Постанова

від 11.06.2013 по справі 21/14б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 21/14б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровський С.В. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року у справі господарського суду№ 21/14б Луганської області за заявоюСтаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області доТОВ "Стаханівський комбінат хлібопродуктів" провизнання банкрутом ліквідаторЛьовін А.П. у судовому засіданні взяли участь представники :

Стаханівської ОДПІ Луганської області:не з'явилися, ТОВ "Стаханівський комбінат хлібопродуктів": не з'явилися, ПАТ "КБ "Приватбанк":Басій К.С. (довіреність №876-О від 29.03.2013 року). В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Луганської області від 02.03.2009 року порушено провадження у справі №21/14б про банкрутство ТОВ "Стаханівський комбінат хлібопродуктів" (далі - боржника) за заявою Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі - ініціюючого кредитора) за процедурою, регламентованою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону) , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 - 2).

Постановою господарського суду Луганської області від 03.04.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Хайла М.В., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру, письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, докази такого повідомлення надати суду, подати до суду звіт про роботу та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 6 місяців з дня винесення даної постанови, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 3 962, 33 грн. (том 1, а.с. 113 - 115).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.07.2009 року звільнено арбітражного керуючого Хайла М.В. від виконання обов'язків ліквідатора у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Льовіна А.П., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута та інші документи відповідно до статей 32, 52 Закону (том 1, а.с. 140 - 141).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.04.2010 року суд перейшов до подальшого провадження ліквідаційної процедури у справі №21/14б за загальною процедурою, продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора на шість місяців - до 03.10.2010 року (том 3, а.с. 106 - 107).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.07.2011 року (суддя Ковалінас М.Ю.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ТОВ "Стаханівський комбінат хлібопродуктів" як юридичну особу, провадження у справі припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, затверджено звіт б/н від 13.07.2011 року арбітражного керуючого Льовіна А.П. про оплату його послуг за час виконання повноважень ліквідатора у справі на загальну суму 33 193, 87 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, затверджено звіт б/н від 13.07.2011 року арбітражного керуючого Льовіна А.П. про відшкодування його витрат за час виконання обов'язків ліквідатора у справі на загальну суму 7 005, 71 грн. за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута (том 5, а.с. 104 - 107).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, 21.02.2013 року ПАТ "КБ "Приватбанк" (далі - скаржник) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 14.07.2011 року, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду, мотивуючи передчасністю висновків суду про можливість затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі з огляду на невключення ліквідатором до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ПАТ "КБ "Приватбанк" на суму 599 399, 14 грн., що становлять заборгованість боржника за кредитним договором та забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартюхіної Н.О., суддів: Азарової З.П., Кододової О.В.) у задоволенні клопотання ПАТ "КБ "Приватбанк" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.07.2011 року у справі №21/14б відмовлено, апеляційну скаргу повернено заявнику (том 5, а.с. 128 - 129).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 11.03.2013 року, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, статей 1, 53, 87, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , що полягало в неналежній оцінці апеляційним судом об'єктивних обставин, що наводились скаржником як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2013 року прийнято касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 04.06.2013 року о 12 год. 20 хв., зобов'язано ПАТ "КБ "Приватбанк" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги з додатками на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.07.2011 року у справі №21/14б.

У судовому засіданні від 04.06.2013 року представник ПАТ "КБ "Приватбанк" Пушкарьова К.В. зазначила про те, що скаржник не одержав ухвалу Вищого господарського суду України від 22.05.2013 року про призначення касаційної скарги до розгляду, що унеможливило виконання ним зобов'язання щодо надання суду касаційної інстанції витребуваних документів, та заявила усне клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Порадившись на місці, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відкладення розгляду касаційної скарги на 11.06.2013 року о 12 год. 25 хв., про що винесено ухвалу від 04.06.2013 року.

До початку судового засідання від 11.06.2013 року через канцелярію суду скаржником було надано документи, витребувані ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2013 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду від 11.03.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вислухавши представника скаржника, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку , та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання , без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції винесено 14.07.2011 року (том 5, а.с. 104 - 107) , тоді як апеляційна скарга на зазначене судове рішення була подана скаржником 21.02.2013 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження більш як на півтора року, що не заперечується скаржником .

Апеляційним судом встановлено подання скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права банку, який не брав участі у справі про банкрутство боржника.

Також з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 14.07.2011 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі №21/14б вбачається, що як поважну причину пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги скаржник зазначав те, що лише 07.02.2013 року представнику ПАТ "КБ "Приватбанк" Сокуренко Є.С. стало відомо про порушення у 2009 році провадження у справі про банкрутство боржника та визнання його банкрутом за спеціальною процедурою згідно статті 51 Закону, тоді як, на думку скаржника, він повинен був бути зазначений у даній справі про банкрутство як кредитор боржника, оскільки надав боржнику кредит за кредитним договором.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, що було додане до апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для його відновлення з огляду на ненадання суду належних доказів в обґрунтування наявності підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 14.07.2011 року.

При цьому, апеляційний суд встановив, що матеріалами справи підтверджується надіслання судом першої інстанції на адресу філій ПАТ "КБ "Приватбанк" копій ухвали про порушення провадження у справі від 03.03.2009 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 10.03.2009 року із зобов'язанням надати письмові відомості про фінансовий стан боржника, а також копій постанови про визнання боржника банкрутом від 03.04.2009 року, що підтверджує інформування скаржника про особливості порушення та хід провадження у справі про банкрутство (том 1, а.с. 1 - 2, 75 - 76, 113 - 115).

Також апеляційним судом встановлено наявність в матеріалах справи довідок ПАТ "КБ "Приватбанк" за 2009 рік з відомостями про стан рахунків боржника, що не заперечується скаржником за змістом касаційної скарги (том 1, а.с. 119 - 120, 122 - 123, 142).

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про обізнаність скаржника про хід провадження у справі про банкрутство ТОВ "Стаханівський комбінат хлібопродуктів" та його належне повідомлення про прийняття оскаржуваної ухвали суду від 14.07.2011 року шляхом надіслання її копій на адресу підпорядкованих скаржнику філій.

За таких обставин, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність істотних перешкод для подання скаржником апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 14.07.2011 року у встановлений господарським процесуальним законодавством строк, або з незначним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність поважних причин для відновлення строку на апеляційне оскарження, який пропущено скаржником терміном більше півтора року, зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням статей 43, 93, 97 ГПК України, з наведенням мотивів такої оцінки доказів (неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження), а також підстав, за яких подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 111 5 , 111 7 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року у справі №21/14б залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський