Постанова

від 10.06.2013 по справі 813/798/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року Справа № 813/798/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представників позивача Луценка Р.О., Корнієнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та партнери» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 р. № 0000222300/919 та № 0000232300/920, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стасенко та партнери» (надалі - ТзОВ «Стасенко та партнери») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.01.2013 р. № 0000222300/919 та № 0000232300/920.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Скап холдінгс», ТОВ «Різано трейд», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Нові технології тпв» та ПП «Капавтостар». Вказує, що податковий кредит було сформовано позивачем та його контрагентами на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від позивача, ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Нові технології тпв» та ПП «Капавтостар», які на момент здійснення даних господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстровані як платники податку на додану вартість, а витрати, понесені в рамках укладених договорів, підтверджуються відповідними первинними документами.

Крім того, позивач вказував на те, що укладання договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне придбання послуг та їх використання в господарській діяльності позивача, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання явки уповноваженого представника не забезпечив повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

ТзОВ «Стасенко та партнери» (код ЄДРПОУ 35444337) зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів 24.09.2007 року.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ДПС, що підтверджується довідкою форми №4-ОПП, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100265866 від 01.02.2010 року, індивідуальний податковий номер 354443313044.

У період з 14.12.2012 року по 24.12.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №1658/239/22-10/35444337 від 29.12.2012 р. (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

21 січня 2013 року на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000222300/919 про сплату 166 165 (сто шістдесят шість тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 00 коп. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 23 381 (двадцять три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 50 коп., а також № 0000232300/920 про сплату 145 851 (сто сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 29 979 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 75 коп., застосованих за п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», задекларовано податковий кредит на загальну суму 145 851,00 грн. та сформовано валові витрати за наслідками операцій з контрагентами - ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471), ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) та ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944).

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства зводиться до безтоварності господарських операцій позивача із вказаними контрагентами.

Як вбачається з Акта перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на наступному:

- Акт № 103/23-10/34715960 від 21.02.2011 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року по 31.12.2010 року», яким встановлено порушення вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними;

- ДПІ у Вишгородському районі Київської області скеровано матеріали виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 101/23-1/36445153 від 10.02.2011 р., яким встановлено порушення податкового законодавства;

- ДПІ у Вишгородському районі Київської області скеровано акт № 281/23-1/36445186 від 13.02.2012 р. про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 р. по 31.12.2011 р., яким встановлено порушення податкового законодавства;

- В ході перевірки встановлено: ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841) перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Стан платника відмінний від основного - Визнано банкрутом. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.10.2010 року по причині не встановлення місцезнаходження. Остання подана звітність ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841) за березень 2010 року;

- В ході перевірки встановлено: ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162) перебувало на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва. Стан платника відмінний від основного - припинено, але не знято з обліку (кор не пусті). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.09.2012 року по причині ліквідація банкрута. Остання подана звітність ТОВ «Орбіс Еліт» за липень 2012 року;

- В ході перевірки встановлено: ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471) перебувало на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва. Стан платника відмінний від основного - припинено, але не знято з обліку (кор не пусті). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.09.2012 року по причині ліквідація банкрута. Остання подана звітність ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471) за липень 2012 року;

- В ході перевірки встановлено: ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453) перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Стан платника відмінний від основного - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- В ході перевірки встановлено: ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322) перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. Стан платника відмінний від основного - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.10.2012 року по причині «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Остання подана звітність ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322) за жовтень 2012 року;

- ДПІ у Печерському районі м. Києва скеровано акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р.» від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869;

- ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надіслано матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944) з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських відносин з контрагентами. Згідно отриманих матеріалів стан платника - « 9» - форма 18-ОПП - повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання).

З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що правочини, укладені між позивачем та вказаними контрагентами реально не виконувались, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним операціям та формування валових витрат.

Дослідивши висновки Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п/п 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідні правові норми закріплені також в Податковому кодексі України, який набрав чинності 01.01.2011 р.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні висновки з питань визначення правомірності формування валових витрат можна зробити з положень пункту 5.1. та підпунктів 5.2.1., 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент існування спірних правовідносин) та пункту п. 138.2 ст. 138 ПК України та розділу ІІІ ПК України.

Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також обов'язковою передумовою для формування валових витрат з наведених норм, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3. - 5.7. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат до складу валових витрат.

Відповідно до п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку придбаних товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства, тобто придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу та підтвердження господарських операцій з придбаних товарів (робіт, послуг) первинним документами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, в періоді, що перевірявся позивач поставляв товари контрагентам ТОВ «Скап холдінгс», ТОВ «Різано трейд» та ТОВ «Компанія «Вайліс». Зазначені товари поставлялися на підставі укладених договорів поставки товару.

На виконання умов зазначених договорів сторони підписали видаткові накладні.

За наслідками виконаних робіт позивачем було виписано на користь ТОВ «Скап холдінгс», ТОВ «Різано трейд» та ТОВ «Компанія «Вайліс» податкові накладні.

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

На виконання умов зазначених договорів позивач направив контрагентам рахунки-фактури. Оплата поставленого товару здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в національній валюті України. На момент проведення перевірки товари за вказаними договорами вже було повністю оплачено.

Крім того, реальність руху товарів за вказаними договорами підтверджується вантажними митними деклараціями та інвойсами, які підтверджують факт придбання позивачем товарів, які поставлялися контрагентам ТОВ «Скап холдінгс», ТОВ «Різано трейд» та ТОВ «Компанія «Вайліс».

Окрмі цього, в періоді, що перевірявся позивач отримав товари від контрагентів ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь». Вказані товари поставлялися на підставі укладених договорів поставки товару.

На виконання умов зазначених договорів сторони підписали видаткові накладні.

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» було виписано на користь позивача податкові накладні.

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» направили позивачеві рахунки-фактури. Оплата поставленого товару здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» в національній валюті України. На момент проведення перевірки товари за вказаними договорами вже було повністю оплачено.

Крім того, реальність руху товарів за вказаними договорами підтверджується товарно-транспортними та прибутковими накладними та довіреностями на отримання товарів.

Товари, які позивач придбав у ТОВ «Зетта-фін», ТОВ «Орбіс еліт», ТОВ «Купідус гранд», ТОВ «Бонд-сервіс» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» надалі було реалізовано в рамках господарської діяльності позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, довіреностей, актів звірки, митних декларацій, видаткових та податкових накладних.

Також, в періоді, що перевірявся позивач отримав послуги від контрагентів ТОВ «Нові технології тпв» та ПП «Капавтостар». Зазначені послуги надавалися на підставі укладених договорів.

На виконання умов зазначених договорів сторони підписали акти здачі-прийняття робіт.

За наслідками наданих послуг ТОВ «Нові технології тпв» та ПП «Капавтостар» було виписано на користь позивача податкові накладні.

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Нові технології тпв» та ПП «Капавтостар» направили позивачеві рахунки-фактури. Оплата наданих послуг здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Нові технології тпв» та ПП «Капавтостар» в національній валюті України. На момент проведення перевірки товари за вказаними договорами вже було повністю оплачено.

Разом з тим, реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджується реєстром вантажних перевезень та звітом про виконані роботи.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Досліджені судом податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів позивача та самого позивача в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача - ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471), ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) та ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944) та сам позивач були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

З'ясовуючи питання про анулюванні реєстрації деяких контрагентів позивача як платників податку на додану вартість судом використано інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

Як вбачається з бази даних Міністерства доходів і зборів України «Анульовані свідоцтва платників ПДВ», свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322) як платників податку на додану вартість було анульовано значно пізніше після здійснення господарських операцій із позивачем, тобто на момент здійснення господарських операцій - вказані контрагенти мали право видавати податкові накладні на кожну надану послугу.

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані платником податку до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Посилання відповідача на відсутність контрагентів позивача за їх місцезнаходженням судом до уваги не приймаються.

На переконання суду, відсутність платника податків за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Крім того, суду не надано доказів припинення юридичних осіб - контрагентів позивача (скасування державної реєстрації, виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру, тощо, під час взаємовідносин із позивачем.

З наведеного суд приходить до висновку, що вказані контрагенти позивача не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність правочинів між позивачем та ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471), ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) та ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944), придбання та продаж товарів і послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів послуги з перевезення замовлялися позивачем з метою перевезення товару до суб'єктів господарювання, яким позивач перепродував ці товари, товари купувалися позивачем виключно з метою подальшої реалізації.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги та товари, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаних контрагентів, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача найманих працівників, основних засобів, необхідних для виконання господарських зобов'язань, не може бути взяте судом до уваги на підтвердження безтоварності угод з огляду на наступне.

Як вбачається з Акта перевірки, підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності у деяких з контрагентів позивача трудових ресурсів та основних засобів слугувала лише податкова звітність цього підприємства.

Суд вважає, що дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для надання послуг та поставки товарів, що були отримані позивачем.

До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Таким чином, висновок про відсутність фактичного виконання позивачем і ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471), ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) та ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944) своїх зобов'язань ґрунтується лише на припущеннях. Однак, самі по собі такі припущення не можуть бути підставою для донарахування позивачеві податкових зобов'язань.

В свою чергу, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471), ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) та ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944), які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання (замовлення) послуг та товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю вказаних контрагентів з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ «Скап холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Різано трейд» (код ЄДРПОУ 36445153), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Зетта-фін» (код ЄДРПОУ 36147841), ТОВ «Орбіс еліт» (код ЄДРПОУ 37723162), ТОВ «Купідус гранд» (код ЄДРПОУ 37723471), ТОВ «Бонд-сервіс» (код ЄДРПОУ 35808453), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Нові технології тпв» (код ЄДРПОУ 35921869) та ПП «Капавтостар» (код ЄДРПОУ 36295944). Висновки ж Акта перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є помилковими, а відтак, прийняті ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ДПС податкові повідомлення-рішення №0000222300/919 про сплату 166 165 (сто шістдесят шість тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 00 коп. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 23 381 (двадцять три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 50 коп., а також № 0000232300/920 про сплату 145 851 (сто сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 29 979 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 75 коп. є неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та підставними, а відтак позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочиснтва України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення винесені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000222300/919 та № 0000232300/920 від 21.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасенко та партнери» сплачений судовий збір в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 15 червня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.