Рішення

від 11.06.2013 по справі 904/3658/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.13р. Справа № 904/3658/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ГАРАНТ-АВТО", м. Київ

до Приватного підприємства "БУРІК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 794, 80 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Роговська А.О., представник, довіреність б/н від 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "ГАРАНТ-АВТО", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного підприємства "БУРІК", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків у розмірі 11 794,80грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 720,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22.07.2008 року між відкритим акціонерним товариством «УСК «Дженералі Гарант» та приватним підприємством «ЗАХІД», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», було укладено Генеральний договір страхування вантажів УБО №0031524, який в подальшому було пролонговано, згідно п. 5 умов якого було застраховано вантаж - скло у листах. Згідно п. 3 Договору об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем, що транспортується автомобільним, залізничним транспортом.

20.04.2012року, на виконання умов п. 16.5 генерального договору, між приватним підприємством «ЗАХІД» та публічним акціонерним товариством «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було підписано Декларацію відвантажень вантажів в рамках Генерального договору страхування вантажів УБО №0031524, згідно якої було застраховано скло в кількості 297 листів вартість 69 178,19грн. без ПДВ., на період перевезення з 11.05.2012 року по 14.05.2012 року. Вантаж перевозився приватним підприємством «Бурік», автомобіль «ДАФ» р/номер АЕ3453ЕК причеп АЕ8164ХР, згідно ТТН №1682 від 11.05.2012 року.

14.05.2012 року мав місце факт пошкодження вантажу та обставини пошкодження зафіксовано документально, зокрема в поясненні водія відповідача Романец Є.А., Комерційному акті від 15.05.2012 року, постанові, Акті приймання-передачі продукції за кількістю від 15.05.2012р., довідкою про ДТП №9005414.

Вину водія відповідача було встановлено Постановою Індустріального райсуду м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області №3/0417/1093/2012 від 11.06.2012 року, згідно якої 14.05.2012 року о 17.30 годин Бєляєв О.В. керуючи автомобілем «Freightliner» р/номер АЕ5028ЕН на Самарському Романец Є.А. в м. Дніпропетровськ керуючи транспортним засобом «ДАФ» р/номер АЕ3453 ЕК під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозив і допустив пошкодження вантажу, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху. За вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення Романец Є.А. притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Комерційного акту від 15.05.2012 року, зафіксовано обставини подій з пояснень водія і визначено кількість пошкодженого вантажу - 447,80 метрів квадратних скла 4 мм. Акт підписано представником приватного підприємства «ЗАХІД», вантажеотримувача товариства з обмеженою відповідальністю «Глассфорд», та перевізника, яким сторони визначили, що мав місце бій скла в кількості 447,8 кв. метра, вартістю 14 441,55грн без ПДВ.

Відповідно до умов генерального договору УБО №0031524 позивач відшкодовує приватному підприємству «ЗАХІД» вартість пошкодженого вантажу без урахування ПДВ. У зв'язку з чим, страховик керуючись Законом України «Про страхування», зокрема статтею 25, склав страховий акт №1037848 від 23.07.2012 року, яким визнав пошкодження скла, яке сталося 14.05.2012 року страховою подією та визначено суму страхового відшкодування належного до сплати приватному підприємству «ЗАХІД» за умовами договору страхування в сумі 11 794,80грн. При розрахунку суми відшкодування суму збитку було зменшено на суму франшизи - 2 550,00грн.

Відповідно до умов договору страхування №0031524 публічним акціонерним товариством «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю - приватному підприємству «Захід», у зв'язку з пошкодженням автомобілю внаслідок ДТП, в сумі 11 794,80грн, згідно платіжного доручення №28134 від 19.09.2012року, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги у сумі 11 794,80грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на наступні обставини.

Дійсно, згідно товарно-транспортної накладної № 1682 від 11.05.2012 року автопідприємство приватного підприємства «Бурік» здійснювало перевезення вантажу (скла) з м. Миколаєва до м. Дніпропетровська 14.05.2012р. під час перевезення сталося пошкодження частини вантажу. Дана подія була визнана страховиком страховим випадком і на підставі страхового акту № 1037848(135689) від 23.07.2012 року було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 11 794,80грн. без ПДВ, сплату якої підтверджено копією платіжного доручення № 28134 від 19.09.2012 року на суму 11 794,80грн.

Надання послуг перевезення регулюється Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затвердженими наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. № 128/2568 - далі по тексту - Правил п.1 яких передбачено, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання - є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем.

Договір перевезення в даному випадку не укладався, в якості доказу здійснення перевезення позивачем надана товарно-транспортна накладна № 1682 від 11.05.2012р. В якості замовника перевезень та платника зазначене товариство з обмеженою відповідальністю «Глассфорд», отже домовленість щодо перевезення була досягнута саме з цим підприємством. Інші докази на підтвердження укладання договору перевезення між приватним підприємством «Захід» та приватним підприємством «Бурік» в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 16.1 Правил перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов'язково треба пред'явити йому претензію, тоді як претензія ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем не пред'являлася.

Позивачем, відповідно до чинного законодавства, документально не доведено факту порушення його прав, оскільки відповідно до приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. В даному випадку нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Крім цього, в даних правовідносинах перебіг строку для звернення з вимогою починається з моменту настання страхового випадку, тобто 14.05.2012р. За правилами ч.2 ст.315 Господарського кодексу України претензії за договорами перевезення вантажу можуть заявлятися протягом 6 місяців. Претензія Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-авто» заявлена 16.11.2012р., тобто поза межами встановленого строку, отже, позивачем, документально, відповідно до чинного законодавства не доведено факту порушення його прав.

Позивачем заявлено до відшкодування 11 794,80грн., тоді як експертний висновок РТПП МО № 120-1001 від 22.05.2012р., на який є посилання в страховому акті від 23.07.2012 року за № 1037848(135689) в матеріалах справи відсутній, отже, не можна стверджувати про обґрунтованість суми відшкодування.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що позивача судом належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 08.05.2013року та від 28.05.2013року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а позивач 21.05.2013року власноручно отримавши ухвалу суду не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

28.05.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 11.06.2013року з тих підстав, що позивач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи в обґрунтування своїх позовних вимог без поважних причин не надав.

11.06.2013року в судовому засіданні за участю повноважного представника відповідача, без участі представника позивача справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних заперечень та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи.

11.06.2013року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні відповідачеві було оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та приватним підприємством «ЗАХІД», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», було укладено Генеральний договір страхування вантажів УБО №0031524, який в подальшому було пролонговано, згідно п. 5 умов якого було застраховано вантаж - скло у листах. Згідно п.3 Договору об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем, що транспортується автомобільним, залізничним транспортом, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду та не оспорюється сторонами.

20.04.2012 року, на виконання умов п. 16.5 генерального договору, між приватним підприємством «ЗАХІД» та публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» було підписано Декларацію відвантажень вантажів в рамках Генерального договору страхування вантажів УБО №0031524, згідно якої було застраховано скло в кількості 297 листів вартість 69 178,19грн. без ПДВ., на період перевезення з 11.05.2012 року по 14.05.2012 року. Вантаж перевозився приватним підприємством «Бурік», автомобіль «ДАФ» р/номер АЕ3453ЕК причеп АЕ8164ХР, згідно ТТН №1682 від 11.05.2012 року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду та не оспорюється сторонами.

14.05.2012 року мав місце факт пошкодження вантажу та обставини пошкодження зафіксовано документально, зокрема в поясненні водія відповідача Романец Є.А., Комерційному акті від 15.05.2012 року, постанові, Акті приймання-передачі продукції за кількістю від 15.05.2012, довідкою про ДТП №9005414, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду та не оспорюється сторонами.

Вину водія відповідача було встановлено Постановою Індустріального райсуду м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області №3/0417/1093/2012 від 11.06.2012 року, згідно якої 14.05.2012 року о 17.30 годин Бєляєв О.В. керуючи автомобілем «Freightliner» р/номер АЕ5028ЕН на Самарському Романєц Є.А. в м. Дніпропетровськ керуючи транспортним засобом «ДАФ» р/номер АЕ3453 ЕК під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозив і допустив пошкодження вантажу, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху. За вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення Романєц Є.А. притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду та не оспорюється сторонами.

Згідно Комерційного акту від 15.05.2012 року, зафіксовано обставини подій з пояснень водія і визначено кількість пошкодженого вантажу - 447,80 метрів квадратних скла 4 мм. Акт підписано представником приватного підприємства «ЗАХІД», вантажеотримувача товариства з обмеженою відповідальністю «Глассфорд» та перевізника яким сторони визначили, що мав місце бій скла в кількості 447,8 кв. метра, вартістю 14 441,55грн. без ПДВ.

Відповідно до умов генерального договору УБО №0031524 позивач відшкодовує приватному підприємству «ЗАХІД» вартість пошкодженого вантажу без урахування ПДВ. У зв'язку з чим, страховик керуючись Законом України «Про страхування», статтею 25, склав страховий акт №1037848 від 23.07.2012 року, яким визнав пошкодження скла, яке сталося 14.05.2012 року страховою подією та визначено суму страхового відшкодування належного до сплати приватному підприємству «ЗАХІД» за умовами договору страхування в сумі 11 794,80грн. При розрахунку відшкодування суми збитку було зменшено на суму франшизи - 2 550,00грн.

Відповідно до умов договору страхування №0031524 публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю приватного підприємства «Захід», у зв'язку з пошкодженням внаслідок ДТП, в сумі 11 794,80грн, згідно платіжного доручення №28134 від 19.09.2012 року, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги у сумі 11 794,80грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 720,50грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих відповідачем додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги у сумі 11 794,80грн., слід визнати необґрунтованими, оскільки вони суперечать чинному законодавству, а саме:

- Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.п.16.1,16.2,16.4.16.5,16.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затвердженими наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. № 128/2568;

- ст. 27 Закону України «Про страхування»;

- ст.614 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, тоді як вина відповідача позивачем документально не доведена, а отже є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

З вищенаведеного суд дійшов висновку, що спосіб захисту права, обраний позивачем, не відповідає нормам, що встановлені чинним законодавством для даного конкретного випадку, а невідповідність обраного позивачем способу захисту свого права є підставою для прийняття рішення про відмову у позові.

Заперечення відповідача, що позивачем, відповідно до чинного законодавства, документально не доведено факту порушення його прав, оскільки відповідно до приписів ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. В даному випадку нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Крім цього, в даних правовідносинах перебіг строку для звернення з вимогою починається з моменту настання страхового випадку, тобто 14.05.2012р. За правилами ч.2 ст.315 Господарського кодексу України претензії за договорами перевезення вантажу можуть заявлятися протягом 6 місяців. Претензія Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Української страхової компанії «Гарант-авто» заявлена 16.11.2012р., тобто поза межами встановленого строку, отже, позивачем, документально, відповідно до чинного законодавства не доведено факту порушення його прав, слід визнати обґрунтованими.

Заперечення відповідача, що позивачем заявлено до відшкодування 11 794,80грн., тоді як експертний висновок РТПП МО № 120-1001 від 22.05.2012р., на який є посилання в страховому акті від 23.07.2012 року за № 1037848(135689) в матеріалах справи відсутній, отже, не можна стверджувати про обґрунтованість суми відшкодування, слід визнати обґрунтованими.

Заперечення відповідача, що надання послуг перевезення регулюється Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затвердженими наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. № 128/2568 - далі по тексту - Правил п.1 яких передбачено, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання - є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, також слід визнати обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору слід покласти у повному обсязі на позивача.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,614 Цивільного кодексу України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затвердженими наказом Мінтрансу № 363 від І4.10.Ї997 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. № 128/2568ст.ст.33,49, п.1-1 ст.80,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 13.06.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко