Ухвала

від 03.06.2013 по справі 2а-2305/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2305/11/2770

03.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон"- Жукова Євгенія Юріївна, довіреність б/н від 20.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Головашкіна Олена Андріївна, довіреність №115/9/10-039 від 18.01.13

представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи №2а-2305/11/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М.) від 20.02.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон" (В.Морська, 52 корп. 2 кв. 2, м. Севастополь,99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37, м.Севастополь,99011)

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" (вул.Луначарського 23, кв. 25, м. Севастополь, 99011)

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.02.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" про визнання дій протиправними, - задоволено.

Судом першої інстанції визнано протиправними:

- дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя по складанню акта перевірки №76/23-4/36932185/10/5689 від 11.07.2011 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон" (код за ЄДРПОУ 36932185) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період березень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ НВФ "Реле" (код за ЄДРПОУ 19124549), та такими, що вчинені з порушенням вимог "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772;

- дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя щодо встановлення в акті перевірки №76/23-4/36932185/10/5689 від 11.07.2011 порушень з боку позивача статей 185, 188 Податкового кодексу України у частині завищення податкових зобов'язань з ПДВ за звітний період - березень 2011 року, на суму 198 860,00 грн. з покупцем ТОВ НВФ "Реле", статті 198 Податкового кодексу України у частині завищення податкового кредиту по постачальникам за звітний період - березень 2011 року: по ТОВ "Севпромінвест" (код ЄДРПОУ 33647130) - на 92 156,50 грн., по ТОВ "Максима-Трейд" (код ЄДРПОУ 31505014) - на 4 499,50 грн., по ТОВ "Кримсевстіл" (код ЄДРПОУ 34549399) - на 43 302,38 грн., по ПП "Ньютехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36951648) - 3 449,60 грн., по ТОВ "Інвесткрим" (код ЄДРПОУ 37127020) - на 9 600,00 грн., по Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) - на 2 010,00 грн., по Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) - на 20 268,52 грн.; пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Полістерол-Бетон" з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, та про фіктивність таких господарських операцій;

- дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя щодо визнання і визначення в акті перевірки №76/23-4/36932185/10/5689 від 11.07.2011 операцій купівлі-продажу "Полістерол-Бетон" (код за ЄДРПОУ, 36932185), з постачальниками ТОВ "Севпромінвест" (код ЄДРПОУ 33647130), ТОВ "Максима-Трейд" (код ЄДРПОУ 31505014), ТОВ "Кримсевстіл" (код ЄДРПОУ 34549399), ПП "НьюТехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36951648), ТОВ "Інвесткрим" (код ЄДРПОУ 37127020), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - нікчемними по ланцюгу до покупця - ТОВ НВФ "Реле" (код ЄДРПОУ 19124549).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.02.13 та прийняти нове рішення по справі, а в частині позовних вимог провадження закрити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.02.13 без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликалась в судове засідання, але в суд не з'явилась, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності її представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: ст.ст.2, 6 , 157, 159 КАС України.

Посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон" (код за ЄДРПОУ 36932185) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період березень 2011 року взаємовідносинам з ТОВ НВФ "Реле" (код за ЄДРПОУ 19124549).

За результатами перевірки складений акт №76/23-4/36932185/10/5689 від 11.07.2011. (т.1 а.с.6-16). Перевірка проводилась з метою відпрацювання платника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон", який віднесений за звітний період березень 2011р. до категорії «транзитер» на підставі встановлених єдиних критеріїв відбору платників за категоріями, відповідно до розпорядження ДПА України від 24.02.2011р. №48 «Про відпрацювання підприємств».

В Акті перевірки встановлені порушення:

ст.185, ст.188 Податкового кодексу України у частині завищення податкових зобов'язань по ПДВ за звітний період - березень 2011 року, у сумі 198 860,00 грн., з покупцем з Т'ОВ НВФ "Реле" (код за ЄДРПОУ 19124549 ), та ст. 198 Податкового кодексу України у частині завищення податкового кредиту по постачальнику ТОВ "Севпромінвест" (код за ЄДРПОУ 33647130) за звітний період - березень 2011 року, у сумі 92 157,00 грн.;

п.1, п. 5, ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст.216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст.650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Полістерол-Бетон" з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, та господарські операції мають ознаки фіктивності;

п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у частині завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 83 130,00 грн., сформованого за рахунок податкових накладних постачальників ТОВ "Максима-Трейд" (код ЄДРПОУ 31505014), ТОВ "Кримсевстіл" (код ЄДРПОУ 34549399), ПП "Ньютехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36951648), ТОВ "Інвесткрим" (код ЄДРПОУ 37127020), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) без підтвердження факту постачання первинними документами.

За результатами акту перевірки повідомлення-рішення відповідачем не виносилось. Висновки акту перевірки занесені до АС«Аудит», про що повідомив заявник апеляційної скарги.

При проведенні перевірки відповідачем використані акт перевірки №73/23-1/33459870 від 07.07.2011 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по ланцюгу постачання ПП "Аверс Плюс" (код 33459870) по взаємовідносинам з ТОВ "НПК "Стройсервіселектро" (код 33646130) (постачальник), з ТОВ "Севпромінвест" (код 33647130 (покупець), за звітний період - березень 2011 року, а також акт перевірки №75/23-1/33647130 від 11.07.2011 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" (код за ЄДРПОУ 33647130) по питанню дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Аверс Плюс" (код за ЄДРПС 33459870), з ТОВ "Полістерол-Бетон" (код за ЄДРПОУ 36932185) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011.

