Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/6300/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6300/13 12.06.13

за позовом: Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37975277

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ», м.Київ, ЄДРПОУ 38003605

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4», м.Київ, ЄДРПОУ 05503160

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37993783

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММОШАН УКРАЇНА», м.Київ, ЄДРПОУ 35210744

про стягнення 3 921 401,25 грн. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: Козяр Н.В. - по дов.

Кучеренко В.Г. - по дов.

від відповідача 2: Ігнатенко О.В. - по дов.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

прокурор: Грицаєнко Р.Л. - по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до господарського суду м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ з позовом з урахуванням заяви вих.№52-57-13 від 22.04.2013р. про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» на користь Державної екологічної інспекції у м.Києві шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва у розмірі 3 921 401,25 грн;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» вчинити дії щодо вивезення відходів різного морфологічного складу з території земельної ділянки на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва та ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище за вказаною адресою.

За змістом позову з урахуванням заяви вих.№52-57-13 від 22.04.2013р. та наданих в судовому засіданні пояснень, в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №16-12 від 04.10.2012р., складений Державною екологічною інспекцією у м.Києві, з якого вбачається, що на земельній ділянці на розі вулиць Здолбунівська та Драгоманова у Дарницькому районі м.Києва виявлено граничне перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин - нітратів, сульфатів, хлоридів та водню. За твердженням прокурора, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №4» є відповідальними за заподіяну шкоду, оскільки вказані товариства є орендарями земельної ділянки площею 188 539 кв.м, яка розташована у 4-му «а» мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницьку районі м.Києва, згідно з договором б/н від 16.07.2012р., що укладений між Київською міською радою, Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №4».

В судовому засіданні 22.05.2013р. прокурор позовні вимоги до відповідачів 1, 2 підтримав у повному обсязі.

12.06.2013р. від прокурора надійшло клопотання про припинення провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії та залишення без розгляду позову про стягнення 3 921 401,25 грн.

Позивач в судове засідання 12.06.2013р. не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення ухвал суду на адресу його місцезнаходження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103023883582, №0103024998553, №0103025000068 та відміткою про відправлення, проставленою уповноваженою особою відділу діловодства суду на зворотній стороні оригіналів ухвал суду.

В судовому засіданні 22.05.2013р. представник позивача позов прокурора підтримав та просив його задовольнити. Письмових пояснень по суті позовних вимог, заявлених прокурором, Державною екологічною інспекцією суду надано не було.

Відповідач 1 у відзиві б/н від 16.05.2013р. та поясненнях б/н від 03.06.2013р. проти задоволення позову заперечив з огляду на відсутність усіх елементів складу правопорушення, а також недоведення прокурором факту заподіяння шкоди саме Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ». Крім того, за твердженням відповідача 1, документи перевірки були складені з порушенням вимог законодавства, а при здійсненні розрахунку заподіяної шкоди застосовано невірний розмір нормативної грошової оцінки землі.

Ухвалою від 16.05.2013р. господарського суду міста Києва було залучено до участі у розгляді справі в якості відповідача 2 Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №4», м.Київ.

Відповідач 2 у відзиві вих.№23-454 від 03.06.2013р. з позовними вимоги не погодився з огляду на їх необґрунтованість. Зокрема, зазначив, що перевірку було проведено стосовно земельної ділянки, що зайнята саме Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ». За твердженням відповідача 2, земельна ділянка, яка зайнята Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №4» використовується з дотримання вимог природоохоронного законодавства та відповідно до умов договору оренди. Вина Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» відсутня, що виключає відповідальність відповідача 2 за заподіяну шкоду. За таких обставин, відповідач 2 просив суд припинити провадження в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою від 03.04.2013р. господарського суду міста Києва було залучено до участі у розгляді справі в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Київську міську раду, м.Київ та Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, м.Київ відповідно.

