Постанова

від 26.04.2013 по справі 815/2510/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2510/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

представників позивача - Веприцької О.М., Ющука С.В.

представника відповідача - Букалова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмаштрейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

27 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмаштрейд» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18.03.2013 року № 0000822240 та № 0000832240.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (а.с.3-9)

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (а.с.78-85)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмаштрейд» (далі - позивач / ТОВ «Укрмаштрейд») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32271605, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 32. (а.с.50)

17.12.2002 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 2424 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач / ДПІ у Приморському районі м. Одеси). (а.с.106)

З 25.02.2013 року по 01.03.2013 року, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22.02.2013 року № 575 (а.с.88) та направлення на перевірку від 22.02.2013 року № 000767/511 (а.с.89), виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, службовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрмаштрейд» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Союз Р.О.», код ЄДРПОУ 36677587, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 3 квартал 2011 року.

Копію наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22.02.2013 року № 575 отримано позивачем та направлення на перевірку від 22.02.2013 року № 000767/511 пред'явлено позивачу 25.02.2013 року. (а.с.88, 89)

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.03.2013 року № 1113/22-4/32271605. (а.с.10-21)

Згідно акту, при перевірці суцільним методом використані наступні документи (а.с.12-13):

- податкові накладні;

- договір, заявка на перевезення вантажів автотранспортом, акт здачі-приймання робіт (надання послуг);

- зворотно-сальдова відомість та картка по бухгалтерському рахунку 631;

- податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за вересень 2011 року від 19.10.2011 року № 238582;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року від 07.11.2011 року № 253193.

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ст. 1, п. 1 ст. 2, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п. 2.4, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, п. 3.5 ст. 3, пп. 11.3-11.8 ст. 11, п. 14.4 ст. 14 наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток, що належить сплаті до бюджету, за період 2-3 квартали 2011 року на суму 2473 грн.;

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пп. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, внаслідок чого занижено ПДВ, що належить сплаті до бюджету, за вересень 2011 року на 2150 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- в наданому до перевірки договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0109-1 від 01.09.2011 року відсутні обов'язкові реквізити, що передбачені Додатком 2 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила), а саме:

- найменування вантажу,

- маса брутто,

- кількість місць,

- рід упаковки;

- в наданій до перевірки заявці на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору № 0109-1 від 01.09.2011 року також відсутні істотні данні, що передбачені Додатком 4 до вищевказаних Правил, а саме:

- адреса навантаження,

- хто проводить експедирування вантажу,

- виконавець робіт по завантаженню та розвантаженню вантажу,

- розрахунок попередньої вартості перевезення, вартість одиниці перевезення

вантажу (т/км),

- посада, прізвище, ім'я та по батькові особи Замовника, що відповідає за заявку,

- посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, що прийняла заявку,

- посада, прізвище, ім'я та по батькові і номер службового телефону особи, що

відповідає за використання замовленого автотранспорту,

- підпис правоуповноваженої особи Перевізника та ін.;

- до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення товару, рахунків;

- з наданих до перевірки документів взагалі не можливо встановити загальну вартість послуг з перевезення вантажів, так як жодним з них не визначено вартість 1 км перевезення вантажу;

- виходячи з даних щодо контрагента позивача - ПП «Союз Р.О.», встановлених в акті від 11.07.2012 року № 2335/22-9/36677587 (а.с.96-104).

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 18 березня 2013 року № 0000822240 (а.с.22) позивача повідомлено, що згідно з пп. 2 п. 54.3 ст. 54 гл. 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, на підставі акта перевірки від 06.03.2013 року № 1113/22-4/32271605, встановлено порушення ст. 1, п. 1 ст. 2, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п. 2.4, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, п. 3.5 ст. 3, пп. 11.3-11.8 ст. 11, п. 14.4 ст. 14 наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2473 грн., в тому числі за основним платежем - 2473 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 18 березня 2013 року № 0000832240 (а.с.23) позивача повідомлено, що згідно з пп. 2 п. 54.3 ст. 54 гл. 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, на підставі акта перевірки від 06.03.2013 року № 1113/22-4/32271605, встановлено порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), пп. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3225 грн., в тому числі за основним платежем - 2150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1075 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача , позивач оскаржив їх у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що між ПП «Союз Р.О.», надалі - Перевізник, та ТОВ «Укрмаштрейд», надалі - Замовник , укладено договір № 0109-1 від 01.09.2011 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.26), відповідно до якого, зокрема:

