Постанова

від 18.03.2013 по справі 826/1594/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2013 року № 826/1594/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Козака О.С., Хіміч А.В., представника відповідача Оксененко К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Віклеон»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2013р. №0000272250 та №0000282250.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженої відповідальністю «Віклеон» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2013р. №0000272250 та №0000282250.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Віклеон» (код ЄДРПОУ 31090927) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» (код за ЄДРПОУ 34291801), за період з 01.10.2009 - 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №76/22-522/31090927 від 16.01.2013р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 316118 грн., а саме по періодам: липень 2011 - 32088 грн., серпень 2011 - 15358 грн., вересень 2011 - 62854 грн., жовтень 2011- 15816 грн., листопад 2011- 15622 грн., грудень 2011- 49370 грн., квітень 2012 - 15878 грн., травень 2012 - 37112 грн., червень 2012 - 15930 грн., липень 2012 - 56090 грн., та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 16080 грн., а саме за березень 2012 - 16080 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення - рішення форми від 30.01.2013р.:

- №0000272250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість в розмірі 395 147,00 грн.

- №0000282250, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 16 080,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Віклеон» до складу податкового кредиту було віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» (код ЄДРПОУ 34291801).

На виконання наданих послуг за період 01.10.2009-30.09.2012 року ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» позивачу були виписані видаткові та податкові накладні, які зазначені в акті перевірки.

Також в даному акті перевірки зазначено, що ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» (акт перевірки від 12.11.2012 №5164/22-521/34291801), за результатами якої встановлено порушення п.1, п. 5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст.228, ст.626, ст.. 629, ст.. 650, ст.. 655, ст..658, ст.. 662 ЦК України, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV із змінами та доповненнями в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ «Гарант Інвест Сервіс».

Це свідчить про відсутність у підприємства контрагента ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що усі операції купівлі ТОВ «Віклеон» не спричинили реального настання правових наслідків.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять видаткові та податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь - які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, від ТОВ «Гарант Інвест Сервіс» до ТОВ «Віклеон» були здійснені поставки товару на виконання укладених договір про транспортно-експедиторське обслуговування №01/04/11 від 01.04.2011року, та №12/9/11 від 12.09.2011року. Виконання даних договорів свідчать надані суду первині документи, а саме: акти надання послуг, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні та податкові накладні.

За вищезазначеним договором позивачем було отримано товар. Даний товар, отриманий позивачем, не є обмеженням в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даного товару також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання та використання товару позивачем, а саме наявність видаткових накладних, податкових накладних, договори поставки товару.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 16.01.2013р. №76/22-522/31090927 на факт нікчемності угоди між позивачем та ТОВ «Гарант Інвест Сервіс», з висновку, викладеного в акті перевірки вищезазначеного контрагента, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віклеон» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №0000272250 та №0000282250 від 30.01.2013р.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян