Рішення

від 11.06.2013 по справі 915/774/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа № 915/774/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса для листування: 54003, м. Миколаїв, а/с 155)

до відповідачів: 1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан Парк» (54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 4, код ЄДРПОУ 37758263);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612)

про: скасування п.п. 1,4,5 Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» та скасування державної реєстрації статуту, -

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан Парк» та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування п.п. 1,4,5 Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» та скасування державної реєстрації статуту ТОВ «Океан Парк» в новій редакції за реєстраційним номером 15221050001021390 від 26.08.2011р., наслідком якого буде відновлення інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на 04.07.2011р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.04.2013р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №915/774/13

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2013р. змінено процесуальний статус Виконавчого комітету Миколаївської міської ради з відповідача та залучено його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

28.05.2013р. за вх.№10360/13 до суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких позивач змінив предмет позову та просить суд визнати недійсними п.п. 1,4,5 Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» та скасувати державну реєстрацію статуту ТОВ «Океан Парк» в новій редакції за реєстраційним номером 15221050001021390 від 26.08.2011р., наслідком якого буде відновлення інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на 04.07.2011р.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за Протоколом №3 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» від 25.08.2011р. у частині сплати ОСОБА_1 його долі в статутному капіталі в розмірі 5160000 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 25.04.2013р. позивачем 21.05.2013р. були надані до суду письмові пояснення та витребувані судом документи за вх.№9848/13.

Від відповідачів до господарського суду надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог за вх.№9845/13 від 21.05.2013р. та вх.№9846/13 від 21.05.2013р. відповідно, згідно з якими позовні вимоги відповідачами визнані в повному обсязі.

У судових засіданнях представник відповідачів позов визнав та просив його задовольнити.

Позивач та третя особа у судові засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень. 21.05.2013р. за вх.№9847/13 третьою особою надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю її представника, яке у судовому засіданні судом було задоволено.

У судове засідання 11.06.2013р. представники відповідачів також не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, з огляду на що господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомлених представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідачів, господарський суд встановив:

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до Протоколу №1 Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан Парк» від 29.06.2011р. було вирішено створити ТОВ «Океан Парк» внаслідок реорганізації шляхом його виділення з ТОВ «Кодрук»; затверджено Статутний (складений) капітал ТОВ «Океан Парк» в розмірі 5160000 грн.; частка засновників (учасників) у Статутному (складеному) капіталі склала: ОСОБА_1 - 5160000 грн., що складає 100% Статутного (складеного) капіталу товариства; затверджено Статут ТОВ «Океан Парк».

Рішенням Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан Парк», оформленим Протоколом №2 від 25.08.2011р., до складу учасників (засновників) ТОВ «Океан Парк» увійшов новий учасник - ОСОБА_2; виведено зі складу учасників (засновників) ТОВ «Океан Парк» ОСОБА_1, частку якого, що складає 100% Статутного (складеного) капіталу товариства, в розмірі 5160000 грн. передано ОСОБА_2; затверджено нову редакцію Статуту та доручено директору Товариства провести державну реєстрацію змін.

За змістом Протоколу №2 від 25.08.2011р. ОСОБА_1 виявив бажання передати (продати) свою частку новому учаснику - ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що товариство не приносить очікуваних прибутків, а тому визнав недоцільним свою подальшу участь у діяльності ТОВ «Океан Парк». За таких обставин ОСОБА_1 запропонував вивести його зі складу учасників (засновників) ТОВ «Океан Парк», що і було постановлено п.4 даного Протоколу.

Також слід зазначити, що з рішення загальних зборів, оформленого Протоколом №2 від 25.08.2011р., вбачається, що рішення прийняті одноголосно.

Також в матеріалах справи наявний Протокол №3 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» від 25.08.2011р., рішенням яких було вирішено в зв'язку з прийнятим рішенням, викладеним у Протоколі №2 від 25.08.2011р. щодо включення ОСОБА_2 до складу засновників ТОВ «Океан Парк» та виходу ОСОБА_1 з передачею (продажем) частки в статутному капіталі у розмірі 5160000 грн., що складає 100% статутного капіталу новому учаснику, що відповідно до цього ОСОБА_2 зобов'язаний на протязі року до 25.08.2012р. сплатити ОСОБА_1 вартість його частки в статутному капіталі у розмірі 5160000 грн. У разі не сплати у строк до 25.08.2012р. зазначеної суми, ОСОБА_1 має право відновити своє становище, як учасника товариства, на тих самих умовах, які існували до моменту прийняття рішення про вихід зі складу учасників.

25.08.2011р. ОСОБА_1 було написано заяву про виведення його зі складу засновників ТОВ «Океан Парк», яку засвідчено приватним нотаріусом за реєстровим №2199. У вказаній заяві позивач ствердив про відсутність у нього претензій матеріального та іншого характеру до ТОВ «Океан Парк».

Як стверджує позивач, його частка в статутному капіталі сплачена не була; звернення до ОСОБА_2 щодо виконання Протоколу №3 від 25.08.2011р. по сплаті частки в розмірі 5160000 грн. або передачі цієї частки залишаються без відповіді, що на думку позивача має наслідком відновлення положення ОСОБА_1 в ТОВ «Океан Парк».

За таких обставин позивач звернувся до суду з відповідним позовом та уточненням до нього, відповідно до яких просить суд визнати недійсними п.п. 1,4,5 Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» та скасувати державну реєстрацію статуту ТОВ «Океан Парк» в новій редакції за реєстраційним номером 15221050001021390 від 26.08.2011р.

При цьому, як зазначалось вище, відповідачі проти заявлених позивачем вимог не заперечують, просять їх задовольнити.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частинами 1,2,4 ст. 87 ЦК України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

За ч.1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.

Відповідно до ч.ч. 5,6,7,8 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Повноваження, передбачені пунктами «б», «в», «г», «д», «е», «ї», «й», належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Статтею 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г - ж», «и - й» статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах «а», «б» статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Така ж правова позиція викладена і у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Така ж правова позиція викладена і у п.п. 18,19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Така ж правова позиція викладена і у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Така ж правова позиція викладена і у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

При дослідженні матеріалів справи судом не виявлено жодних порушень вимог діючого законодавства та положень Статуту відповідача-2 при проведенні загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк», рішення яких оформлене Протоколом №2 від 25.08.2011р., та жодних порушень щодо державної реєстрації Статуту ТОВ «Океан Парк» в редакції за реєстровим номером 15221050001021390 від 26.08.2011р.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсними п.п. 1,4,5 Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «Океан Парк» та скасування державної реєстрації статуту ТОВ «Океан Парк» в новій редакції за реєстраційним номером 15221050001021390 від 26.08.2011р.

Так, позивач був присутній на загальних зборах, рішення яких він оспорює. Водночас позивачем не надано до суду доказів порушення вимог закону та Статуту ТОВ «Океан Парк» під час скликання та проведення загальних зборів товариства; доказів позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; доказів порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів; доказів відсутності кворуму при проведенні загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; доказів не дотримання процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При цьому невиконання ОСОБА_2 зобов'язань щодо сплати ОСОБА_1 частки в статутному капіталі не може бути підставою для визнання недійсним в частині рішення загальних зборів засновників товариства, оформленого Протоколом №2 від 25.08.2011р., та скасування державної реєстрації статуту товариства, відповідно прийнятого та зареєстрованого згідно з вимогами діючого законодавства та положеннями Статуту ТОВ «Океан Парк».

До того ж господарський суд звертає увагу на те, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Така ж правова позиція викладена і у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 14 червня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська