Рішення

від 10.06.2013 по справі 2-1421/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

10.06.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/1564/2013 Головуючий в першій

Категорія 45 інстанції Гапонов Д.Ю.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Колбіної Т.П., Зотова В.С.,

при секретарі - Мазневі Ю.М.,

прокурора - Місюра О.М.,

представника

відповідача ОСОБА_3, - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м. Севастополя на заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 березня 2013 року по цивільній справі за позовом прокурора Балаклавського районного суду м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА :

у січні 2011 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя звернувся до суду із зазначеним позовом, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_1 серії ЯИ №069333, виданий на ім'я ОСОБА_5 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 07.05.2010р., та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301349; а також витребувати зазначену земельну ділянку із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для видачі ОСОБА_5 державного акту було розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №983-р від 02.04.2010р. «Про затвердження проекту землеустрою обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Діорама» по відводу земельної ділянки із встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків у районі АДРЕСА_2», відповідно до якого земельну ділянку площею 2,6 га, що розташована в районі АДРЕСА_2, та до складу якого входить спірна земельна ділянка площею 0,1000 га, передано у власність зазначеному обслуговуючому кооперативу.

Зазначене свідчить про те, що у ОСОБА_5 щодо передачі їй земельної ділянки у власність відсутнє рішення індивідуальної дії компетентного органу, яким в межах м. Севастополя є Севастопольська міська Рада, з відповідним клопотанням до Севастопольської міської Ради відповідач не зверталася, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 387 ЦК земельна ділянка підлягає витребуванню на користь держави з її незаконного володіння.

Спірна земельна ділянка за договором купівлі - продажу від 22.07.2010р. передана у власність ОСОБА_3

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що на час виникнення спірних правовідносин розмежування земель комунальної і державної власності в місті Севастополі не було проведено, межі адміністративно-територіального утворення міста встановлені не були. Крім того, за змістом ст. 118 ЗК України громадяни не зобов'язані визначати орган, уповноважений здійснювати розпорядження земельними ділянками, і мали право на час виникнення спірних правовідносин звертатися з відповідним клопотанням безпосередньо до Севастопольської міської державної адміністрації.

З такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються з нормами матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010р. №983-р обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Діарама» затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних будинків у районі АДРЕСА_2 (а.с.115).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №069333, виданого 07.05.2010р. СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, кадастровий №8536300000:03:009:0045, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301349, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №983-р від 02.04.2010р.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975р. №361 «Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР» в м. Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977р. №3/93 «Про межі районів м. Севастополя» затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.

Згідно технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки відповідача, рішення Севастопольської міської Ради №4114 від 13.12.2005р. «Про затвердження Генерального плану міста Севастополя до 2025 року» земельна ділянка знаходиться в Балаклавському районі в межах території населеного пункту - м. Севастополь.

Таким чином, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - Балаклавського району м.Севастополя, тому повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності здійснюються Севастопольською міською Радою в силу п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою не ґрунтується на вимогах Земельного кодексу України.

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, в даному випадку, не свідчить про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Відповідач не зверталася до Севастопольської міської Ради із заявою про передачу земельної ділянки їй у власність.

Зазначеним вище розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року №983-р передбачено обов'язок Головного управління Держкомзему в м. Севастополі забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право приватної власності ОК „ЖБТІЗ «Діарама» на земельну ділянку площею 2,6 га, для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних жилих будинків у районі АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку (а.с.115).

Фактично, зазначеним розпорядженням спірної земельної ділянки відповідачу передано не було.

Крім того, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року № 983-р було прийнято до розроблення технічної документації з землеустрою та без її затвердження уповноваженим органом, а додаток до нього не містить в собі відомостей про площу земельних ділянок, які надаються громадянам, заява відповідача на ім'я голови Севастопольської міської державної адміністрації про надання земельної ділянки не містить відомостей про її отримання останньою.

Таким чином, набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку не відповідає вимогам ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведене, відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, свідчить про наявність правових підстав для визнання недійсним державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року у справі № 6-169цс12, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013 року у справі № 6-45227св12, рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012 року у справі № 6-39052св12.

Вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння земельної ділянки не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі справи вбачається, що за договором купівлі-продажу від 22.07.2010 року ОСОБА_5 продала земельну ділянку ОСОБА_3 (а.с.56).

Оскільки ОСОБА_5 продала земельну ділянку ОСОБА_3, котра є добросовісним набувачем, то витребування названого майна у останньої можливо на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України. Однак з таких підстав позов прокурором не пред'являвся, у зв'язку з чим даний позов в частині вимог щодо вилучення земельної ділянки задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ст.307, ст.309, ст.314, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м. Севастополя задовольнити частково.

Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 29 березня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Балаклавського району м.Севастополя до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 069333 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в м. Севастополі АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:03:009:0045, виданий на ім"я ОСОБА_5 ОСОБА_6 Управлінням Держкомзему у м.Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301349.

У позові прокурора Балаклавського району м.Севастополя до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 1350 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий А.А.Андрейченко

Судді Т.П.Колбіна

В.С.Зотов