Ухвала

від 11.06.2013 по справі 826/3293/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3293/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс 1» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року адміністративний позов Товариства обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс 1» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії, задоволено частково:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс 1", за результатами якої складено акт від 06 березня 2013 року №656/2240/37200229 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтехсервіс 1" код (код ЄДРПОУ 37200229) з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.03.2012р. по 31.12.2012р.";

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформацію, внесену на підставі акта від 06 березня 2013 року №656/2240/37200229 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтехсервіс 1" код (код ЄДРПОУ 37200229) з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.03.2012р. по 31.12.2012р.".

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рушення, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та представників сторін, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, суд першої інстанції встановив, що Державною податкової інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС, маючи на меті проведення зустрічної звірки позивача, було складено акт від 06.03.2013 року за №656/2240/37200229 «Про неможливість проведення звірки ТОВ «Будтехсервіс 1» (далі -Акт про неможливість проведення звірки). В зазначеному Акті відповідач зробив висновок, що правочини, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Крім того, вказує на порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит позивача по податку на додану вартість за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року підлягають зменшенню до 0,00 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

В свою чергу, відповідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Згідно п. 7 вище вказано Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З Акту про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що відповідачем неможливо було провести зустріну звірку у зв'язку з тим, що позивач має стан «З» (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), а його посадові особи не знаходяться за місцем реєстрації.

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 (далі - Методичні рекомендації) визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При цьому, відповідно до Методичних рекомендацій, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки повинен містити стислий виклад узагальнюючої інформації про суб'єкт господарювання із зазначенням причин не проведення такої звірки.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що Акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача містить в собі відображення порушень податкового законодавства позивачем, а також висновки щодо реальності чинених ним господарських операцій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції, що відповідач під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача фактично вчинив дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки останнього, оформивши такі дії Актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин для проведення саме документальної перевірки позивача визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які б надавали право відповідачу проводити документальну виїзну перевірку.

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно було вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача.

Крім того, суд також дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо неправомірності дій відповідача, які полягають у визнанні правочинів укладених позивачем такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а відтак і порушення останнім вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит позивача по податку на додану вартість за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року підлягають зменшенню до 0,00 грн., виходячи з наступного.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виходячи з висновків відповідача щодо нікчемності укладених позивачем угод, слід зауважити, що такі угоди за своєю правовою природою є оспорюваними угодами, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а тому можуть бути визнані недійсними лише за рішенням суду. Проте, відповідачем, всупереч нормам чинного законодавства, в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки зроблено хибний висновок щодо нікчемності угод між позивачем та контрагентами поза судовим порядком. Рам з тим, слід зауважити, що Податковий Кодекс України не надає права посадовим особам органів державної податкової служби робити юридичну оцінку договорів, в тому числі щодо їх можливої нікчемності.

Слід зауважити, що враховуючи фактичне встановлення протиправності дій відповідача по проведенню перевірки позивача, хибність висновків відповідача щодо нікчемності укладених позивачем угод, суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача стосовно внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведеної перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266, передбачено, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників податку на додану вартість за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за категоріями, а результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників податку на додану вартість за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Крім того, п. 5.9 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що при виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, податковий орган з'ясовує факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товару, який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ - наступний покупець вказаного товару. Інформація про виявлену нікчемність направляється до органу ДПС, в якому такий платник обліковується, з метою визначення підстав визнання договору, укладеного між другою парою контрагентів, нікчемним та, відповідно, зменшення суми податкового кредиту. Такі дії вчиняються за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов'язань.

Пунктами 5, 7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 визначено, що у разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті; результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" зміни в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року, а саме зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,00 грн. Тобто, відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, судом вірно зазначено, з чим також погоджується колегія суддів, що оскільки відповідачем не вчинено дій щодо використання та поширення висновків Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, то і права позивача, в даному випадку не порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.