Герб України

Постанова від 10.06.2013 по справі 826/3952/13-а

Окружний адміністративний суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2013 року 18:03 № 826/3952/13

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.12.2012р., за участю:

позивача - Діденко Ю.О., Самойленко В.М., Цвілій С.Л.

відповідача - Мартинюк О.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012р. №0011062230 та №0011072230.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» за результатами якої 30.11.2012р. складено акт №2034/22-30/31515697 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість, за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Євро-Імідж» (код ЄДРПОУ 32537601) за період серпень 2011 року та вересень 2011 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України при визначенні суми ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 122 400грн., в тому числі по періодам серпень 2011 року - 64 960грн., вересень 2011 року - 57 440грн.; пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 140 760грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року 140 7грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 18.12.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0011062230, яким за порушення пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 140 760грн., в тому числі основний платіж - 140 760грн. та №0011072230, яким за порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено ПДВ в розмірі 153 000грн., в тому числі основний платіж - 122 400грн. та штрафні санкції - 30 600грн.

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 18.12.2012р. №0011062230 та №0011072230, а скаргу без задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Євро-Імідж» (ЄДРПОУ 32537601) по яким задекларував податковий кредит та сформував валові витрати.

В ході перевірки встановлено, що між ТОВ «Кабель-Інвест» надалі «Рекламодавець», в особі директора Цвілій Сергія Леонтійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «ЄВРО-ІМІДЖ», надалі - «Агенство», в особі директора Коханівській Катерини Сергіївни, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір про рекламне обслуговування №14/032011/04 від 04.03.2011р.

Відповідно до п.2 Предмет Договору наступний:

Рекламодавець замовляє Агентству, а Агентство бере на себе зобов'язання по наданню рекламних послуг, а саме: розміщувати рекламу у друкованих засобах масової інформації (ЗМІ); розміщувати рекламу в Інтернеті; розміщувати рекламу на телебаченні (ТБ); розміщувати рекламу на радіо носіях (радіостанціях); розміщувати зовнішню рекламу (білборди, лайтбокси, сітілайти та інші); виготовляти та друкувати поліграфічну продукцію; виготовляти сувенірну продукцію; виготовляти оригінал-макети реклами, надавати допомогу у складанні рекламних текстів, статей та надавати інші рекламні послуги, які не заборонені законодавством України.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Кабель-Інвест» отримано від ТОВ «ЄВРО-ІМІДЖ» акти наданих послуг та податкові накладні.

Суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов Акт № 2949/23-0/32537601 від 21.12.2011 року з ДПІ у Вишгородському районі Київської області про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЄВРО-ІМІДЖ» код за ЄДРПОУ 1537601 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Кабель-Інвест» код за ЄДРПОУ 31515697 за вересень 2011 року, за висновком якого правочини ТОВ «ЄВРО-ІМІДЖ» мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

Згідно акту від 21.12.2011 № 2949/23-0/32537601 встановлено:

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Євро-Імідж» не є виконавцем наданих ТОВ «Кабель-Інвест» послуг по розміщенню реклами. Виконавцем наданих послуг було ТОВ «Санабрія».

Між ТОВ «Санабрія» (Виконавець, в особі директора Радкевича Л.Г., код за ЄДРПОУ 37264702, іпн 372647026556, свідоцтво платника податку на додану вартість №100299277, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе б.1 14-В оф. 4, р/р 260060011427 у ПАТ «Банк Велес», МФО 322799 та ТОВ «Євро-Імідж» (Агентство, в особі директора Коханівській Катерини Сергіївни) було укладено договір про рекламне обслуговування від 05.11.10 №С-11/2010-15.

ТОВ «Євро-Імідж» до перевірки надано медіа-план на розміщення реклами на регіональному телебаченні (ТРК «Стимул», ТРК «Альта», ТРК «Овіс», ТРК «Рудана», медіа-план на розміщення реклами в пресі («Будуй» свій бізнес», «Буд Бізнес», «Бізнес Кит»), та медіа-план на розміщення реклами в інтернеті.

Відповідно до ст. 9. Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 №270/-ВР із змінами та доповненнями реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Реклама у теле - і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".

Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платникиподатків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

До перевірки ТОВ «Євро-Імідж» не надано бухгалтерські документи які підтверджують фактичне здійснення послуг з надання реклами, а саме:

- бізнес план рекламної діяльності, а саме розроблений бюджет рекламування, розрахунок обсягів рекламних звернень, розрахунок сум контрактів та видів робіт у розрізі окремих засобів масової реклами;

- висновки щодо проведених маркетингових досліджень (наприклад, по вивченню рекламної аудиторії, ефективності впливу на неї окремих засобів реклами і т.д.);

- договори про творче співробітництво з видавництвами, редакціями, компаніями, щодо конкретних щоквартальних об'ємів рекламних матеріалів для передач в ефір, загального обсягу газетної (журнальної) площі та умов розміщення на інтернет ресурсах;

- розроблені та затверджені проекти рекламного звернення, а саме текст, художнє оформлення рекламноїпублікації;

- розроблені макети оригіналу реклами та рекламних повідомлень;

- календарний план передачі рекламних повідомлень або графік виходу рекламних звернень.

Також до перевірки не надано договори, заключені з ТРК «Стимул» м. Кіровоград, ТРК «Альта» м. Переяслав-Хмельницький, ТРК «Овіс» м. Овідіоноль Одеської області, ТРК «Рудана» м. Кривий Ріг на розміщення реклами на регіональному телебаченні;

- відеоролики, що підтверджують факт надання та зміст реклами;

- акти виконаних робіт, що підтверджують фактичне виконання регіональними телекомпаніями послуг по розміщенню реклами;

- документи, що підтверджують оплати послуг регіональним телекомпаніям за розміщення реклами;

- документи, що підтверджують розміщення реклами в інтернеті, а саме:

висновки щодо проведених маркетингових досліджень (визначення цільової аудиторії) або договори укладені з дослідницьких компаній, що надають інформацію про веб сайт та його основну цільову аудиторію;

- укладені договори з провайдером сайту або безпосереднім виробником wев-сторінок на якому розміщений банер;

- розроблені та затверджені макети банерів (вид банера, методи розміщення) логотип, фірмові кольори чи яскраві слогани

- розроблена цінова політика оплати банера на інтернет-ресурсах (СРМ, СРС, СРА. СРS);

- договори, заключені з виданнями «Будуй свій бізнес», «Буд Бізнес», «Бізнес Кит» на розміщення реклами в пресі;

- акти виконаних робіт, що підтверджують фактичне виконання послуг по розміщенню реклами;

- документи, що підтверджують оплати послуг за розміщення реклами.

В ході перевірки не підтверджено фактичного здійснення послуг з надання реклами від ТОВ «Санабрія» у вересні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Санабрія» (код за ЄДРПОУ 37264702) та ТОВ «Євро-Імідж», та між ТОВ «Євро-Імідж» та ТОВ «Кабель-Інвест» (код за ЄДРПОУ 32537601) здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі послуг з рекламування від ТОВ «Санабрія» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі послуг, договорів, розроблених маркетингових планів, затверджених макетів рекламних звернень, а також інших первинних документів та документів, до підтверджують здійснення рекламних послуг.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Санабрія» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Санабрія» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Таким чином, встановлено, що Договір від 05.11.10 р. №С-11/2010-15 укладений між ТОВ «Євро-Імідж» та ТОВ «Санабрія» і відповідно Договір від 04.03.11р. №14/032011/04 укладений між ТОВ «Євро-Імідж» та ТОВ «Кабель-Інвест» згідно частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

При цьому, у відповідності до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію сукупність господарських прав та обов'язків, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має зчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові від 26 вересня 2006 року №06/53, правочин, який вчинено з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого право чину недійсним судом не вимагається.

Поняття «Інтереси держави» полягає в дотриманні суб'єктами господарювання правових актів, які визначають соціально-економічні основи Держави та суспільства (рішення Конституційного суду України по справі №1-1/99 від 08.04.1999р.).

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 08.10.2004 року №15 визначено, що ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту чого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Таким чином, по даним господарським операціям встановлено завищення підприємством ТОВ «Кабель-Інвест» податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 122400,00 грн., в тому числі по періодам: серпень 2011 року - 64960,00 грн.; вересень 2011 року 57440,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З метою з'ясування всіх обставин справи, судом було витребувано додаткові докази щодо руху коштів ТОВ «Євро-Імідж» за період серпень 2011 року та вересень 2011 року, інформацію щодо того чи розміщувалися рекламні ролики ТОВ «Кабель-Інвест» за період серпень 2011 року та вересень 2011 року, а також первинно-бухгалтерські документи на підтвердження фактичного здійснення послуг з надання реклами у КП «Овідіопольська студія телерадіомовлення «Овіс-ТРМ», ТРК «Рудана», ТРК «Альта» та ТРК «Стимул».

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Овідіопольська студія телерадіомовлення «Овіс-ТРМ» листом від 28.05.2013 повідомило, що протягом серпня-вересня 2011 року не укладало договори і контракти з ТОВ «Євро-Імідж», відповідно ніякі фінансові розрахунки не проводилися.

ТРК «Рудана» листом від 31.05.2013 повідомила, що між ТРК «Рудана» і ТОВ «Кабель-Інвест» жодних правовідносин не існує, тому що договір і акти виконаних робіт, що підтверджує фактичне здійснення послуг з надання реклами було укладено з іншим суб'єктом господарювання ТОВ «Рекламне агентство «Центр», який і надавав вказані рекламні відеоролики ТОВ «Кабель-Інвест» для показу.

ТРК «Альта» також листом від 28.05.2013 повідомила, що на телеканалі ТРК «Альта» в період серпень 2011 року та вересень 2011 року розміщувались рекламні ролики, які мали назву «Кабель-Інвест» (з 19.09.2011 по 29.09.2011), але безпосередньої взаємодії ТРК «Альта» з ТОВ «Кабель-Інвест» не відбувалося, оскільки замовником розміщення вищезгаданих роликів виступало ТОВ «Рекламне агентство «Центр».

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, як вбачається з руху коштів ТОВ «Євро-Імідж», які долучені до матеріалів справи, ним створено видимість фінансово-господарських відносин з ТОВ «Кабель-Інвест», що призвело до незаконного збільшення у останнього валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ «Кабель-Інвест» віднесено у періоді, що перевірявся, до складу валових витрат суми, що не підтверджені реальними документами, що призвело до їх завищення за період серпень 2011 року та вересень 2011 року на загальну суму 612 000грн., у тому числі по періодах за 3 квартал 2011 року у розмірі 612 000грн.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Під час розгляду справи судом досліджувались всі первинні документи, проте особливу увагу слід приділити актам здачі - прийняття робіт (надання послуг) з яких не видно які саме послуги надавались контрагентом.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012р. №0011062230 та №0011072230, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення10.06.2013
Оприлюднено17.06.2013
Номер документу31851790
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/3952/13-а

Постанова від 20.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 18.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 13.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 16.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Нечитайло О.М.

Ухвала від 16.05.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Амельохін В.В.

Ухвала від 15.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 22.04.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шостак О.О.

Ухвала від 22.04.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шостак О.О.

Ухвала від 18.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Амельохін В.В.

Постанова від 10.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Амельохін В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні