Постанова

від 21.05.2013 по справі 818/1920/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа №818/1920/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - Буліч Н.С.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

представника третьої особи - Жукова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, третя особа - ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2009 № 0000402305/0/46350 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 14 570, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 10 152, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 418, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 по справі № 2а-244/10/1870 позовні вимоги "Фрунзе-сервіс" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 08.07.2009 № 0000402305/0/46350.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 по справі № 2а-244/10/1870 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2013 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 14 570, 00 грн., не відповідає чинному законодавству, оскільки посадовими особами ДПІ в м. Суми при винесенні оскаржуваного рішення-повідомлення невірно тлумачаться умови господарських договорів (контрактів), крім цього наполягає на тому, що відповідачем було допущено помилку при визначенні валових доходів ТОВ «Фрунзе - Сервіс» по окремим господарським операціям. Позивач також наголошує, що ДПІ в м. Суми безпідставно були виключені суми комісійної винагороди зі складу валових витрат підприємства, що суперечить вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 18.04.2013 відповідача Державну податкову інспекцію в місті Суми було замінено на належного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сумах (далі - відповідач).

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, позицію, викладену в запереченні на позов (а.с. 148-150 т. 4), підтримав у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим і просив в задоволенні позову відмовити.

Протокольною ухвалою суду від 26.03.2013 ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" було залучено до участі у справі у якості третьої особи.

У судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Заслухвавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Фрунзе сервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 732939 (а.с. 7, т. 1).

На підставі направлення № 2280 від 29.05.2009 посадовими особами ДПІ в м. Суми розпочато планову виїзну перевірку ТОВ "Фрунзе сервіс" на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009.

За результатами перевірки складено акт від 24.06.2009 № 4505\235\34012218\39 (а.с. 16-52, т.1).

На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2009 року № 0000402305/0/46350 (а.с. 15, т.1), яким позивачеві донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14570 грн. 00 коп. (з них, за основним платежем - 10152 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4418 грн. 00 коп.).

Підставою для цього донарахування стали такі висновки ДПІ:

заниження позивачем оподатковуваного доходу на суму збитків у розмірі 24891 грн., отриманих внаслідок продажу позивачем товару (насосів вакуумних, центрифуги) на експорт за ціною нижчою, ніж ціна його придбання;

завищення Товариством валових витрат на суму 15710 грн. шляхом включення до їх складу комісійної винагороди, сплаченої позивачем пов'язаній особі (відкритому акціонерному товариству «СНВО ім. М.В. Фрунзе») за операціями, що не передбачали отримання економічної користі платником, а відтак перебували поза межами його господарської діяльності.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржене в адміністративному порядку (а.с. 13-14, т. 1), але відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін (а.с. 10-11, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фрунзе-Сервіс" проводило продаж товарів на експорт згідно контракту № 1/2008 від 27.12.2007 (а.с. 64-86, т.1), укладеному з ТОВ "Сумське МНПО", м. Москва, Російська федерація.

Згідно даного контракту ТОВ "Фрунзе-Сервіс" реалізовувало в вересні-жовтні 2008 року вакуумні насоси, центрифуги та частини до них. Дане обладнання було придбано позивачем у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Так, в вересні 2008 року позивач придбав у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" вакуумні насоси в кількості 2 штуки по ціні 57 606 грн. 00 коп. на загальну суму 115 212 грн. 00 коп. В подальшому дані насоси були реалізовані ТОВ "Сумське МНПО" за ціною згідно вантажно-митної декларації 110 778 грн. 00 коп.

При цьому відповідачем зроблено висновок про збитковість даної операції. Збиток становить - 4 434 грн. 00 коп.

Також позивачем, у вересні 2008 року, була придбана центрифуга та частини до неї у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за ціною 116 603 грн. 00 коп. В подальшому дані насоси були реалізовані ТОВ "Сумське МНПО"за ціною згідно вантажно-митної декларації 113 262 грн. 00 коп.

При цьому відповідачем зроблено висновок про збитковість даної операції. Збиток становить - 3 341 грн. 00 коп.

Позивачем також, у жовтні 2008 року, були придбані частини центрифуги та насос вакуумний у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за ціною 281 976 грн. 00 коп. В подальшому дані насоси були реалізовані ТОВ "Сумське МНПО" за ціною згідно вантажно-митної декларації 264 860 грн. 00 коп.

При цьому відповідачем зроблено висновок про збитковість даної операції. Збиток становить - 17 116 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.18 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", під звичайною ціною розуміють ціну визначену звичайною за правилами, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуга), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі - товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

За змістом п. 1.20.2 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, зараховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

При цьому 1.20.6 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Порядок визначення бази оподаткування визначається п. 4.1 ст.4 зазначеного Закону, який визначає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Підпунктом 1.20.10. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не проводилось жодних процедур визначення у звичайної ціни передбачених наведеними вище нормами.

Стосовно посилань відповідача на те, що операції з продажу позивачем обладнання на експорт не відповідають ознакам господарської діяльності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем були зроблені невірні висновки щодо збитковості операцій по реалізації позивачем обладнання ТОВ "Сумське МНПО".

У відповідності до договору № 4/34 від 24.01.2008 (а.с. 87-88, т.1), ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 22.09.2008 отримало від ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обладнання відповідно до специфікації № 22 від 15.07.2008 (а.с. 99, т. 1), яка є додатком до договору, по товарно-транспортній накладній № 109073 від 22.09.2008 (а.с. 185, т. 1) на суму 115 212, 00 грн.

Зазначене обладнання було реалізовано ТОВ "Сумське МНПО" відповідно до умов контракту № 1/2008 від 27.12.2007 (а.с. 66, т.1) по специфікації № 20 від 14.07.2008 (зворотній бік а.с. 83, т.1), яка є додатком до контракту. Вартість обладнання відповідно до вантажно-митної декларації від 22.09.2008 (а.с. 186, т.1) - 110 777, 88 грн. ТОВ "Сумське МНПО" сплатило ТОВ "Фрунзе-Сервіс" згідно з умовами контракту № 1/2008 від 27.12.2007 01.08.2008 передоплату 50% від вартості обладнання в сумі 60 647, 31 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 188, т. 1), інші 50 % в сумі 55 388, 94 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 22.09.2008, що підтверджується випискою банку (а.с. 191, т. 1), сума отримана за реалізацію обладнання по цій операції складає 116 036, 25 грн. Посадовими особами ДПІ в м. Суми при перевірці була врахована сума, зазначена в вантажно-митній декларації 110 777, 88 грн., а не загальна сума 116 036, 25 грн., зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс".

Отже, за даною операцією позивачем отримано прибуток в сумі 824, 25 грн. (116 036, 25 грн. - 115 212, 00 грн.).

ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 03.09.2008 отримало від ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обладнання відповідно до специфікації № 7 від 29.02.2008 (зворотній бік а.с. 91, т. 1) та специфікації № 21 від 07.07.2008 (а.с. 98, т. 1), які є додатками до договору № 4/34 від 24.01.2008 по товарно-транспортній накладній № 109074 від 03.09.2008 (а.с. 168, т. 1) на суму 116 603, 00 грн.

Дане обладнання було реалізовано ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) відповідно до умов контракту № 1/2008 від 27.12.2007 (а.с. 64, т. 1) відповідно до специфікації № 7 від 26.02.2008 (а.с. 77, т.1) та специфікації № 19 від 01.07.2008 (а.с. 83, т.1), які є додатками до контракту, відвантажено відповідно до вантажно-митної декларації від 03.09.2008 (а.с. 169, т.1) сума обладнання в якій зазначена 113 262, 22 грн. ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) сплатило ТОВ "Фрунзе-Сервіс" згідно з умовами контракту № 1/2008 від 27.12.2007:

- по специфікації № 7 від 26.02.2008 (а.с. 77, т.1)

06.03.2008 - передоплата 50% від вартості обладнання в сумі 39 716, 25 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 183, т. 1).

22.08.2008 - решту 50% в сумі 37 696, 40 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс", що підтверджується випискою банку (а.с. 175, т.1).

- по специфікації № 19 від 01.07.2008 (а.с. 83, т. 1)

08.07.2008 - передоплату 50% від вартості обладнання в сумі 20 442, 28 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 172, т. 1).

03.09.2008 - останні 50% в сумі 19 522, 90 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 178, т. 1).

Сума, отримана за реалізоване обладнання, по цій операції складає 117 377, 83 грн. Посадовими особами ДПІ в м. Суми при перевірці була врахована сума вантажно-митної декларації - 113 262, 22 грн., а не загальна сума 117 377, 83 грн., зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс".

Таким чином за даною операцією позивачем отримано прибуток в сумі 774, 83 грн. (117 377, 83 грн. - 116 603,00 грн.).

