн. (120310,00 х 25%+1) не має правових підстав, а в части застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 465,00 грн. (1861,00 грн. х 25%) зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково, податкові повідомлення - рішення від 06.11.2012 року:

№0009102204 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 208020,50 грн., у тому числі 166416,50 грн. за основним платежем та 41604,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0009092204 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 162596,00 грн., у тому числі 132518,00 грн. за основним платежем та 30078,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0009112204 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 593,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.2 ст.94 КАС України).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає необхідним здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2111,70 грн.( 2146,00 грн. Ч 98,4%), де 98,4% - відсоток задоволених вимог.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст.92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу середньої складності за нормативної вартості експертогодини 61,20 грн. і витрачено на її проведення 128 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році" №239/5 від 07.02.2013 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2013 року за № 239/22771

Квитанцією до прибуткового касового ордеру №4 від 30.04.2013 року підтверджується перерахування позивачем вартості витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 8000,00 гривень.

У той же час суд зазначає, що згідно калькуляції вартості роботи судового експерта 166,40 грн. складають витрати на матеріально-технічне забезпечення експертизи, компенсація яких не передбачена законодавством.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом позовні вимоги позивача задоволено частково, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема в сумі 7708,30 грн. (7833,60 Ч 98,4%), де 98,4% - відсоток задоволених вимог.

В судовому засіданні 03.06.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 10.06.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0009102204 від 06.11.2012 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш" (ідентифікаційний код юридичної особи 36693373) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 208020,50 грн., у тому числі 166416,50 грн. за основним платежем та 41604,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0009092204 від 06.11.2012 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш" (ідентифікаційний код юридичної особи 36693373) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 162596,00 грн., у тому числі 132518,00 грн. за основним платежем та 30078,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0009112204 від 06.11.2012 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш" (ідентифікаційний код юридичної особи 36693373) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 593,00 грн.

5.У задоволенні решти частини позову відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш" (ідентифікаційний код юридичної особи 36693373) судовий збір у розмірі 2111,70 грн. (дві тисячі сто одинадцять гривень сімдесят копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби).

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Продмаш" (ідентифікаційний код юридичної особи 36693373) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 7708,30 грн. (сім тисяч сімсот вісім гривень тридцять копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.