Третя особа 1 в судові засідання 03.04.2013р., 24.04.2013р., 16.05.2013р., 22.05.2013р., 05.06.2013р. та 12.06.2013р. не з'явилась, представника не направила, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась, письмових пояснень по суті позовних вимог, заявлених прокурором, не надала. Одночасно, за висновками суду, Київська міська рада була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення на її адресу ухвал суду, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103023883604, №0103024998570, №0103025000084, №0103025000890, №0103025001633.

Від третьої особи 2 надійшли пояснення вих.№05-12/1164-4894 від 17.04.2013р. щодо порядку розподілу грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища між бюджетами різних рівнів.

В судове засідання представник третьої особи 2 не з'явився. 22.05.2013р. до суду надійшло клопотання без номеру та дати Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 22.05.2013р. було залучено до участі у розгляді справі в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІММОШАН УКРАЇНА», м.Київ.

Третя особа 3 в поясненнях б/н від 03.06.2013р. проти задоволення позову заперечила, пояснила, що земельна ділянка, яку було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ІММОШАН УКРАЇНА» в суборенду, очищена від сміття та придатна для використання.

В судові засідання 05.06.2013р. та 12.06.2013р. представник третьої особи 3 не з'явився. Проте, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІММОШАН УКРАЇНА» було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення на його адресу ухвал суду, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103025000920 та №010302501650.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідачів 1, 2, господарський суд встановив:

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин віднесено розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В силу ч.1 ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №530/7867 від 26.04.2012р. Київської міської ради Публічному акціонерному товариству «Домобудівний комбінат №4» та Товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» було передано у спільну довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 18,8539 га для завершення будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення (торговельно-розважального комплексу) з паркінгом у 4-му «а» мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва за рахунок частини земельної ділянки, наданої відповідно до п.22 рішення №638/798 від 10.07.2003р. Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».

На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування 16.07.2012р. між Київською міською радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» (орендар 1) та Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №4» (орендар 2) було укладено договір оренди земельної ділянки у 4-му «а» мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:63:293:0005) площею 188 539 кв.м.

Договір оренди від 16.07.2012р. було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №63-6-00660 від 17.07.2012р. у книзі записів державної реєстрації договорів.

24.07.2012р. орендарями, Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №4» було укладено договір про спільне використання земельної ділянки, яким було передбачено умови здійснення спільного використання орендованої земельної ділянки, визначено порядок, розміри та умови сплати орендної плати за договором оренди від 16.07.2012р.

07.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» (орендар 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІММОШАН УКРАЇНА» (суборендар) за наявності згоди орендаря 2 було укладено договір суборенди земельної ділянки, а саме земельної ділянки площею 8 га, яка є частиною земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 8 000 000 000:63:293:0005) площею 18,8539 га, що знаходиться за адресою: 4-й «а» мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва.

Договір суборенди було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №63-6-00686 від 27.12.2012р. у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

За змістом ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Частиною 1 ст.167 Земельного кодексу України встановлено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що забруднення земель полягає у накопиченні в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно з ч.3 ст.46 Закону України «Про охорону земель» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до п.3.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом №171 від 27.10.1997р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому, зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

За приписами ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

За змістом ст.ст.42, 43 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Звертаючись до суду з розглядуваним позовом, прокурор посилається на засмічення земельної ділянки на розі вулиць Здолбунівська та Драгоманова у Дарницькому районі м.Києва саме відповідачами, Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №4», оскільки вказана земельна ділянка перебуває у їх користуванні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з вимогами про стягнення з відповідачів збитків у розмірі 3 921 401,25 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме внаслідок забруднення земельної ділянки на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва, прокурором та позивачем повинно бути доведено факт заподіяння шкоди саме відповідачами в результаті їх протиправної поведінки.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, належністю доказів є міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до 3.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом №171 від 27.10.1997р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель .

Пунктом 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджений наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, встановлено, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Таким чином, належним та допустимим доказом, на підставі якого встановлюється факт забруднення (засмічення) земель є акт перевірки, складений уповноваженою особою у встановленому порядку.