Відповідно до договору № 4/34 від 24.01.2008 (а.с. 88, т. 1) ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 22.10.2008 отримало від ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обладнання відповідно до специфікації № 9 від 31.03.2008 (а.с. 92, т. 1) та специфікації № 22 від 15.07.2008 (а.с. 99, т. 1), які є додатками до договору, по товарно-транспортній накладній № 111946 від 22.10.2008 (а.с. 192, т.1) на суму 281 976, 40 грн.

Дане обладнання було реалізовано ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) відповідно до умов контракту № 1/2008 від 27.12.2007 (а.с. 66, т. 1) відповідно до специфікації № 9 від 26.03.2008 (а.с. 78, т.1) та специфікації № 20 від 14.07.2008 (а.с. 83, т.1), які є додатками до контракту, відвантажено відповідно до вантажно-митної декларації від 22.10.2008 (а.с. 194, т. 1), вартість обладнання в якій зазначена 264 860, 11 грн. ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) сплатило ТОВ "Фрунзе-Сервіс" згідно з умовами контракту № 1/2008 від 27.12.2007:

- по специфікації № 9 від 26.03.2008 (а.с. 78, т. 1)

31.03.2008 - передоплата 50% від вартості обладнання в сумі 118 653, 39 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 198, т. 1).

20.10.2008 - решта 50% в сумі 104 640, 79 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс", що підтверджується випискою банку (а.с. 191, т. 1).

- по специфікації № 20 від 14.07.2008 (а.с. 83, т.1)

01.08.2008 - передоплату 50% від вартості обладнання в сумі 30 323, 66 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 188, т. 1).

22.09.2008 - решта 50% в сумі 27 694, 47 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 191, т. 1).

Сума, отримана за реалізоване обладнання, складає 281 312, 31 грн. Посадовими особами ДПІ в м. Суми при перевірці була врахована сума вантажно-митної декларації 264 860, 11 грн., а не загальна сума 281 312, 31 грн., зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс".

Таким чином за даною операцією збиток позивача склав 664, 09 грн. (281 312, 31 грн. - 281 976, 40 грн.).

Однак, суд дійшов висновку, що суму в 664, 09 грн. не можна вважати збитком, оскільки звіт по декларації податку на прибуток подається щоквартально, а за звітний IV квартал 2008 року було отримано обладнання на суму 1 522 669, 40 грн., а реалізовано на суму 1 561 216, 32 грн., таким чином підприємство отримало прибуток за IV квартал 2008 в сумі 38 546, 92 грн.

Крім того, суд зазначає, що у висновку про збитковість цих операцій ДПІ виходила з ціни контракту, наведеної у вантажних митних деклараціях, яка не відповідала фактичній ціні продажу.

Оскільки податкові наслідки за господарською операцією визначаються відповідно до реальних правовідносин, що склалися між учасниками господарського обороту, то за даних обставин невідповідність задекларованої позивачем ціни експортованого обладнання при його митному оформленні фактичній ціні продажу не може впливати на оцінку господарської операції для цілей її оподаткування.

Щодо посилань відповідача на порушення вимог п. 1.32., п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення суму валових витрат за І кв. 2008 року на 15 710 грн. 00 коп., у зв'язку з включенням позивачем до складу валових витрат вартість комісійної винагороди по сприянню продажу товарів на експорт при тому, що ці витрати є чистим збитком підприємства при здійсненні операцій з продажу насосного обладнання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із п. 1.1 статуту Товариства з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс", Товариство з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс" створене засновниками, а саме ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" та ПП "Машнафтогазбуд".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновниками ТОВ "Фрунзе - Сервіс" є ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" (і.к. 05747991) та ПП "Машнафтогазбуд" (і.к. 30374454), розмір внеску яких становить 1980000 грн. та 20000 грн. відповідно.

У відповідності до п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язаною особою визнається юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою статутного фонду платника податку.

Таким чином, ТОВ "Фрунзе-Сервіс" та ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" є пов'язаними особами.

Як вбачається з п. 2.1 статуту Товариства з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс", метою діяльності Товариства є отримання прибутку та досягнення економічних та соціальних результатів в інтересах Засновників.

