Ухвала

від 17.07.2013 по справі 818/1920/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 р.Справа № 818/1920/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2013р. по справі № 818/1920/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби третя особа - Приватне акціонерне товариство "СМНВО ім. М. В. Фрунзе"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

21.09.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 08.07.2009 № 0000402305/0/46350.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 21.05.2013 року позовні вимоги задоволено.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Державна податкова інспекція в місті Суми подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Державної податкової інспекції в місті Суми проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фрунзе сервіс" на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складений акт від 24.06.2009 року № 4505\235\34012218\39, яким встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу на суму збитків у розмірі 24891 грн., отриманих внаслідок продажу товару (насосів вакуумних, центрифуги) на експорт за ціною нижчою, ніж ціна його придбання; завищення валових витрат на суму 15710 грн. шляхом включення до їх складу комісійної винагороди, сплаченої позивачем пов'язаній особі (відкритому акціонерному товариству «СНВО ім. М.В. Фрунзе») за операціями, що не передбачали отримання економічної користі платником, а відтак перебували поза межами його господарської діяльності.

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією в місті Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2009 року № 0000402305/0/46350, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14570 грн., з яких за основним платежем - 10152 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4418 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Фрунзе-Сервіс" проводило продаж товарів на експорт згідно контракту №1/2008 від 27.12.2007р., укладеному з ТОВ "Сумське МНПО", м. Москва, РФ.

За умовами даного контракту ТОВ "Фрунзе-Сервіс" реалізовувало у вересні-жовтні 2008 року вакуумні насоси, центрифуги та частини до них. Дане обладнання було придбано позивачем у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Так, у вересні 2008 року позивач придбав у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" вакуумні насоси в кількості 2 штуки по ціні 57 606 грн. на загальну суму 115212 грн. В подальшому дані насоси були реалізовані ТОВ "Сумське МНПО" за ціною згідно вантажно-митної декларації 110778 грн. При цьому відповідачем зроблено висновок про збитковість даної операції. Збиток становить - 4434 грн.

Також позивачем, у вересні 2008 року, придбана центрифуга та частини до неї у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за ціною 116603 грн. В подальшому дані насоси були реалізовані ТОВ "Сумське МНПО" за ціною згідно вантажно-митної декларації 113262 грн. При цьому відповідачем зроблено висновок про збитковість даної операції. Збиток становить - 3341 грн.

Позивачем також, у жовтні 2008 року, були придбані частини центрифуги та насос вакуумний у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за ціною 281976 грн. В подальшому дані насоси були реалізовані ТОВ "Сумське МНПО" за ціною згідно вантажно-митної декларації 264860 грн. При цьому відповідачем зроблено висновок про збитковість даної операції. Збиток становить - 17116 грн.

Згідно з п.1.18 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" під звичайною ціною розуміють ціну визначену звичайною за правилами, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуга), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі - товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

За змістом п. 1.20.2 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

При цьому 1.20.6 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Порядок визначення бази оподаткування визначається п. 4.1 ст.4 зазначеного Закону, який визначає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Підпунктом 1.20.10. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Матеріали справи свідчать, що податковим органом не проводилось жодних процедур визначення звичайної ціни.

Стосовно посилань податкового органу на невідповідність операцій з продажу позивачем обладнання на експорт ознакам господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до договору № 4/34 від 24.01.2008 року ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 22.09.2008 року отримало від ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обладнання відповідно до специфікації № 22 від 15.07.2008 року, яка є додатком до договору, по товарно-транспортній накладній № 109073 від 22.09.2008 (а.с. 185, т. 1) року на суму 115212 грн.

Зазначене обладнання реалізовано ТОВ "Сумське МНПО" відповідно до умов контракту № 1/2008 від 27.12.2007 року по специфікації № 20 від 14.07.2008 року, яка є додатком до контракту.

Вартість обладнання відповідно до вантажно-митної декларації від 22.09.2008р. - 110777,88 грн. ТОВ "Сумське МНПО" сплатило позивачу за умовами контракту №1/2008 01.08.2008р. передоплату 50% від вартості обладнання в сумі 60647,31 грн., що підтверджується випискою банку, інші 50% в сумі 55388,94грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 22.09.2008 р., що підтверджується випискою банку, сума отримана за реалізацію обладнання по цій операції складає 116036,25грн.

При цьому, посадовими особами ДПІ в м. Суми при перевірці врахована сума, зазначена в вантажно-митній декларації 110777, 88 грн., а не загальна сума 116036,25 грн., зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс".

Отже, за даною операцією позивачем отримано прибуток в сумі 824,25 грн.

ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 03.09.2008 року отримало від ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обладнання відповідно до специфікації № 7 від 29.02.2008 року та специфікації № 21 від 07.07.2008 року, які є додатками до договору № 4/34 від 24.01.2008 року по товарно-транспортній накладній № 109074 від 03.09.2008 року на суму 116603 грн.

Дане обладнання реалізовано ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) відповідно до умов контракту № 1/2008 від 27.12.2007 року відповідно до специфікації № 7 від 26.02.2008 року та специфікації № 19 від 01.07.2008 року, які є додатками до контракту, відвантажено відповідно до вантажно-митної декларації від 03.09.2008 року сума обладнання в якій зазначена 113262,22 грн. ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) сплатило ТОВ "Фрунзе-Сервіс" згідно з умовами контракту № 1/2008 від 27.12.2007 року: по специфікації № 7 від 26.02.2008 року - 06.03.2008 року передоплата 50% від вартості обладнання в сумі 39716,25 грн., 22.08.2008 - решту 50% в сумі 37696,4 грн. перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс", що підтверджується випискою банку, по специфікації № 19 від 01.07.2008 року - 08.07.2008 року передоплату 50% від вартості обладнання в сумі 20442,28 грн., 03.09.2008 - останні 50% в сумі 19522,9 грн.

Сума, отримана за реалізоване обладнання, складає 117377,83 грн.

ДПІ в м. Суми при перевірці була врахована сума вантажно-митної декларації - 113262,22 грн., а не загальна сума 117377, 83 грн., зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс".

Таким чином за даною операцією позивачем отримано прибуток в сумі 774,83 грн.

Відповідно до договору № 4/34 від 24.01.2008 року ТОВ "Фрунзе-Сервіс" 22.10.2008 року отримало від ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обладнання відповідно до специфікації № 9 від 31.03.2008 року та специфікації № 22 від 15.07.2008 року, які є додатками до договору, по товарно-транспортній накладній № 111946 від 22.10.2008 року на суму 281976,4 грн.

Дане обладнання реалізовано ТОВ "Сумське МНПО" (м. Москва) відповідно до умов контракту № 1/2008 від 27.12.2007 року відповідно до специфікації № 9 від 26.03.2008 року та специфікації № 20 від 14.07.2008 року, які є додатками до контракту, відвантажено відповідно до вантажно-митної декларації від 22.10.2008 року, вартість обладнання в якій зазначена 264860,11 грн.

ТОВ "Сумське МНПО" сплатило ТОВ "Фрунзе-Сервіс" згідно з умовами контракту № 1/2008 від 27.12.2007 р.: по специфікації № 9 від 26.03.2008р. - 31.03.2008р. - передоплата 50% від вартості обладнання в сумі 118653,39 грн., 20.10.2008 р. - решта 50% в сумі 104640,79 грн. перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс", по специфікації № 20 від 14.07.2008 р. - 01.08.2008 року - передоплату 50% від вартості обладнання в сумі 30323,66 грн., 22.09.2008 р. - решта 50% в сумі 27694,47 грн.

Сума, отримана за реалізоване обладнання, складає 281312,31 грн.

ДПІ в м. Суми при перевірці врахована сума вантажно-митної декларації 264860,11 грн., а не загальна сума 281 312, 31 грн., зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Фрунзе-Сервіс". Таким чином за даною операцією збиток позивача склав 664,09 грн.

Колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що суму 664,09 грн. неможна вважати збитком, оскільки звіт по декларації податку на прибуток подається щоквартально, а за звітний IV квартал 2008 року було отримано обладнання на суму 1522669,4 грн., а реалізовано на суму 1561216,32 грн., таким чином підприємство отримало прибуток за IV квартал 2008 в сумі 38546,92 грн.

Оскільки, податкові наслідки за господарською операцією визначаються відповідно до реальних правовідносин, що склалися між учасниками господарського обороту, то за даних обставин невідповідність задекларованої позивачем ціни експортованого обладнання при його митному оформленні фактичній ціні продажу не може впливати на оцінку господарської операції для цілей її оподаткування.

Стосовно посилань відповідача на порушення вимог п. 1.32., п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення суму валових витрат за І кв. 2008 року на 15710 грн., у зв'язку з включенням позивачем до складу валових витрат вартість комісійної винагороди по сприянню продажу товарів на експорт при тому, що ці витрати є чистим збитком підприємства при здійсненні операцій з продажу насосного обладнання, колегія суддів вказує наступне.

Згідно з п. 1.1 статуту Товариства з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс", Товариство з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс" створене засновниками, а саме ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" та ПП "Машнафтогазбуд".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновниками ТОВ "Фрунзе - Сервіс" є ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" та ПП "Машнафтогазбуд", розмір внеску яких становить 1980000 грн. та 20000 грн. відповідно.

У відповідності до п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язаною особою визнається юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою статутного фонду платника податку.

Таким чином, ТОВ "Фрунзе-Сервіс" та ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" є пов'язаними особами.

Як вбачається з п. 2.1 статуту Товариства з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс", метою діяльності Товариства є отримання прибутку та досягнення економічних та соціальних результатів в інтересах Засновників.

Відповідно до п. 2.2.8 статуту Товариства з обмеженою діяльністю "Фрунзе-Сервіс", предметом діяльності ТОВ "Фрунзе-Сервіс" є виробництво, купівля-продаж, придбання у власність (відчуження) іншими способами на внутрішньому та зовнішньому ринках насосного, компресорного, допоміжного обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що по договору № 4\34 від 24.01.2008 року та специфікацією до нього ТОВ "Фрунзе-Сервіс" придбано у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" насосне обладнання на загальну суму 884457 грн., яке було реалізовано за сприяння ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", згідно договору комісії № 4/365 від 26 липня 2006 року за ціною 884457 грн. Крім того, позивачем перераховано комісійну винагороду ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" в сумі 8844 грн., у том числі ПДВ 1474 грн.

При цьому, комісійна винагорода в сумі 7370 грн. включена до складу валових витрат за І кв. 2008 р.

Також, по договору № 4\34 від 24.01.2008 року та специфікацією до нього ТОВ "Фрунзе-Сервіс" придбано насосне обладнання на загальну суму 1000703 грн., яке реалізовано за сприяння ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе", згідно договору комісії № 4/365 від 26 липня 2006 року за ціною 1000703 грн. Крім того, позивач перерахував ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе" комісійну винагороду в сумі 10007 грн., у тому числі ПДВ 1667 грн. за сприяння продажу придбаного обладнання.

Дана комісійна винагорода в сумі 8340 грн. включена до складу валових витрат за І квартал 2008 р.

У відповідності до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

При цьому, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" врегульовує визначення розміру доходу при продажу товарів, робіт, послуг пов'язаній особі саме продавцем. В даному ж випадку податкові зобов'язання були донараховані покупцеві.

Таким чином посилання відповідача на п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в якості обґрунтування підстави застосування звичайних цін та, як наслідок, донарахування податкових зобов'язань, є недоречним.

Спірні правовідносини врегульовуються п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де зазначено, що витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

У той же час, подальший продаж обладнання, придбаного у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" здійснювався позивачем за ціною придбання, відповідно відсутні жодні підстави стверджувати, що така вартість товару не відповідає рівню звичайних цін.

Також є невірним твердження податкового органу, що сума комісійної винагороди, сплаченої позивачем ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", яке виступає комісіонером за договором комісії № 4/365 26 липня 2006 року, має включатись до складу вартості обладнання.

У відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, нематеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У даному випадку витрати понесені позивачем у зв'язку з організацією продажу продукції, відповідно, віднесення таких коштів до валових витрат цілком відповідає наведеним нормам Закону України про оподаткування прибутку підприємств".

Віднесення ж відповідачем до вартості товару грошових коштів, сплачених позивачем за договором комісії є необґрунтованим, оскільки відносини позивача та ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" з приводу сприяння продажу товару є окремим видом правовідносин, заснованим на договорі комісії.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік ТОВ «Фрунзе-Сервіс» за результатами 2008 року отримало прибуток. Так, згідно рядка 01 декларації за 2008 рік отримано 36548189 грн. валового доходу від господарської діяльності.

Валові витрати за 2008 рік (рядок 06 декларації) склали 33758548 грн., амортизаційні відрахування (рядок 07 декларації) склали 324687 грн. Загалом витрати за 2008 рік склали 34083235 грн.

Об'єкт оподаткування (позитивний) склав 2464954,00 грн. (рядок 08 декларації). Податок на прибуток за результатами діяльності за 2008 рік склав 616239 грн. (рядок 12 декларації).

Таким чином, діяльність позивача за перевіряємий період була прибутковою.

За приписами ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Слід вказати, що закон допускає можливість і не отримання доходу від господарської діяльності в результаті тих чи інших господарських операцій. Сам по собі факт неотримання доходу по конкретній господарській операції не свідчить про порушення норм податкового законодавства.

Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 28.02.2011 р. по справі № 21-13а11, відповідно до якої господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені податковим законодавством України.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 08.07.2009 № 0000402305/0/46350 прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2013р. по справі № 818/1920/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.