За результатами перевірок відповідач зробив висновок про те, що всі операції купівлі-продажу ПП "Аверс Плюс" з постачальником ТОВ "НПК "Стройсервіселектро" є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - є нікчемними по ланцюгу до покупця, зокрема, наступного покупця - ТОВ "Севпромінвест".

Також операції купівлі-продажу ТОВ "Полістерол- Бетон" з постачальниками ТОВ "Севпромінвест" (код ЄДРПОУ 33647130), ТОВ "Максима- Трейд" (код ЄДРПОУ 31505014), ТОВ "Кримсевстіл" (код ЄДРПОУ 34549399), ПП "Ньютехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36951648), ТОВ "Інвесткрим" (код ЄДРПОУ 37127020), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (1ПН НОМЕР_2) не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до покупця - ТОВ НВФ "Реле" (код ЄДРПОУ 19124549).

Внаслідок нікчемності операцій з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Полістерол-Бетон" товарів у вказаних вище постачальників, відповідач дійшов висновку про завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 198860 грн., та у частині завищення податкового кредиту по постачальнику ТОВ "Севпромінвест" (код ЄДРПОУ 33647130) - на 92 156,50 грн., а також у частині завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 83 130,00 грн., сформованого за рахунок податкових накладних постачальників по ТОВ "Максима-Грейд" (код ЄДРПОУ 31505014) - на 4 499,50 грн., по ТОВ "Кримсевстіл" (код ЄДРПОУ 34549399) - на 43 302,38 гри., по ПП "Ньютехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36951648) - 3 449,60 грн.:, по ТОВ "Інвесткрим" (код ЄДРПОУ 37127020) - на 9 600,00 грн., по Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) - на 2 010,00 грн., по Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) - на 20 268,52 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки позивачем оскаржується акт перевірки, враховуючи те, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії та немає самостійної дії, провадження по справі в цей частині підлягає закриттю, як непідвідомче судам адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень КАС України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст. 2 КАС України та інших положеннях КАС України йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено в Рішенні Конституційного суду від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України (далі -ДПА України).

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (далі -Наказ № 266) затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п. 1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п. 2.14 Наказу № 266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Відтак, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Таким чином, самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам в централізованої бази даних податкової звітності.

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У випадках заниження або завищення платником податків суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки позивача не приймалось. Проте, інформація на підставі висновків Акту перевірки введена до бази даних АС "Аудит", з якої інформація автоматично надійшла до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Дії суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки Акту перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, такі дії відповідача зачипають не лише законні інтереси позивача, а й позбавляють його можливості для оскарження такого акту або визнання його незаконним.

Зміна податковим органом на підставі Акту перевірки та без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення задекларованого платником податків податкового кредиту чи податкових зобов'язань, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, законодавством не передбачений.

Згідно з пунктом 5 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилом пункту 7 розділу IV Порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки , заперечень посадові осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у термін та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішенні.

Фактичні обставини свідчать, що відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв відповідне повідомлення-рішенні. Тому колегія суддів, вважає правомірним задоволення позовних вимог у зазначеної частині.

Крім цього, суть висновків Акту перевірки полягає у тому, що позивач порушив вимоги ряду статей ЦК України (ст.ст. 203, 215, 216, 228) щодо реальності та дійсності правочинів, а тому сформований позивачем у вказаних періодах податковий кредит та податкові зобов'язання з покупцями відповідач вважає недійсними.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Позивач надав суду копії документів - договори, податкові та видаткові накладні, копії банківських виписок щодо оплати, які підтверджують проведення позивачем господарських операцій з зазначеними в акті контрагентами, а також товаро-транспортні накладні.

Належними доказами підтверджено, що на момент проведення перевірки у позивача наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового зобов'язання та кредиту по відповідним операціям, які були предметом перевірки.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Відповідно до п.198.2 статі 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документа згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) У разі якщо на момент перевірки платні податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Перевіркою, за результатами якої складений Акт №76/23-4/36932185/10/5689 від 11.07.2011 не встановлено фактів неналежного документального оформлення операцій позивача придбання товарів у вказаних постачальників. Всі наведені вище вимоги Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивач дотримані й податковий кредит за перевіряємий період, у розмірі 175 286,50 грн., сформовані відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єкти оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарне кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дай яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стала раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дати - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митні декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує фалі постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України).

Наведені вимоги Податкового кодексу України дотримані позивачем під час відображення у податковому обліку операцій з продажу товарів Товариству з обмеженою відповідальністю НВФ "Реле", й податкове зобов'язання за відповідними операціями за перевіряємий період сформовано обґрунтовано.

Таким чином, висновок відповідача, що стосуються ланцюга ТОВ "НПК "Стройсервіселектро" - ПП "Аверс Плюс" - ТОВ "Севпромінвест" - ТОВ "Полістерол - Бетон" - ГОВ НВФ "Реле", а також операцій купівлі позивачем товарів у інших постачальників, щодо фактичної відсутності товару, який може бути предметом купівлі-продажу, не відповідає фактичним обставинам.

Наведені обставини повністю узгоджуються із висновками судової економічної експертизи № 638 від 27.11.2012, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача, які не спростовані доводами апеляційної скарги.

Щодо доводів відповідача про закриття провадження, наведені вище обставини свідчать про порушення прав позивача, а також слід зазначити, що позивачем оскаржується не акт перевірки, а дії відповідача щодо визначення певних висновків.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.02.13р. по справі №2а-2305/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко