Рішення

від 06.06.2013 по справі 1107/3425/12

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.06.2013

Провадження №2/1107/1009/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 червня 2013 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ябчик Н.М.

при секретарі : Гриценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Знам»янська агропромислова компанія» про визнання додаткової угоди недійсною, зобов»язання повернути земельну ділянку та про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Знам»янська агропромислова компанія» (далі по тексту Товариство) про визнання додаткової угоди недійсною, зобов»язання повернути земельну ділянку та про стягнення моральної шкоди. Вказав, що 25.04.2007 року між ним та Товариством укладено договір оренди землі, за умовами якого передав, а останнє прийняло в оренду земельну ділянку площею 5,27 га на строк 5 років. Також Товариство зобов»язувалось сплачувати орендну плату в розмірі не менше 2% від грошової оцінки ділянки не пізніше 31 грудня поточного року. 25.04.2007 року відбулася державна реєстрація зазначеного договору в Знам»янському відділі Державного підприємства «Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру». Крім цього, зазначив, що п.8 Договору, укладеному на 5 років можливість укладення додаткового договору не передбачено, а йдеться про переважне право орендаря на продовження договору на новий строк і який повинен, не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Проте, жодних повідомлень від керівництва Товариства не отримував, а натомість в травні 2012 року йому стало відомо про те, що 19.09.2007 року начебто між ним та Товариством укладено додаткову угоду до діючого договору оренди, якою строк дії останнього продовжено до 31.12.2020 року. Звернувшись до керівництва Товариства, дізнався, що дану додаткову угоду підписано його батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вважає, що підпис у додатковій угоді не належить ні йому, ні його померлому батькові. Також зазначив, що не мав жодного наміру продовжувати строк дії договору, оскільки бажає самостійно обробляти свою земельну ділянку. Вважає, що такими неправомірними діями йому завдано моральної шкоди, яку оцінює у 2500 грн. Просить визнати додаткову угоду №1 до договору про оренду землі б/н від 25.04.2007 року, укладену 19.09.2009 року між ним - ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ««Знам»янська агропромислова компанія», зареєстровану Знам»янським районним відділом Кіровоградської регіональної філії ДП «центр ДЗК при Держкомземі України» недійсною; зобов'язати повернути йому земельну ділянку, яка розташована на території Богданівської сільської ради Знам»янського району Кіровоградської області; стягнути з відповідача на його користь 2500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та стягнути судові витрати.

Позивач та його представники у судове засідання з»явилися. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача у судове засідання з»явився. Позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність. Просив в задоволенні позову відмовити, але у разі його задоволення просив відстрочити виконання рішення до осені.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обовязок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини по договору оренди земельної ділянки, які регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", умовами договору про оренду землі.

Відповідно до ст.ст. 208, 210 ЦК України передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою вчиняються у письмовій формі і правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених Законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства».

За змістом ст. ст. 16, 18, 19 вказаного Закону договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Судом встановлено, що позивач володіє земельною ділянкою площею 5,27 га, яка розташована на території Богданівської сільської ради Знам»янського району Кіровоградської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія 1V - КР № 022683, виданого згідно розпорядження Знам»янської районної державної адміністрації від 12.03.2002 року № 99-р. 25.04.2007 року між сторонами укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач передав, а Товариство прийняло в оренду земельну ділянку площею 5,27 га на строк 5 років, зі сплатою орендної плати не менше 2% від грошової оцінки ділянки не пізніше 31 грудня поточного року. 03.04.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення земельного паю загальною площею 5,27 га, в зв'язку з тим, що продовжувати договір оренди землі не бажає. В подальшому позивач дізнався про існування додаткової угоди до договору оренди від 19.09.2007 року, якою строк дії останнього продовжено до 31.12.2020 року. Проте, вважає, що підпис у додатковій угоді до договору оренди йому не належить.

Відповідно до ст. ст. 78, 152, 153 Земельного Кодексу України, ст. 319 ЦК України власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки та приступати до використання земельної ділянки виникають тільки після державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ухвалою Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.12.2012 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта від 02.04.2013 року судово-почеркознавчої експертизи № 166/02 підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді №1 від 19.09.2009 року до договору оренди землі б/н, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Судом встановлено, що на момент укладення додаткової угоди від 19.09.2007 року волевиявлення позивача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, оскільки підписана не ним. Отже, у суду є підстави для визнання додаткової угоди недійсною, оскільки позивач не мав наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем, додаткову угоду не підписував та нікого на це не уповноважував.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ч. 2 ст. 236 ЦК України).

Також є підстави для задоволення вимоги щодо повернення земельної ділянки позивачу, оскільки останній здійснював всі необхідні заходи щодо повернення своєї земельної ділянки, а зокрема направив на адресу Товариства заяву, в якій йшлося про не бажання продовжувати орендні відносини та про намір самостійно обробляти її.

Відповідно до п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4 моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків, крім того у кожній справі суду необхідно з'ясовувати характер правовідносин сторін та чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Враховуючи, що умови за договором, не передбачають відшкодування моральної шкоди, тому у суду відсутні достатні підстави вважати, що позивач отримав моральну шкоду, яка потребує компенсації, внаслідок чого суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 2500 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Також підлягають стягненню витрати, пов»язані з отриманням правової допомоги та витрати, пов»язані з проведенням експертизи.

На підставі викладеного, ст.ст. 203,204, ст. 215, 216, ст.. 236 ЦК України, ст.ст. 78, 152, 153 ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та керуючись ст.10, ст.60, 88, ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Знам»янська агропромислова компанія» про визнання додаткової угоди недійсною, зобов»язання повернути земельну ділянку та про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати додаткову угоду №1 до договору про оренду землі б/н від 25.04.2007 року, укладену 19.09.2009 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ««Знам»янська агропромислова компанія», зареєстровану Знам»янським районним відділом Кіровоградської регіональної філії ДП «центр ДЗК при Держкомземі України» недійсною.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Знам»янська агропромислова компанія» повернути земельну ділянку ОСОБА_1 площею 5,27 га, яка розташована на території Богданівської сільської ради Знам»янського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522280400:02:000:0074.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Знам»янська агропромислова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов»язані з проведенням експертизи у розмірі 1765,44 грн., витрати, пов»язані з отриманням правової допомоги у розмірі 2000 грн. та 114,70 грн. судового збору.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11.06.2013 року.

Суддя Знам'янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.