Постанова

від 10.06.2013 по справі 5015/4425/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа № 5015/4425/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Куксов В.Г.

від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, б/н від 03.04.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2012 року (підписане 25.03.2013 року), головуючий суддя: Сухович Ю.О., судді: Щигельська О.І., Матвіїв Р.І.

по справі № 5015/4425/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс», м.Львів

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Львів

про стягнення 67925,97 грн.

в с т а н о в и в :

В господарському суді позивачем подавалась заява про збільшення розміру позовних вимог від 11.12.2012 року, в якій позивач просив стягнути з відповідача 67199,19 грн. - основного боргу, 40298,08 грн. - штрафу (арк. справи 70 - 71), а в подальшому заява про зменшення позовних вимог від 18.02.2013 року (арк. справи 234 - 235 т.І), в якій позивач просив стягнути з відповідача 67199,19 грн. - основного боргу та 726,78 грн. - штрафу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2013 року по справі №5015/4425/12 зменшені позовні вимоги задоволено частково, стягнено з ФОП ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Скриня Плюс» 67199,19 грн. - основного боргу, 100 грн. штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 759, 762 ЦК України, ст.ст.193, 283 ГК України, умови договору оренди нерухомого майна №1/2/009/17/27 від 03.12.2009 року, вказує на правомірність позовних вимог про стягнення основної заборгованості по орендній платі. Поряд з цим, посилаючись на норми ч.2 ст.549 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд прийшов до висновку про наявність підстав для зменшення штрафу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2013 року по справі №5015/4425/12, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги актів фактичного використання об'єкта оренди, а саме актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які на думку скаржника, підтверджують сплату орендної плати. Поряд з цим, вказує, що на виконання вимог ухвали господарського суду, позивачем не подано суду доказів відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій вказаних у актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) за лютий - вересень 2012 року. Поряд з цим, вказує, що судом направлено до ПАТ «ОТП Банк» у м.Києві запит щодо надання інформації про надходження коштів на розрахунковий рахунок, що належить позивачу, від відповідача за період з лютого по листопад 2012 року, проте відповідні не отримано.

Відповідач (скаржник) та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Поряд з цим, просили суд задоволити клопотання додане до апеляційної скарги, в якому просять викликати в судове засідання для дачі пояснень по суті спору директора ТзОВ «Скриня-Плюс» ОСОБА_5 та головного бухгалтера товариства, зобов'язати позивача надати суду докази відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій вказаних у актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) за лютий - вересень 2012 року та витребувати у ПАТ «ОТП Банк» в м.Києві інформацію про надходження коштів на розрахунковий рахунок №26005001332558, що належить позивачу від відповідача протягом лютого - листопада 2012 року.

Судова колегія розглянувши зазначене клопотання, прийшла до висновку, що таке слід відхилити як необґрунтоване.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу від 20.05.2013 року. Зокрема, зазначав, що акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) підтверджують виконання позивачем зобов'язань за договором оренди та не можуть свідчити про проведення відповідачем сплати орендної плати.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2009 року між ТзОВ «Скриня Плюс» (в тексті договору - орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1/2/009/17/27, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачу в строкове платне користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення третього поверху (номер в середині приміщення 21/2, згідно додатку №4, який є невід'ємною частиною договору), загальною площею 38,7 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 (в тексті договору - об'єкт оренди).

Факт передачі позивачем відповідачу орендованого майна, а саме: частини нежитлового приміщення АДРЕСА_2 площею 38,7 кв.м. підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди підписаним сторонами 03.12.2009 року.

Слід зазначити, що 11.10.2012 року сторонами підписано акт повернення об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.2. договору щомісячна орендна плата за погодженням сторін визначається з розрахунку 231,71 гривень за 1 (один) кв. м. орендованої площі, включаючи ПДВ (за діючою згідно вимог чинного законодавства ставкою оподаткування), яка еквівалентна, на момент підписання цього договору 29,00 доларам США, при валютному курсі НБУ 7,99 грн. за 1 долар США. Загальна орендна плата за місяць оренди становить 8967,18 гривень в місяць та еквівалентна, на момент підписання цього договору 1 122,30 доларам США, при аналогічному валютному курсі.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що орендодавець здійснює експлуатаційне обслуговування будівлі, в якій розташовано об'єкт оренди, а орендар компенсує вартість експлуатаційного обслуговування орендованої площі, пропорційно до зайнятих ним приміщень відповідно до попереднього розрахунку вартості експлуатаційного обслуговування приміщення (додаток № 2), а згідно з п. 3.8. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю плату за відшкодування послуг постачальних організацій.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування авансового платежу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця попереднього розрахунковому.

Як вбачається з матеріалів справи за період договірних відносин з грудня 2009 р. по лютий 2012 р. сторони щомісяця вносили зміни до договору, якими зменшували розмір орендної плати до суми 1 380,87 грн., що підтверджується договорами про внесення змін до договору № 1/2/009/17/27 оренди нерухомого майна від 03.12.2009р. Останній договір про внесення змін до договору №1/2/009/17/27/ від 03.12.2009 року укладено - 01.02.2012 року.