Як встановлено судом, в якості доказу порушення відповідачами норм природоохоронного законодавства позивачем було надано суду копію акту №09/1085А перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.08.2012р. та уточнення до нього від 04.10.2012р.

За змістом вказаного акту перевірки, який було складено старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Рябець О.П., 08.08.2012р. згідно з наказом №1168 від 25.07.2012р. Державної екологічної інспекції України було проведено позапланову перевірку щодо несанкціонованого вивозу сміття на території Дарницького району м.Києва.

Поштовою адресою об'єкту, який було перевірено, в акті зазначено: вул.О.Пчілки, 2, 2-А, 5, 6, вул.Драгоманова, 1-Б, 1-Е, 4-А; вул.Ревуцького ріг вул.Здолбунівської; вул.Тепловозна; вул.Тепловозна ріг просп.П.Григоренка.

Разом з цим, згідно з п.2.1 договору оренди землі від 16.07.2012р. земельна ділянка, яка була передана в оренду відповідачам, розташована у 4-му «а» мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва.

Як вбачається з кадастрового плану орендованої земельної ділянки (т.1 а.с.100), який є невід'ємною частиною договору оренди від 16.07.2012р., земельна ділянка, з приводу забруднення якої заявлено розглядуваний позов, та земельна ділянка, яку були перевірено згідно з актом перевірки №09/1085А від 08.08.2012р., розташовані по різні боки вулиці Драгоманова у місті Києві, тобто є різними земельними ділянками.

За таких обставин, акт перевірки №09/1085А від 08.08.2012р. не приймається судом як доказ обґрунтованості позовних вимог, оскільки вказаний документ не стосується предмету розглядуваного позову про відшкодування шкоди, завданої державі в результаті засмічення земельної ділянки на розі вулиць Здолбунівської та Драгоманова.

Крім того, зі змісту досліджуваного акту не вбачається, що представники відповідачів 1, 2 приймали участь при його складанні. Також в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного акту на адресу відповідачів.

Одночасно, суду було представлено документ під назвою «Уточнення до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.08.2012р. №09/1085а», за змістом якого перевірку 08.08.2012р. було проведено за адресою: на розі вулиць Здолбунівської та Драгоманова у Дарницькому районі м.Києва. Факт забруднення встановлено у протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №16-12 від 04.10.2012р.

Вказане уточнення датовано 04.10.2012р. та підписано невстановленою особою Лень Р.С., посаду якої не вказано, а не старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Рябець О.П., яким було складено акт перевірки №09/1085А від 08.08.2012р.

Оцінивши вказаний документ як доказ в розумінні ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджений наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Цей Порядок поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в місті Києві.

Згідно з п.2.2 вказаного Порядку для здійснення перевірки керівником відповідно органу Державної екологічної інспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

Відповідно до п.4.13 Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства, форму якого встановлено у додатку 3 вказаного нормативно-правового акту.

Не допускається включення до акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами (п.4.14 Порядку).

Пунктом 4.16 Порядку передбачено, що до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

За приписами п.4.8 Порядку державні інспектори зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний контроль у межах повноважень, передбачених законом.

З огляду на вище викладене, господарський суд зазначає, що встановленим порядком проведення перевірок не передбачено повноважень державного інспектора складати уточнення до актів перевірки. До того ж, судом враховано, що уточнення до акту від 08.08.2012р. складено у довільній формі, а не на бланку державного органу, та підписано невстановленою особою. Крім того, досліджене судом уточнення датовано 04.10.2012р., тобто зі спливом майже двох місяців після проведення перевірки.

Також судом встановлено, що перевірку 08.08.2012р. було проведено згідно з наказом №1168 від 25.07.2012р. Державної екологічної інспекції України, проте зі змісту даного наказу не вбачається що інспекторам з охорони навколишнього природного середовища м.Києва доручалось проводити перевірку земельної ділянки на розі вулиць Здолбунівської та Драгоманова, яку орендовано відповідачами.

Прокурором та позивачем не було надано суду документально підтверджених підстав, зокрема, відповідного наказу, та законодавчого обґрунтування можливості внесення будь-яких уточнень до акту перевірки, а тому вказаний документ не приймається судом в якості належного та допустимого доказу по справі.

За змістом п.п.4.2.3, 4.2.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.

Проте в матеріалах справи не містяться приписи про усунення порушень природоохоронного законодавства відповідачами, а також докази їх направлення керівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4»,

Крім того, на вимогу суду, Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією були надані копії протоколів про адміністративні правопорушення №378 від 17.07.2012р., №379 від 16.07.2012р., №380 від 16.07.2012р., які були складені за фактом засмічення земельної ділянки на розі вулиць Здолбунівської та Драгоманова.

Разом з тим, копії протоколів про адміністративні правопорушення, які містяться в матеріалах справи, є нечитабельними, а належним чином оформлених протоколів, у тому числі, на вимогу суду, сторонами надано не було.

Наразі, з досліджуваних протоколів не вбачається, що їх було складено відносно осіб, які пов'язані з відповідачами 1, 2 трудовими або службовими відносинами, а тому такі документи не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази заподіяння шкоди Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №4».

З протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №16-12 від 04.10.2012р., який складений Державною екологічною інспекцією у м.Києві та на який посилається прокурор, вбачається, що на земельній ділянці на розі вулиць Здолбунівська та Драгоманова у Дарницькому районі м.Києва виявлено граничне перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин - нітратів, сульфатів, хлоридів та водню.

Разом з тим, вказаний документ також не підтверджує правомірність позовних вимог та не може вважатися належним доказом винних дій відповідачів за відсутності акту перевірки, в якому було б вказано особу правопорушника, а також за відсутності відомостей щодо притягнення посадових осіб цих підприємств до відповідальності у встановленому порядку.

Твердження прокурора про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №4» є відповідальними за заподіяну шкоди, оскільки вказані товариства є орендарями засміченої земельної ділянки, не береться судом до уваги, оскільки, як вказувалось вище, відносини, з приводу яких виник спір у даній справі, є деліктними, що свідчить про те, що встановлення факту вчинення правопорушення залежить від наявності вини та протиправної поведінки особи, а не оформлення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, дослідивши надані прокурором та позивачем документи, оцінивши їх відповідно до вимог ст.ст.32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи зі встановлених вище обставин, господарський суд не приймає їх як належні докази на підтвердження вчинення відповідачами порушення природоохоронного законодавства.

За висновками суду, прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами, зважаючи на положення Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, факту здійснення відповідачами засмічення та забруднення земельної ділянки на розі вулиць Здолбунівської та Драгоманова, а отже і наявності в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» протиправної поведінки, встановлення якої є необхідним для застосування встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, що завдана навколишньому природному середовищу.

Одночасно, господарський суд погоджується з твердженням відповідача 1, що розрахунок заподіяної шкоди було проведено з застосуванням недостовірних даних.

Так, листом вих.№07-387/23/27 від 06.08.2012р. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено, що у зв'язку з відсутністю графічних матеріалів (схем, планів) стосовно місцерозташування земельних ділянок на вул.О.Пчілки, 2, 2-А, 5, 6, вул.Драгоманова, 1-Б, 1-Е, 4-А; вул.Ревуцького ріг вул.Здолбунівської; вул.Тепловозна; вул.Тепловозна ріг просп.П.Григоренка, нормативну грошову оцінку вказаних земельних ділянок надати неможливо. Тому Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано орієнтовну нормативну грошову оцінку 1 кв.м. земельних ділянок у разі комерційного використання: на вул.О.Пчілки, 2, 2-а, 5, 6 - 1306,37 грн., на розі вулиць Ревуцького та Здолбунівської - 1608,78грн.

Як вбачається з розрахунку розміру шкоди від забруднення земель, який було здійснено старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Рябець О.П. та на підставі якого заявлено розглядуваний позов, при визначенні суми збитків, яка підлягає відшкодуванню, було застосовано показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 1608,78 грн/кв.м.

Одночасно, судом вже було встановлено, що спірна земельна ділянка має інше місце розташування, а саме на розі вулиць Здолбунівської та Драгоманова. При цьому, застосована орієнтована нормативно грошова оцінка земельної ділянки не відповідає дійсному розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендованої відповідачами у 4-му «а» мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:63:293:0005).

Згідно з витягом з технічної документації №Ю-36216/2012 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8 000 000 000:63:293:0005) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 188 539 кв.м., яка розташована у 4-му «а» мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва, складає 73 467 758,7 грн., тобто нормативна грошова оцінка 1 кв.м. вказаної земельної ділянки становить 389,67 кв.м (т.1 а.с.198).

За твердженням відповідача 1, та що не спростовано прокурором та позивачем, зазначений витяг з технічної документації був чинним на момент проведення розрахунку та до теперішнього часу нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не змінювалась.

Таким чином, розмір шкоди, заявлений прокурором до стягнення, є необґрунтованим та таким, що розраховано з застосуванням недостовірних даних.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що прокурором та позивачами не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість нарахування та стягнення грошових коштів за порушення природоохоронного законодавства, позов Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ», м.Київ та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4», м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» на користь Державної екологічної інспекції у м.Києві шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва у розмірі 3 921 401,25 грн. є необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення.

При цьому, оскільки судом не було встановлено факту засмічення земельної ділянки та наявності винних дій відповідачів, відсутні підстави для зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» вчинити дії до вивезення відходів різного морфологічного складу з території земельної ділянки на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва та ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище за вказаною адресою, а тому відповідні позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Клопотання вих.№57-52-13 від 12.06.2013р. прокурора про залишення без розгляду позову про стягнення 3 921 401,25 грн. та припинення провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії було залишено судом без задоволення, виходячи з наступних підстав.

В обґрунтування поданого клопотання прокурором вказано, що відповідачами були надані до прокуратури докази очищення та звільнення земельної ділянки від сміття, а також приведення її у придатний для використання стан.

Господарський суд звертає увагу прокурора, що підстави для залишення позову без розгляду, визначені ст.81 Господарського процесуального кодексу України, якою не передбачено залишення позовної заяви без розгляду за заявою прокурора чи позивача. Передбачених вказаною статтею Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду судом не встановлено, з огляду на що у суду відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення 3 921 401,25 грн.

З приводу клопотання прокурора про припинення провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії у зв'язку з відсутністю предмета спору господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.4.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За висновками суду, вказане клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з того, що між сторонами існує спір та залишились неврегульовані питання, які підлягають вирішенню судом. Зокрема, в судовому засіданні 12.06.2013р. відповідачі проти припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору заперечили, посилаючись на те, що земельну ділянку ними засмічено не було. Тобто, відповідачі згідно з правовою позицією свою вину у скоєнні правопорушення не визнали та проти задоволення позову заперечували. Викладене виключає можливість припинення провадження на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З цих підстав не підлягає задоволенню і клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, яке викладене у відзиві вих.№23-454 від 03.06.2013р., з огляду на наявність спору між сторонами та невизнання ними позовних вимог прокурора.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ», м.Київ та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4», м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» на користь Державної екологічної інспекції у м.Києві шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва у розмірі 3 921 401,25 грн; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ПОЗНЯКИ» та Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» вчинити дії до вивезення відходів різного морфологічного складу з території земельної ділянки на розі вулиць Драгоманова та Здолбунівської у Дарницькому районі м.Києва та ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище за вказаною адресою.

У судовому засіданні 12.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.06.2013р.

Суддя М.О.Любченко