Постанова

від 13.06.2013 по справі 908/417/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.06.2013 р. справа №908/417/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. За участю представників сторін від позивача:Білич Н.С. -за довіреністю; від відповідача:Лихман Ф.О. - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2013р. (підписано 05.04.2013р.) у справі№ 908/417/13-г (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області, м. Запоріжжя простягнення 20 619,97 грн. заборгованості за перевищення договірних величин

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області, м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення заборгованості 20619,97 грн. за перевищення договірних величин.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Відповідач посилається на недослідження судом обставин відсутності вини споживача у перевищенні договірної величини споживання електричної енергії, незастосування судом свого права на зниження розміру штрафних санкцій, недослідження факту помилковості включення позивачем певних об'єктів до загального обсягу фактично спожитої електричної енергії всупереч ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Принцевську Н.М. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2012р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 104 (далі-Договір), за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 9.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний календарний рік відповідач не пізніше 1 листопада поточного року, надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка №1 "Обсяги постачання електричної енергії", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

Відповідно до Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживача" до Договору договірні величини споживання електричної енергії встановлені: у серпні 2012р. - 1100 кВт.год., у вересні 2012р. - 1300 кВт.год., у жовтні 2012 р. - 3700 кВт.год. та у грудні 2012р. - 3043 кВт.год.

З наданих відповідачем актів про спожиту протягом розрахункових періодів активну електричну енергію вбачається, що останнім були перевищені договірні величини споживання електричної енергії: у серпні 2012р. до 4870 кВт.год.; у вересні 2012р. до 4534 кВт.год., у жовтні 2012 р. до 5593 кВт.год. та у грудні 2012р. до 15930 кВт.год.

На підставі зазначених актів позивачем були виписані та відправлені на адресу відповідача рекомендованими листами платіжні вимоги-доручення: №3391 від 12.09.2012р. на суму 3 569,06 грн., № 3557 від 11.10.2012 р. на суму 3 061,63 грн., №3728 від 13.11.2012р. на суму 1 792,10 грн., №4079 від 14.01.2013р. на суму 12 200,12 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків та переліками відправленої кореспонденції

Відповідач зазначені вимоги виконав частково, оплативши заборгованість в розмірі 2,94 грн., внаслідок чого перед позивачем склалась сума заборгованості в розмірі 20 619,97 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Через невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р. та за грудень 2012р. у сумі 20 619,97 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Матеріалами справи підтверджується факт перевищення договірних величин споживання електричної енергії за спірний період на зазначені обсяг та вартість.

Даних про звернення відповідача до позивача з приводу коригування обсягу договірних величин споживання електричної енергії в порядку, встановленому Правилами та Договором, матеріали справи не містять, сторонами такі обставини не підтверджуються.

Доводи відповідача, що суд першої інстанції мав взяти до уваги відсутність вини відповідача та знизити розмір штрафних санкцій в порядку ст. 233 ГК України - не засновані на законі, оскільки плата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії штрафною санкцією не є, законом не передбачено можливості зменшення її розміру та залежності цього розміру від ступеня вини споживача.

Також є помилковими ствердження відповідача про безпідставне включення позивачем обсягу спожитої електричної енергії за об'єктом "Навчально-методичний центр захисту та безпеки" до загального обсягу спожитої з перевищенням договірної величини електричної енергії за мотивами призначення цього об'єкту для забезпечення потреб в теплопостачанні житлових службових приміщень, тобто для населення, за наступних підстав.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі-Правила), населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності.

Отже споживання електричної енергії для потреб електроустановок, що належать відповідачу, які передбачені для трансформації електричної енергії в теплову, хоча і для населення - не є підставою для ототожнення цього об'єкту з визначенням "населення" в розумінні п. 1.2 Правил, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Крім того, посилання відповідача, що об'єкт СДПЧ-3, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпрогесівська, 7 - знаходиться у строковому платному користуванні іншого споживача - є безпідставними, оскільки спірний об'єкт включений до переліку об'єктів, на які постачається електрична енергія за даним Договором, а отже і на даний об'єкт розповсюджується обсяг договірної величини споживання електричної енергії, що узгоджений сторонами на спірний період.

Доводи про недотримання позивачем вимог п. 6.41 Правил та ненадання претензії, судова колегія до уваги не приймає, оскільки факт споживання понад договірні величини не є порушенням Правил, внаслідок якого має бути складений акт про порушення, а порядок визначення величини спожитої електричної енергії понад договірну величину встановлений умовами ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику," Договору та Правил, отже і направлення попередньої претензії не потребує.

Щодо посилань відповідача про підписання позивачем актів про споживання електричної енергії у спірний період вже після звернення до суду, то з урахуванням ідентичного змісту зазначених актів, підтвердження позивачем повноважень осіб, що їх підписали - зазначений факт не впливає на обґрунтованість та законність позовних вимог.

Доказів невідповідності обсягу фактично спожитої електричної енергії обсягу, що зазначений в вищенаведених актах - відповідачем не надано.

Оскільки доказів оплати спірної суми відповідачем не надано, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з серпня 2012р. по жовтень 2012р. та за грудень 2012р. у сумі 20 619,97 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2013 року у справі № 908/417/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2013 року у справі № 908/417/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС