Рішення

від 23.04.2013 по справі 922/1102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 922/1102/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд" (м. Харків) до Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" (м. Харків) про стягнення 103978,02 грн. за участю представників сторін:

позивача - Лузан О.С. (довіреність від 15.01.13 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №2002 від 01.12.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 103978,02 грн., з яких 95099,78 грн. - сума заборгованості; 1772,82 грн. - 3% річних; 7105,42 грн. - пені. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.13 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі №922/1102/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.04.13 р. о 11:10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.13 р. розгляд справи було відкладено на 15.04.13 р.

11.04.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про додання до матеріалів справи документів згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

15.04.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову в частині нарахування пені в розмірі 7105,42 грн. та в частині стягнення з нього суми заборгованості в розмірі 95099,78 грн., обґрунтовуючи заперечення тим, що пунктом 3.3 договору поставки №2002 від 01.12.11 р. сторони передбачили, що розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту його поставки. Також відповідач вказує, що перерахував 14.03.13 р. на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. відповідно платіжного доручення №408097049 від 14.03.13 р., але в графі "призначення платежу", фінансовою службою товариства помилково зазначено: "сплата заборгованості згідно угоди про переведення боргу від 01.04.12 р." замість "погашення заборгованості згідно договору поставки №202 від 01.12.11 р.".

В судовому засіданні 15.04.13 р. було оголошено перерву до 22.04.13 р.

18.04.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо наміру зміни призначення платежу відповідачем та порядку нарахування пені, в якому зазначив, що не надає згоди на зміну реквізиту "призначення платежу" та не вбачає доцільним та раціональним та зараховувати оплату в розмірі 50000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору поставки №202 від 01.12.11 р., а також заперечив щодо доводів відповідача у відзиві на позов стосовно нарахування пені та 3% річних.

22.04.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" суми боргу в розмірі 50000,00 грн.

22.04.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про додання до матеріалів справи документів згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

В судовому засіданні 22.04.13 р. було оголошено перерву до 23.04.13 р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.13 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.13 р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце наступного засідання суду у справі № 922/1102/13 від 22.04.13 р., яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.12.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Хлібозавод "Салтівський" (покупець) було укладено договір поставки №2002.

Відповідно п. 1.1 договору, постачальник зобов"язується передати покупцю, а покупець прийняти та сплатити товар, в кількості та по цінам, вказаним в специфікаціях та накладних, які є невід"ємною частиною договору.

Також 01.12.11 р. між сторонами було укладено протокол розбіжностей до договору поставки №2002 від 01.12.11 р., в якому було погоджено усі пункти в протоколі розбіжностей до договору поставки №2002 від 01.12.11 р. прийняти в редакції постачальника.

Відповідно п. 3.3 договору поставки №2002 від 01.12.11 р. в редакції п. 3 протоколу розбіжностей, розрахунки між сторонами здійснюються на умовах відстрочки платежу, а саме: в період з 01.05. до 30.09 - 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару, відповідно до видаткових накладних; в період з 01.10 до 30.04 - 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки товару, відповідно до видаткових накладних.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків між сторонами від 18.12.12 р. за період з 01.10.12 р. по 17.12.12 р. та за період з 01.04.13 р. по 15.04.13 р., підтверджуючі заборгованість відповідача.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом було надіслано претензію №230-Ю від 19.12.12 р. з вимогою погасити заборгованість на суму 95099,78 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив відповідачеві товар на загальну суму 1134309,60 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №2002 від 01.12.11 р., лише частково сплатив за отриману продукцію.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості перед позивачем по договору поставки №2002 від 01.12.11 р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача №26005000072427 в ПАТ "Укрсоцбанк".

Судом встановлено, що 01.04.12 р. між ТОВ "Хладик-Трейд" (кредитор), ПАТ "Хлібозавод "Салтівський" (первісний боржник) та ТОВ "Салтівський-1" (новий боржник) було укладено угодою про переведення боргу, відповідно якої первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе зобов'язання першого і стає боржником кредитора по заборгованості в розмірі 569900,43 грн., виявленої на підставі акту звірки взаємних розрахунків від 31.01.12 р. між первісним боржником і кредитором.

Також в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/1101/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд" до Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" про стягнення 626992,98 грн. заборгованості за угодою про переведення боргу від 01.04.12 р.

В матеріалах справи наявна копія уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості по справі №922/1101/13 №317-ю від 22.04.13 р., в яких він просив суд зменшити суму основного боргу ПАТ "Хлібозавод "Салтівський" за угодою про переведення боргу від 01.04.12 р. на суму 50000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №408097049 від 14.03.13 р.

Суд не приймає до уваги клопотання відповідача в додатковому відзиві на позов про припинення провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" суми боргу в розмірі 50000,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до листа Національного банку України від 09.06.2011р. № 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

В матеріалах справи міститься заперечення позивача щодо надання згоди на зміну реквізиту "призначення платежу" в платіжному дорученні №408097049 від 14.03.13 р.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки позивач вирішив доцільним та раціональним зарахувати сплату відповідачем суму боргу в розмірі 50000,00 грн. за призначенням платежу, а саме - за угодою про переведення боргу від 01.04.12 р. по справі №922/1101/13, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" суми боргу в розмірі 50000,00 грн.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 95099,78 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №2002 від 01.12.11 р., за порушення строків передбачених п. 3.3 цього договору, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7105,42 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1772,82 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2080,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" (61153, м. Харків, Московський район, вул. Гвардійців-Широнінців, 1; код ЄДРПОУ 31340536; р/р 26004300001864 в АТ "Златобанк", МФО 380612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладик-Трейд" (61158, м. Харків, вул. Хабарова, 1; код ЄДРПОУ 34951625; р/р 26005000072427 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023; ІПН 349516220372; № св. ПДВ 100033037) суму заборгованості в розмірі 95099,78 грн., 3% річних в розмірі 1772,82 грн., пеню в розмірі 7105,42 грн. та судовий збір в розмірі 2080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.