Постанова

від 05.06.2013 по справі 908/120/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 908/120/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу гр. Шостак А.П., м. Запоріжжя та постанову від 03.04.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 908/120/13-г господарського суду Запорізької області за заявоюгр. Шостак А.П., (ліквідатор) до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпослуга", м. Бердянськ Запорізької області про банкрутство за участю Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2013 р. за заявою гр. Шостак А.П. (далі - ініціюючий кредитор, скаржник ) порушено провадження у справі № 908/120/13-г про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпослуга" (далі- ТОВ "Спецпослуга", боржник) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. змін, внесених Законом України від 22.12.2011 р. N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2013 р. (суддя Юлдашев О.О.) визнано боржника банкрутом, відрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. (судді: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Азарова З.П., Геза Т.Д.) задоволено апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, скасовано постанову суду першої інстанції та припинено провадження по справі, як безпідставно порушене.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційного суду норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає про наявність усіх передбачених чинним законодавством підстав для порушення даної справи про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, яка встановлює ознаки неплатоспроможності боржника, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за приписами Закону про банкрутство необхідною передумовою для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) є встановлення неплатоспроможності боржника.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.

При цьому всі докази у підтвердження неплатоспроможності боржника повинні бути надані при зверненні до суду з відповідною заявою та не можуть бути витребувані судом після такого порушення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ініціюючий кредитор у своїй заяві зазначив про неспроможність боржника погасити заборгованість у сумі 12 750 грн., яка ґрунтується на договорі від 16.01.2012 р. та підтверджена виконавчим написом нотаріуса від 24.12.2012 р. і постановою державної виконавчої служби від 09.01.2013 р. про відкриття щодо боржника виконавчого провадження.

У той же час як звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спецпослуга", так і порушення судом першої інстанції такого провадження відбулося 10.01.2013 р., тобто лише на наступний день після відкриття щодо боржника виконавчого провадження. Таким чином, виконавчі дії щодо примусового стягнення з боржника заборгованості перед ініціюючим кредитором фактично ще не здійснювалися.

Однак матеріали справи свідчать про наявність у боржника майна, зокрема транспорту марки ГКБ 8350, за рахунок якого є можливим задоволення вимог ініціюючого кредитора поза межами процедури банкрутства у виконавчому провадженні.

Таким чином, ініціюючим кредитором не доведено факту неплатоспроможності боржника у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство, а саме, неможливості виконання останнім зобов'язання перед ініціюючим кредитором інакше як через застосування процедур банкрутства.

Надана ініціюючим кредитором вже після порушення провадження у справі постанова органу державної виконавчої служби від 15.01.2013 р. про повернення виконавчого документа без виконання не свідчить про неплатоспроможність боржника. Факт повернення виконавчого документа без виконання, не зважаючи на наявність у боржника майна, свідчить лише про бездіяльність виконавчої служби, яка наділена повноваженнями щодо розшуку майна боржника. При цьому ініціюючий кредитор дії виконавчої служби не оскаржував.

Більше того, звертає увагу той факт, що заборгованість боржника становить 12 750 грн., тоді як ініціюючий кредитор за подання до суду відповідної заяви сплатив 5 735 грн. судового збору. Отже, сума сплаченого ініціюючим кредитором судового збору є явно неспіврозмірною з обсягом заборгованості боржника.

Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство, яка подана до суду 10.01.2013 р. , ініціюючим кредитором додано докази сплати судового збору у сумі 5 365 грн., тобто у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Решта суми судового збору в розмірі 370 грн. була доплачена ініціюючим кредитором згідно платіжного доручення від 15.01.2013 р. № PN 903, тобто вже після порушення провадження у даній справі (а.с. 6, 7).

Відсутність доказів сплати судового збору у встановленому розмірі на момент звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство є безумовною підставою для повернення заяви ініціюючого кредитора без розгляду відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, тобто взагалі виключає можливість порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю передбачених чинним законодавством підстав для її порушення.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу гр. Шостак А.П. залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. у справі № 908/120/13-г залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич