Рішення

від 07.06.2013 по справі 905/3433/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.2013р. Справа № 905/3433/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро», с.Бересток, Костянтинівський район, Донецька область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська», м.Київ

до відповідача-2 Асоціації «Аграрний Союз Донбасу», м.Донецьк

про стягнення 8 243 868,46грн.

за участю представників:

від позивача: Іванова О.Е. (за довір.), Абросімова Л.А. (за довір.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро», с.Бересток, Костянтинівський район, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» м.Київ про стягнення 8 243 368,46грн. та до Асоціації «Аграрний Союз Донбасу», м.Донецьк про стягнення 500,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ухилення відповідача-1 від сплати заборгованості за договором поставки продукції (комбікома) №11/36 від 11.07.11р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.13р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3433/13. Даною ухвалою відстрочено сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення по справі.

Разом з позовною заявою, позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву №07/5 від 07.05.13р. про забезпечення позову, в якій позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача-1 ТОВ «Агрофірма «Вільхівська» - 500000 голів птахів-бройлерів, що знаходяться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, село Жовтневе та за адресою: Харківська область, Балаклійський район, суло Гусарівка, вул.Генерала Бобкіна, 1. Вартість даної кількості голів птахів-бройлерів орієнтовно складає суму - 9 150 000,00грн.

Ухвалою від 17.05.13р. забезпечено позов по справі №905/3433/13 шляхом накладення арешту на 450457 голів птахів-бройлерів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» (ЄДРПОУ 35902139) і знаходяться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, село Жовтневе та за адресою: Харківська область, Балаклійський район, село Гусарівка, вул.Генерала Бобкіна, 1 в межах суми позову.

28.05.13р. відповідач-2 - Асоціація «Аграрний Союз Донбасу» надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Асоціації «Аграрний Союз Донбасу» 500,00грн.

29.05.13р. відповідач-2 надав заяву, в якій повідомив про неможливість направлення свого представника у судове засідання та просив розглядати справу за відсутності представника відповідача-2.

29.05.13р. від представника відповідача-1 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання.

29.05.13р. позивач надав заяву №043 від 29.05.13р. про накладання арешту на поточні рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» в межах суми позову, а саме: п/р 26006013007943 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627; п/р 26009010101896 в ПАТ «Д-М Банк», МФО 380689; п/р 26003184418 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478; п/р 260010401801 в ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355; п/р 26005072146001 в «Банк Національний кредит», МФО 320702, а також на інші рахунки, які будуть виявлені в межах виконавчого провадження.

Ухвалою від 30.05.13р. забезпечено позов по справі №905/3433/13 шляхом накладення арешту на поточні рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» в межах суми позову, а саме на: п/р 26006013007943 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627; п/р 26009010101896 в ПАТ «Д-М Банк», МФО 380689; п/р 26003184418 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478; п/р 260010401801 в ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355; п/р 26005072146001 в «Банк Національний кредит», МФО 320702.

Крім того, вказаною ухвалою, суд задовольнив клопотання позивача та відстрочив сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову на строк до ухвалення рішення по справі.

06.06.13р. від представника відповідача-1 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання.

Розглянувши вказану телеграму, суд зазначає наступне:

Прохання про відкладення розгляду справи в даній телеграмі обґрунтоване неможливістю явки представника в судове засідання з причини його знаходження в іншому судовому засіданні. Крім того, з телеграми вбачається, що відповідачу-1 відомо про призначення розгляду справи №905/3433/13 на 07.06.13р.

Відповідач-1 ТОВ «Агрофірма «Вільхівська» відзив на позовну заяву не надав, представник відповідача-1 в судові засідання по даній справі жодного разу не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач-1 був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням). З причин неявки представника відповідача-1 в попереднє судове засідання 30.05.13р. розгляд справи був відкладений.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Доказів наявності поважних причин, що унеможливлюють присутність представника відповідача-1 в судовому засіданні 30.05.13 та 07.06.13р. не надходило.

Відправником телеграми від 29.05.13р. від імені відповідача-1 вказаний Ілльін О.П., відправником телеграми від 05.06.13р. вказаний Чепурда П.І. Проте, згідно витягу з ЄДР станом на 25.04.13р. керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» значиться Копотун Н.І. В матеріалах справи №905/3433/13 відсутні будь-які довіреності, на підставі яких особи, що надсилали до господарського суду телеграми, мають право представляти інтереси та діяти від імені відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська».

Представник відповідача-2 в судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач-2 був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

В судовому засіданні 07.06.13р. позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд визнає за необхідне в задоволенні клопотання відповідача про відкладення справи відмовити та розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд Встановив:

11 липня 2011 року між Приватним підприємством «Агрофірма «Вільхівська» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Константа-Агро» (постачальник) укладено договір поставки продукції (комбікорму) №11/36, за яким постачальник зобов'язується передати у власність повнораціонний комбікорм (продукція) в асортименті, а замовник прийняти та оплатити згідно умов даного договору та специфікацій, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Сторони не пізніше ніж за 7 днів до початку наступного місяця узгоджують та підписують: специфікацію, що є невід'ємною частиною договору з зазначенням асортименту, графіків відвантаження та умов поставки, порядку оплати, кількості, ціни на комбікорми (п.2.1 договору).

Датою поставки вважається дата отримання замовником комбікорму згідно підписаної видаткової накладної (п.2.11 договору).

Замовник здійснює оплату (відстрочка, передплата) за комбікорми на поточний рахунок постачальника згідно умов, визначених сторонами в специфікації (п.3.1 договору).

Згідно п.3.2 договору загальна сума договору визначається сумою всіх видаткових накладних, специфікацій, відповідно до яких здійснювались поставки комбікормів за період дії даного договору та орієнтовно складає 20000000,00грн. з ПДВ 20%.

Договір поставки продукції (комбікорму) №11/36 від 11.07.11р. вступає в силу з моменту підписання та діє до фактичного виконання замовником зобов'язань з оплати продукції (п.7.2 договору зі змінами, внесеними додатковою угодою №6 від 24.01.13р.).

Сторонами були підписані додаткові угоди №1 від 12.10.11р., №2 від 12.12.11р., №3 від 14.12.11р., №4 від 11.01.12р., №5 від 13.04.12р. та №6 від 24.01.13р., якими вносились зміни до договору.

Договір поставки продукції (комбікорму) №11/36 від 11.07.11р. та додаткові угоди до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

На виконання п.2.1 договору сторонами щомісяця підписувались специфікації до договору, в яких погоджені асортимент, графіки відвантаження та умови поставки, порядок оплати, кількість та ціна на комбікорми.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статуту відповідача-1 ТОВ «Агрофірма «Вільхівська» утворено шляхом перетворення Приватного підприємства «Агрофірма «Вільхівська». Відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України до ТОВ «Агрофірма «Вільхівська» переходять усе майно, всі права та обов'язки ПП «Агрофірма «Вільхівська».

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Константа-Агро» за період з 14.07.11р. по 02.04.13р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» продукцію за спірним договором на загальну суму 51778873,32грн. та надало автопослуги на суму 2726868,00грн. Даний факт підтверджений наданими видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), скріпленими підписом відповідача та печаткою підприємства.

За умовами, зазначеними в специфікаціях до договору, що підписані за період з початку дії договору та до 31.01.13р., замовник здійснює оплату за продукцію та автопослуги після отримання продукції.

Згідно специфікацій №44 від 28.02.13р. та №45 від 29.03.13р., замовник здійснює 100% передплату за продукцію та автопослуги.

Додатковою угодою №6 від 24.01.13р. пункт 3.1 договору викладений в наступній редакції: замовник здійснює оплату в розмірі 100% за відвантажену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Крім того, вказаною угодою доповнено договір поставки продукції (комбікорму) №11/36 від 11.07.11р. пунктом 3.4 наступного змісту: сума заборгованості замовника за отриману продукцію станом на 24.01.13р. складає суму 10615109,62грн. з ПДВ., яку замовник сплачує в період з 28.01.13р. по 29.11.13р. по 50000,00грн. кожний банківський день та 02.12.13р. - 15109,62грн. протягом 213 банківських днів відповідно до графіка.

Отже підписанням додаткової угоди №6 від 24.01.13р. відповідач-1 визнав наявність боргу в сумі 10615109,62грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків станом на 21.03.13р., підписаного позивачем та відповідачем-1 і скріпленого печатками підприємств заборгованість ТОВ «Агрофірма «Вільхівська» перед ТОВ «Константа-Агро» становила 8279981,28грн.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що замовник (відповідач-1) в період з 04.08.11р. по 02.04.13р. здійснив оплату поставленої продукції на загальну суму 46261872,86грн. В підтвердження зазначеного в матеріалах справи наявні копії банківських виписок та довідки ПАТ «Сбербанк Россії». Докази здійснення оплат після 02.04.13р. відповідачем не надані.

Однак, як вбачається з підтверджуючих оплату документів, відповідач-1 несвоєчасно оплачував продукцію та своєчасно не здійснював оплати, передбачені графіком погашення заборгованості, узгодженим сторонами в додатковій угоді №6 від 24.01.13р. до договору.

Відповідно до п.5.7 договору в разі порушення однією з сторін зобов'язань за договором, в тому числі оплати, поставки, інша сторона має право в односторонньому порядку відмовитися від свого зобов'язання зі звільненням від відповідальності за це, а також розірвати в односторонньому порядку договір згідно ст.235-237 Господарського кодексу України.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно статті 236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачити односторонню відмову від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

19.04.13р. позивач направляв відповідачу-1 вимогу, в якій просив в семиденний строк з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість в сумі 8243868,46грн., відповідь на яку відповідачем-1не надана.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати поставленої продукції позивач надіслав на адресу відповідача-1 лист №19/04 від 19.04.13р., в якому повідомив про розірвання договору поставки продукції (комбікорму) №11/36 від 11.07.11р. та додаткової угоди №6 від 24.01.13р. до нього. Докази надсилання та отримання відповідачем-1 зазначеного листа містяться в матеріалах справи (копія поштової квитанції та копія повідомлення про вручення поштового відправлення).

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, договір поставки продукції (комбікорму) №11/36 від 11.07.11р. є розірваним з 19.04.13р.

Розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін.

Оскільки сторонами не передбачено зміну до умов, за якими має здійснюватись оплата продукції, у разі розірвання договору, у відповідача-1 не виникло обов'язку щодо негайного погашення заборгованості всупереч строків, визначених сторонами в графіку оплати.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною 5 статті 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Додатковою угодою № 6 від 24.01.13р. передбачено здійснення оплати заборгованості за раніше поставлену продукцію в загальній сумі 10615109,62грн. в період з 28.01.13р. по 29.11.13р.

Сума, строк оплати якої згідно графіку в додатковій угоді №6 від 24.01.13р. на теперішній час не настав, вважається збитками позивача.

Як встановлено судом, позивачем не заявлені вимоги про відшкодування збитків, проте заявлено до стягнення суму заборгованості, що виникла внаслідок несплати продукції за всіма поставками.

Позивач зазначає, що на теперішній час комбікорм не може бути використаний у зв'язку з закінченням терміну його зберігання.

Відповідно до п.10.2 ДСТУ 4120-2002 «Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці» термін зберігання повнораціонних комбікормів - 1 місяць з дня виготовлення.

Як вбачається з матеріалів справи, остання поставка продукції мала місце 02.04.13р., тобто на теперішній час термін зберігання комбікорму сплинув.

З 24.01.13р. сторонами погоджено здійснення 100% попередньої оплати продукції (п.3.1 договору, змінений додатковою угодою №6 від 24.01.13р., та специфікаціями №44 від 28.02.13р. та №45 від 29.03.13р.).

Оскільки оплати здійснювались відповідачем без чіткого призначення платежу і сплачені кошти зараховувались в першу чергу в рахунок попередньої оплати продукції, то поточні поставки, що мали місце після 24.01.13р., оплачені відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до графіку оплати, встановленому в додатковій угоді №6 від 24.01.13р., станом на 07.06.13р. відповідач-1 мав сплатити 4500000,00грн. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують оплату продукції на суму 2371241,16грн.

Враховуючи вищевикладене, несплаченою залишилась продукція на суму 2128758,84грн., оплата за яку здійснювалася згідно графіка, погодженого в додатковій угоді №6 від 24.01.13р.

Під час розгляду справи відповідач-1 доказів оплати отриманої продукції на вказану суму суду не надав, наявність заборгованості не спростував.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлену продукцію у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 2128758,84грн.

Стосовно позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача-2 судом встановлено наступне:

11 липня 2011 року між Асоціацією «Аграрний Союз Донбасу» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» (кредитор) укладений договір поруки, згідно п.1.1 якого (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 11.07.11р.) поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» (боржник) щодо сплати заборгованості за комбікорм та послуг з автоперевезення за договором поставки продукції (комбікорму) №11/36 від 11.07.11р. та додаткових угод, специфікацій до нього (основний договір).

У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на суму, що не перевищує 500,00грн. на підставі письмової вимоги кредитора в строк 5 днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, згідно з реквізитами, зазначеними в вимозі.

Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (п.4.1 договору).

Згідно з ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 статті 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.

Відповідно до змісту ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач-2 виконує зобов'язання за договором поруки на підставі пред'явленої кредитором вимоги, в якій зазначено про невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою.

В силу частини 1 статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Кредитор, користуючись правом, наданим статтею 555 ЦК України пред'явив позов до поручителя про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, в частині оплати заборгованості в сумі 500,00грн.

Отже, в даному випадку поручителю пред'явлено вимогу про виконання зобов'язань за договором поруки від 11.07.11р. шляхом пред'явлення до нього позову.

Оскільки відповідачем-1 не виконаний обов'язок щодо оплати поставленої продукції, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з поручителя заборгованості в сумі 500,00грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 боргу обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню частково в сумі 2128758,84грн., строк оплати якої настав станом на 07.06.13р.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відстрочив сплату судового збору за подачу позову на строк до прийняття судового рішення у справі, у зв'язку з частковим задоволенням позову зазначений судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 в дохід державного бюджету України.

Задовольняючи клопотання позивача, суд відстрочив сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

У зв'язку з тим, що вказана заява судом розглянута та, відповідно до ст.49 ГПК України, до складу судових витрат не включаються витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, витрати в цій частині покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 553, 554, 555, 615, 651, 653, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 235-237, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро" с.Бересток, Костянтинівський район, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська» м.Київ про стягнення 8 243 368,46грн. та до Асоціації «Аграрний Союз Донбасу», м.Донецьк про стягнення 500,00грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" (01133, м.Київ, вул.Кутузова, буд.13, ЄДРПОУ 35902139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро" (юридична адреса: 85107, Донецька область, Костянтинівський район, с.Бересток, вул.Докучаєва, б.1; поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, б.12; ЄДРПОУ 30947526) заборгованість в сумі 2128258,84грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" (01133, м.Київ, вул.Кутузова, буд.13, ЄДРПОУ 35902139) та з Асоціації «Аграрний Союз Донбасу» (83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, буд.12; ЄДРПОУ 37217406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро" (юридична адреса: 85107, Донецька область, Костянтинівський район, с.Бересток, вул.Докучаєва, б.1; поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, б.12; ЄДРПОУ 30947526) заборгованість в сумі 500,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" (01133, м.Київ, вул.Кутузова, буд.13, ЄДРПОУ 35902139) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 17766,75грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" (01133, м.Київ, вул.Кутузова, буд.13, ЄДРПОУ 35902139) та з Асоціації «Аграрний Союз Донбасу» (83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, буд.12; ЄДРПОУ 37217406) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 4,17грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро" (юридична адреса: 85107, Донецька область, Костянтинівський район, с.Бересток, вул.Докучаєва, б.1; поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, б.12; ЄДРПОУ 30947526) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 51049,08грн. за подачу позовної заяви; в сумі 1720,50грн. за подачу заяви про забезпечення позову.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 07.06.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 12.06.13р.

Суддя Г.В. Захарченко