Постанова

від 05.06.2013 по справі 801/4790/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 р. (14:59) Справа №801/4790/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., за участю представника позивача Тарієвої К.Г., довіреність №б/н від 26.04.2013, представника позивача Олійник М.Ю., довіреність №б/н від 26.04.2013, представника відповідача Асрян Л.В., довіреність №1 від 02.01.2013 року розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірного підприємства "Центральна районна аптека №134" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"

до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АРК

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Центральна районна аптека №134" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АРК (далі відповідач) про визнання протиправним та скасувати: рішення №904 від 18.04.2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11508,17 грн; рішення №905 від 18.04.2013 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченою Законом України №2464-VI у розмірі 510,00 грн; рішення №52 від 18.04.2013 року про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей в систему персоніфікованого обліку у розмірі 170,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог діючого законодавства України неправомірно застосовані штрафні та фінансові санкції.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.06.2013 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позов частково.

З 28.01.2013р. по 08.02.2013 р. Управлянням Пенсійного фонду України V Залізничному районі АР Крим у відповідності була проведена позапланова перевірка з питань правильності нарахування, обчислення та уплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі-єдиний внесок) за період з 01.06.2000 р. по 08.02.2013 р., повноти та своєчасності перерахування авансових платежів, у вигляді сум єдиного внеску, за період з 01.01.2011 р. по 20.03.2013 р., а також достовірності відомостей, наданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 по 08.02.2013 р.р. у зв'язку із ліквідацією Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека № 134» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація».

За результатами перевірки 08.02.2013 р. складено акт № 17- ю від 08.02.2013 р.

Згідно з актом перевірки встановлено порушення пунктів 5, 6, 12 ст.8 Закону України № 2464-VI та п. п. 3.1.1, 3.2.2, 3.10 п.3 Інструкції від 27.09.2010 р. № 21-5 «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого:

- донараховано єдиний внесок на суму 23016,33 грн.; в тому числі по ставці 36,80 % на суму 22988,08 грн., по ставці 33,2 % на суму 26,64 грн., по ставці 2% на суму 1,61 грн.

08.02.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим сформовано вимогу про сплату боргу за № Ю-236 на суму недоїмки - заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 08.02.2013р. в розмірі 23016,33 грн., яка була отримана позивачем під розпис у той же день 08.02.2013р.

12.02.2013р. за № 206 позивач подав заперечення до акту перевірки № 17-ю від 08.02.2013р., які рішенням Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про результати розгляду скарги від 14.02.2013р. № 1598/03-05 залишені без розгляду.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 18.04.2013 р. було прийняті наступні рішення: № 904 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11508,17 грн;

-рішення № 905 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченою Законом України № 2464-УІ у розмірі 510,00 грн;

-рішення № 52 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей в систему персоніфікованого обліку у розмірі 170,00 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями Дочірнє підприємство "Центральна районна аптека № 134" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" звернулось до Окружного адміністративного суду із адміністративним позовом щодо визнання протиправними та їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі Інструкція).

Нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками передбачені розділом 4 Інструкції.

Відтак, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. (п.п. 4.3.6 п. 4.3 розділу 4 Інструкції).

У пункті 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Щодо прийняття відповідачем рішення №904 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що під час розгляду адміністративної справи №801/1886/13-а за позовом Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека №134" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АРК про визнання протиправною та скасування вимоги судом було встановлено, що розбіжності, виявлені в ході перевірки, виниклі внаслідок помилок, допущених при формуванні Додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при зазначені грошових показників, а саме не була зазначена сума нарахованого та сплаченого єдиного внеску: на суму заробітної плати особам, які працюють на умовах трудового договору у розмірі 36,80% у січні 2011р. по рядку 3.1.1 - 22988,08 грн.; по тимчасовій непрацездатності особам, які працюють на умовах трудового договору в розмірі 33,2% у квітні 2011р. по рядку 3.3 - 26,64 грн.; а також не була зазначена сума утриманого єдиного внеску особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) в розмірі 2% у квітні 2011р. по рядку 5.5 - 1,61 грн.

В матеріалах справи є звіти позивача з єдиного внеску за січень та квітень 2011р.

З зазначених звітів вбачається, що у звіті за січень 2011р. у рядку 3.1.1 зазначена сума - 0,00, у звіті за квітень у рядках 3.3 та 5.5. зазначена сума - 0,00.

Проте, банківські виписки, наявні у матеріалах справи, свідчать про те, що позивачем до граничного строку сплати єдиного внеску за січень 2011р., тобто до 20.02.2011р., був перерахований єдиний внесок по ставці 36,80% в розмірі 22988,08 грн., а саме: 19.01.2011р. в сумі 6000,00 грн., 20.01.2011р. в сумі 6000,00 грн., 20.01.2011р. в сумі 1750,00 грн., 26.01.2011р. в сумі 300,00 грн., 07.02.2011р. в сумі 8938,09 грн., а також за квітень 2011р., був перерахований єдиний внесок 20.05.2011р. по ставці 33,2% в сумі 26,64 грн. та 20.05.2011р. по ставці 2% в сумі 1,61 грн.

Разом з цим, з довідки відповідача № 296 від 09.04.2013р. та картки особового рахунку платника єдиного внеску слідує, що позивач не має заборгованості по єдиному внеску.

Досліджені судом документи свідчать про те, що допущена позивачем помилка в наданих до відповідача звітів за січень та квітень 2011р. не спричинила буд-яких наслідків щодо своєчасності та повноти виконання ним свого обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вина позивача полягає лише в припущенні помилки при складанні звітності, тобто є методологічною (арифметичною) помилкою чи опискою, допущеною страхувальником.

За зазначених обставин, з урахуванням сплати позивачем єдиного внеску по ставці 36,80 % за січень 2011р. та по ставці 33,2% та 2% за квітень 2011р., відсутністю заборгованості позивача з єдиного внеску, що підтверджено довідкою від 09.04.2013р. № 296 та карткою особового рахунку платника єдиного внеску, суд приходить до висновку про відсутність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 08.02.2013р. в загальному розмірі 23016,33 грн., а отже рішення №904 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є неправомірним.

Щодо прийняття відповідачем рішення №52 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей в систему персоніфікованого обліку у розмірі 170,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6.1.3 акту перевірки за 2007 р. в «Індані» по застрахованій особі ОСОБА_4 в графі «Період трудових відносин»: «Дата початку та дата закінчення» не вірно вказаний період трудових відносин.

В графі «Всього повних днів для стажу» порушень не встановлено. При перевірці достовірності відображеного в «Індані» типу ставки страхового внеску, наявності трудової книжки - порушень не встановлено.

Позивачем при подачі комплекту первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2007 р. було припущено помилка у Реквізиті 23 п. 8.3. п. 3 Порядку № 7-6 Початок трудових відносин: по застрахованій особі ОСОБА_5 в графі замість 01.05.2007 р. вказано 16.05.2007 р.

Відповідно до п. 3.1 Порядку 22-2 страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до п. 4.8 Порядку 22-2 Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до п. 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. №7-6 страхувальник один раз на рік, до 1 квітня поточного року, подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Відомості до системи персоніфікованого обліку надаються на електронних та паперових носіях.

Пунктами 1.5 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначено, що особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, а також у поданні недостовірної звітності, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003р. №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на час вчинення порушення), за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних орган:з Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20% зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 та/або додатком 17і Інструкції 21-1. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем рішення № №52 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей в систему персоніфікованого обліку у розмірі 170,00 грн. є обґрунтованим.

Щодо прийняття відповідачем рішення №905 про застосування штрафних санкцій за неподання несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченою Законом України № 2464-УІ у розмірі 510,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 акту перевірки по застрахованій особі ОСОБА_6 в звіті за березень - травень 2012 року позивачем не надано таблицю 5 додаток 4 «Трудові відношення застрахованих осіб», в якої зазначається дату початку та закінчення трудових відносин, відповідно трудового узгодження. Фактично відповідна таблиця в звіті за березень-травень 2012 року відсутня.

Позивачем не надано суду доказів щодо подання за встановленою формою таблиці в звіті за березень-травень 2012 року.

Таким чином, судом встановлені підстави для прийняття відповідача рішення №905, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати: рішення №905 від 18.04.2013 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченою Законом України №2464-VI у розмірі 510,00 грн; рішення №52 від 18.04.2013 року про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей в систему персоніфікованого обліку у розмірі 170,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 115,00 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.06.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 10.06.2013 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 904 від 18.04.2013 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11508,17 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 134" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (код за ЄДРПОУ 03092675) 264,57 грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим.

4. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.