Відповідно до п. 2.2.8 статуту Товариства з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс", предметом діяльності ТОВ "Фрунзе-Сервіс" є виробництво, купівля-продаж, придбання у власність (відчуження) іншими способами на внутрішньому та зовнішньому ринках насосного, компресорного, допоміжного обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що по договору № 4\34 від 24.01.2008 року та специфікацією до нього (а.с. 87-102, т. 1), ТОВ "Фрунзе-Сервіс" було придбано у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" насосне обладнання на загальну суму 884 457, 00 грн., яке було реалізовано за сприяння ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", згідно договору комісії № 4/365 від 26 липня 2006 року (а.с. 127-129, т. 1) за ціною 88 4457, 00 грн. Крім того, позивачем було перераховано комісійну винагороду ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" в сумі 8 844, 00 грн. в т. ч. ПДВ 1 474, 00 грн.

При цьому, комісійна винагорода в сумі 7370,0 грн. включена до складу валових витрат позивача за І кв. 2008 року.

Також, по договору № 4\34 від 24.01.2008 року та специфікацією до нього (а.с. 87-102 т. 1), ТОВ "Фрунзе-Сервіс" було придбано насосне обладнання на загальну суму 1 000 703,0 грн., яке було реалізовано за сприяння ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе", згідно договору комісії № 4/365 від 26 липня 2006 року (а.с. 127-129, т. 1) за ціною 1 000 703, 00 грн. Крім того, позивач перерахував ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе" комісійну винагороду в сумі 10007,00 грн., в т. ч. ПДВ 1 667, 00 грн. за сприяння продажу придбаного обладнання.

Дана комісійна винагорода в сумі 8 340, 00 грн. включена до складу валових витрат за І квартал 2008 року.

Порядок оподаткування операцій між пов'язаними особами регулюється п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

При цьому, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" врегульовує визначення розміру доходу при продажу товарів, робіт, послуг пов'язаній особі саме продавцем. В даному ж випадку податкові зобов'язання були донараховані покупцеві.

Таким чином посилання відповідача на п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в якості обґрунтування підстави застосування звичайних цін та, як наслідок, донарахування податкових зобов'язань, є недоречним.

Спірні правовідносини врегульовуються п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де зазначено, що витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

В той же час, як зазначалось вище, подальший продаж обладнання, придбаного у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" здійснювався позивачем за ціною придбання, відповідно відсутні жодні підстави стверджувати, що така вартість товару не відповідає рівню звичайних цін.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача, що сума комісійної винагороди, сплаченої позивачем ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", яке виступає комісіонером за договором комісії № 4/365 26 липня 2006 року (а.с. 127-129, т. 1), має включатись до складу вартості обладнання.

У відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові рати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, нематеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В даному випадку витрати були понесені позивачем у зв'язку з організацією продажу продукції, повідно, віднесення таких коштів до валових витрат цілком відповідає наведеним нормам Закону України про оподаткування прибутку підприємств".

Віднесення ж відповідачем до вартості товару грошових коштів, сплачених позивачем за договором комісії є необґрунтованим, оскільки відносини позивача та ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" з приводу сприяння продажу товару є окремим видом правовідносин, заснованим на договорі комісії.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік ТОВ «Фрунзе-Сервіс» за результатами 2008 року отримало прибуток (а.с. 202, т. 3).

Так згідно рядка 01 декларації за 2008 рік отримано 36 548 189,00 грн. валового доходу від господарської діяльності.

Валові витрати за 2008 рік (рядок 06 декларації) склали 33 758 548,00 грн., амортизаційні відрахування (рядок 07 декларації) склали 324 687,00 грн. Загалом витрати за 2008 рік склали 34 083 235,00 грн. (33 758 548,00 грн. + 324 687,00 грн.)

Об'єкт оподаткування (позитивний) склав 2 464 954,00 грн (рядок 08 декларації). Податок на прибуток за результатами діяльності за 2008 рік склав 616 239,00 грн. (рядок 12 декларації).

Таким чином, діяльність позивача за перевіряємий період була прибутковою.

За приписами ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.1 ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Стаття 62 Господарського кодексу України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже законодавством визначена господарська діяльність як самостійна, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку (отримання доходу).

Тобто одержання прибутку (отримання доходу) є лише метою господарської діяльності.

Таким чином, закон допускає можливість і не отримання доходу від господарської діяльності в результаті тих чи інших господарських операцій. Сам по собі факт не отримання доходу по конкретній господарській операції не свідчить про порушення норм податкового законодавства. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не повязана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції

Дана позиція суду також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 28.02.2011р. по справі №21-13а11, відповідно до якої господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності висновків акту перевірки та прийнятого на підставі нього спірного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, третя особа - ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 08.07.2009 № 0000402305/0/46350 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 14 570, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 10 152, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 418, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 34012218) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2013 року.