Ухвала

від 14.06.2013 по справі 2а/1270/8839/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року справа №2а/1270/8839/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. в справі № 2а/1270/8839/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елком» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елком» (далі - ТОВ «Елком») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування якого зазначило, що за результатами виїзної документальної перевірки ТОВ «Елком» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р. та з ТОВ «Латифа» за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. на підставі акту перевірки від 02.03.2012 р. №527/231-21779571, яким встановлені порушення ТОВ «Елком» п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України в частині заниження податку на прибуток у сумі 278839,00 грн., пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 231147,00 грн., Алчевською ОДПІ 19.03.2012 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000672310 про збільшення ТОВ «Елком» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 309992,50 грн., з яких 278839,00 грн. - основний платіж, 31153,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції, № 0000682310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 274376,75 грн., з яких 231147,00 грн. - основний платіж, 43229,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Луганській області від 04.07.2012 р. №10434/10-408 податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000682310 скасовано в частині 5 грн. застосованої штрафної санкції. 09 жовтня 2012 року позивачем отримано рішення Державної податкової служби України від 05.09.2012 №1421/0/61-12/10-2115 про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 19.03.2012 р. № 0000672310 та № 0000682310 залишені без змін з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги. Податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2012 р. № 0001372310, прийнятим на підставі акту перевірки від 02.03.2012 р. №527/231-21779571 за результатами узгодження податкового зобов'язання, ТОВ «Елком» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 274371,75 грн., з яких 231147,00 грн. - основний платіж, 43224,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання є висновок відповідача, що роботи згідно з договорами між ТОВ «Елком» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа» фактично не виконані, проте позивач вважає такі висновки необґрунтованими, зазначає про підтвердження господарських операцій належними первинними документами.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2912 р. №№ 0000682310, 0000672310, від 18.09.2012 р. № 0001372310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000672310 та від 18.09.2012 р. № 0001372310, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що в ході перевірки, за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, встановлено, що операції з придбання та постачання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа» товарів (робіт, послуг) на адресу позивача не підтверджені стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Крім того, апелянтом вказується, що позивачем не надано до перевірки журналу обліку виконаних робіт форми КБ-6, ведення якого передбачено Методичними рекомендаціями з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 573 від 31.12.2010 р. Відсутність такого журналу є порушенням бухгалтерського обліку в частині відображення суми визнаних доходу і витрат за договорами підряду або втрат на будівельно-монтажні роботи.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елком» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 29.04.1994 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 21779571, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16274664 є платником податку на додану вартість.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Алчевською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Елком» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р. та з ТОВ «Латифа» за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р., результати якої оформлені актом від 02.03.2012 р. № 527/231-21779571. Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Елком» п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток у сумі 278839 грн., у тому числі за ІV квартал 2010 року - 124610 грн., І квартал 2011 року - 38130 грн., ІІ квартал 2011 року - 31910 грн., ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 116099 грн.; пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 231147 грн., в тому числі грудень 2010 року - 99688 грн., січень 2011 року - 3886 грн., лютий 2011 року - 9577 грн., березень 2011 року - 17041 грн., квітень 2011 року - 6383 грн., травень 2011 року - 13482 грн., червень 2011 року - 7883 грн., липень 2011 року - 50214 грн., серпень 2011 року - 21741 грн., вересень 2011 року - 1252 грн.

12.03.2012 р. до Алчевської ОДПІ ТОВ «Елком» надані заперечення до акту перевірки від 02.03.2012 р. №527/231-21779571, до яких у якості додатків долучені копії ліцензій ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа». На заперечення відповідачем надана відповідь від 16.03.2012 р. №798/231-02 про залишення без змін висновків акту перевірки.

19.03.2012 р. Алчевською ОДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000672310 про збільшення ТОВ «Елком» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 309992,50 грн., з яких 278839 грн. - основний платіж, 31153,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000682310 про збільшення ТОВ «Елком» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 274376,75 грн., з яких 231147 грн. - основний платіж, 43229,75 грн. - штрафній (фінансові) санкції.

ТОВ «Елком» податкові повідомлення-рішення оскаржені в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової служби у Луганській області Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби у Луганській області ДПС України від 04.07.2012 р. № 10434/10-408 про результати розгляду первинних скарг податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000672310 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000682310 скасовано у частині 5 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині залишено без змін.

Рішенням Державної податкової служби України від 05.09.2012 р. №1421/0/61-12/10-2115 про результати розгляду скарг податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 19.03.2012 р. № 0000672310 та № 0000682310 залишені без змін з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинних скарг.

