Ухвала

від 22.04.2014 по справі 826/3952/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3952/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "10" червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.12.2012 року № 0011062230, № 0011072230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "10" червня 2013 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 10.06.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "10" червня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» за результатами якої 30.11.2012 року складено акт №2034/22-30/31515697 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість, за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з TOB «Євро-Імідж» за період серпень 2011 року та вересень 2011 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України при визначенні суми ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 122 400грн., в тому числі по періодам серпень 2011 року-64 960грн., вересень 2011 року - 57 440грн.; пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 140 760грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року 140 7грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем від 18.12.2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0011062230, яким за порушення пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 140 760грн., в тому числі основний платіж - 140 760грн. та №0011072230, яким за порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено ПДВ в розмірі 153 000грн., в тому числі основний платіж - 122 400грн. та штрафні санкції - 30 600грн.

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 18.12.2012р. №0011062230 та №0011072230, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку рпо необхідність відмовити в задоволені позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з TOB «Євро-Імідж» по яким задекларував податковий кредит та сформував валові витрати.

В ході перевірки встановлено, що між TOB «Кабель-Інвест» надалі «Рекламодавець», в особі директора Цвілій Сергія Леонтійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та TOB «ЄВРО-ІМІДЖ», надалі - «Агенство», в особі директора Коханівській Катерини Сергіївни, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір про рекламне обслуговування №14/032011/04 від 04.03.2011р.

Відповідно до п.2 Предмет Договору наступний:

Рекламодавець замовляє Агентству, а Агентство бере на себе зобов'язання по наданню рекламних послуг.

На виконання умов договору підприємством TOB «Кабель-Інвест» отримано від TOB «ЄВРО-ІМІДЖ» акти наданих послуг та податкові накладні.

Суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов Акт № 2949/23-0/32537601 від 21.12.2011 року з ДПІ у Вишгородському районі Київської області про результати проведення позапланової невиїзної перевірки TOB «ЄВРО-ІМІДЖ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB «Кабель-Інвест» за вересень 2011 року, за висновком якого правочини TOB «ЄВРО-ІМІДЖ» мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

В ході перевірки встановлено, що TOB «Євро-Імідж» не є виконавцем наданих TOB «Кабель-Інвест» послуг по розміщенню реклами. Виконавцем наданих послуг було TOB «Санабрія».

Між TOB «Санабрія» та TOB «Євро-Імідж» було укладено договір про рекламне обслуговування від 05.11.10 №С-11/2010-15.

TOB «Євро-Імідж» до перевірки було надано медіа-план на розміщення реклами на регіональному телебаченні (ТРК «Стимул», ТРК «Альта», ТРК «Овіс», ТРК «Рудана», медіа-план на розміщення реклами в пресі («Будуй» свій бізнес», «Буд Бізнес», «Бізнес Кит»), та медіа-план на розміщення реклами в інтернеті.

Відповідно до ст. 9. Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 №270/-ВР із змінами та доповненнями реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Реклама у теле - і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".

Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не "вважається рекламою. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що до перевірки TOB «Євро-Імідж» не було надано бухгалтерські документи які підтверджують фактичне здійснення послуг з надання реклами, а саме:

- бізнес план рекламної діяльності, а саме розроблений бюджет рекламування, розрахунок обсягів рекламних звернень, розрахунок сум контрактів та видів робіт у розрізі окремих засобів масової реклами;

- висновки щодо проведених маркетингових досліджень (наприклад, по вивченню рекламної аудиторії, ефективності впливу на неї окремих засобів реклами і т.д.);

- договори про творче співробітництво з видавництвами, редакціями, компаніями, щодо конкретних щоквартальних об'ємів рекламних матеріалів для передач в ефір, загального обсягу газетної (журнальної) площі та умов розміщення на інтернет ресурсах;

- розроблені та затверджені проекти рекламного звернення, а саме текст, художнє оформлення рекламної публікації;

- розроблені макети оригіналу реклами та рекламних повідомлень;

- календарний план передачі рекламних повідомлень або графік виходу рекламних звернень.

Також до перевірки не було надано договори, заключені з ТРК «Стимул» м. Кіровоград, ТРК «Альта» м. Переяслав-Хмельницький, ТРК «Овіс» м. Овідіоноль Одеської області, ТРК «Рудана» м. Кривий Ріг на розміщення реклами на регіональному телебаченні;

- відеоролики, що підтверджують факт надання та зміст реклами;

- акти виконаних робіт, що підтверджують фактичне виконання регіональними телекомпаніями послуг по розміщенню реклами;

- документи, що підтверджують оплати послуг регіональним телекомпаніям за розміщення реклами;

- документи, що підтверджують розміщення реклами в інтернеті, а саме: висновки щодо проведених маркетингових досліджень (визначення цільової

аудиторії) або договори укладені з дослідницьких компаній, що надають інформацію про веб сайт та його основну цільову аудиторію;

- укладені договори з провайдером сайту або безпосереднім виробником wee-сторінок на якому розміщений банер;

- розроблені та затверджені макети банерів (вид банера, методи розміщення) логотип, фірмові кольори чи яскраві слогани

- розроблена цінова політика оплати банера на інтернет-ресурсах (СРМ, СРС, CPA.

CPS);

- договори, заключені з виданнями «Будуй свій бізнес», «Буд Бізнес», «Бізнес Кит» на розміщення реклами в пресі;

- акти виконаних робіт, що підтверджують фактичне виконання послуг по розміщенню реклами;

- документи, що підтверджують оплати послуг за розміщення реклами.

В ході перевірки не було підтверджено фактичного здійснення послуг з надання реклами від TOB «Санабрія» у вересні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між TOB «Санабрія» та TOB «Євро-Імідж», та між TOB «Євро-Імідж» та TOB «Кабель-Інвест» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також, в ході проведення перевірки не було встановлено факту передачі послуг з рекламування від TOB «Санабрія» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі послуг, договорів, розроблених маркетингових планів, затверджених макетів рекламних звернень, а також інших первинних документів та документів, до підтверджують здійснення рекламних послуг.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що TOB «Санабрія» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у TOB «Санабрія» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Таким чином, встановлено, що Договір від 05.11.10 р. №С-11/2010-15 укладений між TOB «Євро-Імідж» та TOB «Санабрія» і відповідно Договір від 04.03.11р. №14/032011/04 укладений між TOB «Євро-Імідж» та TOB «Кабель-Інвест» згідно частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

При цьому, у відповідності до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію сукупність господарських прав та обов'язків, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має зчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту чого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Таким чином, по даним господарським операціям встановлено завищення підприємством TOB «Кабель-Інвест» податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 122400,00 грн., в тому числі по періодам: серпень 2011 року -64960,00 грн.; вересень 2011 року 57440,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Овідіопольська студія телерадіомовлення «Овіс-ТРМ» листом від 28.05.2013 року повідомило, що протягом серпня-вересня 2011 року не укладало договори і контракти з TOB «Євро-Імідж», відповідно ніякі фінансові розрахунки не проводилися.

ТРК «Рудана» листом від 31.05.2013 року повідомила, що між ТРК «Рудана» і TOB «Кабель-Інвест» жодних правовідносин не існує, тому що договір і акти виконаних робіт, що підтверджує фактичне здійснення послуг з надання реклами було укладено з іншим суб'єктом господарювання TOB «Рекламне агентство «Центр», який і надавав вказані рекламні відеоролики TOB «Кабель-Інвест» для показу.

ТРК «Альта» також листом від 28.05.2013 року повідомила, що на телеканалі ТРК «Альта» в період серпень 2011 року та вересень 2011 року розміщувались рекламні ролики, які мали назву «Кабель-Інвест» (з 19.09.2011 по 29.09.2011), але безпосередньої взаємодії ТРК «Альта» з TOB «Кабель-Інвест» не відбувалося, оскільки замовником розміщення вищезгаданих роликів виступало TOB «Рекламне агентство «Центр».

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 18.12.2012 року № 0011062230, № 0011072230 є законними та обґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест"- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "10" червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "10" червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчура

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С