Судом відзначено, що за період з березня 2012 року по жовтень 2012 року додаткові договори про внесення змін щодо розміру орендної плати між сторонами не підписувались.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

27.09.2012 року позивач надіслав відповідачу вимогу щодо сплати заборгованості по орендній платі, плати за експлуатаційне обслуговування та плати за відшкодування послуг постачальних організацій, що підтверджує опис вкладення в цінний лист та квитанція поштового відправлення (арк. справи 237 - 241 т.І). До даного листа-вимоги було долучено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг): № ОУ-0001454, № ОУ-0001532, № ОУ-0001824, № ОУ-0001677, № ОУ-0001752, № ОУ-0001773, № ОУ-0001774, № ОУ-0001313, № ОУ-0001234, № ОУ-0001377, № ОУ-0001093, № ОУ-0001012, № ОУ-0001162, № ОУ-0000878, № ОУ-0000796, № ОУ-0000939, № ОУ-0000659, № ОУ-0000579, № ОУ-0000723, № ОУ-0000506, № ОУ-0000282. До зазначено листа долучались рахунки-фактури № СФ-0000052, № СФ-0000140, № СФ-0000439, № СФ-0000528, № СФ-0000370, № СФ-0000666, № СФ-0000753, № СФ-0000595, № СФ-0000890, № СФ-0000972, № СФ-0000818, № СФ-0001031, № СФ-0001125, № СФ-0001186, № СФ-0001328, № СФ-0001410, № СФ-0001262, № СФ-0001548, № СФ-0001631, № СФ-0001482, № СФ-0001773, № СФ-0001854, № СФ-0001872, № СФ-0001873.

Відповідно до п. 3.10. договору орендодавець щомісячно до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, надає орендарю два примірники актів фактичного використання об'єкта оренди та податкову накладну (у випадку необхідності). Орендар протягом п'яти робочих днів підписує зазначений акт та повертає один примірник орендодавцю. Якщо протягом зазначеного строку орендар не поверне підписаний акт або не надасть мотивованої відмови від його підписання (претензії щодо якості послуг), послуги вважаються наданими належним чином та у повному обсязі.

В пунктах 6.2. та 3.8.1. договору містяться аналогічні положення щодо плати за експлуатаційне обслуговування та плати за відшкодування послуг постачальних організацій.

Таким чином, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за лютий - вересень 2012 року, на які посилається відповідач (скаржник), підтверджують лише надання послуг з оренди.

Судом відзначено, що матеріали справи підтверджують факт виконання позивачем зобов'язань за договором на суму 65952,16 грн.

Заборгованість по оплаті за експлуатаційне обслуговування станом на момент розгляду справи становить 1 037,13 грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства України, а тому, підлягає до стягнення з відповідача.

Стосовно посилань скаржника (відповідача) на те, що ним проводилась оплата орендних платежів на користь ТзОВ "Скриня Плюс", а про отримання коштів свідчать розписки на рахунках-фактурах, то такі розписки не можуть свідчити про сплату орендної палати, з огляду на норми ст.1087 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні", ст.40 Закону України "Про Національний банк України", Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637. Крім того, як уже зазначено вище, умовами договору оренди №1/2/009/17/27 від 03.12.2009 року, а саме п.3.6, орендна плата сплачується в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування авансового платежу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця попереднього розрахунковому, доказів того, що особу, прізвище якої зазначено на рахунках-фактури уповноважено від ТзОВ «Скриня Плюс» на отримання оплати орендної плати від відповідача не подано.

Разом з тим, на більшості розписок взагалі не зазначена особа яка отримувала кошти, а на деяких не зазначена грошова сума або валюта платежу.

Стосовно долучених відповідачем квитанцій, щодо сплати на рахунок ОСОБА_6 грошових коштів, то такі також не можуть бути належними доказами проведення розрахунків з ТзОВ "Скриня Плюс" по договору оренди нерухомого майна №1/2/009/17/27.

Одночасно, слід зазначити, що позивач долучив до матеріалів справи копію книги реєстрації прибуткових касових ордерів за 2012 рік, в якій відсутні записи щодо сплати відповідачем коштів за спірний період.

Відповідачем корінці касових ордерів, які б свідчили про проведення оплат за спірний період суду не подано, про наявність таких сторони в судовому засіданні не вказували.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 17.3. договору оренди №1/2/009/17/27 від 03.12.2009 року встановлено, що у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендарем плати за експлуатаційне обслуговування об'єкта оренди орендар, в залежності від строку прострочення, сплачує орендодавцю штраф у розмірі: 10 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку; 20 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку; 30 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від двадцяти до тридцяти банківських днів від встановленого строку; при чому штраф передбачений цими статтями застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.

За порушення відповідачем умов договору позивач просить стягнути штраф у розмірі 622,28 грн. (1 037,13 грн. /100 % * 60 % = 622,28 грн.).

Відповідно до п. 3.8. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю плату за відшкодування послуг постачальних організацій.

Заборгованість по платі за відшкодування послуг постачальних організацій, станом на момент розгляду справи становить 209,90 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із п. 17.4. договору оренди у випадку прострочення сплати орендарем плати за відшкодування послуг постачальних організацій орендар в залежності від строку прострочення, сплачує орендодавцю штраф у розмірі: 20 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку; 30 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку; при чому штраф передбачений цими статтями застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 104,5 грн. (209,90 грн. /100 % * 50 % = 104,5 грн.).

Враховуючи положення ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, якими передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи обставини даної справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про зменшення штрафу до суми 100 грн.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2013 року по справі №5015/4425/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.