18.09.2012 р. за результатами адміністративного узгодження грошового зобов'язання на підставі акту перевірки від 02.03.2012 р. №527/231-21779571 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001372310 про збільшення ТОВ «Елком» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 274371,75 грн., з яких 231147 грн. - основний платіж, 43224,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також судами встановлено, що між ТОВ «Елком» як замовником та ТОВ «Латифа» як підрядником укладені наступні договори: договір підряду від 21.07.2011 р. № 11/217 на виконання робіт по розробці ескізів креслень КМД на підставі КМ ремонт вузлів і М/к залізничного крану КДЕ-235 та договір підряду від 16.08.2011 р. №11/168 на виконання електромонтажних робіт верстата НА 1540. Виконання робіт за вказаними договорами підтверджується актом приймання виконаних робіт від 01.09.2011 р., актом приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) від 09.09.2011 р., податковими накладними від 01.09.2011 р. № 142 по договору від 21.07.2011 р. №11/217 на загальну суму 3160,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 526,80 грн., від 09.09.2011 р. № 143 по договору від 16.08.2011 р. № 11/168 на загальну суму 4348,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 724,80 грн. За отримані роботи позивачем здійснено ТОВ «Латифа» оплату в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями. Отримані ТОВ «Елком» від ТОВ «Латифа» роботи використані позивачем при виконанні робіт відповідно до умов договорів, укладених з ПАТ «Алчевськкокс» та ПАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз».

Крім того, між ТОВ «Елком» як замовником та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» як підрядником укладені договори підряду: від 01.10.2010 р. № Э01/10 на виконання робіт з монтажу мостового крану ВП 28/5 т. проліт 25 м.; договір підряду від 04.10.2010 р. № Э04/10/01 на виконання робіт з демонтажу мостового крану ВП 10 т. проліт 28,5 м.; від 04.10.2010 р. № Э04/10 на виконання робіт з монтажу механічної електрочастини козлового грейферного крану ККГ 10-32; від 26.10.2010 р. № Э26/10 на виконання робіт з капітального ремонту електропечі типа СНО-4-8-2,5/10 потужністю 25 кВт; від 28.10.2010 р. № Э28/10 на виконання робіт з монтажу крану мостового електричного з двома крюками ВП 20/5 т. проліт 22 м.; від 28.10.2010 р. № Э28/10/01 на виконання робіт з монтажу механічної та електричної частини самохідного мосту СМ-32У на базі козлового електрокрану; від 02.12.2010 р. № Э02/12 на виконання робіт з пошуку та визначення місця пошкодження та випробування КЛ 6 кВ; від 17.01.2011 р. № Э17/01 на виконання робіт з демонтажу та монтажу мостового крану ВП 20/5 т. проліт 28,5 м.; від 09.02.2011 р. № Э09/02 на виконання робіт з ремонту КЛ від котельної «Східна» до ПС «Лиманська» КТП «АТКЕ»; від 15.02.2011 р. № Э15/02 на виконання робіт з огляду рельсових шляхів мостових кранів ДП «Свердловантрацит»; від 10.03.2011 р. № Э10/03 на виконання робіт з виконання електромонтажних робіт в гаражних боксах; від 11.03.2011 р. № Э11/03 на виконання робіт з виконання електромонтажних робіт з модернізації системи управління план-шайбою токарно-карусельного верстата; від 29.03.2011 р. № Э29/03 на виконання монтажних робіт на електромостовому ВП 20/5 т.; від 30.03.2011 р. № Э30/03 на виконання робіт з ремонту електромостового крану №6 ВП 10 т.; від 08.04.2011 р. № Э08/04 на виконання робіт з демонтажу електромостового крану ВП 10 т. проліт 28 м. м. Стаханів; від 16.05.2011 р. № Э16/05 на виконання робіт з аналізу стану підкранових колій; від 18.05.2011 р. № Э18/05 на виконання робіт з демонтажу та монтажу електромостового крану ВП 15 т. проліт 28 м. м. Стаханів; від 01.06.2011 р. № Э01/06 на виконання робіт з ремонту електромостового крану м. Алчевськ; від 02.06.2011 р. № Э02/06-1 на виконання робіт з ремонту струмопроводів електромостового крану; від 02.06.2011 р. № Э02/06 на виконання робіт з ремонту козлового крану ВП 20 т. м. Стаханів; від 03.06.2011 р. № Э03/06 на виконання робіт з монтажу металоконструкцій м. Кировськ; від 14.06.2011 р. № Э14/06 на виконання робіт з ремонту металоконструкцій подтележечного шляху м. Алчевськ; від 15.06.2011 р. № Э15/06 на виконання робіт з демонтажу козлового крану КС-32-32Б ВП 32/5 т. проліт 32 м.; від 20.06.2011 р. № Э20/06 на виконання робіт з ремонту козлового крану ВП 20 т.; від 01.07.2011 р. № Э01/07 на виконання робіт з демонтажу та монтажу електромостового крану ВП 20/5 т. проліт 28 м. м. Стаханів; від 14.07.2011 р. № Э14/07 на виконання робіт з монтажу металоконструкцій м. Кировськ, а також договір від 28.03.2011 р. № Э28/03 купівлі-продажу технічної документації та договір від 17.06.2011 р. № Э170611а про надання послуг.

Виконання умов договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, складеними за результатами здійснення господарських операцій: актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, податковими накладними, видатковою накладною, актом здачі-приймання виконаних робіт, платіжними документами про перерахування позивачем вартості виконаних робіт з урахуванням податку на додану вартість.

Отримані ТОВ «Елком» від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» роботи, послуги та технічна документація використані позивачем при виконанні робіт відповідно до умов договорів, укладених з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», КТП «Алчевськтеплокомуненерго», ТОВ «НВО «Клівер», ВАТ «Брянківський завод бурового устаткування», ВАТ «Стахановський завод феросплавів», ПАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз», ЗАТ «Керамет» та КБП «Проміт».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності фактичного здійснення господарських операцій.

Розглядаючи справу у межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є висновок відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 р. та 1-3 кварталах 2011 р. вартості придбаних у ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» робіт (послуг), а підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок органу державної податкової служби про неправомірність віднесення до податкового кредиту грудня 2010 р. - вересня 2011 р. сум податку на додану вартість по господарським операціям з вказаними підприємствами.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Елком» та ТОВ «Латифа», а також ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» укладено ряд договорів підряду, а також договір купівлі-продажу та договір про надання послуг.

Фактичне здійснення господарських операцій за цими договорами підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами: актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, податковими накладними, видатковою накладною, актом здачі-приймання виконаних робіт, платіжними документами про перерахування позивачем вартості виконаних робіт з урахуванням податку на додану вартість.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Колегією суддів встановлено, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є електромонтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи.

З метою одержання прибутку позивачем укладені договори з ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за якими позивач придбавав у цих підприємств послуги з виконання електромонтажних та будівельних робіт, інші послуги та роботи, а також технічну документацію. Факт фактичного виконання робіт, отримання послуг за спірним угодами підтверджений належними первинними документами.

В подальшому позивачем придбані за вказаними договорами послуги та роботи використані у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Так, отримані ТОВ «Елком» від ТОВ «Латифа» роботи використані позивачем при виконанні робіт відповідно до умов договорів, укладених з ПАТ «Алчевськкокс» та ПАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз»; отримані ТОВ «Елком» від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» роботи, послуги та технічна документація використані позивачем при виконанні робіт відповідно до умов договорів, укладених з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», КТП «Алчевськтеплокомуненерго», ТОВ «НВО «Клівер», ВАТ «Брянківський завод бурового устаткування», ВАТ «Стахановський завод феросплавів», ПАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз», ЗАТ «Керамет» та КБП «Проміт». Використання послуг та робіт, отриманих від ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підтверджені наявними в матеріалах справи договорами та іншими первинними документами.

Оплата позивачем за придбані у контрагентів послуги та роботи здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів на банківські рахунки постачальників, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулював спірні правовідносини до 01.04.2011 р., валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини з 01.04.2011 р. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування валових витрат позивача обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з ТОВ «Латифв» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який регулював спірні правовідносини до 01.01.2011 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини в частині формування податкового кредиту з 01.01.2011 р., право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача, що підтверджується змістом акту перевірки.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказану в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням робіт (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем робіт (послуг) у ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи (податковими накладними, видатковою накладною, актами приймання виконаних робіт, банківськими виписками, актом здачі-приймання) підтверджено фактичне отримання позивачем робіт (послуг) та оплату позивачем як отримувачем робіт (послуг) сум податку на додану вартість в ціні робіт (послуг) постачальникам робіт, які включені до складу податкового кредиту.

Доводи апелянта про неможливість фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», і ТОВ «Латифа», не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зауважує, що однією з підстав для висновку про нікчемність угод позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Латифа» є висновки актів перевірки цих підприємств.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. у справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р., визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складення акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.» визнані протиправними, з урахуванням приписів ст. 70 КАС України судова колегія вважає, що даний акт перевірки не є належним та допустимим доказом в обґрунтування правової позиції апелянта.

Колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення податку до складу податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, є необґрунтованими доводи апелянта щодо ненадання позивачем до перевірки журналу обліку виконаних робіт форми КБ-6, ведення якого передбачено Методичними рекомендаціями з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 573 від 31.12.2010 р., а відсутність такого журналу є порушенням бухгалтерського обліку в частині відображення суми визнаних доходу і витрат за договорами підряду або втрат на будівельно-монтажні роботи, оскільки оприбуткування позивачем придбаних робіт (послуг) в бухгалтерському обліку підтверджено змістом акту перевірки, відповідно до якого відображення в бухгалтерському обліку суми визнаних доходу і витрат здійснюється позивачем відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. в справі № 2а/1270/8839/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. в справі № 2а/1270/8839/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елком» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.