- Перевізник зобов'язується виконати для Замовника перевезення вантажу, згідно заявки;

- Замовник зобов'язується сплатити Перевізнику за перевезення обумовлену платню;

- дата і години подачі автотранспорту: за домовленістю, згідно заявки;

- адреса вантаження (подачі): визначається індивідуально, згідно замовлень;

- адреса розвантаження (закінчення роботи): визначається індивідуально, згідно замовлень;

- відстань перевезення: згідно подорожніх листів;

- використання автотранспорту з оплатою: за пройдені км;

- порядок, форма і строки оплати: безготівковий розрахунок;

- строк цього договору установлений за погодженням сторін з 01.09.2011 року до 31.12.2011 року.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем суду надано, зокрема (а.с.27-29, 31, 53-76, 114-116):

- заявка на перевезення вантажів автотранспортом, виписана позивачем за договором № 0109-1 від 01.09.2011 року на ТОВ «Укрмедпром»;

- заявка на перевезення вантажів автотранспортом, виписана позивачем за договором № 0109-1 від 01.09.2011 року на ПП «Союз Р.О.»;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг);

- податкова накладна;

- оборотно-сальдова відомість;

- платіжні доручення;

- договори купівлі-продажу щодо подальшого руху товару, специфікації до них, видаткові накладні, довіреності.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що під час проведення перевірки перевіряючому надана заявка на перевезення вантажів автотранспортом за договором № 0109-1 від 01.09.2011 року, яка виписана позивачем на ТОВ «Укрмедпром», а не на ПП «Союз Р.О.», помилково. Товарно-транспортної накладної у позивача немає, її наявність позивач вважає необов'язковою, наданих відповідачу під час проведення перевірки та суду документів - достатніми.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 статті 71 КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - ЗУ № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 (далі - Положення № 88), Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 01.11.2001 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 ЗУ № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 2 ЗУ № 996-XIV встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.4 глави 2 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують

договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 гл. 2 Положення № 88)

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 3.5 Правил передбачено, що у Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.

Відповідно до п.п. 11.3 - 11.8 Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби

й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Згідно п. 14.4 Правил остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника,- тільки дорожніх листів.

Пунктом 6.3 Порядку № 1379 встановлено, що не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:

відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

порушення порядку заповнення податкової накладної;

податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до наступних висновків:

- на виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, пропозицій та ухвал суду про витребування доказів, обставини, на яких ґрунтуються вимоги, - позивачем не доведено та спростовано дослідженими в судовому засіданні доказами;

- з урахуванням встановлених судом обставин, зокрема, що:

- в наданому до перевірки договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0109-1 від 01.09.2011 року відсутні обов'язкові реквізити, передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, а саме: найменування вантажу, маса брутто, кількість місць, рід упаковки;

- в наданій до перевірки заявці на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору № 0109-1 від 01.09.2011 року також відсутні істотні данні, передбачені вищевказаними Правилами, а саме: адреса навантаження, хто проводить експедирування вантажу, виконавець робіт по завантаженню та розвантаженню вантажу, розрахунок попередньої вартості перевезення, вартість одиниці перевезення вантажу (т/км), посада, прізвище, ім'я та по батькові особи Замовника, що відповідає за заявку, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, що прийняла заявку, посада, прізвище, ім'я та по батькові і номер службового телефону особи, що відповідає за використання замовленого автотранспорту, підпис правоуповноваженої особи Перевізника та ін.;

- до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення товару, рахунки;

- з наданих до перевірки документів не можливо встановити загальну вартість послуг з перевезення вантажів, так як жодним з них не визначено вартість 1 км перевезення вантажу тощо -

на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана правомірність податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2013 року № 0000822240 та № 0000832240, прийняття їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

При цьому, надані позивачем вищенаведені докази на підтвердження виконання умов договору № 0109-1 від 01.09.2011 року - не спростовують висновків суду про недоведеність позивачем обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, та спростовання їх дослідженими в судовому засіданні доказами, доведеність відповідачем обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем суду не наведено та не надано;

відповідно:

- правова позиція позивача зі спірних питань - є помилковою;

- підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2013 року № 0000822240 та № 0000832240 - немає.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмаштрейд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 18 березня 2013 року № 0000822240 та № 0000832240, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 26 квітня 2013 року.

Суддя М.Г. Цховребова

26 квітня 2013 року.