Постанова

від 10.06.2013 по справі 5011-18/16487-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Справа № 5011-18/16487-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справі суддівКролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" на рішення від господарського суду міста Києва 15.01.2013 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі господарського суду№ 5011-18/16487-2012 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" провизнання договору недійсним за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання недійсним договору № 286/12 від 25.07.2012 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-18/16487-2012 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5011-18/16487-2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді Авдеєва П.В., суддів Куксова В.В., Яковлєва М.Л.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтрейд", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

06.06.2013 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі його представника у судовому засіданні 10.06.2013.

10.06.2013 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника та неможливістю його участі у даному судовому засіданні.

З урахуванням того, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання сторін було попереджено заздалегідь, а отже, у них було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо осіб, які представлятимуть їх інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду, колегія суддів відмовляє сторонам у задоволенні клопотань про відкладення розгляду даної справи.івненської області від 02.02.2012 р.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2012 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" (розповсюджувач зовнішньої реклами) був укладений договір № 286/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, відповідно до умов якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місця для розміщення рекламних засобів, дозволів на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданих на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розповсюдження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Пунктом 8.1 вказаного договору передбачено, що він вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламних засобів протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення рекламного засобу у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього договору в цілому.

Згідно з п. 1 адресної програми на право тимчасового користування № 1 до зазначеного договору, яка є невід'ємною частиною останнього розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцями за адресами: рекламна вивіска, напис на будинку за адресою: Дарницький р-н, Харківське шосе, 144 В; кронштейн на стіні будівлі за адресою: Дарницький р-н, Харківське шосе, 144 В; рекламна вивіска, напис на будинку за адресою: Шевченківський р-н, вулиця Жилянська, 104/24.

Відповідно до п. 1 адресної програми на право тимчасового користування № 2 до договору, яка є невід'ємною частиною останнього, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцями за адресами: рекламна вивіска, напис на будинку за адресою: Голосіївський р-н, вул. Володимирська, 92/39; рекламна вивіска, напис на будинку за адресою: Печерський р-н, вул. Червоноармійська, 17; рекламна вивіска, напис на будинку за адресою: Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 16 гр. прим. 74.

Посилаючись на те, що надання місць для розміщення зовнішньої реклами у користування розповсюджувачам зовнішньої реклами належить до компетенції власників таких місць, а власником спірних нежитлових приміщень, на фасадах яких розташовано рекламні вивіски є позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" просить визнати договір від 25.07.2012 № 286/12 недійсним.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані посиланням на ст.ст. 203, 215, 627, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 284 Господарського кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорюваний правочин містить усі обов'язкові для договорів оренди умови. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд також зазначив, що перебування нежилого приміщення у приватній власності коли весь будинок, в якому воно перебуває знаходиться в комунальній власності не може бути підставою для несплати за користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" посилається на незастосування до спірних правовідносин Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253. При цьому скаржник зазначає, що за змістом положень Порядку розміщення реклами в м. Києві надання місць для розміщення зовнішньої реклами належить до компетенції власників таких місць, а відповідачу надано повноваження на укладення договорів на право тимчасового користування лише місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Також позивач вважає помилковим висновок попередніх судових інстанцій про досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, оскільки неукладеність правочину не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, заявник касаційної скарги вказує на те, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України саме на момент вчинення правочину.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судами, договір № 286/12 від 25.07.2012 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва містить усі обов'язкові для даного виду договорів умови.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 Комунальне підприємство "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та статутом підприємства.

Пунктом 3.1.1 зазначеного Порядку передбачено, що Комунальне підприємство "Київреклама" укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу належать нежилі приміщення, які знаходяться в будинках, що перебувають в комунальній власності, і обслуговування яких здійснюють відповідні комунальні служби та підприємства, в тому числі фасадів цих будинків, на яких розміщенні об'єкти зовнішньої реклами.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо перебування будинків, на фасадах яких розміщенні спірні об'єкти зовнішньої реклами у комунальній власності, та належності позивачу на праві приватної власності лише частини приміщень, що знаходяться у вказаних будинках, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, а відтак підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5011-18/16487-2012 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрейд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5011-18/16487-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Кролевець О.А.

Попікова О.В.