Ухвала

від 17.05.2013 по справі 820/309/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 р.Справа № 820/309/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 820/309/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс Інтернаціоналіст"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Молодіжний житловий комплекс Інтернаціоналіст" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), у якому просив суд:

-скасувати повідомлення-рішення від 08.01.2013 року №0000010221, прийняте Харківською ОДПІ Харківської області ДПС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс Інтернаціоналіст" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 року №0000010221, прийняте Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Позивача, як юридичну особу зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією 14.09.1995 року (а.с. 70-71).

З матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з ПДВ було винесено Відповідачем з посиланням на акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс Інтернаціоналіст" (код ЄДРПОУ 01282609) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ "Інтербуд" (код 31337000) від 27.12.2012 року №2417/220/01282609, яким зафіксовано наступні порушення: пп.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту 13611,60 грн., у тому числі за січень 2012 року на суму 6904,40 грн., за лютий 2012 на суму 6707,20 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Інтербуд", з урахуванням пп.200.1 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет складає 13611,60 грн. (а.с. 28-42).

ПАТ "МЖК Інтернаціоналіст" ознайомившись з актом перевірки №2417/220/01282609 від 27.12.2012 року подало до податкового органу заперечення №22 від 28.12.2012 року (а.с. 43-45).

Листом від 03.01.2013 року №1/0/1523-12/10/221-12 Відповідач повідомив, що податковим органом були розглянуті заперечення та висновки по розгляду заперечень будуть враховані при винесені податкового повідомлення - рішення (а.с.46-47).

Судом першої інстанції також встановлено, в перевіряємому періоді контрагентом позивача було ТОВ "Інтербуд" (код 31337000).

За результатами перевірки зазначеного контрагента позивача, ДПІ у якому товариство перебуває на податковому обліку було складено акт перевірки від 05.11.2012 року №540/220/31337000, яким зафіксовано нереальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Гамма - Будінвест", та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства (а.с. 103-108).

Відповідно до висновку вказаного акту перевірки зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум до складу податкового кредиту ПДВ.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення за №0000010221 від 08.01.2013 року на загальну суму 17014,50 грн., з яких: основний платіж + 13611,60 грн., штрафні (фінансові) санкції 3402,90 грн. (а.с. 49).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ «Інтербуд», який не спричиняє реального настання правових наслідків. Такі висновки відповідач обґрунтовує тим, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Інтербуд».

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ «Інтербуд» договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Згідно з актом перевірки позивач в періоді, що перевірявся здійснював такі види діяльності, зокрема, «Організація будівництва будівель».

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним акціонерним товариство "Молодіжний житловий комплекс Інтернаціоналіст" (Замовник) та ТОВ "Інтерстрой" (Підрядник) було укладено договір підряду №52/1 від 03.10.2011 року (а.с. 10-11).

За умовами даного договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по тимчасовому огородженню житлових будинків №№6-7 м/р-на МЖК "Інтернаціоналіст" в с. Циркуни, Харківського району.

В підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, відомості ресурсів, платіжні доручення.

Отже, позивачем документально доведено реальність господарських операцій за вказаним вище договором.

Акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт містять підписи, дати складання та печатки, а тому посилання податкового органу на відсутність у зазначених первинних документах обов'язкових реквізитів, що надавали б цим документам юридичної сили та доказовості колегія суддів вважає необґрунтованими.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підтвердження правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту податковими накладними, виданими ТОВ «Інтербуд», в зв'язку з тим, що адреса покупця зазначена у податкових накладних не відповідає відомостям з ЄДР, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки аналізуючи дані, що внесені до графи місцезнаходження покупця у податковій накладній та відомості з ЄДР адреса покупця суттєво не змінилася.

Крім того, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «Інтербуд» слугував акт перевірки ТОВ «Інтербуд» за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за операціями, проведеними на підставі спірного договору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Позивачем надано податкові накладні на підставі яких було віднесено суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Інтербуд» до податкового кредиту.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Інтербуд» за спірним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 820/309/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.